-
61 двугривенник
двугривенный двацятка, (зап.) сороківець (р. -вця), сороківка, (устар.) семигривеник.* * *тж. двугр`ивенныйсорокі́вець, -вця, сорокі́вка, двогри́веник, двогри́вений, -ого -
62 детоубийца
дітогуб, дітогубець (р. -бця), (ж.) дітогубка, дітовбийник, (ж.) дітовбийниця.* * *м., ж.дітовби́вця, дітовби́вець, -вця (м.), дітовбі́йниця (ж.), дітогу́б (м.), дітогу́бець, -бця (м.), дітогу́бка (ж.) -
63 доброжелатель
-ница прихильник, -ниця, зичливець (р. -вця), доброхіт (р. -хота), -ка. См. Доброжелательный.* * *добрози́чли́вець, -вця, прихи́льник -
64 душеприказчик
виконавець (р. -вця) духівниці (духовної), заповітний виконавець, душоприказник.* * *юр.душоприка́зник, вико́нувач (викона́вець, -вця) духівни́ці -
65 едун
1) їдач, теребій (р. -ія), їдуха (общ.), ненажера (общ. р.), прожера (общ. р.), ненаїда (общ. р.). [Недоїдки свідчили, що тут були люди, та ще й добрі теребії (Свидн.). Хіба такого прожеру нагодуєш?];2) (постоянный позыв к еде) їстівець (р. -вця), ненажир, ненасит. [Ненажир напав].* * *1) їда́ч, -а, теребі́й, -бія́, ненаже́ра, ненаї́да, проже́ра2) ( постоянный позыв к еде) їстіве́ць, -вця́, нена́жир, -у, нена́сит, -у\едун н напа́л — нена́жир (нена́сит) напа́в
-
66 естественник
природник, природознавець (р. -вця); (студент ест. отд. или окон. курс по этому отд.) - студент-природник.* * *приро́дник; природозна́вець, -вця, натуралі́ст -
67 естествовед
-
68 естествоиспытатель
природознавець (р. -вця), природодослідник, натураліст.* * *дослі́дник приро́ди, природодослі́дник, природозна́вець, -вця, натуралі́ст -
69 женоубийца
жінковби́вця, жінковби́вець, -вця, жінкогубець, -бця -
70 заблудший
блудний, заблудн[л]ий, заблуканий. [Блудна вівця. Привіз батькові заблудну дочку (Ор. Левиц.). О, Господи, рятуй оцю заблукану нещасну душу (Л. Укр.)].* * *заблу́дний; ( заблудившийся) заблу́длий, заблуканий\заблудшийая овца́ (ове́чка) — перен. блу́дна (заблу́кана, заблу́дна) вівця́
-
71 законовед
-
72 законодатель
-ница законодавець (-вця), законодавниця, праводавець (-вця), праводавниця.* * *законода́вець -
73 заражать
-ся, заразить, -ся1) (болезнью и перен.: о вредном и о хорошем) заражати, -ся и заражувати, -ся, заразити, -ся, замечувати, -ся, заметити, -ся, закажувати, -ся, заказити, -ся, затруювати, -ся, затруїти, -ся, (о мног.) позаражувати, -ся, позамечувати, -ся, позатруювати кого чим, -ся від кого чим; (чумой) задж[ч]умлювати, -ся, задж[ч]умити, -ся. [Паршива вівця все стадо заразить (Номис). Гляди сухоти! Заразитися ще можна (Тесл.). Їхня вівця всі наші вівці заметила (Звин.). Навіть баба в пекарні заметилась тією пошестю (Н.-Лев.). Вони нас позатруювали: на всіх чисто короста напала (Черн. п.). Письменник немов заражає такими- ж почуваннями й читача (Єфр.). Сміх його нервовий, заразливий, - він вас замечує (Н.- Лев.). Я й сам заметився національною ворожнечею (Крим.). Школярі затруювались захопленням до всіх буржуазних чеснот (Азб. ком.)];2) (отравлять что-л.) затруювати, -ся, затруїти, -ся, отруювати, -ся, отруїти, -ся, (о мн.) позатруювати, -ся, поотруювати, -ся, (о воздухе) заповітрювати, -ся, заповітрити? -ся. Заражённый - заражений, замечений, закажений, за[о]труєний, (чумой) задж[ч]умлений, (о воздухе) заповітрений.* * *несов.; сов. - зараз`итьзаража́ти и зара́жувати, -жую, -жуєш, зарази́ти, -ражу́, -ра́зиш и мног. позаража́ти и позара́жувати -
74 знаток
знавець (-вця), (архаич.) знавця (-ці) кого, чого. [Відомий знавець нашого народу (Грінч.). Знавець людського серця (Єфр.)]. -ток права - знавець права, правознавець. -ток своего дела - знавець свого діла, своєї справи. [Він знавець свого діла (Кониськ.)]. Быть -ком чего - знатися на чому. [Франко знався на поезії сучасній европейській і античній (Ніков.)].* * *знаве́ць; зна́вця -
75 игрок
грач, (і)грець, (і)граль, гравець (-вця). [Ні грач, ні помагач (Номис). Які грачі, такі й танці (Приказка)]. -рок в карты - картяр (-ра), картник, картівник. -рок в кости - костяр (- ра), костир (-ря), костирник. -рок на скрипке - скрипник, скрипаль, на свирели - дудник, дудар (-ря), на лире - лірник, лірач и т. п. Это записной -рок - це відомий (завзятий) грач.* * *граве́ць, -вця́, грач, -а; грець, -ця́; ( в карты) картя́р, -а -
76 издатель
видавець (-вця), видавник, (стар.) накладця (-ці).* * *видаве́ць, -вця́, видавни́к, -а -
77 искусствовед
-ведение мистецтвознавець (-вця), мистецтвознавство.* * *мистецтвозна́вець, -вця -
78 исполнитель
-ница виконавець (-вця), виконавиця, виконувач, -вачка, (стар.) справця (общ. р.), (диал.) справник, -ниця. [Виконавці громадської волі (Наш). Репертуар для народнього театру є готовий; важча справа з виконавцями (Грінч.). Не краще й у справців того веління од потужного Молоха (Єфр.). Він у нас справник добрий: куди пошлеш, усе зробить (Звин.). Вітатимуть справника великого діла (Кон.)]. -тель завещания, приговора - виконавець заповіту, присуду. Судебный -тель - судовий виконавець.* * *викона́вець, -вця, вико́нувач; послу́хач, -а и послуха́ч, -а\исполнитель ль ро́ли — викона́вець ро́лі
суде́бный \исполнитель ль — юр. судо́вий викона́вець
-
79 карандаш
олі[о]вець (-вця), (иносказ.) олово. [Брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Коцюб.). Для себе, братіки, спишу, ще раз те олово потрачу (Шевч.)]. Цветной -даш - кольоровий олівець. Красный, синий, чорный -даш - червоний, синій, чорний олівець. Чернильный -даш - хемічний олівець.* * *оліве́ць, -вця́брать, взять на \карандаш — бра́ти, узя́ти на замі́тку
-
80 клерк
клерк, конторник, бюровець (-вця).* * *клерк; ( конторський служащий) [конто́рський] службо́вець (-вця), чино́вник
См. также в других словарях:
крівця — і, ж., нар. поет. Пестл. до кров 1). •• За/яча крі/вця див. за/ячий … Український тлумачний словник
вівця — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вівці … Орфографічний словник української мови
дрівця — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
крівця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
півслівця — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
церківця — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
вівця — і/, ж. 1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м ясо, молоко; самка барана. 2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину … Український тлумачний словник
дівця — і, ж., зах. Дівчина … Український тлумачний словник
дрівця — дрове/ць і дріве/ць, дровця/, дрове/ць, мн. Пестл. до дрова … Український тлумачний словник
півслівця — незм. Те саме, що півслова … Український тлумачний словник
церківця — це/рковця, і, ж. Зменш. пестл. до церква 2) … Український тлумачний словник
