паг

техн. пагина́ция ( страниц)

пагін (-гону), ум. пагонець (-гінця), пагінчик, паріст (-росту), паросток (-стка), паростень (-сня), парість (-рости), відросток (-стка), одріст (-росту), одростень (-сня), одрість (-рости), бросток, памолодок (-дка); соб. пагіння (-ння), паговіння (-ння), памолодь (-ди). Благородный -прыск старинного рода - шляхетний паріст (порідок) давнього роду.

* * *

1) бот. па́росток, -тка

2) перен. па́росток; ( потомок) наща́док, -дка

1) (действие) нумерування, оконч. занумерування; (пагинация) пагінація, пагінування, оконч. запагінування;

2) (качество работы) нумерування, нумерования; пагінування, пагінація.

* * *

1) (бегство) утеча, утічка, утіканка, утік (р. утеку) и утека (-ки); (дейст.) (у)тікання. [Тікання з в'язниці - безперечне злочинство (Корол.). Утіканка не славна, але пожитечна]. Его судят за -бег - його судять за втечу;

2) (отросток) пагін (-гону), пагонець (-гінця), пагінок (-нка), паріст (-росту), парость (-ти), паросток (-тка), паростень (-сня), виросток (- стка), живець (-вця), соб. обрость (-рости), пагіння; (только травян. раст.) пасинок, (-нка), соб. пасиння. Срв. Отпрыск, Отросток. Молодой -бег - памолодок. Молодые -ги - памолодь, обмолодь (-ди). Однолетний -бег - літоросток (-тка), літорост, одноліток (-тка). Пускать -ги - пароститися, пускати (виганяти) пагони, парости. [Вже дерево нові пагінки попускало].

* * *

1) ( бегство) вте́ча; ( действие) утіка́ння

2) ( бег) біг, -у

1) кореневий, корінний. -вые мочки - кореневі волокна (-кон). -вой побег - кореневий пагін (-гону), кореневий пагінок (-нка) (паго[і]нець (-гінця)); срвн. Побег 2. -вой чехлик - коренева шапинка. -вая система - коренева система;

2) (сделанный из корня) коріньковий. [Корінькова люлька (трубка) (Квітка)];

3) грам. - кореневий. -вые языки - кореневі мови.

* * *

1) молодий (в песнях также молод). -до-зелено - молоде-зелене, молоде-розумом не дійшле. -дой человек - молодий юнак (-ка), парубок (-бка), (фамил.) молодько (-ка), молодан (-на), молодяк (-ка), парубчина, козачина. [Наїхали старости, й молодик за ними (Шевч.)]. Скажите, пожалуйста, -дой человек - скажіть, будь ласка, молодче (юначе, паничу). -дая женщина - молода жінка. -дые люди - молоді люди, люди молодого віку, молодята (-дят). Побыть -дым (холостым) человеком - помолодикувати, молодиком пожити. -дые годы, лета - молоді літа, молодий вік, (поэт.) молодощі (-щів и -щей). [І нащо літа молоді марно по світу розсіватимеш? (М. Вовч.). Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Укр.)]. В -дых летах - см. Молодость (В -сти) и Лето 3. Быть -дым, в -дых летах - бути молодим, молодіти. [Мені вже самотному та й не молодіти (Гліб.)]. Дважды -дому не бывать - двічі молодим не бути, двічі не молодіти. Он (был) моложе меня - він (був) молодший за мене (від мене, проти мене), ніж (як) я. В нашей семье он был моложе меня - у нашій родині (сім'ї) він був підо мною. [У батьків моїх була велика сім'я: два брати і сестра - старші за мене, та ще підо мною три сестри (Кониськ.)]. Годами он старее меня, но по службе моложе - на роки він старший на (від, проти) мене, але на службі він підо мною. Самый -дой - наймолодший, що-наймолодший. -лод летами, да стар делами - віком молодий, та розумом старий; хоч і молодий ще, а старечий розум має (Номис). Из -дых да ранний - мале курча, та вже летюче. Умом -лод - розумом недійшлий, хлоп'ячого розуму. Он человек уже не -дой - він чоловік уже не молодий (літній), не молодого (не першого) віку, поважного віку, не перволіток (-тка). Казаться (более) -дым, -дою - см. Молодо. -дой месяц - молодик, новик, новак (-ка), молодий (новий) місяць. [Зійшов місяць, ще й новик (Чуб. V)]. -дые побеги (дерева) - молоді пагони (пагінки, парости, паростки), молоде пагіння, памолодь (-ди). -дое дерево (с неотверд. корой) - молоде (свидувате) дерево. -дое вино, пиво - молоде вино, пиво;

2) -дой, -дая, -дые (жених и невеста) - молодий, молода, молоді, молодята; срв. Молодожён. [Вік вам довгий і розум добрий, красні молодята! (М. Вовч.)].

* * *

1) прил. молоди́й

2) в знач. сущ. молоди́й, -о́го

нумерувати, (пагинировать) пагінувати що. Нумерованный - нумерований, оконч. занумерований, (о мног.) понумерований; (о страницах) пагінований, запагінований. -ться - нумеруватися, бути нумерованим, занумерованим, понумерованим и т. п.

* * *

типогр. пагінація (-ції).

* * *

1) (былие) рость (-сти), рослина, ростина;

2) (лесная отрасль) парі[о]сть (-рости), порі[о]ст (-росту), соб. паростя (-стя); (заросли) парости (-тів), чагарник и чагарняк (-ка), (молодая) памолодь (-ди); срв. Паросль, Паростник;

3) паріст (-роста), паросток (-тка), пагін (-гона), пагінок (-нка), пагонець (-нця), памалодок (-дка); срв. Отпрыск, Побег 2.

* * *

1) по́росль, -лі, по́ріст, -росту, по́рість, -рості; ( побег) па́росток, -тка

2) см. заросль

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить

горбик, горбок, горбочок, пагірок (р. -гірка), згірочок (р. -чка), узгірочок.

* * *

1) уменьш. го́рбик, горбо́к, -бка́, горбо́чок, -чка, па́горочок, -чка, па́горбочок, згірочок, узгі́рочок

2) мед. горбок, го́рбик

и бугроватый горбастий, горбкуватий, горбуватий, пагірчастий, корцюбистий. [У молодого лікаря - горбастий цвинтар (Посл.)].

* * *

1) горби́стий, горба́стий, горбува́тий, горбкува́тий, го́рбчатий; пагори́стий, пагорбкува́тий

2) горби́стий, горба́стий, горбкува́тий

и ветка мн. ветви

1) (малоупотр.) віта, (нечастое) віть (р. віти), вітка, гілляка, гілка, галуза, галузка; (одна из главных ветвей, на которые разветвляется дерево) віднога, конар, галузь (р. -зи). Для мн. ч. віти, соб. віття, гілля, галуззя, (более мелкие ветви) пагілля, павіття;

2) (переносно: отрасль) парость (р. -ти), галузь (р. -зи). [Три парості (галузі) слов'янського плім'я];

3) (переносно: разветвление чего-л., железнодорожная ветвь, ветвь оврага) вітка, рукав. В. горного кряжа - віднога. [Од яру на всі боки розбіглись рукави (Н.- Лев.). Залізничий рукав].

* * *

1) гі́лка, галу́зка, ві́тка, ві́та, га́лузь, -зі; ( большая) гілля́ка

2) перен. га́лузь; ( линия родства) па́рость, -ті

3) ж.-д. ві́тка, рука́в, -а

1) корінь (-реня), ум. корінець (-нця), корінчик, ув. коренище, кореняка, соб. коріння, ум. коріннячко. [Камінь росте без кореня (Номис)]. -рни и -ренья - коріння, корені (-нів). [Мусить плуг квітки з корінням рвати (Франко)]. -рень дерева, идущий в землю вертикально - стовба. -рень зуба, пера, ногтя - корінь зуба, пера, нігтя. -рень книги - см. Корешок 3. -рень дела - початок справи. -рень учения горек, а плоды его сладки - учитися гірко, а знати солодко; працюй гірко, а з'їси солодко (Комар). Смотреть в -рень (вещей) - дивитися в корінь (речей). Пряные -ренья - коріння, прянощі (-щів). Питаться -реньями - живитися корінням. Хлеб на -ню - хліб (збіжжя) на пні (на стеблі, в накоренку). [Запродував лихварям збіжжя ще в накоренку (Л. Укр.)]. До -ня, в -рень истреблять - до кореня, до накоренку, до коріннячка, у-пень, до-щенту, до ноги нищити (з[ви]нищувати) кого, що. Изругать в -рень кого - вилаяти на всі заставки (на всі боки, на всю губу) кого. Покраснеть до -ня волос - см. Покраснеть. С -нем рвать, вырывать, вырвать что - з корінням рвати, виривати, вирвати що, (искоренять) викоріняти и викорінювати, викоренити що. С -нем вон - геть з корінням (з коренем). Пускать, пустить -ни во что - пускати, пустити корінь (коріння) у що, (глубоко) укорінятися и укорінюватися в чому и у що, за[роз]корінятися, за[роз]коренитися, окоренитися (глибоко) в чому. [Те, що найглибше пускає своє коріння в народню душу (Грінч.). В саду вишенька вкоренилась (Грінч. III)]. Это дерево пускает отростки от -ня - це дерево пускає (виганяє, вигонить) парості (пагони, пагінки, паростя), пароститься з кореня (з коріння). Злоупотребления пустили глубокие -ни - надужиття (зловживання) геть розкоренилися. Прикрепиться -нями к чему - прикоренитися до чого. Пресечь зло в -не - припинити (знищити) зло при корені (при корінні, в корені, в зародку). В -не неправильно - в корені (в основі своїй) несправедливо (неправдиво, неправильно). При самом -не отрубить, отрезать - при самому корені (при самому корінні, прикро) відрубати, відрізати (відтяти) що. [Прикро, одрубав дерево (Хорольщ.). Прикро одрізав ніготь (Хорольщ.)]. Подсечь под -рень - підсікти (підтяти) при корені (при корінні) що. -рень за -рень - око за око. Сделанный из -ня - см. Корневой 2;

2) (в народн. назв. различных растений) корінь, коріння. -рень белый, La erpitium latifolium L. - стародуб (-ба). -рень бобовый, Corydalis solida Sm. - ряст (-ту). -рень винный - а) (копытный, скипидарный) - см. Копетень; б) (животный, макаршин, сердечный) Polygonum Bistorta L. - ракові шийки (-йок), рачки (-ків), левурда. -рень водяной, Calla palustris L. - образки (-ків), фіялковий корінь. -рень волчий, Aconitum Napellus L. - зозулині черевички (-ків). -рень волчковый, Ononis spinosa L. и hircina Jacq. - вовчуг (-га), вовчуган, вовча (бичача) трава. -рень гвоздичный, Geum urbanum L. - гребінник, вивишник, гравілат (-ту). -рень глистный, Dictamnus albus L. - ясенець (-нця), (редко) ломиніс (-носа). -рень горький, Saussurea amara D. C. - гіркий корінь, гірчак (-ка). -рень громовый - см. Спаржа (дикая). -рень драконов, Arum dracunculus - кліщинець (-нця). -рень дубильный, Statice latifolia Smith. - кермек широколистий, дубильний корінь, чинбарник. -рень жабин, Campanula sibirica L. - дзвоник сибірський, жабин корінь. -рень железный - см. под Железный. -рень жёлтый, Statice tatarica L. - кермек татарський, жовтиво. -рень завязной, Potentilla Tormentilla Schr. - курзілля; см. Лапчатка. -рень змеиный, Vincetoxicum officinale Mnch. - ластовень (-вня), зміїний корінь. -рень золотой - а) Lilium martagon L. - см. Лилия; б) Asphodelus luteus L. - золотень (-тня) жовтий. -рень зубной - см. Камнеломка. -рень козельиовый, кошачий, очной, Valeriana officinalis L. - овер'ян (-ну), бісове (чортове) ребро, котяче зілля. -рень красильный, Rubia tinctorum L. - марена. -рень красный, Anchusa officinalis L. - воловик (- ка), рум'янка, краснокорінь (-реня), медунка, свинюшник. -рень любовный, Platanthera bifolia Rich. - любка, нічна фіялка. -рень майский - см. Петров крест. -рень Марьин - см. Пион. -рень медвежий, Meum Athamaticum - бурич ведмежий. -рень мужской, чародейский, Atropa mandragora L. - мандрагора, мандриґуля. -рень олений, Torilis Anthriscus Gmel - опуцьки (-ків), ошипок (-пка), свербигуз (-за). -рень параличный - см. Переступень. -рень печёночный, почечный, Ageratum conyzoides L. - пахучка звичайна. -рень пьяный - см. Белена. -рень раменный, Euphorbia virgata W. et K. - молочай (-чаю) лозовий, молочак (-ка), романів корінь. -рень рвотный - а) см. Копетень; б) іпекакуана. -рень сальный - см. Окопник. -рень сладкий, Scorzonera hispanica L. - зміячка еспанська, солодкий корінь. -рень собачий, чёрный, Cynoglossum officinale L. - чорнокорінь (-реня), собачий корінь (язик), воловий язик. -рень солнечный, Orobanche borealis Turcz. - вовчок (- чка) північний. -рень солодковый, Glycyrrhiza echinata L. - солодкий корінь, солодець (-дця), солодика, люкреція, люкриця. -рень сухотный, Arum maculatum L. - кліщинець (-нця) плямистий, козяча борода. -рень фиалковый, Iris florentina L. - півники флорентійські, косиця, фіялковий корінь. -рень хлебный, Psoralea bituminosa L. - псоралея. -рень царский, Imperatoria Ostruthium L. - царзілля, (редко) стародуб. -рень чемеричный, Veratrum album L. - біла чемериця, чемерика, чемерник. -рень чумный, Petasites officinalis L. - кремена лікарська. -рень алтейный, фарм. - проскурняковий корінь (-кове коріння);

3) (перен. о человеке) дуб, дубар (-ря), непохитний, упертий, суворий;

4) запрячь лошадь в -рень - запрягти коня в голоблі. Лошадь ходит в -ню - кінь править (бігає) за голобельного;

5) грам. - корінь. -рень слова - корінь слова;

6) мат. - корінь. -рень из числа а - корінь з числа а. Извлекать, извлечь -рень n-ой степени из числа а - добувати, добути кореня n-ого ступеня з числа а или коренювати, прокоренювати число а числом n.

* * *

1) ко́рінь, -реня

2) грам., мат. ко́рінь

1) нерівно; коряво, корцюбисто, горбасто; пагірчасто, погористо;

2) нерівно, нерівномірно;

3) нерівно. Срв. Неровный.

* * *

1) (о поверхности) нерівний, (корявый) корявий, (диал.) корцюбистий, (холмистый) горбастий, пагірчастий, погористий. [У нас земля нерівна (Рудч.). Революція од вас, як од нерівного ґнотика, тільки чадить (П. Тичина). Саїд рушив за ним по нерівних верхів'ях (Ле). Стіни були такі коряві, наче сухоребра коняка (Кониськ.). Земля якась корцюбиста, нерівна (Дніпропетрівщ.)]. -ная дорога - нерівна (кочковатая: грудкувата) дорога. -ный пол - нерівний поміст, нерівна підлога;

2) нерівний, нерівномірний; срв. Неравномерный. [Переривалося нерівне дихання (Ле)]. -ное движение - нерівномірний рух;

3) перен. - нерівний. -ный характер - нерівна вдача. Неровен час - усяко бува(є), трапляється часом.

* * *

1) (действие) - см. Нумеровка 1;

2) (и действие и результат; система) нумерація. За -циею - за нумерами (за числами). -ция страниц - пагінація; (действие) нумерування сторінок.

* * *

1) см. Отпрыск. Дать -ток (о растениях) - вигнати (пустити) паросток (пагін);

2) (на рогах у оленя, лося) паріг (-рога);

3) анат. - відростень, наростень (-сня), (на кости) окіст (р. окосту), окісток.

* * *

1) бот. перен. па́росток, -тка, па́рость, -ті, відро́сток

2) анат. відро́сток, -тка