олівця

літгуртківець (-вця).

* * *

махновець (-вця).

* * *

-вица милостивець, -виця, ласкавець (-вця), -виця, добродій (-дія), -родійка, добродійник, -ниця.

* * *

миршавець (-вця), миршавий (-вого), хиряк, хирляк (-ка), хирча (-чати), плохута.

* * *

I. молоток (-тка). [Добре ковадло не боїться молотка (Номис)]. Кузнечный -ток - (небольшой) клевець (-вця), (с длинным концом) носаль (-ля). [Цигани в лузі в два клевці кували (Федьк.)]. -ток для отбивания кос - клепало, клепач (-ча), клепець (-пця). -ток для обтесывания камня - бияк (-ка). -ток для отделки и насечки на металлических изделиях - оббивальник. Столярный -ток - столярський молоток, (дерев.) киянка. Деревянный -ток у рыболовов (для добивания рыбы) - довбня, (на Дунае) чекуша. Продавать с -тка - продавати з молотка (з авкціону), пускати на ліцитацію.

II. Молоток-рыба, зоол. - риба-молоток.

* * *

мореплавець (-вця), мореходець (-хідця), (стар. и поэтич.) морехода (-ди, м. р.), навіґатор (-ра). [Маяк, що освітлює вночі мореплавцям дорогу до Туапса (Крим.). Фінікійці перші морехідці давні (Л. Укр.)].

* * *

1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);

2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].

* * *

тж. наёмка

1) (действие) - см. Наживление;

2) (для уды) принада, примана, приваба, (мелкая рыбёшка) живець (-вця); (для ловушки) принада, примана; срв. Приманка 3; нажив (-ву). [Я поправляю нажив і спадають із удлища краплі (М. Рильськ.)].

* * *

рыб., охотн.

народознавець (-вця), етнограф.

* * *

-ница спадкодавець (-вця), -давниця.

* * *

прлг. початкуючий, (сщ.) початківець (-вця). [Молода школа початкуючих письменників (Крим.)].

* * *

1) яки́й (що) почина́є, почина́ючий; в знач. прил. початку́ючий

2) в знач. сущ. початківець, -вця

-ница недоброзичливець (-вця), -виця, недоброхіт (-хота), -хітка, неприхильник, -ниця, (злобствующий, -щая) злосник, -ниця, злобитель, -телька, (враг) ворог (общ. р.), (о женщ. изредка) ворожка.

* * *

-вица нещасливий (-вого), -ва (-вої), нещасливець (-вця), -виця, нещасник, - ниця (ум. нещасничка), безщасник, -ниця, (неудачник, -ница) бездолець (-льця), бездольник, -ниця (ум. бездольничка), безталанник, -ниця (ум. безталанни[о]чка); срв. Несчастный (как сщ.). [Ти - нещасник великий (Кониськ.). Не скажу, що я нещасниця, - довелося і щастя зазнати (Самійл.). Ой десь наша безщасниця на чужій стороні (Чуб. V). Сльози найбільшого бездольця (Леонт.). Він марнів, марнів, бездольник (Крим.). Моя дочка безталанничка і бездольничка (Чуб. V)].

* * *

нафтопромисловець (-вця), нафтяник (-ка), нафтяр (-ра).

* * *

-вица нечестивець (-вця), -виця; см. ещё Невер 1.

* * *

оратор, речник, промовець (-вця), промовник, промовця (м. р. -вці), красномовець, (о женщине) ораторка, речниця, промовниця.

* * *

бот. Boletus versipellis Fries підосичник, красноголовець (-вця).

* * *

1) (рекрут) віддатчик;

2) см. Отдаватель;

3) (провианта) видавець (-вця), видавач.

* * *

пархач, парх, паршивець, паршак и паршук (-ка), шолудивець, шолудяй, (угорск.) торавець.

* * *

співак, співака, співець (-вця), співун, (о поэте) співець. См. Поэт.

* * *

1) співа́к, -а, співе́ць, -вця́; співа́ка; ( много поющий) співу́н, -а

2) перен. співе́ць; пісня́р, -а; (тот, кто воспевает) оспі́вувач

3) ( поэт) співе́ць