-
1 оповивати
-
2 оповивати
= опови́тиобвива́ть, обви́ть; ( плотно окружать) оку́тывать, оку́тать; (перен.) облека́ть, обле́чь; ( закрывать собой) покрыва́ть, покры́ть; (сплошь, густо) обкла́дывать, обложи́ть; (перен.: охватывать со всех сторон, поглощать) обнима́ть, обня́ть, объя́ть; (слегка прикрывать тонким слоем, затуманивать) подёргивать, подёрнуть -
3 оповивати
შემოხვევა -
4 оповити
-
5 შემოხვევა
оповивати -
6 wrap
1. n1) обгортка; обгортковий папір2) звич. pl тепла хустка; шаль; палантин; накидка; пелерина (хутряна)3) звич. pl плед; ковдра4) pl верхній одяг5) pl покров таємниці; секретність2. v (past і p.p. wrapped, wrapt)1) загортати; закутувати; обгортати; обкутуватиto wrap oneself (up) — закутуватися; тепло вдягатися
2) огортати; оповивати; охоплювати; поглинатиwrap around — обвивати (ся); витися (навколо)
wrap over — перекривати; частково покривати
wrap round — оповивати; обвивати; намотуватися (на щось)
wrap up — обкутувати; обгортати; закутувати; загортати
to wrap up a book — обгорнути (загорнути) книгу
* * *I n1) pl (тепл хустка, шаль); широкий шарф; палантин; накидка, пелерина (з хутр;)2) pi плед, ковдра3) pl верхній одяг4) обгортка, папір для обгортки; упаковка5) pl стриманість; покрив таємниці; секретність6) cпeц. дуга обхватуII v(wrapped [-t], wrapt)1) окутувати (wrap about, wrap around, wrap up)to wrap a child in a shawl — завернути дитину в шаль; укутати дитину шаллю
2) обгортати; загортати; упаковувати3) окутувати; обхватуватиwrapped in mist [in smoke] — окутаний туманом [димом]
wrapped in slumber — занурений в сон; приховувати ( wrap up)
4) (wrap about, wrap around, wrap round) намотувати; обвивати; навивати; намотуватися; обвиватися; навиватися -
7 затягати
= затягувати, затягнути, затягти1) ( стягувати) to tighten, to tie up, to draw close; to fasten down2) ( затримувати) to drag out, to delay, to spin out3) ( притягти) to drag in4) ( засмоктувати) to draw in5) (покривати, оповивати) to cover ( with); to close6) -
8 оточувати
= оточити1) військ. to surround, to encircle2) тк. недок. ( розміщуватися навколо) to surround3) (збиратися навколо, обступати) to surround, to gather round4) ( обводити чимсь з усіх боків) to encircle ( with), to ring in ( with)5) ( оповивати) to enclose, to encompass, to envelop, to gird, to begird, to engirdle, to environ6) ( виявляти певне ставлення) to surround ( with)оточувати піклуванням (когось) — to accord solicitude (to), to lavish attentions (on)
-
9 оповити
см. оповиватиобви́ть; ( плотно окружать) оку́тать; (перен.) обле́чь; ( закрывать собой) покры́ть; (сплошь, густо) обложи́ть; (перен.: охватывать со всех сторон, поглощать) обня́ть, объя́ть; (слегка прикрывать тонким слоем, затуманивать) подёрнуть -
10 infold
v1) загортати, закутувати2) перен. охоплювати, оповивати3) обіймати4) утворювати складки* * *= enfold I -
11 inlace
v1) оповивати, обплітати2) охоплювати, оточувати3) заплутувати (нитки тощо)* * *[in'leis]= enlace -
12 invest
vto invest in a new hat — придбати (купити) новий капелюх
to invest smb. with a gown — одягти когось у сукню
to invest smb. with glory — оточити когось славою
6) надавати, наділяти (повноваженнями)7) призначати на посаду8) військ. оточувати, блокувати (місто тощо)* * *[in'vest]v1) інвестувати, вкладати кошти; поміщати капітал2) піднес. одягати, облачати; наряджати; покривати; огорнути, оточити3) ( with) наділяти ( повноваженнями); постачати, забезпечувати; ( призначати на посаду); наділяти ( кого-небудь) якою-небудь якістю або рисою4) вiйcьк. оточувати; блокувати -
13 involve
v1) втягувати, уплутувати, умішувати2) містити в собі; мати на увазі, припускати (наявність чогось)3) спричинювати, викликати, призводити, мати наслідком4) заплутувати, ускладнювати6) обкутувати, укутувати, загортати, обволікати; покривати7) закручувати спіраллю, оповивати8) мат. підносити до степеня* * *v1) включати, містити; мати на увазі, припускати2) спричиняти, викликати ( наслідк); призводити ( до чого-небудь)3) залучати, втягувати, уплутувати6) заглиблюватися, поринати; бути зайнятим, захопленим; захоплюватися7) огортати; покривати; обволікати8) icт. згортати спіраллю; обвивати9) мaт. підносити до степеня -
14 overspread
v (past і p.p. overspread)1) вкривати, застилати2) оповивати (про хмари тощо)3) розкидати, розповсюджувати* * *v( overspread)1) покривати; розкидати, поширювати2) поширюватися; покриватися -
15 scarf
1. n (pl scarves)1) шарф, кашне2) краватка, галстук3) траурна пов'язка4) церк. єпитрахиль5) військ. перев'язь; черезплічник6) амер. довга вузька доріжка на стіл7) пов'язка (для хворої руки, ноги)8) косий край, скіс, зріз9) буд. з'єднання замком; врубка10) орн. баклан11) поздовжній розріз у туші кита2. v1) надівати у вигляді шарфа; накидати2) обкутувати (оповивати), як шарфом3) буд. з'єднувати замком, зрощувати4) різати навкіс; обписувати кути (край)5) робити пази (виїмки)6) розрізати тушу кита впродовж7) здирати шкіру* * *I n1) шарф; кашне2) краватка4) cл. довга вузька доріжка на стіл5) вiйcьк. перев'яз6) цepк. єпитрахильII v1) надягати у вигляді шарфа, накидати на плечі ( накидку)2) огортати, обвиватиIII n2) бyд. з'єднання замком; косий замок; врубкаIV v1) бyд. з'єднувати в замок, зрощувати2) різати навскіс, скошувати; обтісувати край, кути3) робити пази, виїмкиV n; діал. -
16 swirl
1. n1) вир, вихор; кружляння2) кучер, локон3) пасмо волосся, закручене навколо голови4) сучок5) стрічка на наголовку капелюха2. v1) крутити у вирі2) кружляти у вирі; мчати вихорем3) відчувати запаморочення4) оповивати, обмотувати* * *I n1) вир, крутіння; завихрення, вихор3) сучок, косошарість ( у деревині)II v1) кружляти у вирі, вихорі; крутитися у вирі, вихорі; вертітися, нестися вихором3) обвивати, обмотувати -
17 in twine
v1) плести2) сплітати, переплітати3) сплітатися, переплітатися4) оповивати5) оповиватися6) обіймати, обхоплювати -
18 бинтовать
бинтувати, бандажувати, оповивати, завивати, обвязувати.* * *бинтува́ти -
19 дымка
1) серпанок (р. -нку), поволока, марево. [Вміння реалістичний матеріял оповивати серпанком чогось вимріяного (Єфр.). Сіра поволока стояла перед його очима (Фр.). Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті (Л. Укр.)];2) (туман, насыщ. испарениями) (і)м(г)ла, чаще мла. [На горах мліють смерекові ліси, повиті прозірною синявою мглою (Фр.)].* * *1) ( пелена тумана) серпа́нок, -нку, поволо́ка, ма́рево; ( мгла) і́мла, мла2) ( ткань) серпа́нок -
20 закрывать
закрыть1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];5) см. Скрывать, Укрывать;6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.* * *несов.; сов. - закр`ыть1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати\закрыватьть буты́лку — затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти) пля́шку
\закрыватьть кран — закру́чувати, закрути́ти (закрива́ти, закри́ти) кран
\закрыватьть рот кому́ — (перен.: заставлять замолчать) затика́ти, заткну́ти (закрива́ти, закри́ти, зама́зувати, зама́зати, затуля́ти, затули́ти) ро́та (рот) кому́, замика́ти, замкну́ти ро́та (рот, вуста́, уста́) кому́, зав'я́зувати, зав'яза́ти (заці́плювати, заці́пити) ро́та (рот, вуста́, уста́, язи́к) кому́; вульг. замика́ти, замкну́ти пи́сок кому́
2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
оповивати — а/ю, а/єш, недок., опови/ти, опов ю/, опов є/ш і опови/ю, опови/єш, док., перех. 1) Обвивати, обплітати кого , що небудь чимсь або що небудь навколо когось, чогось. || Укривати, охоплювати, огортати (про тканину, одяг). || Обвивати, обплітати… … Український тлумачний словник
оповивати — I = оповити 1) (про дим, туман, хмари, пил тощо поширюючись, укривати зусібіч), о(б)гортати, о(б)горнути, обволікати, обволокти, заволікати, заволокти, затягати, затягувати, затягти, затягнути, облягати, облягти, повивати, повити, обвивати,… … Словник синонімів української мови
оповивати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обіймати — I = обійняти (обхоплювати руками чи рукою кого н., виражаючи любов, ніжність, приязнь тощо), обнімати, обняти, о(б)гортати, о(б)горнути, обвивати, обвити, оповивати, оповити, повивати, повити, о(б)хоплювати, о(б)хопити, пригортати, пригорнути… … Словник синонімів української мови
облягати — I = облягти (про одяг, взуття щільно прилягати до тіла з усіх боків), обтягувати, обтягати, обтягти, обтягнути, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обіймати, обійняти; обтискати, обтискувати, обтиснути, обжимати, обжати (перев. про взуття); обвивати,… … Словник синонімів української мови
охоплювати — I = охопити (кого що про думки, почуття, настрій, стан повністю підкоряти чию н. свідомість, поглинати всю істоту), опановувати, опанувати (кого що, ким чим), обхоплювати, обхопити (кого що), обіймати, обійняти (кого що), обнімати, обняти (кого… … Словник синонімів української мови
покривати — I = покрити (що закривати чимсь зверху; утворювати якесь покриття), у[в]кривати, у[в]крити, крити, оповивати, оповити; обтягати, обтягувати, обтягти, обтягнути, обшивати, обшити, оббивати, оббити (якимсь матеріялом, закріплюючи його); у[в]шивати … Словник синонімів української мови
обгортати — I = обгорнути (чим, у що покривати чим н. кругом, з усіх боків), огортати, обгорнути, загортати, загорнути, обвивати, обвити, обмотувати, обмотати, замотувати, замотати, завивати, зави(ну)ти, у[в]гортати, у[в]горнути, у[в]мотувати, у[в]мотати;… … Словник синонімів української мови
обхоплювати — I = обхопити (що обводити руками, рукою навколо чого н.), охоплювати, обхопити, обіймати, обійняти, обнімати, обняти Пор. обіймати I II ▶ див. обіймати I, облягати I, облямовувати 2) … Словник синонімів української мови
оточити — I = оточувати 1) (розташуватися, зайняти місце навколо кого / чого н.), о(б)ступити, о(б)ступати, о(б)пасти, о(б)падати, обтовпити, обстати, обставати, обліпити, обліплювати, облипнути, облипати, облипнути, облягти, облягати, обсісти, обсідати;… … Словник синонімів української мови
оточувати — I = оточити (про ліс, дерева, будівлі тощо міститися навколо чого н.), о(б)перізувати, о(б)перезати, о(б)хоплювати, о(б)хопити, обступати, обступити, обставати, обстати, оповивати, оповити, облягати, облягти, обвивати, обвити, обводити, обвести,… … Словник синонімів української мови