о+грозе

1) общ. (отбавить часть груза) отгружать (una parte), (отбавить часть груза) отгрузить (una parte), (разгрузиться) выгружаться, (ружьё, электрическую батарею) разрядить, разгрузить, сгружать, сгрузить, выгружать выгрузить (с судна), выгружать, наносить сильные удары, разгружать, разряжать, стрелять, разражаться (о грозе, буре), впадать (о реке), освобождать (от обязанности и т.п.)

2) разг. (выместить) сорвать (sobre), (израсходовать) отстрелять, сложить (груз, ношу)

3) перен. (напряжённость и т. п.) разрядить, разгружать (de algo), разгрузить (de algo)

4) тех. выключать (напр., напряжение), снимать

5) юр. оправдывать, реабилитировать

6) прост. оглоушить

7) Интернет. загрузить, скачать

1) общ. (о буре, ветре, огне и т. п.) неистовствовать, (усилиться, дойти до высокой степени) разыграться, бушевать, разбушеваться, разгуляться, взыграть (о море, ветре и т.п.)

2) разг. расходиться (разбушеваться)

3) перен. (бушевать) злиться

общ. выходить из себя, срываться с цепи, разражаться (о буре, грозе и т.п.)

1) общ. свирепствовать (бушевать), бушевать (тж. о чувстве)

2) разг. (распуститься) разнуздать, (распуститься) разнуздывать, развоеваться

3) перен. (о крайнем проявлении чувств) разойтись, (о крайнем проявлении чувств) расходиться

общ. становиться несдержанным, становиться распущенным, становиться необузданным, разражаться (о буре, грозе)

общ. идти (о грозе)

общ. быть грозе

1) aller vi (ê.); (re)venir vi (ê.) ( откуда-либо); marcher vi ( передвигаться)

2) ( приближаться) arriver vi (ê.)

3) ( отправляться) partir vi (ê.)

4) (пролегать - о горах, лесе и т.п.) s'étendre; aller vi (ê.)

5) (входить, вмещаться) entrer vi (ê.)

6) (выходить, выделяться) sortir vi (ê.); venir vi (ê.); découler vi ( течь); saigner vi ( о крови); suppurer vi ( о гное); se répandre, répandre vt ( о запахе)

7) (происходить, совершаться) marcher vi, aller vi (ê.); перев. тж. оборотом с гл. se poursuivre, être en cours; или оборотом avoir lieu

8) (протекать, проходить - о времени) passer vi, s'écouler

9) (доставлять откуда-либо, куда-либо) être transporté; voyager vi ( перевозиться); être importé, venir vi (ê.), arriver vi (ê.) ( привозиться); être exporté ( вывозиться)

10) ( передаваться куда-либо)

11) ( действовать - о механизмах) marcher vi

12) ( поступать куда-либо) entrer vi (ê.) à

13) ( соглашаться) accepter vt

14) ( употребляться) servir vi à qch

15) безл. ( требоваться) falloir (v. impers.)

16) (подходить, соответствовать) aller vi (ê.) ( быть к лицу); convenir vi (a.) ( годиться)

17) ( в играх) jouer vt

18) ( о спектакле) перев. выраж. on donne

19) ( считаться) compter vi

20) ( об осадках)

••

* * *

1) gener. aller (куда-л.; о дороге), aller bon train, aller à la cour, faire route, habiller, marcher, pleuvoir (о дожде), ralentir le pas, ralentir sa marche, ralentir son allure, raser le mur, raser les murs, s'acheminer, s'étendre (Les fils conducteurs s'étendent parallèlement aux fibres porteuses.), tomber (об осадках), transiter, voguer (о судне), (о грозе) faire lourd, accompagner (с кем-л.), neiger (о снеге), aller, chasser, cheminer, côtoyer, naviguer, passer (о фильме), raser, se donner (о спектакле), suivre, tirer, venir

2) navy. cingler

3) colloq. (о дожде) flotter, carburer (о делах)

4) obs. courir la poste

5) rare. aller petit train

6) simpl. arquer, lancequiner (о дожде), lansquiner (о дожде)

7) swiss. névoler (о снеге)

8) Makarov. (о цвете, одежде и пр.) revenir

I 1) садиться, давать осадку (о строении); 2) стремительно снижаться, камнем падать (напр. о перелётных птицах); грохотать, громыхать (как бы низвергаясь- о грозе с громом и молнией); кустар күөлгэ саалыннылар утки низринулись на озеро (с большой высоты); этиҥ саалынна обрушилась гроза; 3) болеть, ныть (от усталости, долгого сидения-о спине); көхсүм саалынна у меня заныла спина.

II см. саайылын=.

сопровождаться громом (о грозе).

авиа. РЛС предупреждения о грозе

1) общ. застать кого-л. (за чем-л.), захватить врасплох (на месте преступления), захватить (о грозе, дожде и т. п.), удивлять (чем-л.), поразить, (bei etw.) застигать, застать, поражать

2) авиа. внезапно атаковать, застать врасплох

1) de algo вооружи́ться, тж запасти́сь чем пр и перен

2) (о грозе, тж скандале и т п) нача́ться; подня́ться; разрази́ться

1) algo sobre uno; a; en; sobre algo нагрузи́ть, взвали́ть что на кого; нагрузи́ть кого; что чем; погрузи́ть, наложи́ть, насы́пать что на что

2) algo en algo погрузи́ть, зали́ть, засы́пать что ( внутрь чего-л)

3) algo (con de algo) напо́лнить, запо́лнить (двигатель; зажигалку; авторучку и т д), заряди́ть (оружие; фотоаппарат; батарейку и т д), зали́ть ( бак) (чем)

4) algo con; de algo ↑ наби́ть (до отка́за), перепо́лнить, заби́ть, завали́ть что, перенасы́тить ( раствор) (чем)

5) увели́чить; нарасти́ть; уплотни́ть; укрепи́ть; утяжели́ть

6) перен напо́лнить что тя́жестью; отяготи́ть

7) перен утомля́ть; раздража́ть; де́йствовать на не́рвы кому

8) x en; sobre algo; algo con x доба́вить, приба́вить, отнести́ (x денег) к чему; начи́слить x на что

9) algo (en cuenta) a uno отнести́, записа́ть что на чей-л счёт; взыска́ть что с кого

10) (un impuesto) a algo; algo con ( un impuesto) ввести́ нало́г на что, по́шлину за что; с чего; обложи́ть нало́гом, по́шлиной что

11) algo a; sobre uno; a uno con algo

а) нагрузи́ть, загрузи́ть кого чем; взвали́ть (работу; вину; ответственность и т п) на кого

б) обвини́ть кого в чём

12) взять что в ру́ки; подня́ть

13) взять на́ руки (как пр ребёнка)

14) нести́, везти́ ( на себе) что пр и перен

15) x вмеща́ть (x единиц объёма; веса)

16) акценти́ровать, уси́ливать (звук; слог); де́лать ударе́ние на чём

1) sobre algo ( о чём-л тяжёлом) лежа́ть, поко́иться на чём; опира́ться, тж дави́ть на что; ( об ударении) па́дать (на к-л слог; звук)

2) sobre algo перен подавля́ть; сде́рживать; ограни́чивать

3) sobre uno (об обязанности; ответственности и т п) лежа́ть на ком; ложи́ться, пада́ть на кого

4) sobre uno ока́зывать давле́ние, нажи́м, дави́ть на кого; не дава́ть поко́я, надоеда́ть (своей настойчивостью) кому

5) contra; sobre uno; algo напа́сть, обру́шиться на кого; что; нанести́ уда́р, уда́рить по кому; чему; куда

6) ( hacia una parte)

а) ( о ветре) измени́ть направле́ние; измени́ться; перемени́ться; (о буре; грозе) отклони́ться, смести́ться куда

б) (о ветре; буре) уси́литься ( в к-л направлении)

7) con algo

а) подня́ть (на плечи; на спину); взять что в ру́ки

б) нести́, тащи́ть (на себе́)

в) унести́, забра́ть, захвати́ть что с собо́й

г) взять на себя́ (обязательство; ответственность; вину)

8) de algo набра́ть, натаска́ть, накупи́ть, запасти́ ( часто сли́шком мно́го) чего

9) ( о фруктовом дереве) дать хоро́ший урожа́й; хорошо́ плодоноси́ть

1) ( с шумом) разлете́ться, ло́пнуть, разби́ться, взорва́ться

2) прозвуча́ть, разда́ться: хло́пнуть, щёлкнуть, гря́нуть, раскати́ться

3) перен (о пожаре; войне) вспы́хнуть, разрази́ться; ( о грозе) уда́рить, гря́нуть

4) перен ( о проявлении чувства) нача́ться; прорва́ться; ( о гневе) вспы́хнуть; ( о слезах) хлы́нуть (пото́ком)

5) ( en algo) перен ( о человеке) разрази́ться чем; взорва́ться

6)

1) a; para algo пригото́виться, подгото́виться к чему; + инф

2)

1) (о грозе, буре) башлану, башланып китү,...рга тотыну

2) (о горе, беде и т. п.) килеп чыгу, башка төшү

3) перен. ( чем)...а башлау

накатать

I. 1) (дорогу колёсами) накочувати, накотити, (полозьями) натирати, натерти, утирати, утерти, протирати, протерти, (торить) торувати, уторовувати, уторувати, (о мног.) понакочувати, пона[пов,попро]тирати, повторовувати що. [Гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко)];

2) (навивать) навивати, нави(ну)ти, накачувати, накачати, нагортати, нагорнути, (наматывать) намотувати, намотати, (о мног.) понавивати, понакачувати, понагортати, понамотувати що на що. [Навинув картину на качалку (Київ)];

3) (чего: придавая округлённую, цилиндрич. форму) накачувати, накачати, (шариков из хлеба ещё) накручувати, накрутити, (сена) нагромаджувати, нагромадити, (о мног.) понакачувати, понакручувати, понагромаджувати чого;

4) (чего: придавая гладкость, плоскость) накачувати, накачати; (о белье) накачувати, накачати, (на станке) намаґльовувати, намаґлювати; (о металлах) накачувати, накачати, навальцьовувати, навальцювати; (о шерсти) навалювати, наваляти и навалити, набити; (о мног.) понакачувати, понамаґльовувати, понавальцьовувати, понавалювати чого; б) (чего: навозить) навозити, навезти и навозити чого;

6) (кого: навозить) накатувати, накатати, попокатати кого (кіньми). [Добре попокатав дітей (Богодух.)];

7) (что: наделать во всю) накатувати, накатати, нашкварювати, нашкварити, начісувати, начесати що. [Накатав я йому листа довжелезного (Київ)]. Накатанный -

1) накочений, натертий, у[про]тертий уторований, понакочуваний, пона[пов,попро]тираний, повторовуваний. -ная дорога - накочена и т. п. дорога, накочений (битий) и т. п. шлях. [Їхав добре накоченим шляхом (Грінч.)];

2) навитий и навинутий, накачаний, нагорнутий и нагорнений, намотаний, понавиваний, понакочуваний, понагортаний, понамотуваний;

3) накачаний, накручений, нагромаджений, понакачуваний, понакручуваний, понагромаджуваний;

4) накачаний, намаґльований, навальцьований, наваляний, набитий, понакачуваний, понамаґльовуваний, понавальцьовуваний, понавалюваний;

5) навезений;

6) накатаний, нашкварений. -ться -

1) накочуватися, накотитися, понакочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п.;

2) (покататься вдоволь) - а) (перекатываясь) накачуватися, накачатися; б) (ездя) накатуватися, накататися, (верхом, сов.) наїздитися верхи; (с горки на салазках) наспускатися з гори; (на коньках) набігатися на ковзана[я]х; (по льду) на(с)ковзатися, насовгатися (на льоду).

II. Накатывать, накатить, накатнуть, действ. з. -

1) что на что - накочувати, накотити, скочувати, скотити, (о мног.) понакочувати, поскочувати що на що. [Накотили хуру з дровами на терези, зважили (Богодух.). Скотили деревину на дроги (Чорвоногр.)];

2) -вать, -тить, что, чего куда к чему - накочувати, накотити, (о мног.) понакочувати що, чого, куди, до чого. [Накотили каміння (Київщ.). Накотили діжок до льоху (Канівщ.)]. Накаченный -

1) накочений, скочений, понакочуваний, поскочуваний;

2) накочений, понакочуваний. -ться -

1) накочуватися, накотитися, скочуватися, скотитися, пона[пос]кочуватися; бути накочуваним, накоченим, понакочуваним и т. п. [Колесо накотилося на пень (Брацл.)];

2) (вином) - см. Накачиваться 2 (под Накачивать);

3) (о плодах) см. Наливаться 2. II.. Накатывать, накатить, ср. з. -

1) наїздити и наїжджати, наїхати, понаїздити и понаїжджати. [Наїхало до нас гостей багато, - відкіля їх стільки понаїздило? (Богодух.)];

2) -ть и -ться (о грозе, туче) насувати(ся), насунути(ся); см. Надвигаться;

3) (у хлыстов, сов.) насунути, наринути, налетіти на кого.

* * *

1) ( наезжать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -ко́тиш и мног. понако́чувати; ( укатывать дорогу) уторо́вувати, и торува́ти, уто́рувати, утира́ти, уте́рти (утру́, утре́ш)

2) (наготавливать, катая) нака́чувати, накача́ти

3) (рисунок, резьбу) спец. нака́тувати, наката́ти

4) (навёртывать, наматывать, катаясь) нака́чувати, накача́ти

5) ( наглаживать катком) нака́чувати, накача́ти

6) (сов.: написать быстро) наката́ти

1) (надвигать; катя, собирать) нако́чувати, накоти́ти, -кочу́, -коти́ш

2) ( наезжать) наїжджа́ти и наїзди́ти, -їжджу́, -їзди́ш, наї́хати, -ї́ду, -ї́деш

3) (перен.: внезапно появляться, возникать) насува́ти, насу́нути, насува́тися, насу́нутися

4) (на кого - о чувстве, состоянии) нахо́дити, -дить, найти́, -йде и -йде́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого)

I. и паровать спарить, спаровать

I. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];

2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.

II. Парить -

1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;

2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;

3) (в бане) кого - парити кого;

4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;

5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.

II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.

* * *

ширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́ти

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти