пахать

пахивать

I. орати (орю, ореш, оре, орють), плужити, (ралом) ралити, (от средины к краям) орати в розгін, (с краёв к средине) орати в розор, (во второй, третий раз) двоїти, троїти, (осенью под яровое) орати на (під) зяб, зяблю, (весной, летом для пара, под озимые посевы) орати на (під) пар, паренати, паренити, (весной под яровое) орати на ярину, ярювати (Угор.). И мы -ли (перен.) - і ми в ділі були или і ми працювали. -ся - оратися, бути зораним.

II. Пахать, пахивать (дуть веять) - пашіти (пашу, пашеш, паше), дути (дму, дмеш), тягнути, подихати, дмухати, (жаром: пышать) пашіти (-шу, -шиш, -шить і паше). Из печи так и -шет жаром - з печи так і пашить. Из погреба -шет холодом - з льоху тягне (дме) холодом. Вешний ветерок -шет - весінній вітрець подихає, паше. Не паши на меня - не дми (не дмухай) на мене.

* * *

I. репетувати, галасувати, желіпати, зіпати, горлати. Орать благим матом - репетувати, галасувати и т. д. несамовито, дертися не своїм голосом, (грубо) кричати як на живіт (як на пуп).

II. Орать, -ся - орати, -ся. См. Пахать.

* * *

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

1) зао́рювати, -рюю, -рюєш, заора́ти и мног. позао́рювати; ( вспахивать) ора́ти, поора́ти, вио́рювати, ви́орати и мног. повио́рювати, зо́рювати, зора́ти и мног. позо́рювати

2) (сов.: начать пахать) поча́ти ора́ти

1) ( одну полу одежды на другую) загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти, запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти

2) ( задёргивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́ и мног. позапина́ти; (захлопывать дверь, окно) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти, закрива́ти, закри́ти и мног. позакривати

напахать

I. (плугом) наорювати, наорати, (о мног.) понаорювати; (екстирпатором) наралювати, наралити, (о мног.) понаралювати чого. Напаханный - наораний, понаорюваний; наралений, понаралюваний. -ться -

1) наорюватися, наоратися, понаорюватися; бути наорюваним, наораним, понаорюваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) наоратися, (о мног.) понаорюватися; наралитися, (о мног.) понаралюватися.

II. Напахивать, напахать, напахнуть -

1) (навевать) навівати и навіювати, навіяти, навійнути, (о мног.) понавівати и понавіювати чого;

2) (запахивать одежу) запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати що. Напахнутый -

1) навіяний, понавіюваний;

2) запнутий и зап'ятий, позапинаний. -ться -

1) навіватися, навіятися, понавіватися; бути навіюваним, навіяним, понавіюваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) напашітися, надмухатися; (жаром) напашітися; срв.

II. Пахать.

* * *

несов.; сов. - напах`ать

I. и паровать спарить, спаровать

I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];

2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.

II. Парить -

1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;

2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;

3) (в бане) кого - парити кого;

4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;

5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.

II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.

* * *

ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти

плуг. Запряжка в -ге - плуг волів. [Той щасливий, хто плуг волів круторогих має (Макс.)]. Управлять -гом - ходити за плугом. Пахать -гом - плужити.

* * *

поорати, поплужити (деякий час), (усилит.) попоорати, попоплужити. Срв. Пахать. Попаханный - поораний.

* * *

I. орати инколи, часом. Срв. Пахать.

II. Попахивать (о ветре) - подихати, повівати, потягати. Срв. Пахнуть. II.. Попахивать - (немного) припахати, (немного или по временам) дхнути, пахтіти, душіти (трохи або часом). [Чимсь негарним дхне (пахтить, душить)]. Мясо -вает - м'ясо припахає, м'ясо вже чути. Срв. Пахнуть.

* * *

1) [тро́хи] па́хнути; ( неприятно) [тро́хи] тхну́ти; ( вонять) [тро́хи] смерді́ти

2) перен. [тро́хи] па́хнути (тхну́ти)

пропахать

I. (борозду) проорювати, проорати (борозну). -хать целый день - орати, виорати, проорати ввесь день. Пропаханный - проораний.

II. Пропахивать, пропахнуть чем - напахуватися, напахатися чим, пропахуватися, пропахатися чим, (неприятным чем) просмердітися чим. Пропахший - пропахлий, пахущий чим. [Прийдем було у кімнаточку душну, ліками пахущу; у подушках лежить недужа (М. Вовч.)].

* * *

несов.; сов. - пропах`ать

1) проо́рювати, проора́ти и попроо́рювати

2) (несов.: пахать в течение определённого времени) ора́ти [ці́лий день], проора́ти

несов.; сов. - спах`ать