-
1 shaft
-
2 insult dignity
-
3 insult the dignity of a court
English-Ukrainian law dictionary > insult the dignity of a court
-
4 mortify
-
5 outrage public opinion
-
6 revile
ображати, лаяти ( когось) -
7 violate feelings
-
8 abuse
In1) лайка; образа2) жорстоке (погане) поводження3) неправильне вживання5) тех. експлуатація з порушенням правилIIv1) лаяти, ображати; ганьбити2) жорстоко (погано) поводитися3) зловживати4) неправильно вживати5) pass. бути введеним в оману, бути обманутим6) розбещувати (малолітніх)7) зловживати8) тех. експлуатувати з порушенням правил* * *I n1) лайка; образа3) неправильне вживання або використання; підтасування4) зловживання5) напад, побиття; зґвалтування, спокушання малолітніх6) тex. експлуатація з порушенням правил або нормII v1) ображати, лаяти; паплюжити2) мучити; жорстоко ставитися; псувати; необережно користуватися ( чим-небудь)3) зловживати4) неправильно або незвично вживати (слово, термін)5) нападати, бити; спокушати ( малолітніх); ґвалтувати6) pass; icт. бути уведеним в оману, бути обманутим7) тex. експлуатувати з порушенням правил або норм -
9 offend
v1) ображати, кривдитиI'm sorry if I've offended you — вибачте, якщо я образив вас
to be offended at (by) smb.'s remarks — ображатися на чиїсь зауваження
2) викликати роздратування (огиду)3) порушувати (закон тощо); погрішити; схибити4) юр. учинити злочин (провину)5) бібл. спокушати; збивати з путі істини* * *v1) кривдити, ображати2) ображати, викликати роздратування, відразу; викликати, заподіювати біль; дратувати3) порушувати ( що-небудь); погрішити ( проти чого-небудь); ( against) юp. вчинити злочин, скоїти провину4) peл. збивати з доброго шляху, спокушати; служити каменем спотикання -
10 violate
v1) порушувати, зневажати, ламати, переступатиto violate the law — порушити (зневажити) закон
2) оскверняти, поганити; ображати (святиню, могилу тощо)3) спорт. порушувати правила4) тривожити; вторгатися, вдиратися5) силувати, застосовувати насильство6) ґвалтувати7) кривдити* * *v.1) порушувати, переступати; зневажати; to violate the law порушувати закон; to violate an oath порушити /переступити/ присягу; to violate one’s conscіence діяти усупереч своїй совісті; спорт. порушувати правила2) опоганювати; ображати; to violate a tomb [a shrіne, a church] опоганити могилу [святиню, храм]; to violate feelіngs ображати почуття3) тривожити; заважати; вторгатися; to violate calm порушувати спокій, тривожити тишу4) насилувати, застосовувати насильство; зґвалтувати -
11 affront
1. n1) образа, кривда (особлі прилюдна)to put an affront upon smb., to offer an affront to smb. — образити когось
to put up with (to swallow, to bear) an affront — стерпіти образу
deliberate (public) affront — навмисна (публічна) образа
2) сутичка2. v1) ображати, кривдити (публічно)2) бентежити; соромити3) зустріти сміливо, дивитися в обличчя; кидати викликto affront to death — не боятися смерті, дивитися небезпеці в очі
4) межувати (з чимсь)* * *I n II v1) ображати ( привселюдно)2) збентежити, привести в замішання; присоромити; сконфузити3) зустріти сміло, дивитися в очі ( чому-небудь) -
12 blister
1. n1) пухир; пузир, булька2) наривний пластир3) приведення в поліцію (в міліцію)4) повія5) тех. раковина (вметалі)6) мор. протимінне пристосування7) ав. блістерний відсік2. v1) покриватися пухирями2) викликати пухирі (на шкірі)3) розм. побити, поколошматити4) розм. ображати, ганьбити5) набридати* * *I n1) водяна булька, пузир3) зануда4) cл. привід у поліцію5) тex. пузир, раковина ( у металі); блістер ( здуття на опроміненому матеріалі)6) мop. протимінна приробка7) aв. блістерний відсік; блістерII v1) покриватися бульбашками, пузирями2) викликати пухирі ( на шкірі)3) побити, відлупцювати4) паплюжити, ображати; набридати -
13 dishonour
1. n1) ганьба, безчестя2) ганебна пляма; сором3) образа; приниження гідності4) фін. відмова у платежі (за векселем, чеком)in dishonour — у немилості, в опалі
2. v1) безчестити, плямувати; ганьбити2) ображати; принижувати гідність3) фін. відмовляти в акцепті, (платежі)* * *I n1) безчестя; ганьба2) ганебна пляма, ганьба; позорище3) образа, приниження гідності4) eк. відмова в акцепті ( векселя або чека); відмова в платежу ( за векселем або чеком)II v1) безчестити, плямувати; ганьбити; гвалтувати; паплюжити2) ображати, принижувати гідність3) eк. відмовляти в акцепті ( векселя або чека); відмовляти в платежу ( за векселем або чеком) -
14 huff
1. n1) приступ гніву (роздратування); спалах гніву; образа2) фукання (в шашках)2. v1) роздратовувати, виводити з себе; ображати2) роздратовуватися; ображатися, надуватися3) зачіпати, нападати4) примушувати когось залякуваннями і погрозами робити щосьto huff smb. into silence — примусити когось замовкнути
to huff smb. out of the room — виставити когось з кімнати
5) фукати, взяти фук (у шашках)6) дути7) роздуватися* * *I [hef] n1) напад роздратування або гніву; вибух гніву; образа2) фук, фукання ( у шашках)II [hef] v1) дратувати; виводити з себе; кривдити, ображати; дратуватися, гніватися; ображатися2) задирати; нападати; (into, out of) залякува3) пихкати, важко дихати4) фукати, взяти фук ( у шашках)5) icт. бундючитися -
15 humiliate
vпринижувати; ображати* * *[hjuː'milieit]vпринижувати; ображати; ганьбити -
16 hurt
In1) шкода; збиток, втрата2) пошкодження, ушкодження3) рана, поранення; поріз; забите місце4) біль5) образа; кривда6) ударIIv (past і p.p. hurt)1) пошкодити, завдати шкоди (збитків)to hurt smb.'s reputation — зіпсувати чиюсь репутацію
2) поранити; порізати; забити, ударити3) завдати болюit didn't hurt a bit — (мені) зовсім не було боляче
4) розм. боліти5) ображати, кривдити, зачіпати (почуття)6) розм. потерпати, зазнавати шкідливого впливу; псуватися* * *I n1) шкода, збиток2) травма; рана, поранення; поріз; забите місце3) образа4) icт. удар5) гepaльд. блакитне поле круглої формиII a1) поранений, травмований, потерпілий2) скривджений, ображений3) пошкоджений, зіпсованийIII v( hurt)1) заподіювати біль; боліти2) ушкодити; травмувати; ранити; порізати; ударити; скалічити3) заподіювати шкоду, збиток; псувати4) кривдити; ображати; болісно зачіпати5) страждати, псуватися -
17 injure
v1) пошкодити; поранити; забитиto injure oneself — поранитися, забитися
2) завдавати болю; ображати; уражати3) зіпсувати; завдати шкоди; ушкодитиto injure smb.'s health — завадити чиємусь здоров'ю
to injure smb.'s happiness — затьмарити чиєсь щастя
* * *v1) забити, ушкодити, поранити2) завдавати болю, ранити; ображати3) шкодити, псувати; завдавати шкоди -
18 insult
In1) образа; прикрість2) нападIIv1) ображати, кривдити2) нападати, накидатися3) поводитися зухвало (задирливо)* * *I [`inselt] n1) образа; наруга2) збиток; чинник, що наносить збиток3) icт. напад4) мeд. крововилив; поразка; ушкодження; травмаII [in'selt] v1) ображати; кривдити2) наносити, заподіювати збиток3) icт. напад -
19 lout
1. nнезграбна (неотесана) людина; вайло; тюхтій; селюк2. v1) поводитися грубо (зневажливо)2) висміювати, ображати (когось)3) поет. низько кланятися; виявляти (засвідчувати) пошану* * *I [laut] nнезграбна, недоладна, неотесана людина, селюк; телепень; хамII [laut] vповодитися брутально; висміювати, ображатиIII [laut] v; іст., поет.низько кланятися, виражати велику повагу -
20 revile
v1) ображати, кривдити; ганьбити; лаяти, ганити2) сваритися, лаятися* * *[ri'vail]vображати; паплюжити, сварити; (at, against) гнівно засуджувати; сваритися, лаятися
См. также в других словарях:
ображати — ОБРАЖА|ТИ (4*), Ю, ѤТЬ гл. 1. Выражать: кто бо толма ѹдалисѧ стр(с)тии. но ѥже приступити телесемъ. на цѣловь своѥя мдр(с)ти обража||˫а г҃лемое и молчащее пѹченье. (τυπῶν) ГБ XIV, 169б–в. 2. Запечатлевать что л.: но ˫ако же пише(т) д҃хъ и въ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
ображати — а/ю, а/єш і рідко обра/жувати, ую, уєш, недок., обра/зити, а/жу, а/зиш, док., перех. 1) Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому небудь душевного болю, моральної травми. || Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим … Український тлумачний словник
ображати — 1) = образити (завдавати образи, зневажливим висловленням, поведінкою спричиняти в кого н. почуття гіркоти, досади), у[в]ражати, у[в]разити, зачіпати, зачепити, зневажати, зневажити, кусати, кусатися, кривдити 2) див. кривдити 1) … Словник синонімів української мови
ображати — дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
кривдити — 1) (несправедливо чинити щодо когось / чогось, ставитися до когось / чогось), ображати, образити 2) див. ображати 1) … Словник синонімів української мови
в'їдливий — (уї/дливий), а, е. 1) Те саме, що настирливий 1); причепливий. || Дошкульний, невідв язний (про комах). || Який набридає, дратує (про однотонне безперервне звучання). 2) Який любить вражати, ображати когось. В їдливий критик. || Ущипливий, їдкий … Український тлумачний словник
вражати — I (уража/ти), а/ю, а/єш, недок., вра/зи/ти (ура/зи/ти), вра/жу/, вра/зи/ш, док., перех. 1) Викликати почуття подиву, захоплення тощо; дивувати. •• Вража/ти о/ко (о/чі) дивувати незвичайним виглядом, ситуацією. 2) Завдавати душевного болю, жалю.… … Український тлумачний словник
даремно — розм. даре/мне. 1) Присл. до даремний. || Безплатно, даром. 2) присл. Без серйозних підстав, причин; незаслужено (ображати, докоряти) … Український тлумачний словник
дрочитися — дрочу/ся, дро/чишся, недок., розм. 1) Перебувати в стані роздратування, гострого збудження; зазнавати почуття невдоволення, гніву, злості (про людину); роздратовуватися, злитися. || Кидатися з одного боку в інший, непокоїтися (про тварину). 2) з… … Український тлумачний словник
задирати — I а/ю, а/єш, недок., заде/рти і задра/ти, деру/, дере/ш, док., перех. 1) Підносити, піднімати вгору. || Відгортати, заломлювати краї або частину чого небудь (покрівлі, одягу і т. ін.). || безос. 2) Робити, утворювати задирку (на дереві, пальцях… … Український тлумачний словник
займати — а/ю, а/єш, недок., зайня/ти і діал. займи/ти, займу/, за/ймеш, док., перех. 1) Брати, обирати що небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де небудь. || Захоплювати який небудь населений пункт, територію,… … Український тлумачний словник
