-
21 опреснённый
опрі́снений -
22 опреснительный
опрі́снювальний -
23 кроме
(кого, чего) крім, окрім, опріч(е), пріч, опроче, проче кого, чого, (за исключен.) за ви(й)нятком чого. [Ставить собі на меті, окрім загально-наукових завдань, виучувати сучасне й минуле України (Стат. Акад.). Всі померли, крім одного (Богодух.). Усі сідають, опріче писаря (Грінч.). Опроче (опріч) цього брата він має ще двох (М. Грінч.). Не будемо вживать ми зброї иншої - пріч слова (Самійл.)]. -ме того - до того (ще), окрім того, опріч(е) того, понад те. [До того всього він ще й злодій (Київ). Опріче того, я маю ще й инші доводи (М. Грінч.). Вона, понад те, ще й скупчується все дужче та й дужче (Азб. Ком.)]. Кроме как - опро[і]че як, крім, окроме. [Не можна виправити, опроче як судом (Звин.). Ніде він не хотів грати, крім у себе дома (М. Грінч.). Ніде не вродить льон гарно, окроме на цілинній чорноземлі (Вовч. п.)]. Из этого, ничего не выйдет -ме убытков - з цього нічого не буде, опріче збитків. Он уплатил свой долг -ме ста рублей - він заплатив увесь свій борг опріч ста карбованців. Вы не найдёте этого нигде, -ме него - ви не знайдете цього ніде, крім як у його. Найдутся люди и -ме него - знайдуться люди (знайдемо людей) і крім (опріч) його. -ме этого, я разделяю ваше мнение - за винятком цього, я поділяю вашу думку. Всё погибло -ме чести - все загинуло, крім чести.* * *предл. с род. п.крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( помимо) поми́мо (кого-чого)\кроме того́ — крім то́го; ( к тому же) до то́го [ж]
-
24 отдельный
окрем(н)ий и окром(н)ий, окро[е]мішний, опрічний и -ній, осо[і]бний, особшаний; відрубний; (взятый порознь, в одиночку) нарізний, поодинокий; (находящийся отдельно от жилья) відшибний. -ный договор - окрем(н)ий договір. -ное издание - окре[о ]ме видання. -ное купэ - окреме купе. -ная комната - окрем(н)а (опрічна, осібна) кімната (хата). -ная нация (народ) - окрем(н)а (окромішня, осібна, опрічна, відрубна) нація (народ). -ные фразы - (в отрывистой речи) окремі фрази, (выделенные) опрічні фрази (речення). -ное управление, суд - осі[о]бне урядування, осі[о]бний суд. Две -ные части одного целого - дві відрубні частини одного цілого. -ные люди, писатели, факты, явления - поодинокі люди, письменники, поодинокі (відособлені) факти, з'явища. -ный огород - відшибний город.* * *окре́мий, окре́мішній, осі́бний; (некоторый, какой-то) поодино́кий; ( обособленный) відокре́млений, відру́бний, опрі́чний; ( не соединённый с другими однородными предметами) порі́зненийотде́льная гра́мота — ист. відді́льна гра́мота
-
25 особый
1) особий, осо[і]бний, окре[о]мий, окро[е]мний, окрімний, окромішний, опрічний. -бая комната - окрема (осібна) кімната. -бое мнение - осібна (опрічна) думка. Это -бая (особь) статья - це річ инша;2) особливий, См. Особенный 1.* * *2) (отдельный, не общий) окре́мий, відру́бний, осі́бний, окре́мішній, осо́бий; опрі́чний; ( имеющий специальное назначение) особли́вий -
26 опреснять
гидр., техн., физ., несов. опресня́ть, сов. опресни́тьопрісня́ти и опрі́снювати, опрісни́ти -
27 опреснять
гидр., техн., физ., несов. опресня́ть, сов. опресни́тьопрісня́ти и опрі́снювати, опрісни́ти -
28 опреснять
морскую воду) переганяти, перегнати (морську воду), висолоджувати.* * *несов.; сов. - опресн`итьопрісня́ти и опрі́снювати, опрісни́ти -
29 опресняться
несов.; сов. - опресн`итьсяопрісня́тися и опрі́снюватися, опрісни́тися -
30 особенный
1) особливий, осі[о]бний, відмінний, опрічний; спеціяльний. Каждый цветок имеет свой -ный запах - кожна квітка має свій особливий (осібний, відмінний) пах. -ные причины - особливі причини. -ное внимание нужно обратить… - особливу увагу треба звернути… С -ным удовольствием - з особливою втіхою (радістю). Это требует -ных познаний - це потребує спеціяльного (осібного) знання. Это какой-то -ный человек - це якась відмінна (опрічна) (від инших) людина;2) см. Особый.* * *1) особли́вий; диал. особі́тний; ( необычный) незвича́йний; опрі́чний2) см. особый 2) -
31 помимо
нар. (кроме) опріч, окрім кого, чого; (обойдя, миновав) по-за ким, по-за чим, (по)- минаючи, поминувши кого, що, (редко) мимо кого (Куліш). [У нас, опріч такої загальної ваги, письменство ще й спеціяльні завдання має (Єфр.). Але й по-за цими методологічними міркуваннями не можу брати фактів письменства з самого естетичного погляду (Єфр.)]. Помимо воли (невольно) - нехотячи, проти волі чиєї. Он сделал это -мо меня - він це зробив без мене, без мого відома.* * *1) предл. с род. п. крім, опрі́ч, окрі́м (кого-чого); ( минуя) без (кого-чого); ( вне) по́за (ким-чим); ( вопреки) всу́переч (кому-чому)2) (предл. с род. п.: мимо), повз (кого-що), ми́мо (кого-чого)3) нареч. ми́мо; ( возле) поблизу́, побі́ля и побіля -
32 опреснение
гидр., техн., физ.опрі́снення, (неоконч. д. - ещё) опрі́снювання -
33 опресняемый
гидр., техн., физ.1) прич. опрі́снюваний2) прил. опрісни́й -
34 опреснение
гидр., техн., физ.опрі́снення, (неоконч. д. - ещё) опрі́снювання -
35 опресняемый
гидр., техн., физ.1) прич. опрі́снюваний2) прил. опрісни́й -
36 заниматься
занятьсяI. 1) (быть одалживаему) позичатися, бути позиченим. Деньги легко -маются, не легко отдаются - позичати легко, а віддавати важко;2) см. Заимствоваться.II. Заниматься, заняться -1) (быть занимаему) займатися, бути зайнятим. Дом этот не -мается постоем - цей будинок вільний від постою;2) займатися и заніматися, за(й)нятися; см. Загораться. Заря -ется - на зорю, на світ займається, на світ благословляється; зоряє;3) чем (трудится) - робити щось, братися, узятися до чогось, ходити, поратися, працювати коло чого, удаватися, удатися до чого, заходитися, заходитися коло чого, (мало употреб.) займатися, за(й)нятися коло чого, чим; (учиться) учитися. [Що він робить у містечкові? - Гандлює. Брався до науки щиро (Грінч.). Вони коло цього діла ходять. Краще вже сісти й щось робити, коло діла якогось поратися (Крим.). Узятися до торгівлі. А коло науки багато працює? (Крим.). Парубок вдався до читання (Крим.). Взимку столярує (занимается плотничеством), а влітку у хліборобство вдається (Г. Барв.). Вам добре: не займаєтеся хліборобством, то й нема ніякої перепони (Звин.)]. -ться какой-л. деятельностью, профессией, в смысле «состоять кем» в укр. яз. передается, через глаголы с окончан. -увати, -ювати, напр.: -ться профессорской деятельностью - професорувати, ремесленной - ремісникувати, учительской - учителювати, купеческой - крамарювати, купцювати и т. д. - ться политиканством - політикувати. -ться виноградарством - ходити коло винограду; виноделием - вино робити; звероловством - ловити звірів; овцеводством - кохати вівці, вівчарити; огородничеством - ходити, працювати коло городів, городникувати; птицеводством - кохати птицю; рыболовством - рибалити; садоводством - ходити коло садків, кохати садки; свиневодством - розводити свиней; скотоводством - скотарити, кохати худобу; хлебопашеством, земледелием - коло землі, коло хліба ходити, хліборобити, рільничити, працювати коло землі; хозяйством - господарювати; сельским хозяйством - працювати, ходити коло сільського господарства. -маться, -няться гончарством, кузнечеством, плотничеством, портняженьем, сапожничеством и т. д. - ганчарювати, ковалювати, столярувати, кравцювати, шевцювати и т. д., сов. взятися до ганчарювання, до ковальства, до столярства, до кравцювання, до шевцювання и т. д. -ться лечением, перепиской - лікувати, переписувати, (на пиш. машинке) друкувати, сов. взятися (почати, стати) лікувати, переписувати, взятися до лікування, до переписування. -ться куплей, продажей чего - купувати, продавати що. -ться сплетнями - плескати, плітки розводити. -ться доносами - виказувати на кого, доносити на кого, сов. стати виказувати, доносити на кого. -ться грабежом, воровством - грабувати, злодіячити (злодіювати, красти). -ться спекуляцией, контрабандой - спекулювати, пачкарювати. -ться изучением, исследованием (изысканием) чего - студіювати, досліджувати що, сов. узятися до студіювання, до досліджування чого. -ться писанием стихов - віршувати. -ться математикой, географией - а) (изучать) студіювати математику, географію; б) (учить) учити математику, географію. -ться частными уроками - давати приватні лекції. -ться уроками (учить) - учити лекції. -ться чем (учиться) - учитися чого. -нялся историей - взявся учити історію, узявся до історії. -ться с кем - а) (учить кого) учити, навчати кого чого (історії, математики); б) (совместно) учитися вкупі (разом) з ким. -ться кем - а) (развлекать кого) забавляти кого. - мись гостями - забав, побав гості (гостей); б) заходитися коло кого. Доктор -нялся больным, пациентом - лікар заходився коло хорого, коло пацієнта. -ться едой, чтением (увлечься) - захоплюватися, захопитися їжею, читанням. -ться делом - працювати. -ться пустяками - марнувати час на дурниці. -ться ничегонеделанием - справляти гульки, (сидя) сидні, (лёжа) лежні. -ться в учреждении - працювати в установі. -ться в военном комиссариате - працювати у військовому комісаріяті. Целый день -юсь чтением, шитьём, хозяйством и т. п. - увесь день читаю, шию, хазяїную, господарюю. -ться своими делами - робити свої справи, пильнувати своїх справ, поратися коло своїх справ. Ничем не -ться кроме… - нічого не робити, опріч…, ніякої роботи не мати, опріч… Нужно -маться - треба працювати, (учиться) учитися. Мы -емся в школе с девяти до двух часов дня - ми учимось у школі з дев'ятої до другої години дня. Давайте -мёмся делом, пением, музыкой и т. д. - нумо до праці, до співів, до музики. -ться чем с любовью, ревностно - кохатися в чому, упадати за чим. [Дуже кохався в садівництві. Ми почали вчитись од західніх народів, німців, то-що, які саме тоді дуже почали за наукою впадати (Єфр.)]. -ться собой - чепуритися, дбати про свою вроду.* * *Iпозича́тисяII несов.; сов. - зан`яться1) (кем-чем, с кем - предаваться занятию) займа́тися, зайня́тися, -йму́ся, -ймешся (ким-чим, з ким); (приниматься за что-л.) захо́дитися, -джуся, -дишся, заходи́тися, -ходжу́ся, -хо́дишся (коло кого-чого, з чим); (несов.: кропотливой работой) по́ратися (коло кого-чого); ( заботясь) ходи́ти (ходжу́, хо́диш) (коло кого-чого); ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти (кого); (сов.: начать делать) узя́тися (візьму́ся, ві́зьмешся) (за що); при указании на работу, составляющую профессию, обычно переводится соответствующими глаголами\заниматься ться земледе́лием — роби́ти (роблю́, ро́биш) ко́ло землі́
\заниматься ться ремесло́м — ремісникува́ти, поча́ти ремісникува́ти
\заниматься ться — ремесло́м
сапо́жника — шевцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти шевцюва́ти
\заниматься ться ремесло́м портно́го — кравцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти кравцюва́ти
2) (несов.: работать - об умственном труде) працюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; ( учиться) учи́тися (учу́ся, у́чишся)\заниматься ма́ться в университе́те — учи́тися (навча́тися) в університе́ті
3) страд. несов. займа́тися; захо́плюватися, -люється; забира́тися; займа́тисяIII несов.; сов. - зан`яться1) ( загораться) займа́тися, зайня́тися, -йметься2) (о рассвете, заре) займа́тися, зайня́тися\заниматься ма́ется у́тро — займа́ється ра́нок, почина́є дні́ти, дні́є, світа́є
-
37 исключительный
ви(й)нятковий, виїмковий, виключний, виметний, (диал.) опрічний, (особенный) особливий. [Це траплялося рідко, при виняткових випадках (Н.-Лев.). В рідких, виїмкових хвилях (Франко). Йому либонь трапились на сей раз якісь виключні вражіння (О. Пчілка). Що отсе за виметний такий і безщасний факт! (Кон.). Се я сказав тобі по приязні, як річ опрічну (Л. Укр.)]. -ный закон - винятковий закон. -ные мероприятия - надзвичайні заходи. -ные обстоятельства - виключні (незвичайні) обставини. -ное положение - надзвичайне становище; виїмковий, виключний стан. -ное право - виключне право. -ный талант - винятковий, небуденний талант. -ный случай - надзвичайна пригода, -ний випадок. -ный дурак - дурний як треба, туман вісімнадцятий.* * *1) (не похожий на других, особенный, необыкновенный) винятко́вий; ( чрезвычайный) надзвича́йний\исключительныйые зако́ны — винятко́ві зако́ни
\исключительныйый слу́чай — винятко́вий (надзвича́йний) ви́падок, надзвича́йна приго́да
2) (присущий только данному лицу, предмету; единственный) ви́ключний\исключительныйая со́бственность госуда́рства на зе́млю — ви́ключна вла́сність держа́ви на зе́млю
\исключительныйые права́ — ви́ключні права́
-
38 независимо
нрч.1) незалежно від кого, від чого; (неподвластно) непідлегло, непідвладно кому, чому; (свободно) вільно; (самостоятельно) самостійно. [Зараз знати, що живе чоловік незалежно (Кониськ.). Приязнь приходить незалежно од нас (Крим.). Незалежно від його волі (Виннич.)];2) (помимо) незалежно від чого, поза чим, (по)минаючи, поминувши що; (кроме) крім, окрім, опріч чого. [Все, що друкується в межах України, засилається в одному примірникові до Академії, незалежно від тих примірників, що надходять до Національної Бібліотеки (Стат. Ак. Н.)]. -мо от наказания виновный подвергается лишению прав - окрім (опріч) кари винуватий підпадає позбавленню прав. -мо от этого - крім (окрім) того (цього), поза тим (цим). [Повинен заплатити рату (плату) за цілий рік і окрім цього ще й штраф (Сл. Ум.)].* * *нареч., в знач. предл.незале́жно\независимо мо от чего́ — незале́жно від чо́го
-
39 оправлять
оправить1) (драгоцен. камень, картину) вправляти, вправити, оправляти, оправити в що; (картину в рамку) заводити, завести в рямці; (книгу в переплёт) оправляти, оправити, заводити, завести в оправу, в паля[і]турки;2) (платье на себе, на ком) чепурити, причепурити, лагодити, полагодити, обсмикати, обсмикати;3) (волосы) пригладити коси, волосся, полагодити, причепурити зачіску;4) (постель) застелювати, застелити ліжко. Оправленный - вправлений, оправлений, оправний, заведений у рямці, в паля[і]турки. [У золото (вправлені) оправлені діяманти. Кубок з яшми оправний в чорнім сріблі (Л. Укр.). Книга оправлена в полотно].* * *I несов.; сов. - опр`авить1) ( поправлять) поправля́ти, попра́вити, оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти; ( одёргивать одежду) обсми́кувати, обсмикну́ти и пообсми́кувати2) см. оправдывать 1)II несов.; сов. - опр`авить( вставлять в оправу) оправля́ти, опра́вити и пооправля́ти -
40 опреснение
морской воды) переганяння, висолоджування (морської води).* * *опрі́снення, опрі́снювання
См. также в других словарях:
ОПР — опытно промышленная разработка месторождений полезных ископаемых ОПР общественно полезная работа ОПР оптовый продовольственный рынок ОПР Официальная помощь развитию … Словарь сокращений и аббревиатур
опр. — опр. оправка опр. определ. определение опр. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
опріч — 1 прийменник незмінювана словникова одиниця опріч 2 прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
опріче — 1 прийменник крім незмінювана словникова одиниця діал. опріче 2 прислівник окремо незмінювана словникова одиниця діал … Орфографічний словник української мови
опр. — опр. определенный Культурология. XX век. Энциклопедия. 1998 … Энциклопедия культурологии
Опрілівці — множинний іменник населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
опрісніти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ОПР — Опытно Промышленный Регламент [МУ 64 01 001 2002] Тематики производство лекарственных средств Обобщающие термины аббревиатура (в сфере обращения лекарственных средств, в печатных изданиях и нормативных документах) Синонимы Опытно Промышленный… … Справочник технического переводчика
ОПР и КС — отдел перспективного развития и капитального строительства … Словарь сокращений и аббревиатур
опріче — прийм., заст. Опріч (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
опріч — прийм. Пр. Крім. Опріч роботи тяжкой нич більше не визнала … Словник лемківскої говірки