-
1 вівця
-і́овца́заблу́дла (заблука́ла) вівця́ перен. — заблу́дшая овца́
-
2 дрівця
= дровця́; (род. дрове`ць и дріве`ць); уменьш.дровца́; дрови́шки -
3 крівця
-і; фольк.кро́вушка -
4 півслівця
нескл., уменьш.полсло́вца -
5 скототоргівець -вця
см. скстоторговець -
6 кровопивець
-вця; м.; = кровопи́вця, -і (м. и ж.)кровопи́йца -
7 острівець
-вця; = острове́ць; (род. острівця); уменьш.острово́к -
8 робітфаківець
-вця; = робфа́ківець, -вцярабфа́ковец -
9 авансодавець
-вця; фин.авансода́тель -
10 авіафахівець
-вця́авиаспециали́ст -
11 автопромисловець
- вцяавтопромы́шленник -
12 балетознавець
- вцябалетове́д -
13 бамівець
- вцяба́мовец -
14 бандерівець
-вця; м., ед. ч.; мн. ч. - см. бандерівці -
15 батьковбивець
- вцяотцеуби́йца -
16 бджолознавець
- вцяпчелове́д -
17 бесемерівець
-вця; мет.бессеме́ровец -
18 бібліотекознавець
- вцябиблиотекове́д -
19 білогривець
- вцябелогри́вец -
20 білодеревець
См. также в других словарях:
крівця — і, ж., нар. поет. Пестл. до кров 1). •• За/яча крі/вця див. за/ячий … Український тлумачний словник
вівця — іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири вівці … Орфографічний словник української мови
дрівця — множинний іменник … Орфографічний словник української мови
крівця — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
півслівця — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
церківця — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
вівця — і/, ж. 1) Невелика свійська тварина, яка дає вовну, м ясо, молоко; самка барана. 2) перен., зневажл. Про покірну, лякливу людину … Український тлумачний словник
дівця — і, ж., зах. Дівчина … Український тлумачний словник
дрівця — дрове/ць і дріве/ць, дровця/, дрове/ць, мн. Пестл. до дрова … Український тлумачний словник
півслівця — незм. Те саме, що півслова … Український тлумачний словник
церківця — це/рковця, і, ж. Зменш. пестл. до церква 2) … Український тлумачний словник