Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

отдых

  • 1 отдых

    техн., физ.
    відпочи́нок, -нку, спочи́нок, -нку

    Русско-украинский политехнический словарь > отдых

  • 2 отдых

    техн., физ.
    відпочи́нок, -нку, спочи́нок, -нку

    Русско-украинский политехнический словарь > отдых

  • 3 отдых

    відпочи/ нок, -нку
    •

    Русско-украинский металлургический словарь > отдых

  • 4 отдых

    відпочинок, відпочивок (-вку), відпочин, спочин (-ну), спочин[в]ок, опочин[в]ок, відгал(ь) (-лу[ю]), пільга, (кратковременный) перепочин[в]ок, припочивок. Место -ха - спочивище. Во время -ха - на відгалі, під час спочивку. Без -ха - не спочиваючи, без спочину, без відгалю[у]. Нет мне -ха ни днём, ни ночью - нема мені ні дня, ні ночи. Не давать ни -ху, ни сроку - не давати й вгору глянути. Мы имели мало -ха - ми малий спочивок мали, ми мало перепочили.
    * * *
    відпочи́нок, -нку, спочи́нок, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спо́чив, -у и спочи́в, спочива́ння, відпочи́н, -у, відпочи́вок, відпочивання; опочи́нок, віддиха́ння; ( передышка) перепочи́нок, перепочи́вок

    Русско-украинский словарь > отдых

  • 5 отдых

    Словарь металлургической терминов > отдых

  • 6 отдых металла

    відпочи́нок мета́лу

    Русско-украинский политехнический словарь > отдых металла

  • 7 отдых металла

    відпочи́нок мета́лу

    Русско-украинский политехнический словарь > отдых металла

  • 8 отдых металла

    Русско-украинский металлургический словарь > отдых металла

  • 9 отдохновение

    відпочивання, спочивання. См. Отдых.
    * * *

    Русско-украинский словарь > отдохновение

  • 10 покой

    1) спокій, упокій, супокій (-кою), покій (-кою). [На віщо я тобі збентежив, сину, ясний душі твоєї спокій? (Самійл.). Все село обіймав упокій, тихий, святковий упокій (Грінч.). За дурною головою нема ногам упокою. Супокій навкруг панує (Грінч.)]. Нет минуты -коя (отдыха) - нема просвітлої (промитої) години; просвітку нема кому. Нет -коя кому - спокою немає кому, не має спокою хто. От детей -коя нет - діти спокою не дають; за дітьми спокою нема. В -кое - з упокоєм, спокійно. [Хліба-соли з упокоєм уживати]. Жить в -кое - жити з упокоєм, жити с(у)покійно. [Дітей подружили, тепер живемо вдвох, тихо, з упокоєм]. Не давать -коя кому - не давати спокою кому, непокоїти, турбувати, клопотати кого, долягати кому, муляти кому. [Думки не дають мені спокою та й мені долягають. Всередині щось гризе та муляє (Крим.)]. Оставить в -кое кого - дати святий (чистий) спокій кому. [Дайте мені чистий спокій з тією справою, не хочу я про неї чути]. Нарушить чей -кой - збентежити (збурити, зламати) спокій кому. Вечный -кой - вічний спокій. Об'ятый -коем - оповитий спокоєм (упокоєм, супокоєм), утихлий. [Ліс дрімав, оповитий спокоєм. Подивіться на двері позачинювані, на втихлий двір (М. Вовч.)]. Мёртвый -кой - мертва тиша (спокій);
    2) (отдых) спочив[н]ок (-нку), опочивок (-вку). [Кістки давно просяться на спочинок]. Уйти на -кой - піти на спочинок. Жить на -кое - на спочинку жити. [Він уже покинув служити - на спочинку живе]. Нет -коя от чего - немає спочинку, немає просвітку за чим. [Немає просвітку за роботою; ніколи не спочиваю];
    3) покій (-кою), кімната, світлиця, горниця. [Чотири покої маємо, а живемо тісно, бо сім'я велика]. Богатые -кои - пишні (багаті) покої. [Жила у пишних покоях панських]. Приёмный -кой - приймальня. Мёртвый (приёмный) -кой - см. Покойницкая.
    * * *
    I
    1) спо́кій, род. п. споко́ю и спо́кою; (спокойствие, мир) по́кій, -ко́ю, супокі́й, -ко́ю
    2) ( отдых) спочи́нок, -нку, спочи́н, -у, спочи́вок, -вку, спочи́в и спо́чив, -у
    II
    ( комната) покі́й, -ко́ю

    поко́и — мн. поко́ї, -ко́їв

    приёмный \покой — ( в больнице) прийма́льна пала́та, прийма́льна

    III
    (старинное название буквы "п") поко́й, -я

    поко́ем — в знач. нареч. лі́терою (бу́квою) "п"

    Русско-украинский словарь > покой

  • 11 поле

    1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;
    2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;
    3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;
    4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);
    5) (площадь зрения) поле зору;
    6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);
    7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];
    8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];
    9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].
    * * *
    2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле
    3) ( фон) по́ле, тло
    4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

    поля́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в

    5)

    поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів

    6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і
    7) юр., ист. по́ле

    Русско-украинский словарь > поле

  • 12 ночной

    нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.
    * * *
    нічни́й

    Русско-украинский словарь > ночной

  • 13 отдышка

    1) см. Отдых;
    2) передихання, відсапування.
    * * *
    перепочи́нок, -нку, перепочи́вок, -вку

    Русско-украинский словарь > отдышка

  • 14 привал

    1) и
    2) см. Приваливание;
    3) пристань (-ни), причал (-лу);
    4) военн. - становище, привал (-лу), причал, опочивок (-вку), спочинок, опочинок, перепочинок (-нку). [На привалах деякі валились прямо в грязь (Васильч.). Вже косарі причал роблять. Мене хлопці вибрали за проводиря; мені, виходить, перепочинки призначати (Корол.)]. Делать -вал - робити привал, причал, перепочивати, спочивати.
    * * *
    1) прива́л, -у, прича́л, -у; ( отдых) відпочи́нок, -нку, спочи́нок, спо́чин, -у, почи́вок, -вку, спо́чив, -у и спочи́в
    2) ( действие) мор. прича́лювання

    Русско-украинский словарь > привал

  • 15 роздых

    перепочи́нок, -нку, перепочи́вок, -вку; ( отдых) відпочи́нок

    Русско-украинский словарь > роздых

См. также в других словарях:

  • отдых — отдых, а …   Русский орфографический словарь

  • ОТДЫХ — ОТДЫХ, понятие, обычно противополагаемое работе, труду и обозначающее состояние недеятельности, покоя, либо же такого рода деятельности (занятия, игры, развлечения, спорт), которая способствует восстановлению затраченной в процессе проф. труда… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ОТДЫХ — перерыв в работе, ведущий к восстановлению сил и способствующий повышению работоспособности. Наиболее полный отдых организма сон (см.). Для взрослого человека продолжительность ежедневного сна определяется в 6 8 часов, для детей она больше.… …   Краткая энциклопедия домашнего хозяйства

  • ОТДЫХ — Отдых: то, что вы делаете, когда никто не говорит вам, что делать. Джозеф Прендергаст Отдых редкая возможность подумать о делах. Геннадий Малкин Отдых необходим. Я могу сделать годовой объем работы за девять месяцев, но не за двенадцать. Джон… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • ОТДЫХ — ОТДЫХ, отдыха, мн. нет, муж. Действие по гл. отдохнуть отдыхать. «Граждане СССР имеют право на отдых.» Конституция СССР. «Я не понимаю отдыха иначе, как в уединении.» Чернышевский. «Дома ждал ужин и отдых.» Максим Горький. || Свободное от работы… …   Толковый словарь Ушакова

  • отдых — Отдохновение, отдышка, передышка, роздых, покой, спокойствие, успокоение, рекреация; тишина, угомон. Ср. ... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. отдых отдохновение, отдышка …   Словарь синонимов

  • отдых — отрадный (П.Я.); сладостный (Льдов, Подолинский); упоительный (Мережковский) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913. отдых Активный, безмятежный,… …   Словарь эпитетов

  • ОТДЫХ — металлов начальная стадия процесса возврата деформированного металла, протекающая при низкотемпературном нагреве (до 0,2tпл) и связанная с перераспределением точечных дефектов и дислокаций, а также с частичной релаксацией напряжений …   Большой Энциклопедический словарь

  • ОТДЫХ — состояние покоя либо такого рода деятельность, которая снимает утомление и способствует восстановлению работоспособности …   Большой Энциклопедический словарь

  • ОТДЫХ — ОТДЫХ, а, муж. Проведение нек рого времени без обычных занятий, работы для восстановления сил. Нужен о. кому н. На отдыхе кто н. (в отпуске). На заслуженном отдыхе кто н. (на пенсии). Дом отдыха (стационарное учреждение для восстановления сил,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Отдых — Жуковский Географические названия мира: Топонимический словарь. М: АСТ. Поспелов Е.М. 2001 …   Географическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»