одних

I. одна, одно, числ. один, одна, одно и одне (мн. одні, одних), їден, їдна, їдно и їдне (мн. їдні, їдних). Одним пирогом не наешься - одним пирогом не наїсися. Одним словом - одно слово. [Одно слово, робітник повинен жити в достатку (Єфр.)]. Семь бед, один ответ - чи раз, чи два - їдна біда. Не один десяток песен - не однодесять пісень. Все его в один голос осуждают - всі в одно (за одно, всі як один) його судять. Один раз куда ни шло - раз мати породила. Одна беда не ходит - біда не ходить сама, нещастя ніколи само не приходить.

II. одна, одно, прил. и мест. один, одна, одно и одне, їден, їдна, їдно и їдне (ум. одненький, їдненький); сам, сама, само, самий, сама, саме (ум. - саменький). [Був собі на світі їден чоловік і була в нього їдна дитина]. Одно из двух - одно з двох. Сосредоточение власти в одних руках - зосередження влади в одній руці. Один-единственный - одним- один, одним-одна, одним-одне, один-одніський (однісінький) и т. д. [Одніське добре слово часом примирить лютих ворогів (Млака)]. Вот я и один, кругом ни души - от я і сам, навкруги ні душі (ні лялечки). Дети остались дома одни - діти зосталися вдома сами. Не я одна, а все это говорят - не я сама, а всі це кажуть (говорять). При одной мысли об этом… - на саму згадку про це… Уже одно то, что он это сделал, доказывает - вже саме те, що він це зробив, доводить… Только ты один, только он один и т. п. - сам тільки ти, сам тільки він и т. д. Один только, один лишь - один тільки, одна тільки, одно тільки, однісінький, однісінька, однісіньке; самий (тільки), сама (тільки), саме (тільки), самісінький, самісінька, самісіньке. В одном только окне и виднелся свет - в одному тільки вікні й світилося. Одно только и беспокоит меня, это… - одна річ тільки й турбує мене, це… В одной только рубахе - у самій сорочці. Это одни лишь слова - це самі тільки слова (самісінькі слова). Не одно только богатство составляет счастье, но и спокойная совесть - не саме багатство становить (дає) щастя, а ще й чисте сумління. Совершенно один - сам- один, сам-самісінький. [Зосталась я сама-самісінька]. Один-одинёшенек - сам (сама, само) душею. Исключительно один (одни), как есть один (одни) - сам за себе, самі за себе, самий, сама, саме. Хлеба нет, едим исключительно один картофель - хліба нема, їмо саму (за себе) картоплю. Все, как один, все один в один, один к одному - всі як один, всі один в одного, всі голова в голову, всі одним лицем, всі як перемиті. [Військо у лаву стало як перемите. Герої його оповіданнів теж одним лицем безпорадна, темна сірома (Єфр.)]. Все до одного - всі до одного. Один на один - сам-на-сам, віч-на-віч. Мы остались с ним один на один - ми зосталися з ним віч-на-віч (сам-на-сам). Один по одному, один за одним, один за другим - один по одному, один за одним и один за одним. [Варяги, Литва, Ляхи, Москва - один за одним накидали Українській Русі свої порядки (Куліш)]. Один за другим присутствующие оставляли зал - один по одному присутні залишали залю. Подходите по одному - підходьте по-одинці. Шли узкою тропинкою один за другим - йшли вузенькою стежечкою один за одним. Хвастаются один перед другим - вихваляються один перед одним, один поперед одного. Спрашивают один другого (одни других) - питають один одного (одні одних), питаються один в одного (одні в одних). Один другого стоит - один одного варт. Поставь тарелки одну на другую - поставляй тарілки одну на одну. Выходит одно на другое - виходить одно на одно (на одно). Дело всегда есть: не одно, так другое - діло завсігди знайдеться: не те, так те (так инше). То одно, то другое - то те, то те. Один другой, одни другие (из двух или определённого числа лиц, предметов или групп как двух противоположностей) один - другий, одні - другі, (из неопределённого числа или предметов) який - який, кот(о)рий - кот(о)рий, той-той, инший - инший. Один брат был богат, а другой беден - один брат був багатий, а другий бідний. Одни люди живут в роскоши, а другие изнывают в бедности - одні люди в розкошах кохаються, а другі в злиднях пропадають. Одни учёные разделяют это мнение, а другие нет - одні вчені поділяють цю думку, а другі не поділяють. [Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.)]. Одни сели на скамье, а другие стоят - які (котрі) посідали на лаві, а які (котрі) стоять. Говорит одно, а думает, другое - на язиці одно, а на думці инше. Переходить от одной мысли к другой - від однієї думки до другої переходити. Один и тот же - один, їден, той(-же) самий. [Не одні права всі мають]. В одно и то же время - в один час, в той самий час, в о[ї]дних часах. Срв. Одновремённо. Жить в одном доме - жити в тому самому будинку. Это одно и то же - це те саме. Твердить одно и то же - після тієї та й знов тієї(-ж) співати. Всё одно и то же (делать, говорить) - як те-ж, так те (робити, говорити). В одно из воскресений - котроїсь неділі, одної неділі. Срв. Однажды. Один раз - раз. [Раз людина родиться, раз і вмирає]. За одно - см. Заодно. Слиться в одно - до купи зіллятися (злитися). Ни один не… - жаден, жадний (жадна, жадне) не…, жоден, жодний (жодна, жодне) не…, ні жоден, ні жодна и т. д. не…, нікоторий, -а, -е не… [Лаври стоять зачаровані, жаден листок не тремтить (Л. Укр.)]. У неё двенадцать детей, и ни одно не умерло - у неї дванацятеро дітей і жадне не вмерло. Решительно (положительно) ни одного - жаднісінького, ні однісінького, ніже єдиного. [Жаднісінької кривди я тобі не заподіяла. Звікувала-б я за ним, не зазнавши ніже єдиної хмарної години (Конис.)]. Ни на одного (ни на одну) не взгляну - на жадного (на жадну) не гляну.

* * *

1) оди́н

2) (в знач. прил.: без других, в отдельности, в одиночестве) сам, один, сам оди́н

3) в знач. сущ. оди́н

4) (в знач. неопределённого мест.) оди́н; ( какой-то) яки́йсь

1) рідний брат; рідна сестра

2) pl діти одних батьків

3) однокровний брат; однокровна сестра

4) pl сібси

* * *

1) рідний брат або рідна сестра; єдиноутробний або єдинокровний брат; єдиноутробна або єдинокровна сестра

2) pl; = sib I 4

СУФІЗМ - містична течія в ісламі, що виникла у VIII ст. в Іраку та Сирії, згодом охопила весь мусульманський світ, а також проникла в Іспанію, Сицилію, на Балкани. Суть С. - любов до Бога і містичне возз'єднання людської душі з Всевишнім, яке досягається шляхом дотримання шаріату (загальномусульманського релігійного закону), аскетизму, духовного очищення. Класичне перське джерело з С. (аль-Худжвірі) зазначає: "Той суфій, хто для себе "помер", і живе лише істиною, уникаючи всіх людських дарунків і їхніх пут". Духовний шлях суфія - "таарік" - шлях до Бога, кінцевою метою якого є безпосереднє пізнання істини. Якщо шаріат - перший етап містичного шляху, тарікат - другий, то хакікат (істина) - третій, кінцевий, головне, мета суфіїв. Для вступу на духовний шлях суфію потрібна посвята і наставник (араб. - шейх, мюрид, перс. - пір), який, у свою чергу, на початку свого духовного життя був також висвячений наставником. Зв'язок окремих суфійських шейхів, починаючи від пророка Мухаммеда, позначається як ланцюжок - "сілсіле". Ці ланцюжки утворюються окремими суфійськими братствами (орденами). Вчення і методи різних суфійських братств відрізняються один від одного, але об'єднані кінцевою метою. Тому, коли йдеться про С., мається на увазі не якась конкретна, ідеологічно єдина система поглядів і положень, доктрин і постулатів, а велика кількість течій, шкіл, гілок і відгалужень, поданих цілим спектром концепцій та ідей містичного шляху, котрі об'єднані єдиною метою. Існують розбіжності щодо самого терміна "С.". На думку одних вчених, слово походить від араб, "тасаввуф", що означає "очищення себе" (Керр). А. Кримський вважав, що слово походить від араб, "суф" - вовна, груба вовняна тканина, з якої виготовлявся одяг суфіїв - хирка. Суфійська хирка переходила у спадок від наставника до найгіднішого духовного сина. Така передача хирки, яка часто налічувала до сотень літ і складалася з одних латок, - символ, що виражає передачу духовної влади. С. як філософсько-релігійний світогляд, що був різко опозиційним до ортодоксального ісламу, зазнавав переслідувань, хоча в результаті реформаторської діяльності аль-Газалі (1058 - 1111) отримав певне визнання. Газалі - викладач мусульманського права, автор відомого трактату "Відродження наук про віру", прийшов до висновку про неможливість раціонального пізнання Бога, про принципову невідповідність віри як поняття ірраціонального і філософії як продукту раціоналістичних побудов. Пізнання Бога, за аль-Газалі, можливе лише шляхом екстатичних переживань В. ін висунув вчення про богоподібність людської душі, яка, як і Бог, є позапросторовою. Попри боротьбу офіційного ісламу з С., ідеї С. стрімко поширювались. Це пояснюється близькими народові етичними ідеалами С., такими як чистота рук і серця, соціальна справедливість, рівність усіх людей перед Богом, утвердження добра, совісті і братства. У XI - XII ст. складається школа суфійської літератури - сукупність творів поетичних, філософських, житійних, що виражають і проповідують ідеї С. Розквітає суфійська поезія на фарсі (XII - XV ст.) - Саної, Аттар, Дж. Румі, Джамі. С. стає філософською основою, літературною нормою класичних мусульманських літератур - араб., перськ., турецьк., урду. С. вже не одне століття знаходиться в полі зору дослідників (Риттер, Корбін, А. Кримський, Е. Бертельс, Ніколсон, Тримінгем, Шиммель та ін.). А. Кримський присвятив ряд праць проблемам С. та взаємозв'язку С. і перськ. класичної поезії - "Нарис розвитку суфізму до кінця III ст. Гіджри" (1896), "Мусульманство та його будучність" (1904), "Історія Персії, її літератури та дервіської теософії" (1903 - 1917). С. сьогодні набуває популярності як на Сході, так і на Заході. Суфійська поетична традиція досягла XX ст. - у творчості М. Ікбаля (Пакистан), С. Сепехрі(Іран). Головна настанова С. - аскетизм і духовне очищення - спонукає до виникнення та утворення нових суфійських братств.

adj театр., кін

1) що складається із зірок (про трупу)

2) за участю зірок (про спектакль, фільм)

* * *

1) театр., кiнo який складається із зірок ( про трупу); за участю ( одних лише) зірок ( про постановку)

2) у гpaм.; знaч.; iм. гравець збірної команди, що складається з першокласних спортсменів; актор із сильної театральної трупи

централізація; зосередження

* * *

1) перетворення (у щось, на щось — to, into)

2) навертання (до якоїсь віри); перехід (в іншу віру)

3) зміна переконань; перехід з однієї партії до іншої

4) фін. конверсія; перерахування

5) юр. зміна юридичного характеру власності

6) мат. перетворення (дробу)

1) тех. переробка, трансформування

8) зміна стану

* * *

1) (to, into) перетворення, обернення

2) навертання ( у яку-небудь віру); перехід ( в іншу віру); peл. навернення ( грішників)

3) зміна переконань, поглядів

4) eк. конверсія; перерахування, переведення ( з одних одиниць в інші)

5) переобладнання

6) перебудова, реконструкція будівлі ( для використання її за новим призначенням); перебудований будинок, розбитий на окремі квартири

7) перехід або переведення на випуск нової продукції; конверсія або реконверсія

8) юp. обертання довіреного майна на свою користь; зміна юридичного характеру власності

9) лiнгв. конверсія

10) конверсія

11) мaт. перетворення ( виразу)

12) тex. перетворення; переробка

13) метал. переробка чавуну в сталь

14) фiз. зміна стану; перетворення, конверсія

1. n

1) прийом у глави держави

2) прийом гостей

3) збірн. присутні при виході правителя; присутні на прийомі

4) уставання з ліжка; ранковий підйом

5) дамба, насип, гатка, гребля

6) вал на березі ріки

7) пристань

8) набережна

2. v

споруджувати дамби, будувати набережні

* * *

1) дамба; насип, гребля; гатка; береговий ( намивний) вал ріки

2) icт. пристань

3) набережна

1) денний прийом при дворі за присутності одних чоловіків; прийом у президента; aмep. прийом на честь почесного гостя

2) ранковий вихід ( монарха); присутні при виході монарха; ті, хто зібрався на прийом

n; спец.

1) діти ( одних батьків); ( рідні) брати е сестри

2) кревне споріднення

1. n

1) (the sick) хворі

2) хворий

3) хвороба

4) приступ нудоти

2. adj

1) хворий

2) хворобливий; зв'язаний з хворобою

3) що відчуває нудоту

4) нудьгуючий

5) пересичений, надмірний

6) розм. роздратований, розсерджений

7) занепадницький, застійний

8) призначений для хворих

9) блідий, тьмяний (про колір, світло тощо)

10) стомлений, знесилений

11) виснажений

12) хворобливо похмурий; моторошний

13) психічно неповноцінний

14) спричинений психічною неповноцінністю

3. v

1) мисл. хапати (про собак)

2) нацьковувати

* * *

1) ( the sick) хворі

2) хвороба; напад нудоти

3) cл. пригнічений стан наркомана ( до прийняття наркотику)

1) predic який відчуває нудоту; який відчуває нудьгу, роздратування

2) cл. хворий; хворобливий; пов'язаний з хворобою; eвф. який хворіє ( про жінку в період менструації)

3) predic який страждає, тужить

4) який переживає занепад, застій

5) ( призначений) для хворих

6) блідий

7) хворобливо-похмурий; моторошний

8) психічно неврівноважений; психопатичний; викликаний, спричинений психозом; cл. пригнічений ( про стан наркомана до прийому наркотику)

9) cпopт. який залишився далеко за

1) миcл. хапати ( про собак)

2) нацьковувати

1) височенний; безмежно високий

2) без верхівки

* * *

1) високий; безмежно високий

2) що не має верхівки

3) без ліфа, без кофтини; що оголяє груди ( про жіночий одяг)

1) переклад; перекладений твір

2) процес перекладу; перекладання з однієї мови на іншу

3) переміщення; пересування

4) пояснення, тлумачення

5) здійснення; втілення в життя

6) рад. трансляція, радіопередача

7) переведення (з одних одиниць в інші)

8) поступальний рух

9) юр. передача майна

* * *

1) переклад; перекладений твір

2) процес перекладу, переклад ( з однієї мови на іншу)

3) переміщення, зсув

4) пояснення, тлумачення

5) перетворення

6) перекодировка; передача другими средствами; перевод, пересчёт в другую систему; преобразование

7) радіо трансляція, радіопередача

8) фiз. поступальна хода; трансляція, паралельне перенесення

9) cпeц. трансляція

1. n

1) довір'я, віра

2) відповідальна посада; відповідальне становище

3) обов'язок; відповідальність; повинність

4) надія

5) довірене майно

6) опіка (над чимсь)

7) кредит

8) ек. трест; концерн

9) управління майном за дорученням

2. adj

1) довірений, доручений

2) керований за дорученням

3) що належить тресту

3. v

1) довіряти, вірити

2) покладатися, довірятися

3) доручати

4) сподіватися, гадати, вважати

5) давати у кредит

* * *

1) довіра

2) відповідальне положення

3) надія

4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опіка

5) кoм. кредит

6) eк. трест; концерн

1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциарія

2) керований за дорученням

3) що відноситься до тресту

1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собі

2) (to) покладатися, довірятися

3) довіряти, ввіряти; доручати піклування

4) сподіватися; вважати

5) кoм. давати в кредит