Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

он+умён+и+добр

  • 81 доброта

    I. добрість, (мягкость) лагідність, (слабовольная) благість (р. -ости). [Я з добрости своєї даю тобі. Усі ми на собі зазнали її лагідности, усім вона була як рідна сестра]. Проявить доброту - показати (свою) добрість, явити милість, здобритися. [Підпроси, щоб не дуже бив, може здобриться].
    II. Доброта, добротность, добротный - см. Доброкачественность, Доброкачественный.
    * * *
    доброта́, до́брість, -рості

    Русско-украинский словарь > доброта

  • 82 зрелый

    1) (спелый в прям. и перен. знач.) стиглий, достиглий, спілий, доспілий, дозрілий, дійшлий. [Стиглі червоні вишні (Н.-Лев.). Достиглі жита (Франко). Виявив себе дозрілим художником і майстром слова (Єфр.)]. -лые плоды - достиглі (достояні) овочі, доспіла садовина;
    2) (возмужалый) дійшлий, дохожалий, дорослий, до[по]спілий, дозрілий, (диал.) здоровий; см. Возмужалый. [Дохожалая дівчина. В дозрілому віці (Єфр.). Не старе мре, а поспіле (Номис)]. -лый возраст - дорослий, дозрілий вік, дійшлий вік. [Входить помалу рід людський і в вік дорослий (Єфр.)]. Умом не -лый - на розум не спілий, розумом не дійшлий;
    3) (основательно обдуманный) добре розважений. По -лом размышлении - по добрій (зрілій) розвазі, по добрім намислі.
    * * *
    зрі́лий; ( дозрелый) дозрі́лий; (о людях, их возрасте) дійшлий; ( противоположный юному) му́жній; (о плодах, хлебах) спі́лий, поспі́лий, дости́глий, сти́глий, ви́спілий, доспі́лий

    Русско-украинский словарь > зрелый

  • 83 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 84 ладить

    лаживать
    1) (поправлять, приводить в порядок) лагодити, злагоджувати, налагоджувати, ладнати, ладнувати, ладити, обладжувати, лаштувати, рихтувати, риштувати; (готовить) готувати, зготовляти що. [Лагодити віз у дорогу (Сл. Ум.). Лагодь, мати, постіль (Пісня). Налагоджували неводи свої (Біблія). Ладнайте вози, пора їхати (Сл. Гр.). Чабан з наймитом обладжували воза (М. Вовч.). Риштувать вози в далекую дорогу (Шевч.)]. -дить обед, чай - лагодити (ладити, зготовляти, порати) обід, чай, ладнати (лаштувати) до обіду, до чаю. [Іди лишень полуднувать лагодь (Шевч.). Ладнає до чаю (Мова)]. -дить дело - лагодити справу. -дить куда - см. Ладиться 2;
    2) (музык. инструмент) ладити, настроювати, срвн. Лад 3;
    3) с кем - ладнати, бути (жити) в (добрій) (з)лагоді, у (добрій) згоді, у ладу з ким. [Гордіїв дядько не ладнав чогось із Демидовим батьком (Грінч.)]. Они не -дят между собою - вони не ладнають один (одно[е]) з одним, одна з одною, між ними незлагода, вони між собою не миряться. Он со всеми -дит - см. Он со всеми в ладу (Лад 2).
    * * *
    1) (жить в согласии с кем-л.) бу́ти в зла́годі (в зго́ді), жи́ти в зла́годі (в зго́ді)
    2) ( приводить в готовность) ла́годити, ла́дити, ладна́ти
    3) ( намереваться) збира́тися, ла́годитися, ладна́тися, ма́ти на ду́мці
    4) ( твердить) пра́вити, торо́чити, товкти́
    5) муз. ла́дити, налагоджувати; ( настраивать) настро́ювати, наладо́вувати, настру́нчувати

    Русско-украинский словарь > ладить

  • 85 мир

    I. 1) (согласие, лад) (добра) згода, (добра) злагода, (реже) мир (-ру), мирність (-ности), сумир (-ру). [Зникли скрізь тоді зо світу згода братня і любов (Грінч.). Культивування доброї злагоди й справжнього замирення (Єфр.). Помирилися так, що миру не стало й до вечора (Н.-Лев.). Щоби-сте дочекали (свят) в мирності, радості і веселості ( Kolb.)]. В -ре (с кем) - у згоді, у злагоді (з ким). [Я вмер-би з чистою душею у згоді з небом і землею (Черняв.). Умерти хотів у злагоді з усіма (Грінч.)]. Быть, жить в -ре с кем - бути, жити в (добрій) згоді, в (добрій) злагоді, ладнати з ким, у миру, сумиром жити з ким. [Помиріться та живіть у згоді (Коцюб.). Живемо в злагоді (Харківщ.). Він з братом ладнає (Сл. Гр.). Живуть, страх, не в миру (Тесл.). Сумиром з тобою не проживеш (Звягельщ.)]. Кончить дело -ром - дійти (добити) згоди (в справі). Покончить ссору -ром - перевести сварку на мир (Еварн.). Склонять, склонить к -ру кого - до згоди при[на]вертати, при[на]вернути, до згоди приєднувати, приєднати кого. [Батька з сином до згоди приєднайте (Самійл.)]. Худой мир лучше доброй ссоры - краща солом'яна згода, як золота звада (Приказка);
    2) (покой, спокойствие) спокій, упокій, супокій (-кою), (з)лагода, мирнота, сумир, (ц.-слав.) мир (-ру). [Се я сказав вам, щоб ви у мені спокій мали (Біблія). Святий спокою, добре з тобою (Номис). Для розвитку науки найбільш потрібно того супокою, яким даремно тужить сучасник (Єфр.). Вони мечем та кулаччям, а ми миром та лагодою (Куліш). Затишний куток, повний злагоди, ніжности й спокою (Ніков.). Спокій і мирнота були і в серці молодих людей (Н.-Лев.)]. Душевный мир - душевний спокій. Мир вам - мир вам; нехай буде з вами супокій или упокій (Біблія). Идите с -ром - ідіть з миром, ідіть щасливі. Мир праху твоему - см. Прах 2;
    3) (отсутствие войны) мир, замир'я (-р'я), замирення (-ння). [Захочемо правдивий із ляхами мати мир (Франко). Король трактував з ханом про довічне замир'я (Куліш)]. Заключать, заключить мир - замиряти(ся), замирити(ся), складати, скласти мир; см. Заключать. Заключение -ра - складання миру, замиряння, (оконч.) складення миру, замирення. [Після Зборовського замирення до якогось часу стало тихо (Ор. Лев.)]. Нарушение -ра - порушення спокою, розмир (-ру). [Чи мир, чи розмир - є на все свій звичай (Крим.)].
    II. Мир -
    1) (вселенная) світ (-ту, мн. світи, -тів), всесвіт (-ту), всесвіття (-ття), (в поэт., торжеств. речи) мир (-ру). [Ввесь пишний світ, ввесь рух життя отут у мені, в серці (Коцюб.). Доки світ світом, не буде баба дідом (Кониськ.). Ви світло світу (Куліш). І до мене цілий всесвіт усміхавсь (Олесь). Ой, видить бог, видить творець, що мир погибає (Колядка)]. От сотворения -ра - від с(о)творе[і]ння світу, від початку світу; відколи світ настав. [Відколи світ настав, не бувало ще такого (Брацл.)]. Ещё до сотворения -ра - ще з- передвіку, ще як світ не настав, ще перед сотворенням світу. Системы -ра - системи світу (всесвіту). Мир божий - світ (мир) божий. [І світ божий, як великдень, і люди, як люди (Шевч.)];
    2) (светило) світ. [Горять світи, біжать світи музичною рікою (Тичина)];
    3) (земля) світ, наш світ, земний світ, (ум.-ласк.) світочок (-чка), світонько (-ка, ср. р.). [Зійду я на гірочку та гляну я по світочку: світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Над нашого козаченька і в світі нема (Метл.)]. Во всём -ре - в усьому світі (всесвіті), по всьому (по цілому) світі; на всьому світі. Нигде в -ре - ніде в світі. По всему -ру - по всьому (по цілому) світі. На весь мир - на ввесь світ. Дурак на весь мир - усьогосвітній, світовий дурень, (фамил.) перістий дурень (-рня). Горний мир - вишній (надземний) світ, (вишнє) небо. Дольний мир - долішній (земний) світ, земля. Этот, здешний мир, тот, потусторонний, загробный мир - цей (цьогобічний) світ, сьогосвіття, той (потойбічний) світ, тогосвіття (-ття). [Усе на цім світі зникає (Грінч.). Привели до неї одну бабу, що недавно обмирала і на тім світі була (ЗОЮР. I)]. Этого -ра, потустороннего - ра - сьогосвітній, тогосвітній (несьогосвітній, несвітній). [Блукали якісь тіні несьогосвітні (Н.-Лев.). Мара несвітня озивається (М. Вовч.)]. Он человек не от -ра сего - він людина несьогосвітня, (возвыш.) не від миру сього. Сильные -ра (сего) - можні, владні (-них), зверхники (-ків) (світу сього); володарі світу сього. Гражданин -ра - громадянин всесвіту, всесвітянин (-на, им. мн. -тяни, р. -тян), (космополит) всесвітник. [Я всесвітянин римський і бажав-би побачить Рим столицею всесвіту (Л. Укр.)];
    4) (перен.: круг явлений) світ. Два -ра (противоположных) - два світи. Внешний, внутренний мир - зовнішній (околишній, зверхній), внутрішній світ. Идеальный, физический мир - ідеальний, фізичний світ. Новый, старый (древний) мир - новий, старий світ. Мир красоты - світ краси. Мир психических явлений - круг (коло, світ) психічних явищ. В -ре неведомого - у світі невідомого;
    5) (все люди) світ, (общество) громада людська, загал (-лу). [Світ прозвав (діда Хо) страхом (Коцюб.). Хто так недавно приймав гучну славу, світ того хутко забув (Л. Укр.)]. Пустить по -ру - см. Пускать 1. Ходить, пойти по -ру, в мир - з торбами (з торбою), з довгою рукою ходити, піти, за проханим (за ласкавим) хлібом, попідвіконню, по жебрах (на жебри, в жебри) ходити, піти, на прошений хліб перейти, (пров.) по миру ходити, (нищенствовать) жебрачити, жебрати, жебрувати, старцювати. [Стара мати пішла з торбою і з того сім'ю годувала (Крим.). «Чим заробля?» - «По миру ходить» (Звин.)]. С -ру по нитке, голому рубашка - зернятко до зернятка - от і ціла мірка. На весь мир мягко не постелешь - всім не догодиш; всім (на всіх) не наста(р)чиш, на всіх не настараєшся. С -ром и беда не убыток - як усім біда, то то вже півбіди. На -ру и смерть красна - за кумпанію і цигани вішаються (Приказка);
    6) (социальная группа) світ. [Світ розбурканих людей (Єфр.)]. Крещённый, христианский мир - хрещений, христіянський світ. Преступный мир - злочинний світ, злочинна громада;
    7) (крестьянская община) громада, (редко) мир, (пров., рус.) обчество, (стар.) копа, (ум.) громадка, громадочка, громадонька. [Вже вся громада зібралася коло волости (Грінч.). Біля зборні зібрався ввесь мир (Коцюб.). Копа переможе й попа (Номис)]. - ром - громадою, миром. [Поховали громадою (Шевч.). Миром і богу добре молитися (Номис)]. Он выбран -ром - його обрала громада;
    8) (мирская сходка) сход (-ду), громада. [Як сход скаже, так і буде (Брацлавщ.). Прийшов батько з громади такий сердитий (Грінч.)]. Класть, положить на -ру - класти, покласти (вирішити) на сході;
    9) (светская, неотшельническая жизнь) (грішний) світ, світське (мирське) життя (-ття); мир. [Чернець Пахомій, у миру Петро Борзенко (Крим.)]. Жить в -ру - жити серед людей, провадити світське (мирське) життя, жити в світовій (в земній) марноті. Оставить, покинуть мир - а) (светскую жизнь) покинути світ, відійти від (грішного) світу. [Покидає світ і волю, щоб в печері смерти ждать (Франко)]; б) (умереть) покинути світ, зійти з(о) світу, переставитися. II.. Мир, бот. - см. Кудрявец 2.
    * * *
    I
    1) світ, -у; ( вселенная) все́світ, -у
    2) ( сельская община) ист. грома́да, мир

    всем ми́ром — усіє́ю грома́дою, усім ми́ром

    II
    1) (отсутствие вражды, войны, ссоры) мир, -у; ( согласие) зго́да, зла́года; ( спокойствие) спокій, -кою и -ко́ю
    2) ( соглашение) мир; ( прекращение войны) замирення

    Русско-украинский словарь > мир

  • 86 мирно

    нрч. мирно, сумирно тихомирно, спокійно, супокійно, (з)лагідно, тихо. [Раді будуть мирно геть піти (Грінч.)]. Жить -но (в согласии) - жити мирно, у (добрій) злагоді, у (добрій) згоді, (з)лагідно. [Щоб мир був усюди, щоби мирно собі жили і звірі і люди (Рудан.). Він з старою своєю в злагоді стільки прожив (Грінч.). Дуже злагідно тепер живуть (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    ми́рно

    Русско-украинский словарь > мирно

  • 87 нежели

    союз ніж, аніж, як; (в сравнении при именах и местоим.) ніж (аніж) (с им. п.), від (с род. п.), над, за (с вин. п.). [Півень більше начитав, ніж ти (Коцюб.). Любіше їм загинути, аніж без волі жити (Грінч.). Іти тепліше, як їхати (Проскурівщ.). Нема сильнішого від (над) мене (Київщ.). Розумніший за сестру (Звин.). За нас розумніший (Чуб.)]. Прежде -ли - перш(е) ніж (як), перед тим як, (реже) передніше (передше) як (ніж).
    * * *
    союз
    1) ніж, ані́ж, як

    пре́жде \нежели ле — пе́рше (перш) ніж, пе́ред ти́м як

    2) (при сравн. ст.) ніж, ані́ж; ( передаётся также конструкциями с предлогами від) ( кого-чого), за (кого-що), над (кого-що)

    она́ добрее́, \нежели ли сестра́ — вона́ добрі́ша, ніж сестра́, вона́ добрі́ша від сестри́ (за сестру́)

    Русско-украинский словарь > нежели

  • 88 нравственность

    моральність, етичність, доброзвичайність (-ности), (мораль) мораль (-ли), (состояние -ти) добрі звичаї (-чаїв). [(Ця) від усіх шанована, (жінка) була цензором моральности на селі (Грінч.). Дитячі часи - це часи несвідомої натури, без розуміння моральности (Н.-Лев.). Добре знаю чистоту моральности (Кониськ.). Громадська моральність (Доман.). Етичність цієї людини завжди викликала сумнів (Крим.). Норми морали часто міняються (Наш). На досвітках були добрі звичаї (Звин.)]. Человек высокой -ти - високоморальна людина, людина високої доброзвичайности (етики). Человек доброй, дурной -ти - людина доброї, недоброї етики, людина чесних, нечесних звичаїв.
    * * *
    мора́льність, -ності; ( мораль) мора́ль, -лі

    Русско-украинский словарь > нравственность

  • 89 обстоятельство

    обставина, (чаще во мн.) обставини (-вин), (реже) річ (р. речи), околичність (-ности). При каких -вах - за яких обставин. При теперешних, при благоприятных -вах - за сьогочасних (за наших) обставин, за сприятливих обставин, при добрій годині, за доброї нагоди. При плохих -вах - за лихих обставин, при лихій годині. [При добрій годині і чужі побратими, при лихій годині нема і родини]. Лучшие, более благоприятные -ва - кращі обставини, краща доля. Он в стеснённых -вах - йому тісно (до скруту) прийшлося. Поправить свои -ва - свою долю поліпшити, підмогтися. [Підмоглася грішми (Криж.)]. Взвесить -ва - обміркувати, зважити обставини, обчислитися. -ва места и времени - обставини місця й часу. Смотря по -вам - як до обставин, зважаючи на обставини. По личным, домашним -вам - через особисті, через хатні обставини. По независящим -вам - через незалежні обставини. -ва, увеличивающие (уменьшающие, смягчающие) вину - обставини, що збільшують (зменшують) провину.
    * * *
    1) обста́вина; диал. постано́ва
    2) грам. обста́вина

    Русско-украинский словарь > обстоятельство

  • 90 принимать

    принять
    1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;
    2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];
    3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;
    4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;
    5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];
    6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.
    * * *
    несов.; сов. - прин`ять
    1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти
    2) ( брать) бра́ти, взя́ти

    \принимать уча́стие — (в чём) бра́ти, взя́ти у́часть (в чо́му); (в ком) турбува́тися, потурбува́тися (про ко́го, за ко́го и ким)

    3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути
    4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти
    5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)
    6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе
    7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти
    8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти
    9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

    ме́ры — вжива́ти, вжи́ти за́ходів

    Русско-украинский словарь > принимать

  • 91 прощать

    простить кого и кому прощати, простити (ти простиш, він простить) кого и кому дарувати, подарувати кому, (извинять) вибачати, вибачити кому, пробачати, пробачити кому, (диал.) збачити, звидіти кому що, (отпускать) відпускати, відпустити кому що. [Нехай тебе Бог прощає та добрії люди (Шевч.). Подаруй моїй жінці яке там незвичайне слово (М. Вовч.). Нехай йому Господь за те пробачить (Грінч.). Нехай тобі Бог звидить і збачить (Номис)]. Я этого тебе, вам не -щу - я тобі, вам цього не подарую, не вибачу (не пробачу). [Я йому сього не подарую (Кониськ.). Я тобі цього не вибачу, не подарую (Н.- Лев.)]. -тить кому грехи, вину, обиду - простити (подарувати) гріхи, провину, кривду кому, (отпустить) відпустити гріхи кому. [Якби хоч сто рублів, то-б я вже свою кривду подарувала (Єфр.). Вона справедлива й ніколи не гримне на безвинного, хоч ніколи й не подарує вини (Коцюб.)]. -щать наказание - дарувати кару. -щать, -тить преступника - милувати, помилувати злочинця. -стить друг друга - пробачити, подарувати один одному, подаруватися. [Вже як там не погодимось на чому, то подаруємось (М. Вовч.)]. Я -щаю вам ваш долг - я дарую вам ваш борг. Прости, простите меня - прости, простіть, даруй, даруйте, вибач, вибачте, пробач, пробачте мені, будьте вибачні до мене. [Прости мені, мій голубе, мій соколе милий (Шевч.). Даруй мені, я вже більш не буду]. -тите за выражение - простіть, даруйте на цім слові, за це слово, пробачте це слово. [Уже простіть мені на цім слові, але ваш лібералізм аж надто виходить дешевенький (Крим.). Даруйте за це слово (Куліш). Пробач се слово, Цезарю! (Куліш)]. Прощай, прости, прощайте - прощай, прощайте, прощавай, прощавайте, бувай (будь) здоров, бувайте (будьте) здорові, (ответное) ходи здоров, ходіть здорові. [Прощай, прощай, громадонько (Метл.). То прощайте, кажу, - дякувати вам за ласку і добрість вашу (М. Вовч.). Будь здорова, пань-матусю, обійдуся без Настусі (Приказка). По сій мові бувайте здорові (Приказка). Прощавайте, піду вже од вас (Харк.)]. Прощённый и -щёный - прощений, подарований, вибачений, пробачений, (отпущенный) відпущений.
    * * *
    несов.; сов. - прост`ить
    (кого-что, кому-чему что) проща́ти, простити (кого-що, кому-чому що); ( извинять) вибача́ти, ви́бачити, пробача́ти, проба́чити, дарува́ти

    Русско-украинский словарь > прощать

  • 92 сдабриваться

    несов.; сов. - сд`обриться
    1) несов. присма́чуватися, -чується, здо́брюватися, -рюється; прима́щуватися, -щується; засма́чуватися; присма́чуватися, здо́брюватися; удо́брюватися; угно́юватися
    2) ( делаться добрым) добрі́ти, подобрі́ти; ( делаться добрее) добрі́шати, подобрі́шати

    Русско-украинский словарь > сдабриваться

  • 93 Ладом

    нрч.
    1) (толком) ладом, до ладу, до пуття. [Та ви ладом кажіть! (Номис)];
    2) (согласно) у (добрій) злагоді, у (добрій) згоді.

    Русско-украинский словарь > Ладом

  • 94 good

    n добро, благо; користь
    - for the good of smth. заради чогось; на благо чогось
    - good offices
    a) добрі послуги; посередництво
    b) вплив, протекція

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > good

  • 95 result

    I n результат, наслідок
    - to sum up the results підвести підсумки
    - the result is definite/ final результат є остаточним
    II v (from) випливати, виникати внаслідок (чогось); відбуватись в результаті (чогось)
    - obligations that resulted from the clause обов'язки, які випливають зі статті

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > result

  • 96 a friend in need is a friend indeed

    syn: prosperity makes friends, and adversity tries them
    друзі пізнаються в біді в пригоді пізнавай приятеля ≅ в лиху годину узнаєш вірну людину багатство здобуває багато приятелів, а зубожіння випробовує їх при добрій годині всі куми й побратими, а при лихій – нема й родини аби були пиріжки, то найдуться і дружки порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не потребуємо рятунків оближи мене, коли гірко, а як солодкий – сам оближуся на весіллі всі свати, на хрестинах всі куми під лихий час і кум за собаку

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > a friend in need is a friend indeed

  • 97 STD - SAO TOME DOBRA

    добра (стандартная денежная единица Сао Томе и Принсипи); = 100 сентимо. Ввоз и вывоз национальной валюты запрещен. В денежном обращении находятся банкноты в 50, 100, 500, 1000 добр, а также монеты в 1, 2, 5, 10, 20 добр и 50 сентимо; = Db

    Англо-русский словарь акронимов и аббревиатур, используемых в банковской и финансовой деятельности > STD - SAO TOME DOBRA

  • 98 call

    [kɔːl] 1. гл.
    1) кричать; окликать

    to call down — позвать вниз, пригласить сойти вниз

    From the bottom of the stairs Jane called up "Have you seen my blue bag?" — С самого низа лестницы Джейн крикнула наверх: "Ты не видел моей синей сумки?"

    He is in the next room, call him. — Он в соседней комнате, позови его.

    He called to her. — Он окликнул её.

    Jane call out when she saw her friend across the street. — Джейн окликнула свою подругу, когда увидела её на другой стороне улицы.

    Syn:
    2) издавать характерные звуки (о птицах, животных); жужжать ( о насекомых)
    3) = call up звонить, говорить по телефону

    to call about smth. — звонить насчёт чего-л., по поводу чего-л.

    to call back — перезванивать, звонить по телефону в ответ на звонок

    I tried to call you about our meeting, but you weren't in. — Я пытался позвонить вам по поводу нашей встречи, но вас не было.

    He called me from New York. — Он позвонил мне из Нью-Йорка.

    We called them to say that... — Мы сообщили им по телефону, что...

    Please call me up tomorrow morning. — Позвони мне, пожалуйста, завтра утром.

    Would you ask her to call me back? — Будь так добр, попроси её мне перезвонить.

    4)
    а) вызывать, созывать ( сигналом)

    The bell called to dinner. — Позвонили к обеду.

    б) = call in приглашать ( домой), звать ( к себе); вызывать ( на дом)

    He screamed for his wife to call an ambulance. — Он закричал, чтобы жена вызвала скорую помощь.

    в) = call out вызывать (откуда-л.)

    The doctor has been called out every night this week. — На этой неделе доктор был на вызовах каждую ночь.

    5) юр. вызывать ( в суд)
    6) = call up будить

    Please call me (up) at 7 o'clock tomorrow. — Будь так добр, разбуди меня завтра в семь утра.

    7) собирать, созывать

    A meeting has been called for Monday. — Собрание было назначено на понедельник.

    Call all the members together and we'll take a vote. — Собери всех членов комитета и мы проголосуем.

    - call an election
    - call a parliament
    Syn:
    8) ( call for) требовать

    The situation called for drastic measures. — Положение требовало принятия решительных мер.

    Henry called for the waiter in a loud voice. — Генри громко потребовал официанта.

    The opposition are calling for a general election. — Оппозиция требует всеобщих выборов.

    9) ( call for) обычно страд. нуждаться в (чём-л.)

    Your remark was not called for. — Ваше замечание было неуместно.

    10) = call in / by / round заходить; навещать, наносить визит

    to call (up)on smb. — навестить кого-л.

    to call about smth. — зайти насчёт чего-л., по какому-л. делу

    Will you call for my dress at the cleaner's? — Зайди за моим платьем в чистку, пожалуйста.

    I called at the office as I was passing, but you were out. — Проходя мимо офиса, я зашёл, но тебя не было на месте.

    There's a man at the door who says he's calling about your insurance. — Тут человек говорит, что он пришёл по поводу твоей страховки.

    Permit me to call on you next Tuesday afternoon. — Разрешите мне зайти в следующий вторник после обеда.

    When you're next in town, do call by. — Когда будешь в городе в следующий раз, заходи обязательно.

    The salesman will call back at any house he missed. — Продавец посетит каждый дом, который пропустил.

    11) называть; давать имя

    to call smb. by the title — титуловать кого-л., называть кого-л. по титулу, сану

    He is called Tom. — Его зовут Том.

    The speech was interrupted by members of the Conservative Party, who called him a traitor. — Речь была прервана членами партии консерваторов, которые назвали его предателем.

    He was called after his father. — Его назвали в честь отца.

    If you call him just by his family name he won't answer you. — Если ты назовёшь его по фамилии, он тебе не ответит.

    - call smb. names
    12) считать, полагать

    I call this a good house. — Я нахожу, что это хороший дом.

    I call that a shame. — По-моему, это стыдно.

    They call it ten miles. — Считается, что здесь десять миль.

    He calls him his son. — Он считает его своим сыном.

    The results of the conference are called satisfactory. — Считается, что конференция дала положительные результаты.

    Syn:
    13) вызывать ( в памяти), вспоминать

    to call to mind / memory — припомнить, вспомнить

    14) ( call into) приводить в ( какое-л. состояние)

    to call into existence / being — вызывать к жизни, создавать, осуществлять

    15) (call (up)on / to) призывать к (чему-л.); обращаться по поводу (чего-л.)

    to call smb.'s attention to smth. — обращать чьё-л. внимание на что-л.

    to call smb. to account — призвать к ответу; потребовать объяснения

    to call smb. to arms — призвать к оружию, призвать под знамёна

    to call to attentionвоен. скомандовать "смирно"

    to call to order — призвать к порядку; амер. открыть собрание

    to call smb. for smth. — обратиться к кому-л. за чем-л.

    Lord Berkley called on all his friends to help him. — Лорд Беркли обратился ко всем своим друзьям за помощью.

    16) ( call (up)on) приглашать высказаться, предоставлять слово

    The chairman called on the next speaker. — Председатель передал слово следующему докладчику.

    17) = call out выкрикивать (что-л. чётким, громким голосом); вызывать (по именам, фамилиям); объявлять; оглашать

    to call the scoreспорт. объявлять счёт

    Here the captain called a halt. — В этом месте капитан объявил привал.

    18) карт. объявлять (карту, масть)
    20) театр. вызывать ( актёра) на сцену; объявлять (о начале какой-л. части представления)

    He was called for the last act. — Ему объявили, чтобы он был готов к последнему действию.

    22) призвать в "лучший" мир

    All the doctors can't save him. He's called. — Ни один врач не сможет спасти его. Он обречён.

    The steamer calls at several ports along the way. — По пути пароход заходит в несколько портов.

    The ship calls at several ports to pick up passengers before crossing the ocean. — Прежде чем отправиться в плавание через океан, этот корабль обойдёт несколько портов и заберёт пассажиров.

    24) останавливаться, делать краткую остановку ( о транспортном средстве)

    The steamer calls at several ports along the way. — По пути пароход делает остановку в нескольких портах.

    This train will call at all stations to Broxbourne. — Этот поезд проследует до Броксбурна со всеми остановками.

    - call back
    - call down
    - call forth
    - call over
    - call up
    ••

    to call the play / tune — распоряжаться; задавать тон

    to call smb. over the coals — ругать кого-л., делать кому-л. выговор; давать нагоняй

    to have nothing to call one's own — ничего не иметь, быть без средств

    to call it square — удовлетворяться, примиряться

    2. сущ.
    1) крик; зов

    Suddenly he heard loud calls for help. — Вдруг он услышал громкие крики о помощи.

    Syn:
    shout 1., cry 1.
    2) крик, голос (животного, птицы)
    3) манок, дудка ( для ловли птиц)
    4) сигнал; (барабанный) сбор; свисток; звонок
    5) телефонный вызов, телефонный звонок; телефонный разговор

    long-distance / trunk call — междугородный телефонный вызов

    to give smb. a call — позвонить кому-л.

    to make / place a call to smb. — сделать кому-л. телефонный звонок

    to answer / return / take a call — ответить на телефонный звонок

    One call was for me. — Один раз звонили мне.

    The operator put my call right through. — Телефонистка сразу же соединила меня.

    collect callамер. телефонный разговор, оплачиваемый абонентом, которому звонят

    transferred-charge callбрит. телефонный разговор, оплачиваемый абонентом, которому звонят

    dial-direct callамер. прямой телефонный звонок

    direct-dialled callбрит. прямой телефонный звонок

    operator-assisted callамер. звонок через телефониста

    6) визит, посещение ( обычно краткий)

    professional callвызов специалиста (врача, адвоката)

    He decided to pay a call on Tom. — Он решил нанести визит Тому.

    8) требование; просьба

    There have been calls for a new kind of security arrangement. — Раздавались требования обновить меры безопасности.

    He has many calls on his money. — К нему постоянно обращаются за деньгами.

    Syn:
    9) необходимость, нужда

    You have no call to blush. — Вам нечего краснеть.

    There is no call for such behavior. — Такое поведение ничем не оправдано.

    Syn:
    need 1.
    10) = roll call перекличка; время переклички
    11) влечение, тяга; зов

    You must be feeling exhilarated by the call of the new. — Вероятно, вы чувствуете радость от тяги к новому.

    12) зов, знамение приближающейся смерти

    to get one's call, to get the call — умереть; быть на грани смерти

    14) театр. сбор актёров на репетицию

    The call is for 11 o'clock. — Репетиция назначена на 11 часов.

    15) юр. вызов ( в суд)
    17) фин. требование уплаты долга, очередного взноса
    20) карт. объявление ( козырной масти)
    ••

    at call — наготове, к услугам

    Англо-русский современный словарь > call

  • 99 пожалуйста

    1. prithee
    2. would you please

    вот, пожалуйстаhere you are

    войдите, пожалуйстаcome in please

    пожалуйста!, будьте добры!please!

    3. please

    скажите, пожалуйстаplease tell me

    сюда, пожалуйста — step this way, please

    повторите, пожалуйстаplease repeat that

    садитесь, пожалуйста — please, take a seat

    пожалуйста, приходи скорее!please come quick!

    Синонимический ряд:
    1. будь добр (проч.) будь добр; будь другом; будь любезен; будьте добры; будьте любезны; не откажи в любезности; сделай одолжение; хорошо
    2. милости просим (проч.) добро пожаловать; милости просим

    Русско-английский большой базовый словарь > пожалуйста

  • 100 сделать одолжение

    Синонимический ряд:
    1. будь добр (проч.) будь добр; будь другом; будь любезен; будьте добры; будьте любезны; не откажи в любезности
    2. пожалуйста (проч.) изволь; пожалуйста; хорошо

    Русско-английский большой базовый словарь > сделать одолжение

См. также в других словарях:

  • Добр-то добр, а попроси шкурки на выделку - умрет, а не даст. — Добр то добр, а попроси шкурки на выделку (на голенища) умрет, а не даст. См. СВОЕ ЧУЖОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Добр Здравич — (Уфа,Россия) Категория отеля: 3 звездочный отель Адрес: Ахметова, 297, Уфа, Россия …   Каталог отелей

  • добрёл — ДОБРЁЛ, добрела. прош. вр. к добрести. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Добр Мартын, коли есть алтын. — Добр Мартын, коли есть алтын. См. БОГАТСТВО УБОЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Добр дворянин, что ездит не один. — (а с приносом). См. СУД ЛИХОИМСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Добр молодец, да есть норовец. — Добр молодец, да есть норовец. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • добр — сущ., кол во синонимов: 1 • добрый (62) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • добрёл — [добрести] …   Словарь употребления буквы Ё

  • добріти — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • добріхуватися — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • добрішати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»