Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

оканчиваться

  • 81 окончиться

    vr pf ipf
    оканчиваться slutte, blive færdig.

    Русско-датский словарь > окончиться

  • 82 окончиться

    окончить||ся
    см. оканчиваться 1.

    Русско-новогреческий словарь > окончиться

  • 83 исходить

    изойти
    1) откуда (выходить) - виходити, вийти, (приходить) приходити, прийти, (о мн.) повиходити, поприходити звідки. Это должно -ть от вас - це повинно йти (виходити) від вас. [Українська політична думка мусіла виходити з національного питання (Н. Рада)];
    2) (происходить, брать начало) виходити, вийти, походити, іти, піти, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати від кого, з кого, з чого; см. Происходить 2; (догмат.) виходити, вийти. [З тихеньких все лихо встає (Приказка). Від неї ідуть (виходять) усі брехні (Харківщ.). На всі російські запитання, що йшли були (которые исходили) од Ейлера, я вперто одказував йому мовою німецькою (Крим.). Як-же прийде Утішитель, Дух правди, що від Отця виходить… (Єв.)];
    3) (о времени: истекать) виходити, вийти, кінчатися, (с)кінчитися; см. Истекать 4, Оканчиваться. [Рік виходить (Рудч.)];
    4) (расходоваться, изводиться) сходити, зійти, виходити, вийти. [Горілки на їх багато сходить (Г. Барв.). Зійшов увесь хліб, уся страва (Черк. п.). На це багато грошей виходить (Звин.)];
    5) (кровью слезами) сходити, зійти, спливати, спливти кров'ю, сльозами (слізьми); см. Истекать 3. [Як я по матері журилась! Було слізьми сходжу (Г. Барв.). Серце болем зійшло (Корол.)]. -дить потоками слёз - землю топити. [Стара мати землю топить, відколи сина в москалі забрали (Київщ.)];
    6) (кончаться, умирать) кінчатися, скінчитися, конати, сконати; см. Испускать дух. Душа -шла - душа вийшла;
    7) (везде побывать) - см. Исхаживать.
    * * *
    I см. исхаживать II несов.
    1) (выходить откуда-л.), вихо́дити
    2) (от кого-чего, из чего - иметь источником) вихо́дити; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш); ( происходить) похо́дити
    3) (основываться на чём-л.) вихо́дити

    \исходитьть из предположе́ния — вихо́дити з припу́щення

    III несов.; сов. - изойт`и
    1) ( чем) схо́дити и зіхо́дити, зійти́, -йду́, -йдеш; (слезами, кровью) сплива́ти, спливти́ и сплисти́, -ливе́ и спли́нути; см. истекать 3)

    \исходить ть, \исходить ти́ кри́ком — схо́дити, зійти́ кри́ком; сов. скрича́тися

    2) (несов.: истекать - о времени) прохо́дити, мина́ти
    3) (расходоваться; выходить) витрача́тися, ви́тратитися, вихо́дити, ви́йти, -йде, схо́дити и зіхо́дити, зійти́

    Русско-украинский словарь > исходить

  • 84 исчерпываться

    исчерпаться
    1) стр. з. вичерпуватися, вибиратися, бути вичерпаним, вибраним;
    2) (иссякать в букв. и перен. знач.) вичерпуватися, вичерпатися; (оканчиваться) кінчатися, (с)кінчитися. [Не вичерпається й не засохне джерело духової діяльности серед українського народу (Єфр.). Увесь вік не вичерпувались жарти цього гумориста (Н.-Лев.). Зате Іцькові капітали кінчилися (Франко)]. Самый интересный человек -вается - найінтересніша людина вичерпується (Крим.). Я -пался в догадках (стал в тупик) - я геть вичерпав усі здогади; я не знаю, що і чинити.
    * * *
    несов.; сов. - исчерп`аться
    виче́рпуватися, ви́черпатися; вибира́тися, ви́братися, -береться

    вопро́с (инциде́нт) \исчерпываться тся — пита́ння (інциде́нт) виче́рпується, ви́черпається

    Русско-украинский словарь > исчерпываться

  • 85 нехорошо

    1) нрч. - недобре, негарно, негаразд, негоже, (плохо) погано, кепсько, зле, злецько, (не по-хорошему) не по-доброму, по-недоброму, не по-гарному, по-негарному. [Недобре стилізована фраза (Грінч.). А негаразд, недобре! - зібралася громада, дожида, а він там десь ще дляється (Грінч.). Злецько їй живеться у сватів (Липовеч.). Очі дивляться по- негарному (Крим.)]. -шо жить с кем - не в злагоді (в незлагоді) жити, не ладнати з ким. Оканчиваться, окончиться -шо - кінчатися (кінчитися), (с)кінчитися недобре (погано, зле, негаразд), (для кого, чего) виходити, вийти на зле. Поступать, поступить -шо - робити (чинити), зробити (вчинити) недобре (негаразд, негарно, погано, зле), (с кем) поводитися, повестися недобре и т. д. з ким. [Ой негаразд запорожці, негаразд вчинили: степ широкий, край веселий та й занапастили (Пісня)]. Чувствовать себя -шо - почувати себе (зап. почуватися) недобре (погано, зле, негаразд, кепсько). [Вона почуває себе трохи зле сьогодні (Олесь)]. Почувствовать себя -шо - почути себе (зап. почутися) недобре (негаразд). Он почувствовал себя -шо - йому стало недобре (погано, негаразд, зле). Здесь -шо пахнет - тут тхне (чути) чимсь поганим (недобрим), (реже) тут погано пахне, (грубо) тут чимсь (щось) смердить;
    2) (сказ. безл. предл.) недобре, негарно, (скверно) негоже, (плохо) погано, кепсько, зле; (не следует) не годиться, не личить. [Недобре, як на сонних дітей місяць сипле промінням (М. Вовч.). Негарно (не годиться) таке робити (Київщ.). Чи було нам так негоже, як тепер ми дожились? (Самійл.). Зле без дружини жити (Чуб. V)]. -шо кому, сделалось (стало) кому - недобре (погано, негаразд, зле) кому, стало кому, завадило кому. [З твари знати було, щоЯвдосі справді негаразд (Кониськ.). Поїхав я на ярмарок, та як мені завадило, так я у той-же день і вернувсь (Квітка)]. -шо на душе - недобре (зле) на душі. [Мене мучила совість, на душі було зле (Крим.)]. -шо с вашей стороны - негаразд ви чините (вчинили); як на вас, негарно, що ви…, (книжно) недобре (негарно, негаразд) з вашого боку.
    * * *
    1) нареч. недо́бре, нега́рно, него́же; (не так, как следует; неловко) негара́зд; ( плохо) пога́но
    2) в знач. сказ. недо́бре, нега́рно; ( плохо) пога́но

    Русско-украинский словарь > нехорошо

  • 86 ограничиваться

    ограничиться чем
    1) бути обмежованим чим. С двух сторон поле -валось лесом - з двох боків поле було обмежоване лісом;
    2) бути обмеженим, обмежуватися, обмежитися чим и на чому. Власть короля была ограничена сеймом - влада короля була обмежена (и обмежована) сеймом. Я ограничусь лишь краткими замечаниями - я обмежуся на самі-но коротенькі уваги или самими коротенькими увагами. Я -ваюсь половиною этой суммы - я обмежуюсь на половині цієї суми, я задовольняюся половиною цієї суми. Он этим не -чился - на цьому він не обмежився, на цьому він не став. Этим дело и -чилось - на цьому все й стало (скінчилося).
    * * *
    несов.; сов. - огран`ичиться
    1) (удовлетворяться чем-л.) обме́жуватися, обме́житися
    2) ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися и скінчи́тися, закі́нчуватися, -чується, закінчи́тися; (сводиться к чему-л.) зво́дитися, -диться, звести́ся (зведе́ться) (до чого)
    3) строит. (несов.) обме́жуватися; обмежо́вуватися, обме́жуватися, ото́чуватися

    Русско-украинский словарь > ограничиваться

  • 87 окончиться

    Русско-украинский словарь > окончиться

  • 88 отходить

    отойти
    1) відходити, відходжати, відійти, (о мног.) повідходити від чого. [Одійшов трохи та й озирається. Відійшли козаченьки від села за милю]; (от чего, кого, с дороги) відступатися, відступитися, відступати, відступити від чого (напр., від вікна, стола, від його), з чого (з дороги), уступатися, уступитися, оступатися, оступитися, поступатися, поступитися від чого, від кого, з чого. [Оступилася назад, далі від страшного місця (Грінч.)]; (о поезде, пароходе, почте) і[й]ти, піти. -дите от окна - відійдіть (відступіть(ся)) від вікна. -ти в сторону - відійти, від[о]ступитися на-бік. Я не -ду от вас - я не відступлюсь від вас. - ди от зла - відступись від лиха. Не -дит - ні відступу. От колыбели не -дит - від колиски ні відступу (Кон.). Не -дя - безодхідно. Мы -ли версты две - ми відійшли верстви (-стов) зо дві. Пароход -шёл - пароплав пішов. Почта -дит и приходит по вторникам - пошта відходить (іде) і приходить вівторками. -ти назад от кого-нибудь - оставатися від кого. [Коли вдова вийде заміж за другого, то земля од неї остається (Звин.)];
    2) (о вещи: отставать) відставати, відстати, відтулятися, відтулитися, відхилятися, відхилитися. Стена -ла - стіна відстала, відхилилась;
    3) (отклоняться от чего) відхилятися, відхилитися, відбігати, відбігти від чого. [Відхилятися від правди. Відбігати від теми]. Переводчик -шёл от оригинала - перекладач відбіг (відхилився) від оригіналу;
    4) (оставлять место) відходити, відійти від кого [Скоро після того, як одійшов од мене, найнявся до сусіди], відправлятися, відправитися, покидати, покинути. Служанка -ла - служниця відправилася. -ла от нас - кинула нас. -ти от места - кинути місце (посаду);
    5) (оканчиваться, миновать) відходити, відійти, минатися, минутися. [Косовиця ще не відійшла. Минаються ягоди]. Обедня -ла - служба скінчилася, відійшла. Праздник -шёл - празник (свято) відійшов, відбувся;
    6) (умирать) відходити, відійти, конати, сконати, (несов.) кінчатися. -ти в вечность - в[по]мерти, сконати, на той світ піти;
    7) (приходить в себя) відходити, відійти. [Хоч відійшла вона, та знов замкнула очі]. Срв. Очнуться;
    8) (перестать сердиться) відходити, відійти, відходити (відійти) від серця. [Розсердиться він, але швидко відійде]. Сердце у него ещё не -ло - він ще не відійшов од серця свого. -ло от сердца (боль, горе) - відійшло від серця;
    9) (о мёрзлом) відходити, відійти, розмерзати(ся), розмерз(ну)ти(ся), відмерзати, відмерз(ну)ти, розійтися. [Внесли мерзлого зайця до хати, щоб розійшовся]. Мёрзлая говядина ещё не -ла - мерзле м'ясо ще не відійшло, не розійшлося;
    10) (о чём-л. окоченевшем) відходити, відійти, відклякати, відклякнути. Руки, ноги окоченели, погреть надо, чтоб -ли - руки, ноги поклякли (подубли), погріти треба, щоб відійшли. Отходящий - що відходить, відхожий. -щий поезд - поїзд (потяг), що відходить.
    * * *
    I см. отхаживать I II несов.; сов. - отойт`и
    1) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; (отдаляться, отступать) оступа́тися, оступи́тися, уступа́ти, уступи́ти, уступа́тися, уступи́тися; ( отплывать) відплива́ти, відпливти́ и відплисти́ и повідплива́ти
    2) (проходить, миновать) прохо́дити, пройти́, мина́ти, мину́ти, мина́тися, мину́тися
    3) ( умирать) упоко́юватися, упоко́їтися; кона́ти, скона́ти; се́рдце

    отошло́, от се́рдца отошло́ — відлягло́ (одійшло́) від се́рця

    Русско-украинский словарь > отходить

  • 89 прекращаться

    прекратиться припинятися, припинитися, переставати, перестати, перериватися, перерватися, (приостанавливаться) перепинятися, перепинитися, перейматися, перейнятися, (утихать) стихати, стихнути, ущухати, ущухнути, унишкнути(ся), (о мног.) поприпинятися, попереставати, поперериватися и т. д. [Рух не тільки не припинився, а ще дужчий став (Доман.). Позви за землі перестали (Єфр.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Кон.). Перервалися ваші лекції (Крим.). Дощі без перестану, вже пора-б їм і внишкнутися (Грінч.)]. Разговор -тился - розмова припинилася. Дождь -тился - дощ перестав (ущух, пере(й)нявся). Весь род його -тился - увесь (усенький) рід його перевівся. Война не -щалась в продолжение пяти лет - війна не припинялась (аж) п'ять років. -тилась возможность кому делать что - (описат.) увірвалось (вже) кому, увірвалася нитка (бас) кому робити що. [Вже Терешкові ввірвалась нитка верховодити (Кв.)]. Ни на миг не прекращающийся - невгавуч[щ]ий, невгавний, невсипущий. [Туга невсипуща].
    * * *
    несов.; сов. - прекрат`иться
    1) припиня́тися, припини́тися; диал. запиня́тися, запини́тися; ( оканчиваться) кінча́тися, кінчи́тися, несов. скінчи́тися; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; диал. (несов.: успокаиваться) угава́ти; (о ссоре, шуме) ути́шуватися и утиша́тися, ути́шитися; (о буре, дожде, пожаре) ущуха́ти, ущу́хнути
    2) ( закрываться) закрива́тися, закри́тися

    Русско-украинский словарь > прекращаться

  • 90 сходить

    I несов.; сов. - сойт`и
    1) схо́дити, -джу, -диш и зіхо́дити, зійти́ (зійду́, зі́йдеш) и мног. посхо́дити; ( с лошади - обычно) зла́зити (зла́жу, зла́зиш) и зліза́ти, злі́зти и мног. позла́зити и позліза́ти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися (спущу́ся, спу́стишся) и мног. поспуска́тися; (оставлять занимаемое место - о сидящем, лежащем) устава́ти, уста́ти (уста́ну, уста́неш) и мног. повстава́ти; ( с чего) зсіда́ти, зсі́сти (зся́ду, зся́деш); (сойти - с какого-л. места) уступа́тися, уступи́тися (уступлю́ся, устуґпишся), диал. зступа́ти, зступи́ти

    не сходи́ть с языка́ — не схо́дити з язика́ (з уст)

    румя́нец \сходить шёл — рум'я́нець зійшо́в

    снег \сходить шёл — с поле́й сніг зійшо́в з полі́в

    \сходить ди́ть с горы́ — схо́дити (спуска́тися) з гори́

    \сходить ди́ть с конве́ера — схо́дити з конве́єра

    \сходить ди́ть с пути́ (с доро́ги, со своего́ пути́, со свое́й доро́ги) — перен. схо́дити з [свого́] шляху́ (з [своє́ї] доро́ги)

    \сходить ди́ть с ре́льсов — схо́дити з ре́йок (з ко́лії)

    2) (благополучно закончиться, проходить) мина́ти, мину́ти, схо́дити, зійти́

    ему́ всё \сходить дит — йому́ все мина́є (схо́дить)

    3) ( быть признаваемым за кого-что) схо́дити, зійти́, відбува́ти, відбу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    волк \сходить ди́л за соба́ку — ( был принимаемый) во́вка прийма́ли за соба́ку

    де́рево \сходить дёт за сад — де́рево зі́йде за садо́к (за сад)

    4) ( оканчиваться - о грибах) прохо́дити, -дять, пройти́ (про́йдуть)
    5) ( выслеживать) охотн. висте́жувати, -жую, -жуєш, ви́стежити, вислі́джувати, -джую, -джуєш, ви́слідити, -джу, -диш
    II сов.
    схо́дити, -джу́, -диш; ( пойти) піти́ (піду́, пі́деш)

    \сходитьть к коло́дцу по во́ду — сходи́ти (піти́) до коло́дязя по во́ду

    \сходить жу́ посмотре́ть — піду́ подивлю́ся, піду́ подиви́тися

    \сходить ди́ть слоно́м — шах м. піти́ слоно́м

    Русско-украинский словарь > сходить

  • 91 миновать

    абмінаць; абмінуць; мінаваць; мінаць; прамінуць
    * * *
    1) совер. мінуць, прамінуць, абмінуць
    (окончиться) прайсці, скончыцца

    миновало лето — мінула (прайшло, скончылася) лета

    2) несовер. мінаць, прамінаць, абмінаць
    (оканчиваться) праходзіць, канчацца

    Русско-белорусский словарь > миновать

  • 92 umsein

    F оканчиваться < окончиться>; die Zeit ist um время истекло

    Русско-немецкий карманный словарь > umsein

  • 93 закрываться

    несов. - закрыва́ться, сов. - закры́ться
    1) ( захлопнуться) close, shut, be closed / shut

    дверь закры́лась — the door (was) shut

    его́ глаза́ закры́лись — his eyes closed

    закрыва́ться в ко́мнате — lock oneself up

    за́навес закры́лся — the curtain was closed, the curtain dropped / fell

    2) (тв.; накрываться) cover oneself up (with)
    3) (прекращать действие, работу) be closed; ( насовсем) close down; (о магазине, бирже - в конце дня) close

    вы́ставка закры́лась — the exhibition [eksɪ-] (was) closed

    закры́лось мно́го предприя́тий [ба́нков] — many enterprises [banks] were closed / shut down

    мы закрыва́емся — we are closing

    сезо́н закры́лся — the season is over

    5) страд. к закрывать

    Новый большой русско-английский словарь > закрываться

  • 94 окончиться

    Новый большой русско-английский словарь > окончиться

  • 95 Окончиться

    - evenire (e. alicui bene atque feliciter; male; praeter spem);

    • благополучно окончиться - bene evenire;

    • оканчиваться долгим слогом - longa syllaba terminari;

    Большой русско-латинский словарь Поляшева > Окончиться

  • 96 оканчивать

    нсв, = оканчиваться
    то же, что конча́ть(ся)

    Русско-английский учебный словарь > оканчивать

  • 97 заканчиваться

    несов.; сов. зако́нчиться
    1) zu Énde sein, énden (h), подходить к концу zu Énde géhen ging zu Énde, ist zu Énde gegángen

    Сеа́нс зака́нчивается в четы́ре часа́. — Die Vórstellung ist um vier Uhr zu Énde [éndet um vier Uhr].

    Конце́рт зако́нчился по́здно. — Das Konzért war spät zu Énde [éndete spät].

    Мой о́тпуск уже́ зака́нчивается. — Mein Úrlaub geht schon zu Énde.

    2) завершаться чем л., как л. énden ↑ чем л. → mit D

    Игра́ зако́нчилась побе́дой на́шей кома́нды. — Das Spiel éndete mit dem Sieg ú nserer Mánnschaft.

    Игра́ зако́нчилась со счётом два-оди́н. — Das Spiel éndete zwei zu eins. см. тж. кончаться и оканчиваться

    Русско-немецкий учебный словарь > заканчиваться

  • 98 окончить

    Русско-немецкий учебный словарь > окончить

  • 99 сходить с рук

    I
    1) (проходить безнаказанно, оканчиваться благополучно) end well; get away with it; be pardoned; be winked at

    Масса была героическая, но сырая; момент был драматический, и в пылу битв многое сходило с рук, прощалось, оправдывалось исключительностью обстановки. (Д. Фурманов, Чапаев) — This human mass was heroic but it was raw. The moment was a dramatic one, and in the heat of the fighting, much was winked at, or pardoned. It was justified by the unique situation.

    2) ( кому): это сойдёт ему с рук he will get away with it

    До самого отъезда Грацианских на курорт никаких отголосков на рассказанное происшествие не последовало, а это было добрым знаком, что оно благополучно сойдёт Саше с рук. (Л. Леонов, Русский лес) — Nothing more was heard about the incident right up to the time the Gratsianskys left for the seaside, and that was a good sign. It looked as if Alexander would get away with it.

    II
    уст. ( успешно продаваться) be all the go

    Купцы изумились, увидя как несколько кусков материи, привезённых ими с ярмарки и не сходивших с рук по причине цены, показавшейся высокою, пошли вдруг в ход и были раскуплены нарасхват. (Н. Гоголь, Мёртвые души) — The merchants were amazed on seeing several bolts of goods they had brought home from the fair, and which had been left on their hands because the price had seemed high, now suddenly become all the go and all but snatched out of their hands.

    Русско-английский фразеологический словарь > сходить с рук

  • 100 начинаться

    1. commence
    2. begin; start
    Синонимический ряд:
    завязываться (глаг.) возникать; завязываться; затеиваться
    Антонимический ряд:
    заканчиваться; кончаться; оканчиваться

    Русско-английский большой базовый словарь > начинаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • оканчиваться — См …   Словарь синонимов

  • ОКАНЧИВАТЬСЯ — ОКАНЧИВАТЬСЯ, оканчиваюсь, оканчиваешься, несовер. 1. несовер. к окончиться. 2. страд. к оканчивать. 3. чем или на что. То же, что кончаться во 2 знач. Глаголы, оканчивающиеся на овать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • оканчиваться — ОКАНЧИВАТЬ(СЯ) см. окончить, ся. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • оканчиваться — I.     ОКАНЧИВАТЬСЯ/ОКОНЧИТЬСЯ     ОКАНЧИВАТЬСЯ/ОКОНЧИТЬСЯ, довершаться/довершиться, завершаться/завершиться, заканчиваться/закончиться, кончаться/кончиться, разрешаться/разрешиться     ПРЕКРАЩАТЬ/ПРЕКРАТИТЬ, бросать/бросить, кончать/кончить,… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Оканчиваться — несов. неперех. 1. Приходить к концу; завершаться, заканчиваться. 2. Иметь своим окончанием что либо. 3. страд. к гл. оканчивать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • оканчиваться — оканчиваться, оканчиваюсь, оканчиваемся, оканчиваешься, оканчиваетесь, оканчивается, оканчиваются, оканчиваясь, оканчивался, оканчивалась, оканчивалось, оканчивались, оканчивайся, оканчивайтесь, оканчивающийся, оканчивающаяся, оканчивающееся,… …   Формы слов

  • оканчиваться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: он/она/оно оканчивается, они оканчиваются, оканчивался, оканчивалась, оканчивалось, оканчивались, оканчивающийся, оканчивавшийся, оканчиваясь; св. окончиться 1. Если что либо оканчивается, значит, оно… …   Толковый словарь Дмитриева

  • оканчиваться — ок анчиваться, ается …   Русский орфографический словарь

  • оканчиваться — (I), ока/нчиваю(сь), ваешь(ся), вают(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • оканчиваться — ается; нсв. 1. к Окончить и Окончиться. 2. чем или на что. Иметь своим окончанием, в своём конце что л. Слово оканчивается на гласную. Поляна оканчивалась лесом. Сумма оканчивается нулями …   Энциклопедический словарь

  • оканчиваться — война окончилась • действие, субъект, окончание день окончился • действие, субъект, окончание окончилась война • действие, субъект, окончание представление окончено • действие, окончание разговор окончился • действие, субъект, окончание …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»