отправиться+в+поход

1. м

передвижение группы людей с определённой целью

поход

2. м

военная кампания

поход, һуғыш хәрәкәттәре

3. м перен.

действия по борьбе с чем-л.

көрәш

м; разг.

излишек в весе, сумме, и т.п.

артығы

1. march; мор. trip, cruise

2. (на вн., против; военная кампания) campaign (against) (тж. перен.)

3. (экскурсия; путешествие, прогулка) walking tour / trip; hike

1) похід и поход (-ходу). Отправляться, отправиться в -ход - вибиратися, вибратися в похід. Выступать, выступить в -ход - рушати, рушити, вирушати, вирушити в похід. [Військо рушило в похід на Волощину. Козаки вирушають у морський похід]. В -де добытый - походній. [Козаки частину здобичи походньої на церкви подавали (Куліш)]. Крестовый -ход - хрестовий похід;

2) (при взвешивании) лишок (-шку), потяг (-гу). С -дом - з лишком, з потягом. [Та тут добрих два фунти ще й з потягом (Київ)]. Без -да - без лишку, без потягу.

* * *

278 Г сов.несов.

отправляться куда ära v teele minema v asuma, välja sõitma, väljuma; \отправитьсяться в поход matkale minema, \отправитьсяться в плавание merele v meresõidule minema, \отправитьсяться в лес за грибами metsa seenele minema, \отправитьсяться в дорогу teele asuma, \отправитьсяться восвояси oma teed koju minema, \отправитьсяться на боковую kõnek. külili v pikali viskama, põhku pugema, поезд \отправитьсятся только утром rong läheb v väljub alles hommikul; ‚

\отправитьсяться v

отправляться к праотцам v

на тот свет kõnek. teise ilma v looja karja v Liiva-Annuse juurde minema

hist. se croiser

отправиться виряджатися, вирядитися, відряджатися, відрядитися, виправлятися, виправитися, вибиратися, вибратися, іти, піти, (двигаться) подаватися, податися, братися, побиратися, побратися, пускатися, пуститися, рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, сов. потягти, посунути, потиснути, потектися, (поспешно) погнати(ся), (по)майнути, махнути, хуркнути, (без определённой цели) повіятися. -виться посидеть - піти, вийти на посиденьки, на посідки. -виться в поход, на заработки - вирядитися, виправитися, вибратися, (двинуться) рушити в похід, на заробітки. -виться (двинуться) в путь - податися, побратися, пуститися, рушити, вирушити в дорогу (в путь ж. р.). -виться в путь-дороженьку - побратися шляхом-дорогою. -вляйся! -вимся! - рушай! рушаймо! -виться дальше - податися (пуститися, рушити) далі. -виться скитаться - піти у скитки (в світи). -виться путешествовать - у мандри податися. -виться на лошадях, верхом, пешком, морем - поїхати кіньми, верхи (о многих: верхами), піти пішки, пуститися (попливти) морем. -виться в море - податися, пуститися на море. -виться в школу, в театр - податися (піти) до школи, піти до театру. -виться в кабак - піти на дешеву, піти до шинку. -виться в Киев - податися (вирушити, поїхати) до Київа, на Київ.

* * *

1) відправля́тися, відпра́витися; (о поезде, пароходе) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( пускаться в путь) виряджа́тися, ви́рядитися, подава́тися, пода́тися, мандрува́ти, помандрува́ти, несов. уда́ритися; (несов.: направиться) побра́тися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, руша́тися, ру́шитися; ( уезжать) ї́хати, пої́хати, виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати

2) (несов.: брать исходным пунктом) відправля́тися; (исходить из чего-л., основываться на чём-л.) вихо́дити

3) строит. (несов.) відправля́тися; виряджа́тися; посила́тися; надсила́тися

1) ( выйти вперёд) farsi avanti, uscire

2) ( отправиться) incamminarsi

3) ( появиться) apparire, venire fuori

4) (с публичным заявлением и т.п.) intervenire

••

5) ( с речью) parlare, intervenire

6) (на сцене и т.п.) esibirsi

••

* * *

сов. - вы́ступить, несов. - выступа́ть

1) ( выйти вперёд) uscire fuori, farsi avanti, avanzare vi (e)

2) ( выдаваться вперёд) sporgere vi (e), sporgersi

3) ( отправиться) muovere vi (a, e), muoversi; partire vi (e)

4) ( провести политическую акцию) entrare in agitaziione; prendere posizione

5) ( предпринимать действия) agire vi (a), intervenire vi (e), muoversi

6) ( выйти за свои пределы)

7) ( появиться) apparire vi (e), spuntare vi (e)

8) (исполнить что-л. публично) esibirsi, fare l'attore

9) (произнести речь, высказать своё мнение) intervenire vi (e) in pubblico

10) ( ходить медленно и величаво) incedere vi (a)

* * *

gener. prender le mosse, rompersi una lancia in favore di (qd) (за кого-л.)

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

1) (выйти вперёд) çıqmaq, ögge (ileri) çıqmaq

выступить из строя - saftan çıqmaq

2) (с речью) söz almaq, sözge çıqmaq, söylemek

выступить с речью - nutuq söylemek

3) (двинуться, отправиться) çıqmaq, areket etmek

выступить в поход - seferge çıqmaq

4) (проступить) çıqmaq, kelmek, tolmaq

у нее на глазах выступили слёзы - onıñ közlerinden yaş keldi, közleri yaş toldı

на лбу выступили капли пота - mañlayında tamçı-tamçı ter çıqtı

выступить из берегов - taşmaq

выступить с предложением - teklifte bulunmaq, teklif ögge sürmek

1) (выйти вперёд) чыкъмакъ, огге (илери) чыкъмакъ

выступить из строя - сафтан чыкъмакъ

2) (с речью) сёз алмакъ, сёзге чыкъмакъ, сёйлемек

выступить с речью - нутукъ сёйлемек

3) (двинуться, отправиться) чыкъмакъ, арекет этмек

выступить в поход - сеферге чыкъмакъ

4) (проступить) чыкъмакъ, кельмек, толмакъ

у нее на глазах выступили слёзы - онынъ козьлеринден яш кельди, козьлери яш толды

на лбу выступили капли пота - манълайында тамчы-тамчы тер чыкъты

выступить из берегов - ташмакъ

выступить с предложением - теклифте булунмакъ, теклиф огге сюрмек

1) ( выйти) (her)áustreten (непр.) vi (s)

2) ( отправиться) áufbrechen (непр.) vi (s); áusrücken vi (s) ( в поход)

3) ( публично) áuftreten (непр.) vi (s)

4) ( просочиться) dúrchsickern vi (s) ( о жидкости); áusschlagen (непр.) vi (s) ( о плесени)

разг., одобр.

1. (выйти) рацæуын, ралæууын

2. (на сцене, в печати и т. п.) ралæууын

3. (появиться) разынын, рацæуын

4. (отправиться) араст уын

1. (выйти вперёд) къыхэкIотыкIын, къахэкIотыкIын

2. (отправиться) ежьэн

выступить в поход походым ежьэн

3. (выйти из границ) къыдэкIын

вода выступила из берегов псыр нэпкъым къыдэкIыгъ

4. (появиться, проступить) къыкIэкIын; къытырикIэн

слезы выступили на глазах нэпсыр нэмэ къакIэкIыгъ

пот выступил на лбу пкIантIэр натIэм къытырикIагъ

5. (публично) къэгущыIэн, къэшIын; къытехьэн

выступить с докладом доклад къэшIын

глаг. сов.

1. (син. вьшти, выдвинуться) тух, тухса тǎр; выступить из строя стройран тухса тǎр

2. (син. отправиться) тух, тапран, тапранса тух, тухса кай; выступить в поход похода тапранса тух

3. 1 и 2 л. не употр. (син. появиться) тух, тапса тух; на лбу выступил пот çамкана тар тапса тухрĕ

4. (син. исполнить) выля, кала, юрла (халǎх умĕнче); выступить с концертом концерт пар; певец выступил с большим успехом юрǎçǎ питĕ ǎнǎçлǎ юрларĕ

5. (син. высказаться) кала, тухса кала, сǎмах кала; выступить на собрании пухура сǎмах кала ♦ выступить со статьёй в газете хаçатра статья пичетлесе кǎлар; выступить с предложением сĕнÿ пар

у, при, под, возле, подле указывает на местонахождение у кого-либо или в непосредственной близости от чего-либо:

• лица, учреждения (институты):

• близость места (без соприкосновения):

• местонахождение:

• момент действия, особенно, если существительные образованы от инфинитива I:

Der Appetit kommt beim Essen. - Аппетит приходит во время еды (посл.).

• условие:

• поведение:

• переносное значение:

• в устоявшихся оборотах речи:

у, при, под, возле, подле указывает на местонахождение у кого-либо или в непосредственной близости от чего-либо:

• лица, учреждения (институты):

• близость места (без соприкосновения):

• местонахождение:

• момент действия, особенно, если существительные образованы от инфинитива I:

Der Appetit kommt beim Essen. - Аппетит приходит во время еды (посл.).

• условие:

• поведение:

• переносное значение:

• в устоявшихся оборотах речи: