-
121 fox-fur
n1) лисяче хутро2) одяг, оздоблений лисячим хутром* * *nлисяче хутро; одяг, оздоблений лисячим хутром -
122 funereal
adj1) похоронний; хмурий, похмурий2) траурний* * *aжалобний, funereal garments жалобний одяг; похоронний; похмурий -
123 garment
1. n1) предмет одягу; одежина2) pl одяг, убрання3) перен. покрив, покров2. v поет.одягати, убирати* * *I n2) pl одяг; покрив, одіянняII v; поет.одягати, облачати -
124 gaudery
n1) позбавлена смаку прикраса2) пишний одяг* * *nпозбавлена смаку прикраса; пишний одяг; показна пишність -
125 gown
1. n1) сукня, плаття2) вільний (просторий) домашній одяг3) нічна сорочка4) мантія (судді, викладача університету тощо)5) римська тога6) збірн. студенти і викладачі університету7) розм. обгортковий папірblack gown — амер. католицький священик, «чорна сутана»
2. vодягати, облачати (когось)* * *I n2) мантія (судді, викладача університету)black gown — aмep. "чорна сутана", католицький священик
4) римська тогаII vоблачати; одягати ( кого-небудь) -
126 graith
1. n шотл.1) одяг2) спорядження3) збруя4) обладнання; інструменти5) матеріал6) багатство, майно2. v1) приготувати; привести в порядок; упорядкувати2) прикрашати* * *n; діал.1) одяг; спорядження; збруя2) устаткування, обладнання, інструменти3) матеріал -
127 habiliment
n1) звич. pl одяг, убрання, шати2) жарт. костюм, сукня3) предмет одягу* * *n1) pl одяг, одіяння ( для церемоній); плаття, костюм3) pl аксесуари; атрибути -
128 habit
1. n1) звичка; звичайto fall into a habit — засвоїти звичку, призвичаїтися (до чогось)
2) характер; схильність; склад (розуму)3) будова тіла, конституція4) особливість, властивість, характерна риса5) одяг6) амазонка, жіночий костюм для верхової їзди (тж riding-habit)2. v1) одягати, наряджати2) населяти; жити (десь)* * *I [`hʒbit] n1) звичка; звичай2) склад, натура, характер; схильність; статура, комплекція4) cпeц. габітусII [`hʒbit] n1) одяг ( для спеціальних цілей); костюм; одіяння2) амазонка, дамський костюм для верхової їздиIII [`hʒbit] vодягати, облачати, наряджатиIV [`hʒbit] v; іст.населяти; жити ( де-небудь)
См. также в других словарях:
одяг — у, ч. Сукупність предметів, виробів (із тканини, хутра, шкіри), якими покривають тіло. •• Ве/рхній о/дяг одяг, якого носять поверх костюма, сукні і т. ін. Технологі/чний о/дяг комплект одягу та взуття, призначений для тих, хто працює у чистому… … Український тлумачний словник
одяг — (сукуп виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), одежа, у[в]брання, у[в]бір, туалет; стрій, однострій (зазв. військовий); одежина, манаття, ряднина, плаття; ґардероб (про сукуп таких виробів для однієї людини); костюм (звичайно… … Словник синонімів української мови
одяг богослужбовий — Спеціальний одяг, який одягають священно та церковнослужителі для здійснення богослужіння; ризи мн.; облачення ми.; рідко священний одяг; літургійні шати; розм. церковні шати; заст. ризниця … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священнослужителя повсякденний — Спеціальний одяг, який священнослужитель носить увесь час, коли не здійснює богослужіння та на який одягає богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг священний — див. богослужбовий одяг … Словник церковно-обрядової термінології
одяг — [о/д аг] гу, м. (ў) о/д аз і, мн. гие, г іў … Орфоепічний словник української мови
одяг — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
богослужбовий одяг священнослужителя — Одяг, у який одягається священнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
богослужбовий одяг церковнослужителя — Одяг, у який одягається церковнослужитель для здійснення богослужіння … Словник церковно-обрядової термінології
одяг фортифікаційний — Штучне облицювання земляних елементів від обвалів. Виконується з дерну, фашин, хмизу, жердин, дощок, мішків із землею … Архітектура і монументальне мистецтво
одяг до покривання Святих Дарів — Те саме, що покрівці священні … Словник церковно-обрядової термінології