отн

(отн. или служ. к каре) карний, (служ. к каре) каральний. [Але й тут Короленко зроду не візьметься судити, не вдається до запомоги карального меча (Єфр.)]. ные отряды - карні загони. -ная экспедиция - карна експедиція.

* * *

1) (к исследователю отн.) дослідницький, дослідничий;

2) (к исследованию отн.) - см. Исследовательный. Научно -кая кафедра - науково-дослідча катедра. Научно -кая работа - науково-дослідча праця.

* * *

1) (отн. к кандалам) кайдановий. [Тихий кайдановий брязкіт (Васильч.)];

2) (отн. к кандальникам) кайданницький. [Лежали покотом сірі, непорушні постаті зморених сном арештантів, сіре кайданницьке громадянство (Корол. I)].

* * *

1) ( относящийся к кандалам) кайда́новий; ( относящийся к кандальникам) кайда́нницький

2) в знач. сущ. кайда́нник

1) (отн. к горшку) горшковий. [Глина горшкова];

2) (относящийся к ремеслу) ганчарний, ганчарський, ганчарницький. [Глина ганчарська, ганчарна]. Горшечное ремесло - ганчарство, ганчарництво. Г-ный завод - ганчарня. Заниматься -ным ремеслом - см. Горшечничать.

* * *

1) (к исполину отн.) велетенський, велетський;

2) (огромный) велетенський, велетенний; см. Огромный, Гигантский. [Велетенські постаті богів (Л. Укр.). Ріс у зеленому лісі дуб велетенський, високий (Грінч.)].

* * *

1) дейст. а) (выпрямление) виправляння, випростовування, оконч. виправлення, випростування чого; б) (лажение) направляння, справляння, лагодження, оконч. направлення, справлення, на[по]лагодження чого; направа, полагода. [Раз якось треба було обом громадам порадитися про полагодження шляху (Кон.). Громадянам довелось піклуватися про споруду нових церков і направу поруйнованих (Куліш)]. -ние дорог, мостов - полагодження (неок. лагодження шляхів, мостів; в) виправляння, на[по]правляння чого, оконч. виправлення, на[по]правляння чого (помилок, тексту); виправа, направа, поправа чого. [Календарна реформа, як проста поправа астрономічного часу, не мала-б нічого лихого (Н. Рада)]. -ние нравов, недостатков - по[на]правляння норовів (звичаїв), хиб; г) кого -на[по]правляння кого; д) -ние должности, обязанностей - справляння, справування якої служби, яких обов'язків, (исполнение) виконування якої служби, яких обов'язків. -ние должности, обязанностей за кого - справування, урядування за кого, справування служби, уряду, обов'язків за кого, чиїх, заступання кого;

2) сост. (в духовн. отн.) поправа, направа (на добре). [Люди шукали собі науки, помочі і поправи найбільш у письмі святому (Куліш)]. -ние преступника - поправа злочинця. Время -ния - час направи. В поведении его заметно большое -ние - в його поводженні помітно велику поправу. Дом для -ния - дім для поправи кого;

3) (в рукописи, тексте и т. д.) виправка, поправка, виправлення; см. Поправка 2. [Поробив виправки в рукопису (М. Грінч.)].

* * *

1) ла́годження, пола́годження, ладна́ння; попра́влення, (неоконч. д.) поправля́ння; ви́правлення, попра́влення, (неоконч. д.) виправля́ння, поправля́ння; попра́ва; пра́влення; викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння

2) ( поправка) по́правка, ви́правлення

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

1) (к капиталу относ.) капіталовий;

2) капітальний, (основательный) ґрунтовний, (главный) головний, (прочный) міцний. -ный ремонт - великий, капітальний ремонт. -ная постройка - капітальна, міцна будівля. -ная стена - головна, капітальна стіна. -ная работа, сочинение (в научн. отн.) - ґрунтовна, капітальна праця, -ний твір.

* * *

отнять віднімати, відіймати, відняти, відбирати, відібрати, заграбувати, видерти. [Такий, що і в старця відніме (відбере, видере). Заграбував таки волика, що покійний батько мені подарував]. -мать, -нять жизнь у кого, надежду - позбавляти, збавляти, збавити, позбавити кого життя, надії. -мать ребёнка от груди - відлучати, відлучити дитину. -мать руку, ногу - відрізувати, відрізати руку, ногу. -ло язык у кого - відібрало (замкнуло) мову (річ, язик) кому, заціпило мову, умкнуло мову. -ло ногу, руку у кого - відібрало ногу, руку кому.

* * *

несов.; сов. - отн`ять

1) відніма́ти, відня́ти и повідніма́ти, (отбирать, лишать) відбира́ти, відібра́ти и повідбира́ти

2) ( ампутировать) відрі́зувати, відрі́зати и повідрі́зувати

3) ( вычитать) відніма́ти, відня́ти

отняться відні[ій]матися, віднятися, відбиратися, відібратися, бути віднятим, відібраним. -маются руки, ноги у кого - відбирає руки, ноги кому. -нялся язык у кого - відібрало (замкнуло) мову (річ, язик) кому.

* * *

несов.; сов. - отн`яться

1) ( онемевать) німі́ти, онімі́ти и понімі́ти

2) строит. (несов.) відніма́тися, відбира́тися, забира́тися, відрі́зуватися, відніма́тися

см. Отрог.

* * *

диал.; тж. отн`ожина

батьківський, отецький, (старое: высок. стиль) отній (Рудан.). См. Отцовский.

* * *

1) (к завороту отн.) заворотний;

2) (находящийся за воротами) заворітній, забрамний.

дат. пад. от вопр. отн. и неопред. мест. Кто) кому. -му вы говорите? - кому (до кого) ви кажете? К -му вы идёте? - до кого ви йдете? Мне некому передать это - мені нема (я не маю) кому передати це. Тот, -му я должен - той, кому я винен. -му бы то ни было - будь-кому, хоч кому, хоч-би там кому. -му-кому, а ему следует - кому-кому - (кому не кому), а йому слід. -му что - кому що. [Кому що, а курці просо (Приказка)]. Срвн. Кто.

1) (относящ. к бочарному делу) бондарний, бондарський. [Бондарне приладдя];

2) (относящийся к купорке пробками) коркувальний, корківний. -ная машина - корківна машина;

3) (отн. к заделке) паківний. [Паківний цвях].

1 (относ. к насаживанью) насаджувальний;

2) (отн. к насаду) насад(к)овий.