острить

General subject: to be fond of making scores

gener. asināt nazi

فعل sharpen

(vt. & vi.) تیز کردن، تیز شدن، نوک تیز کردن، تقلب کردن، تند کردن

1. be witty

(adj.) بذله گو، لطیفه گو، شوخ، لطیفه دار، کنایه دار

2. make jokes

3. make a pun

eng. abocardar

eng. abocardar

gener. er hat heute eine witzige Laune

gener. Kalauer reißen, einen Kalauer reißen, kalauern

colloq. pack ein mit deinen Witzen!

gener. Kalauer reißen, einen Kalauer reißen, kalauern

gener. witzeln

• brousit si zuby

1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;

2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;

3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.

* * *

1) зуб

2) техн. зуб

подточить

I. 1) (острить слегка) підгострювати, підгострити, (о мн.) попідгострювати, (на точильном камне, станке) підточувати, підточити, (о мног.) попідточувати; (на оселке) брусити, підбрусити, (косу) мантачити, підмантачити (косу);

2) (снизу или слегка грызть, подъедать) підточувати, підточити, під'їдати, під'їсти, підгризати, підгризти, (о мн.) попідточувати, попідгризати, попід'їдати, (о воде: подмывать.) підмивати, підмити, підривати, підрити, (о мн. или местами) попідмивати, попідривати. -вать силы, здоровье - підточувати, підгризати сили (снагу), здоров'я. Подточенный -

1) підгострений, підточений; підмантачений;

2) підточений, під'їдений и під'їджений, підгризений, (водой) підмитий, підритий. -ться - підгострюватися, бути підгостреним, підточуватися, бути підточеним, підгризатися, бути підгризеним, під'їдатися, бути під'їд(ж)еним.

II. Подтачивать, -ся, подтачать, -ся - (подшивать в тачку) підшивати, -ся, підшити, -ся, під[над]точувати, -ся, під[над]точити, -ся.

* * *

1) ( острить) підго́стрювати, підгостри́ти и попідго́стрювати, підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; (косу манта́чкою) підманта́чувати, підманта́чити

2) (повреждать, разрушать) підто́чувати, підточи́ти и попідто́чувати; ( подъедать) під'їда́ти, під'ї́сти и попід'їда́ти

1) погострити що;

2) подотепувати, (насмешливо) поглузувати з кого, з чого. Срв. Острить.

* * *

* * *