от+доброго

1) добрий (к кому, - для кого или до кого), ласкавий, (добряк) - благий. [Добрим словом не згадають. Він для мене (до мене) добрий. Кость - блажчий за Григора]. Добренький - ласкавенький. Очень добрый - добренний, добряч[щ]ий. [Добренна душа з його. Добрячі були люди, покійнички (М. Вовч.)]. Становиться, стать добрым - добріти, добрішати, ласкавішати, подобрішати; поласкавішати. [Баба наче трохи подобрішала до Миколи]. Сделать кого добрым - роздобрити, (провинц.) - роздобрухати. Доброе дело сделать - добре (добро) вчинити. Будь добр, будьте добры (пожалуйста) - будь ласка, будь ласкав, будьте ласкаві, зроби (зробіть) ласку, спасибі тобі (вам). [Скажіть, будь ласка, й мені. Скажіть, спасибі вам, з яких ви є: чи ви з панів, чи ви із мужиків (Грінч.)];

2) (хороший) - добрий, гарний, хороший. [Дуже се добре діло. Доброго голоса маєш. Хороший (гарний) робітник з нього]. В добрый час - час добрий вам, на добрий час. В добром ли вы здоровьи? - чи добре ся маєте?]. Чего доброго - бува, буває, часом, хто зна. [Чи ти, бува, не здурів? Не дивись на нього, щоб часом не підійшов]. Доброе утро, добрый день, добрый вечер, доброй ночи - добридень, (только у интеллигентов) - доброго ранку; добривечір; добраніч; на добраніч.

* * *

здоровому бути, добре ся мати. Дай бог -вать - поздоров боже. Желаю -вать - доброго здоров'я (зичу), доброго здоров'я, здоров'ячка. Здравствуй, -те - здоров (був), здорова (була), здорові були, добридень, добривечір, чолом (говорит приветствующий), доброго здоров'я (говорит отвечающий). Да -вует! - (не)хай живе! хай здоров живе!

* * *

1) межд. - геть, (ко многим) гетьте, пріч, прічки, дальш, набік, (диал.) вара, варе, ціп, ціба. [Геть, одчепися од мене! (Н.-Лев.). Гетьте думи, ви хмари осінні (Л. Укр.). Пріч! щезай, маро, від мене! (Федьк.). Набік, хлопці, набік, хлопці, бо чорт мужа несе (Чуб. V). Вара від мене! (Франко. Пр.). Ціп відсіля! ви не сього приходу (Квітка). Так пішов я в світ широкий за кавалком хліба, - ах, не раз я мусів чути: ціба, хлопче, ціба! (Федьк.)]. Поди, подите прочь - іди, ідіть собі геть! Прочь отсюда - геть звідси, гетьте звідси! [Гетьте звідси усі чужі! (Л. Укр.)]. Прочь от меня - геть від мене, дальш від мене. Руки прочь - руки геть, руки набік. Прочь с глаз - геть (гетьте) з-перед очей, згинь (згиньте) мені з очей. Прочь с дороги - геть (гетьте) з дороги, з шляху, набік. [Погнав коні і гука на людей: набік! (Звин.). Гетьте, хлопці, з шляху - чорт несе сваху (Приказка)];

2) нар. - геть, пріч, прічки, набік. [Душа мов та пташка із клітки геть рветься (Самійл.). Ой полетіла сива голубонька та від голубонька пріч (Грінч. III). Помандруєм прічки темненької пічки (Н.-Лев.)]. Не прочь - не від того, не проти того, не від тієї речи, не від тих грошей, не відказен. [Я не відказен послужити добрим людям (Кониськ.)]. Я не прочь от этого - я не від того, я нічого проти цього не маю. Я не прочь от доброго дела - я не від доброго вчинку, я не зрікаюся доброго вчинку. И я не прочь бы туда поехать - і я-б не від того, щоб туди поїхати. Он не прочь выпить - він не від того, щоб випити, він не цурається випити, не цурається горілочки.

* * *

n церк.

1) католицизм, католицтво

2) вчинок, гідний доброго католика

* * *

n; церк.

1) католицтво, католицизм

2) вчинок, гідний доброго католика

виверт (маневр, крок) для врятування престижу (репутації, доброго імені)

* * *

врятування престижу (доброго імені, репутації)

* * *

1) бажати, х(о)тіти, охотитися, (сильно) жадати, прагнути (предпочитать) воліти (н. вр. -лю, -лиш). [Ой чи волиш, Бондарівно, ізо мною жити, а чи хочеш в сирій землі гнити?];

2) -ать кому чего - бажати, зичити кому чого. [Що тобі не миле, того й людям не зич]. -ать спокойной ночи, доброго утра - на добраніч, на добридень давати. Здравия -аю - доброго здоров'я зичу (бажаю вам). -ать зла - злого кому зичити (бажати), лихо мислити кому. [Злого я нікому не бажаю. Свій своєму лиха не мислить]. -ать кому-л. добра - добра прияти (зичити) кому. Мне желается - я бажаю (хочу). Желающий чего - той, що бажає (хоче), охочий до чого. [Писано цю книжку про селянина (= для крестьянина), охочого (или: що хоче) засвоїти програму партії (Азб. комун.)]. Желаемый - бажаний, жаданий. Срв. Желательный.

* * *

1) бажа́ти; ( хотеть) хоті́ти (хо́чу, хо́чеш), жада́ти, охо́титися (охо́чуся, охо́тишся); ( предпочитать) волі́ти, торж. во́лити; ( выражать пожелание) зи́чити

2) (испытывать к кому-л. влечение, страсть) жада́ти, бажа́ти

здорово, пожиточно. -рово! (привет) - здоров був! здорові були! здоров! (шутл.) доров! -рово живёте? - як ся маєте? чи живі-здорові? (За) -рово живёшь - ні за що, ні про що; ні сіло, ні впало; ні з того, ні з сього; з доброго дива; гарма-дарма; дурнісінько. [Вилаяв з доброго дива. Напався на мене гарма-дарма (Сл. Гр.)].

* * *

направить

1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;

2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];

3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;

4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;

5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];

6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;

7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];

8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -

1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];

2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];

3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;

4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];

5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;

6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;

7) стертий, постираний;

8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.

* * *

несов.; сов. - напр`авить

1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити

3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш

4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити

5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *

нрч. не від того, не проти того; срв. Не прочь (под Прочь 2). Я от доброго дела - прочь - я не від доброго діла (вчинку). И я непрочь бы там побывать - і я не від того, щоб там побувати. Он -прочь выпить - він не від того, щоб випити; він чарці не ворог, він чарки не цурається (не проливає).

доля, талан, стан, становище Г, СЛ, СГ; абетиниз хайыр олсун і вам усього доброго — відповідь на привітання Г; абетиниз, зевхунуз да хайыр осун / олсун і вам хай щастить і доброго вам настрою Г, СЛ, СГ; пор. айбет, ахбет, ахпет.

добро, добрий, щасливий, благословенний СБ, Г; користь, вигода, бариш О; хайыр бол будь здоров О; хайыр т'емеди на добро не вийшло Г; хайыр эклисе гарний храм Г; хапымызның ӧгӱ хайыр у нас гарне подвір'я СБ; бабанын хайыры җойулсун батькові твоєму ковінька — хай пропаде добро твого батька К; о бек беним дайымдыр, эр эвлады хайырдыр той вельможа мій дядько, усі його діти в порядку СК; хайыр ола хай буде на добро (коли хто чхне тощо) Г, СЛ, СГ; хайыр ола да д'ельди четэ, ачылды гӧзлери діло добре закінчилося, очі прозріли СК; бир хайры / ғайры йере варайым ки, хайырым чох ола піду-но я в інше місце для мого більшого добра К / Г; хайыр эт- давати добрі результати, бути корисним О; хайыр эт, дэңизге ат, халх бильмесе, балых билий зроби добро й кинь у море, якщо народ не взнає, узнає риба СБФ; ахшам хайыр П, ахшамларыныз хайыр олсун СЛ добрий вам вечір, доброго вечора; саба (ңыз) хайыр СБФ, СМ, сабах / сабалар хайыр о (л) сун Г-К доброго ранку; абетиниз / ахбетиңиз хайыр олсун / осун і вам усього найкращого Г / СМ.

хитрощі Г; шейтанын хайыр хитрощі, витівки диявола Г; пор. шер.

інший, крім, окрім П, Кб.; хайыр тӱрлӱ інакше Кб.; ахчадан хайыр окрім грошейП; мендэн хайыр крім мене У; сендэн хайыр эпси дэ т'етт'еннер крім тебе, усі пішли БТ; ондан хайыр крім нього К; бабамдан хайыр крім мого батька СК; пор. айры, айрый, айыр, айыры, ғайры, ғайыр, ғайыры, кайры, кайыр, кайыры, хайыры, хары II.

ні, немає СМ, М.

1) одягання

2) прикрашання; убрання

3) архт. орнамент (на стелі тощо)

4) приправа; соус; гарнір

5) перев'язувальний матеріал

6) перев'язування (рани)

7) білування (туші тварини)

8) удобрення

9) обробіток (землі)

10) чищення (коня)

11) тех. рихтування, правка

12) облицювання, оздоблення; очистка

13) текст. шліхтування

14) гірн. збагачення (руди)

15) розм., ірон. прочухан

16) військ. рівняння, шикування

* * *

1) вдягання

2) прикраса, убрання

3) apxiт. орнаменти ( на стелі)

4) приправа

5) = dressing-down

6) перев'язний матеріал; пов'язки, перев'язки

7) вiйcьк. шикування

8) чищення ( коня)

9) білування ( туші)

10) добриво; внесення добрив у підгодівлю

11) обробка ( землі)

12) тіпання (кужілі, прядива)

13) тex. заправляння ( різального інструмента)

14) тex. правка, рихтування

15) обробка, очищення; облицювання

16) тeкcт. шліхтування, апретування

17) гipн. збагачення ( руди)

18) метал. доводка ( плавки); зачищення ( виливків); приготування ( формувальної землі)

19) протравляння ( насіння)

n розм.

догана, прочухан, нагінка; лупцювання; натруска

* * *

1. n

1) добро; благо

2) користь

2. adj (comp better; sup best)

1) гарний; хороший; добрий

2) приємний

3) корисний; придатний

4) умілий, вправний, майстерний

5) підхожий, гідний; здібний (до — at)

6) доброзичливий; добрий

7) сприятливий, позитивний; добродійний; чистий

8) вихований; слухняний

9) люб'язний, милий

10) свіжий, незіпсований, доброякісний

11) справжній, непідробний

12) надійний, кредитоспроможний

13) здоровий; дужий

14) справедливий, законний; виправданий; обґрунтований

15) достатній, значний, багатий, порядний, чималий

* * *

1) гарний, хороший; приємний, гарний; вигідний; зручний; який має гарну репутацію; високий, важливий (нaпp., про посаду)

2) корисний; придатний

3) умілий, вправний, майстерний, гарний; підходящий; який відповідає меті, призначенню, відповідний; (at) здібний

4) добрий, доброзичливий

5) милий, люб'язний, добрий

6) свіжий, незіпсований; доброякісний; справжній, непідроблений; надійний; кредитоспроможний

7) здоровий, гарний; ( for) здатний, у змозі; дійсний; діючий

8) ґрунтовний; виправданий; справедливий; законний

9) достатній; рясний, неабиякий

10) добрий, милий, любий (у ввічливому, іноді іронічному або поблажливому звертанні)

11) сильний, великий, міцний; як слід

12) добре

1) ранок

2) поет. ранкова зоря

3) початок; ранній (перший) період

* * *

1) ранок

2) пoeт. ранкова зоря

3) початок; ранній, перший період

1) ображати, кривдити

2) викликати роздратування (огиду)

3) порушувати (закон тощо); погрішити; схибити

4) юр. учинити злочин (провину)

5) бібл. спокушати; збивати з путі істини

* * *

1) кривдити, ображати

2) ображати, викликати роздратування, відразу; викликати, заподіювати біль; дратувати

3) порушувати ( що-небудь); погрішити ( проти чого-небудь); ( against) юp. вчинити злочин, скоїти провину

4) peл. збивати з доброго шляху, спокушати; служити каменем спотикання