Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

о+ребёнке

  • 1 говорить

    о ком о чём
    1) казати [Що кажеш? Чи казали йому про це?], говорити, мовити, мовляти про кого, про що, за кого, за що, а теснее: (сообщать) промовляти, хвалитися кому (до кого). -ить в защиту кого - говорити в обороні кого, промовляти за ким, за чим. [Все промовляє за його невинністю]; (в приподнятом стиле) глаголати, правити. [Про божественне діло глаголати, про високі науки правити];
    2) (беседовать) балакати, розмовляти, гомоніти з ким про що, за що. -ить на каком-л. языке - говорити, балакати, гомоніти якоюсь мовою. [Говорити українською мовою (по-ураїнському, -ськи). Він по- німецьки не балакає]. -ить на многих языках - говорити багатьма мовами. -ить (болтать) на чужом языке - цвенькати, чесати, вирубати [По-московському так і чешуть. Ляхом вирубати (Кул.)], на непонятн. яз. - джеркотіти, ґерґотати;
    3) (поговаривать) славити [Славили, що в нього тітка відьма (М. Вовч.)], подейкувати, гудкати (срв. Болтать). Говорят - кажуть (люди) подейкують;
    4) (произносить речь) промовляти. [Ісус, промовляючи, каже]. Начинать (начать) говорить - знімати (зняти) мову, річ, голос. Начинать -ить (о ребёнке) - починати балакати, нарікати. Продолжать говорить - казати далі, провадити далі. Нечего (не стоит) и говорить - шкода й казати (говорити). Говорят (же) вам, что - казано-ж-бо вам, що… -ить, не стесняясь - говорити (казати) без обрізків, непримушено. -ить наобум - говорити навмання. -ить в тон кому - говорити під лад кому. - ить чьему-л. сердцу - промовляти до серця кому. -ить быстро, как трещётка, скороговоркою - дріботіти, дроботіти, чесати, торохтіти. -ить сквозь зубы - цідити. -ить басом - баса говорити. -ить вздор - см. Вздор. -ить без сознания, не давая отчёта себе в знач. слов - блудити словами. -ить пространно - розводитися. Красно говоришь - золоті в тебе уста. -ить про себя, в душе - казати на думці, до себе. -ить изустно - казати з уст. -ить так и этак (противоречиво) - двоїти, гнути сюди й туди. -ить обиняками - говорити на здогад. Говоря без обиняков - без сорома казка, без околичностей кажучи. Откровенно говоря - щиро кажучи, направду кажучи. Говоря словами чего-л. (пословицы) - мовляв (кажучи) чим (приказкою). Говоря словами такого то - мовляв (кажучи) словами когось, мовляв он-той. [Мовляв проф. Владимиров. Мовляв словами однієї з «недостойних» (Єфр.)]. Не говоря о чём-л. - поминувши щось. Коротко говоря - найшвидче сказати, коротко кажучи. Не с тобой говорят - не до тебе мова (річ). Ни слова не говорит - ні пари з уст, ані слівцем не п(р)охопиться. Не говоря дурного слова - не казавши лихого слова. Едва может -ить (голоса не хватает) - ледві голос подає, голосу не відтягне. Лишиться способности -ить - стратити мову. -ить будто заученное - вичитувати. Говорит как по писанному - каже, як з листу бере. Говорящий (прилаг.) - говорящий, говорющий. [Говорюща машина]. Неумеющий -ить (о ребёнке) - немовлящий. Срв. Болтать, Бормотать, Лепетать, Мямлить и т. п.
    * * *
    1) говори́ти, бала́кати; мовля́ти, гомоні́ти; (выражать в устной речи; высказывать) каза́ти, мо́вити, промовля́ти; ректи́
    2) (разговаривать, беседовать) говори́ти, розмовля́ти, бала́кати
    3) (свидетельствовать о чём-л.) сві́дчити, говори́ти, промовля́ти

    вообще́ (в су́щности) говоря́ — в знач. вводн. сл. взагалі (загало́м) ка́жучи

    Русско-украинский словарь > говорить

  • 2 дутик

    1) (стекл. или метал. вещь с пустотой внутри, пузырь) видуток, дутик, дуток (р. -тка). [Бджоли кусали її і тим робили часом із любенького личенька якийсь дутик (М. Вовч.)];
    2) (полный в лице) пухтик, мазепка, повновидий, пикатий, (о ребёнке) опецьок (р. -цька);
    3) (кто сердится молча) дутий, надутий, насуплений, понура (р. -ри), похнюпа (р. -пи);
    4) (спесивый) надутий, чванько;
    5) (воздушн. пирог) духовий пиріг (р. -рога).
    * * *
    1) спец. ду́тик
    2) (перен.: тот, кто сердится, дуется) наду́тий, -ого, насу́плений; презр. пону́ра; диал. похню́па
    3) (перен.: с полным лицом) повнови́дий, -ого, повноли́ций; вульг. морда́тий, морда́нь, -ня, пика́тий; ( о ребёнке) опе́цьок, -цька, теле́сик

    Русско-украинский словарь > дутик

  • 3 малыш

    1) (о ребёнке) малюк (-ка), (ж. р. малючка), малко (-ка), маля (-ляти), маленя (- няти), приземок, дітвак (-ка), соб. малеча (-чі), малеч (р. малечи), маленство, дітваки, дрібнота. [Такого малюка ще й різкою можна (М. Грінч.). Його сердило й обурювало, що таке маля насмілилося писати отакечки про свого батька (Крим.). Ану йди сюди, малко, та прочитай мені ось тутечки (Яворн.). Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав (М. Вовч.). Я був ще дітваком (Крим.). Біля його малеча: хлоп'ятко і дві дівчинки - се вже Чепелишині правнуки (Кониськ.). А в дядька своїх дітей купа, та все дрібнота - злидні, горе (Васильч.)];
    2) (малорослый) малюк, малко, малюта, малявка, приземок, (шутл.) куцак (-ка), куцань (-ня), курдупель, замірок (-рка). [Яка-ж дівчина піде за такого малявку (малюту)? (М. Грінч.). Не виросте він, таким курдупелем і зостанеться (Київщ.)];
    3) (младший сын или дочь) мізинчик, маля (-ляти, общ. р.), маленя (-няти), найменше, найменшеньке (-ого).
    * * *
    1) ( о ребёнке) маля́, -ля́ти, малю́к, -а

    малыши́ — мн. маля́та, -ля́т, малюки́, -кі́в, собир. мале́ча

    2) ( о взрослом) шутл. малю́к

    Русско-украинский словарь > малыш

  • 4 недоносок

    1) (недоразвитый физически) недоносок (-ска, общ. р.), (женск. пола ещё недоношениця), недорід (-рода), недорідок (-дка), (диал.) порон(ен)ник, (бранно, диал.) випор(о)ток (-тка), (о ребёнке ещё) недоношена (нечасова, не(в)часна) дитина, (о яйце и перен. о ребёнке) виливок (-вка); (о животном, растении и перен.) недоносок. [Ах ти випортку поганий! (Липовеч.)];
    2) (об одежде, обуви) недоносок. -ски - недоноски, (одежды) виноски (-ків), (обуви) шкарбани (-нів).
    * * *
    недоно́сок, -ска

    Русско-украинский словарь > недоносок

  • 5 гулить

    1) (о ребёнке) агукати; сміятися:
    2) -ить ребёнка - тішити, бавити, пестити - дитину.
    * * *
    1) ( о младенцах) агу́кати
    2) ( забавлять младенца) ті́шити, бавити, пе́стити и пести́ти

    Русско-украинский словарь > гулить

  • 6 Погулить

    1) (о ребёнке) поагукати;
    2) -ить ребёнка - потішити, побавити дитину.

    Русско-украинский словарь > Погулить

  • 7 донашивать

    доносить
    1) доношувати, доношати, доносити, (сов.) доносити. [Доносили, доносили та й не доносили]. Доношенный (о ребёнке) - часовий. [Не часова дитина знайшлася: мати впала дуже, то воно й народилося аж на місяць раніш];
    2) (одежду, обувь) доношувати, доносити, доходжувати, доходити [Доходювали свої сюртуки, щоб надіти рясу й підрясник (Свидн.)] (о мног. - подоношувати), (износить) поносити. [Дівочу одежу поносила, а тепер справляти нема за що].
    * * *
    несов.; сов. - донос`ить
    доно́шувати, доноси́ти

    Русско-украинский словарь > донашивать

  • 8 егоза

    дзиґа (общ.), вертун, вертуха (ж. р.), вертільниця; (о шаловл. ребёнке) жирун, пустун (ум. пустунчик), брикун (ум. брикунець (р. -нця), кокотень (р. -тня); (шалунья, резвушка) жируха, пустуха, брикуха.
    * * *
    м., ж.
    дзи́га; ( непоседа) верту́н, -а (м.), верту́ха (ж.), непоси́да; ( шалун) пусту́н, -а (м.); ( шалунья) пусту́нка (ж.), пусту́ха (ж.), жиру́н, -а (м.); жиру́ха (ж.)

    Русско-украинский словарь > егоза

  • 9 живой

    I. см. Жив.
    II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];
    2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];
    3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;
    4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].
    * * *
    живи́й; живу́щий

    в \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти

    \живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту

    на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч

    Русско-украинский словарь > живой

  • 10 жировой

    лойовий [Лойове мило]; (о рыбе пойманной весной в поёмах, где она жирует) риба ялова, без кашки; (о яйце неоплодотворённом) жирове. [Кури несуться, та яйця жирові, бо півня немає]; (о побочном, внебрачном ребёнке) байстер, байстрюк, байстрючка, нажирована дитина. Жировая (бесплодная) ветка - водяна гилка. Жировой слой на внутренней стороне кожи, срезываемый при обработке у кожевников - здирок, бутурма, бурда (Вас.).
    * * *
    жирови́й; лойови́й

    \жировойые образова́ния — фиоиол. жирові́ утво́рення (у́твори)

    Русско-украинский словарь > жировой

  • 11 забивать

    забить
    1) (заколотить) забивати, забити, (о мн.) позабивати що. [Позабивали вікна й двері]. -бить железн. полосами - заштабувати. -вать, -бить гвоздём - забивати, забити цвяхом, загвожджувати, загвоздити;
    2) (вколачивать) забивати, забити, гнати, заганяти, загнати, (о мн.) позабивати, позаганяти що куди, у віщо. [Позабивати тут скрізь кілки. Загнати клин(а)]. -бить в колодки - забити в диби, в дибиці, (провинц.) здибати. [Ноги здибають, руки сплутають і везуть до прийому (Руданськ.)];
    3) -бить (загромоздить) дорогу снегом - забити (забуртити) дорогу (путь). -бить наносом, песком, грязью, снегом - забузувати намулом, піском, багном, брудом, снігом. [Банька скляна, та забузована, то й не видко, що в їй. Коси в тебе брудні - бач як гребінець забузувала, розчісуючись]. -бить (засорить) отверстие - забити відтулину, (безл.) заснітити (и засмітити), захарастити. [Щось заснітило крант у самоварі, - вода не біжить];
    4) -бить в набат, тревогу - бити (ударити) на ґвалт. -бить в барабан - заб[т]арабанити, (дробь) задріботіти. [Раптом задріботів на своїм тарабані (Франко)];
    5) -вать, -бить голову кому - забивати, забити кому баки (голову), задурювати (задурити) кого (голову кому), дурити кому голову, морочити, заморочити, запаморочити, затуркувати, затуркати голову кому. [Чоловік дурний, бо жінка задурила. Мене, такого пана, сюди задурювать прийшла! (Гліб.). Не мороч (не дури) мені голови, бо вже й так, обертом іде. Оці дітиська так затуркають голову, що за день зовсім дурна стану];
    6) -вать, -бить кого (притупить умств. способности) - забивати, забити, приголомшувати, приголомшити, заголомшити, задурювати, задурити, затуркувати, затуркати кого. -бить толчками - заштовхати, затовкти, затолочити кого. -бить плетьми до смерти - забити, зашмагати кого нагаями (канчуками) на смерть. -бить до полусмерти - мало дух не вибити; тільки(-но) живого пустити. Забитый - забитий; заштабований; забитий цвяхом, загвожджений; загнатий куди, у віщо; забитий у диби, у дибиці, здибаний; забитий, забузований (мулом, снігом, піском и т. п.); (о ребёнке, человеке) забитий, приголомшений, заголомшений, задурений, затурканий; заштовханий, затовчений, затолочений. [Найгірша в класі школярка, засміяна та забита (Васильч.). Приголомшений темний люд. Мала на зріст, а на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. -тый плетьми до смерти - забитий, зашмаганий нагаями, (канчуками) на смерть, (до полусмерти) тільки (-но) живий. -тая дорога (путь) - забитий, забивний шлях (забита, забивна дорога, путь). [Забивні шляхи, що ними простувала Рудченкова муза (Єфр.). Забивна путь: замети навергало такі (Мирн.)].
    * * *
    несов.; сов. - заб`ить
    1) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; (вколотить мно г.) понабива́ти; (загромождать, засорять) захара́щувати, захара́стити, -ра́щу, -ра́стиш; ( доводить до отупения) зату́ркувати, зату́ркати; ( глушить) глуши́ти и заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти и мног. поглуши́ти и позаглуша́ти и позаглу́шувати; ( морочить) заду́рювати, задури́ти (зату́ркувати, зату́ркати) го́лову кому́
    2) (сов.: начать бить) заби́ти

    Русско-украинский словарь > забивать

  • 12 изверг

    1) (стар., о недонош. ребёнке) викидень (-дня), вибрудок (-дка);
    2) нелюд (-да), недолюд, недолюдок (-дка), людожер. [Диво дивне сталося надо мною, недолюдом (Шевч.)]. -верг рода человеческого - недолюдок.
    * * *
    недо́людок, -дка, недо́люд, не́люд; (мучитель, палач) кат; ( зверь) звір

    \изверг г ро́да челове́ческого — бран. недо́людок, недо́люд, не́люд

    Русско-украинский словарь > изверг

  • 13 капризничать

    Капризить (привередничать) вередувати, примхувати, примхати, химерувати, коверзувати, перебендювати, капризувати, (причудничать) химерувати, химерити, витребенькувати, (упрямиться) комизитися, норовитися, упиратися, (о ребёнке: плакать) плакати, кричати. [Почне він примхати (М. Вовч.). Ви певне думаєте, що се я химерую (Л. Укр.). Вона починала капризувати (Л. Укр.). Хочеш їсти - бери що є та й їж, а не вередуй і не скигли мені (Грінч.)].
    * * *
    капризува́ти; комизи́тися; ( привередничать) вередува́ти, коверзува́ти, ґе́дзатися, ґе́дзкатися, при́мхати, химе́рити, химерува́ти

    Русско-украинский словарь > капризничать

  • 14 крикливый

    (о человеке, ребёнке) крикливий, галасливий, (насм.) горлатий, ротатий; (о голосе) верескливий.
    * * *
    крикли́вий; ( пронзительный) верескли́вий; ( шумный) галасли́вий

    Русско-украинский словарь > крикливый

  • 15 крикса

    (о ребёнке) крикса, рева, бекса; (о младенце) верескля, пискля (-ляти), пискавка. [Не чіпайте його, бо це така бекса що зараз плакатиме (Звин.)].
    * * *
    диал.
    1) (ж.: плач) крикли́виці, -виць; кри́кси, -сів
    2) (м., ж., плакса) пла́кса м., ж.; плаксі́й, -сія́ (м.), плаксі́йка (ж.), плаксу́н, -а (м.), плаксу́ха (ж.), плаксу́ня (ж.), рю́ма м., ж., рю́мса м., ж., тонкослі́зка м., ж., ре́ва м., ж.

    Русско-украинский словарь > крикса

  • 16 кричать

    крикивать, крикнуть кричати, крикнути, скрикнути, (очень громко, кричма) галасувати, галаснути, (вульг.) горлати, желіпати, репетувати, (пронзительно) верещати, верескотіти, верескнути, (о грудном ребёнке) кувакати, кавкати, (вульг.) зіпати, зіпнути кричати, крикнути як на живіт (як на пуп), (вопить) лементувати, зойкати, зойкнути, йойкотіти, йойкнути, (зовя кого) гукати, гукнути, погукнути кого, на кого, (сердясь на кого) гримати, гримнути на кого, (зовя на помощь) кричати пробі, кричати на ґвалт. Благим матом -чать - репетувати. Кричма -чать - криком (кричма) кричати. -чать во всё горло - на все горло (на ввесь голос) кричати. Караул -чать - на ґвалт кричати, пробі кричати. Кричащий - що кричить, галасує и т. д.; крикучий. [Крикучий ґонґ (Тичина)].
    * * *
    несов.; сов. - кр`икнуть
    1) кричати, кри́кнути и усилит. крикону́ти, сов. покри́кнути; зіпа́ти, зіпну́ти; (несов.: вопить, орать) вола́ти, лементува́ти, галасувати, репетува́ти, горла́ти, горла́нити; ( пронзительно) вереща́ти, вереснути; ( сердито на кого) гри́мати, гри́мнути; (о перепеле, филине и некоторых других птицах) хава́вкати, хава́вкнути, ке́вкати, ке́вкнути; ( о перепеле) підпадьо́мкати, підпадьо́мкнути, підпідьо́мкати, підпідьо́мкнути; (несов.: о коростеле) ди́ркати, дирча́ти
    2) ( подзывая) гука́ти, гукну́ти и усилит. гукону́ти

    Русско-украинский словарь > кричать

  • 17 кубышка

    1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;
    2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;
    3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];
    4) см. Голотурия;
    5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.
    * * *
    1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нька

    класть де́ньги в кубы́шку, наполня́ть кубы́шку — кла́сти гро́ші в кубу́шку (в кали́тку)

    2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)
    3) бот. гле́чики, -ків

    Русско-украинский словарь > кубышка

  • 18 лапушка

    1) ясочка, серденько, зіронька, любонька, коханочка;
    2) см. Дятловина и Клевер.
    * * *
    уменьш.-ласк. фольк.
    1) ла́почка
    2) (о женщине, ребёнке) я́сочка, я́сонька, зі́ронька, серденя́, -ня́ти, серденя́тко, се́рде́нько, серде́чко

    Русско-украинский словарь > лапушка

  • 19 лепетать

    лепётывать, лепетнуть
    1) (о ребёнке) лепетати, (реже лепотати), лепетнути, белькотати (-кочу, -чеш), белькотнути, жебоніти; (о листьях) лопотати (-почу, -чеш) и лопотіти (-почу, -потиш), лопотнути. [Дитинка в колисці лепече (Харківщ.). Дитина белькоче: «мамо»! (Квітка). Будемо жебоніти, як маленькі діти (Чуб. V). Листя на осиці завше лопоче (Брацлавщ.)];
    2) (говорить непонятно, болтать вздор, лопотать) лепетати (- печу, -чеш) и лепетіти (-печу, -петиш) лепетнути, лопота[і]ти, лопотнути лепота[і]ти, белькотати и белькотіти (-кочу, -котиш), белькотнути. [Не тямить голова, що язик лепече (Номис). Ти чого лепетиш, як дзвоник? (Черкащ.). Гожа двохлітня дівчинка вже добре лопотіла по-німецькому (М. Лев.). Пейсах белькотав щось невиразне (М. Левиц.). Іволги з лип щось белькотали на весь садок (Мирний). «Його голос!» - белькотіла Зінька (Стор.)]. -ться - лепетатися, лопотатися, белькотатися.
    * * *
    1) ( говорить невнятно) белькота́ти, белькоті́ти; жебоні́ти; ( о детях) лепета́ти; ( бормотать) бубоні́ти
    2) перен. лепета́ти; ( о листьях) лопота́ти, лопоті́ти

    Русско-украинский словарь > лепетать

  • 20 махотка

    1) см. Малютка;
    2) см. Махоня.
    * * *
    диал.
    1) ( небольшой глиняный горшок) горня́, -ня́ти, горща́, -ща́ти, уменьш. горня́тко; ( кринка) гле́чик
    2) (что-л. очень маленькое) кри́хітка; ( о маленьком ребёнке) маленя́

    Русско-украинский словарь > махотка

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • ребёнок — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? ребёнка, кому? ребёнку, (вижу) кого? ребёнка, кем? ребёнком, о ком? о ребёнке; мн. кто? дети, (нет) кого? детей, кому? детям, (вижу) кого? детей, кем? детьми, о ком? о детях 1. Ребёнком… …   Толковый словарь Дмитриева

  • ребёнок — ребёнок, дети, ребёнка, детей, ребёнку, детям, ребёнка, детей, ребёнком, детьми, ребёнке, детях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Отсутствие заботы о ребёнке — – вариант жестокого обращения с ребёнком, когда его родители (другие, заменяющие их взрослые люди) не оказывают должного внимания к его нуждам (здоровью, питанию, одежде, образованию, социализации и др.), но не прибегают при этом к актам… …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • Ребёнок — У этого термина существуют и другие значения, см. Ребёнок (значения). Запрос «дети» перенаправляется сюда; см. также другие значения …   Википедия

  • Чужой ребёнок (фильм) — Чужой ребёнок Chori Chori Chupke Chupke Жанр Мелодрама В главных ролях Салман Хан …   Википедия

  • Чужой ребёнок — Chori Chori Chupke Chupke Жанр Мелодрама Режиссёр Аббас Мастан …   Википедия

  • Первый ребёнок —     особенности воспитания. Рождение первенца, как правило, связано с немалыми трудностями. Это обусловлено двумя осн. моментами: во первых, молодые матери, ухаживая за новорождённым, ощущают неуверенность и беспомощность; во вторых, они… …   Педагогический терминологический словарь

  • УХОД ЗА ГРУДНЫМ РЕБЁНКОМ — УХОД ЗА ГРУДНЫМ РЕБЁНКОМ. Грудным называют ребёнка в возрасте до одного года. Новорождённый весит в среднем 3100 3400 г. Мальчик обычно весит больше, чем девочка. Первые 3 4 дня после рождения ребёнок, как правило, несколько теряет в весе, затем… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • ПЕДОЛОГИЯ — (от греч. pais, paidos дитя и логос наука), термин, предложенный в 1893 амер. психологом О. Хризманом (учеником С. Холла) для обозначения всестороннего исследования закономерностей возрастного развития. Идея о важнейшем значении изучения детства… …   Российская педагогическая энциклопедия

  • Материнство —         функция женского организма, направленная на продолжение человеческого рода и включающая биологический (вынашивание, рождение и вскармливание ребёнка) и социальный (воспитание ребёнка будущего гражданина своей страны) аспекты. Повсюду в… …   Сексологическая энциклопедия

  • Ювенальная юстиция в Финляндии — См. также: Ювенальная юстиция Финский Закон об охране детства запрещает представителям власти комментировать какие либо случаи взятия детей на попечение органами государственной опеки, запрещает выносить семейные проблемы на всеобщее обсуждение.… …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»