-
81 tie
1. n1) мотузка; стрічка; шнур; зав'язка; шнурок2) вузол, петля3) pl узи4) зв'язок, сполучення5) галстук, краватка6) обов'язок; зобов'язання7) тягар, клопіт8) рівна кількість голосів (виборців)9) амер. шпала11) спорт. нічия12) спорт. вирішальна зустріч (після нічиєї)13) муз. ліга, знак легато14) тех. зв'язок15) буд. розтягнутий елемент; затяжкаblack tie — дипя. смокінг
white tie — дипл. фрак
2. v1) зв'язувати, прив'язувати2) зв'язувати, скріпляти узами3) скріпляти, зав'язувати вузлом; перев'язувати; шнурувати4) зав'язуватися, з'єднуватися5) зобов'язувати; обтяжувати; обмежувати6) обмежувати умовами; робити застереження7) сковувати; перешкоджати8) амер. в'язати (у снопи)9) амер., розм. приєднуватися; узгоджуватися10) амер., розм. покладатися (на когось, на щось — to)12) одержувати однакову кількість голосів13) спорт. зрівняти рахунок; зіграти внічию14) муз. з'єднувати знаком легато15) амер. укладати шпалиtie down — а) прив'язувати; б) зв'язувати, обмежувати
tie up — а) зв'язувати, в'язати; перев'язувати; б) прив'язувати; в) зобов'язувати; г) перешкоджати; залишати невикористаним; припиняти; консервувати, заморожувати; не давати ходу; д) мор. швартувати (ся); є) укладати гроші в щось; є) розм. одружувати; ж) амер. об'єднувати зусилля (інтереси)
to tie oneself (up) in(to) knots — заплутатися у труднощах
to tie smb.'s neck and heels — зв'язувати комусь руки й ноги
to tie smb. by the leg — амер. сковувати когось
* * *I [tai] n1) мотузка, стрічка, шнур; вузол, петля; скріпа; скоба2) звичн. pl узи; зв'язокthe ties of friendship [of marriage] — узи дружби [шлюбні узи]
the ties of blood, blood ties — кревні узи, узи кревного споріднення
3) борг, зобов'язання4) тягар5) рівне число голосів ( виборці)6) краватка7) aмep. шпалаto count /to hit/ the ties — іти по шпалах
8) pl низькі черевики зі шнурками9) cпopт. гра внічию; змагання, у якому суперники приходять до фінішу одночасноto end in a tie — закінчитися внічию; матч між переможцями попередніх змагань; вирішальна зустріч ( після нічиєї)
to play /to shoot/ off a tie — зіграти вирішальну партію
10) мyз. ліга, знак легато11) мop. ( причальний) бридель12) cпeц. зв'язок; стор. розтягнутий елемент; затягування••black tie — дип. смокінг
white tie — дип. фрак
II [tai] vthe old school tie — солідарність, дух товариства; снобізм
1) зв'язувати, прив'язуватиto tie smth in a bunch — зв'язати щось у пучок
to tie smb 's hands — зв'язати комусь руки (тж. перен.); перев'язувати
to tie an artery — мeд. перев'язати артерію; вплітати
to tie the (marriage, nuptial) knot — з'єднувати узами шлюбу, вінчати; p. p. зв'язувати, з'єднувати
3) скріплювати; зав'язувати ( вузлом); перев'язувати; шнуруватиto tie a bonnet [a tie, a knot, a loop, a scarf] — зав'язати капелюшок [краватку, вузлик, петлю, шарф]
to tie the string tighter — затягти шнурок; зав'язуватися, з'єднуватися
4) обмежувати свободу дій; зобов'язувати; обтяжувати, стиснутиtied to/for/ time — зв'язаний /обмежений/ часом
to tie smb to secrecy — зажадати від когось дотримання таємниці; обмежувати умовами; сковувати; перешкоджати
he is tied to the job — він прив'язаний до роботи, через роботу він нікуди не може виїхати
5) aмep. в'язати ( у снопи)6) aмep. приєднуватися; погоджуватися; this fact ties to no other цей факт ніяк не пов'язаний з іншими7) aмep. покладатися (на когось, щось) (to)8) aмep. займатися (чимось) ( into); прийматися (за щось) (за роботу); cл. накидатися ( на когось), різко критикувати ( когось)10) cпopт. зрівняти рахунок; зіграти внічию; прийти голова в голову ( про коня)to tie with smb for the first place — поділити з кимось перше е друге місця; зрівняти ( рахунок)
to the score — зіграти унічию; зрівняти рахунок
11) мyз. з'єднувати знаком легато, лігою12) aмep. вкладати шпали13) cл. знати щось подібне; знати дещо ліпшеhe borrows my car and thinks he's done me a favour. Can you tie that — є він користується моєю машиною е уважає, що робить мені ласку. Ви що-небудь подібне чулиє /Непогано, ає/
to tie oneself in (to) knots — заплутатися в труднощах, проблемах
to tie smb 's tongue — змусити когось мовчати
to tie smb hand and foot, to tie smb neck and heels — зв'язувати когось по руках, ногам
to ride and tie — див. ride II 1
to tie smb by the leg — aмep. сковувати когось
-
82 trust
1. n1) довір'я, віраto have (to put, to repose) one's trust in smb., smth. — довіряти комусь, чомусь
to take smth. on trust — приймати щось на віру
2) відповідальна посада; відповідальне становище3) обов'язок; відповідальність; повинністьbreach of trust — зловживання довір'ям; обманні дії
4) надія5) довірене майно6) опіка (над чимсь)7) кредитto supply goods (up)on trust — постачати товари у кредит
8) ек. трест; концерн9) управління майном за дорученнямthe property is not mine, it is a trust — це не моє майно, я управляю ним за дорученням
2. adj1) довірений, доручений2) керований за дорученням3) що належить трестуtrust deed — юр. доручення
3. v1) довіряти, віритиI trust him as I would myself — я вірю йому, як самому собі
2) покладатися, довірятися3) доручати4) сподіватися, гадати, вважатиyou are quite well, I trust — гадаю, ви цілком здорові
I trust you will be better soon — сподіваюся, що ви незабаром одужаєте
5) давати у кредит* * *I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
83 duty
n1. функція, обов'язок, зобов'язаність2. податок, збір, мито- antidumping duty антидемпінгове мито- devolving duties перехідні обов'язки- countervailing duty компенсаційне мито- customs duties митні збори- official duties офіційні обов'язки- duty of care зобов'язання дотримуватися обережності- duty of due diligence зобов'язання дотримуватися необхідної обережності- duty of a diplomatic agent обов'язки дипломатичного агента/ представника- exemption from duties звільнення від збору- failure to fulfill one's duties невиконання зобов'язань- violation of international duties порушення міжнародних зобов'язань- to discharge one's duty виконувати свій обов'язок- to take up one's official duties as... приступити до виконання офіційних обов'язків в якості... -
84 incumbent
1) (публічна) посадова особа; особа, яка обіймає посаду; обов'язок, що лежить ( на комусь); священик ( англіканської церкви), церковна посадова особа, що володіє бенефіцієм2) покладений ( про обов'язок), який лежить ( про обов'язок тощо)•- incumbent of the office
- incumbent president -
85 public duty
громадський обов'язок; державний обов'язок; публічно-правовий обов'язок -
86 bind
1. n1) муз. лігатура2) захват зброї (фехтування)3) вугільний сланець2. v (past і p.p. bound)1) в'язати, зв'язувати2) прив'язувати3) зав'язувати, перев'язувати4) оправляти, переплітати (книгу)5) обшивати, обв'язувати (краї)6) робити твердим (щільним)7) затвердівати8) мед. закріпити шлунок; викликати запор9):to bind oneself — зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання
* * *I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
87 поставлять
поставить1) ставити и ставляти, поставити (о мн. поставляти), становити, постановити що; срв. Ставить и Поставить. -влять рекрут - ставити (поставити), виставляти (виставити) рекрутів. -влять себе в обязанность - за обов'язок собі ставити, становити, мати що. Ему -вили в обязанность сделать это - йому поставлено за обов'язок це зробити (вчинити). -вляю себе за честь быть его другом - за честь собі маю (вважаю) бути його другом. Долгом -вляю предупредить вас - за свій обов'язок маю (вважаю) застерегти вас. -влять правилом, законом - уставляти, установляти, ставити, становити за правило, за закон. -вляю себе за правило ни на кого, ни на чью помощь не надеяться - ставлю, становлю собі за правило ні на кого, ні на чию допомогу не надіятися (не покладатися, не звірятися, не спускатися). Ему -вили в вину этот поступок - йому взято за провину цей вчинок. -вить на своём - доказати свого, довести свого, настояти на своєму, поставити на своє. [Щоб я свого не доказав? Ні в світі (Куліш). Дочка поставить на своє (Н. Лев.)];2) (снабжать кого чем) постачати, постачити, достачати, достачити кому и на кого що, приставляти, приставити кому що, (в достаточном количестве) вистачати, вистачити, настачати, настачити кому и на кого що. [Аби ті лицарі та городи на війну скільки треба війська постачали (Доман.). Один, скажемо, коло землі працює, хліб робить, а другий звіря ловить, м'яса на всіх постачає (Єфр.). Він нам дрова приставляє (Звин.). Таке військо вистачимо, що й кримського хана звоювали-б (Стор.). Не могли на всіх настачити (Єфр.)]. -влять муку на армию, для армии - постачати борошно військові и на військо. Вы должны - вить дрова к 1-му августа - ви повинні постачити (достачити), приставити дрова до 1-го серпня. Всё -влено в достаточном (в нужном) количестве - усього постачено (достачено, вистачено, настачено) досить (скільки треба);3) настановляти, настановити, ставити, поставити, становити, постановити, (только о многих) ставляти, поставляти, понастановляти кого ким и на кого, за кого (над ким, над чим), (о духовных особах: посвящать) висвячувати, висвятити, (о мн.) повисвячувати кого на кого. [(Латинське духовенство) ставляло своїх біскупів чи попів по руських землях (Куліш). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили ще й отаманом настановили (ЗОЮР). Його громада титарем настановила (Г. Барв.)]. -вить кого священником - настановити (висвятити) кого на попа. Поставленный -1) см. Поставить;2) постачений, достачений, приставлений, вистачений;3) настановлений, поставлений, постановлений; висвячений.* * *I несов.; сов. - пост`авитьпоставля́ти, поста́вити; ( доставлять) доставля́ти, доста́вити; ( снабжать) постача́ти, поста́читиII1) см. ставить 1)2) ( посвящать в сан) церк. висвя́чувати, ви́святити -
88 business
n1) бізнес, справа; постійне заняття; фах2) робота, працяwhat is your business here? — чого ви сюди прийшли?, що вам тут потрібно?
3) порядок денний (тж the business of the day)4) обов'язок, призначення; коло обов'язківthat's no business of yours — це вас не стосується, це не ваша справа
what business is that of yours? — яке ваше діло?, чому ви втручаєтеся?
mind your own business — займайтеся своїм ділом; не втручайтеся у чужі справи
5) торгівля, комерційна діяльністьretail (slack, wholesale) business — роздрібна (в'яла, оптова) торгівля
to engage in business — амер. зайнятися торгівлею
to go business — займатися комерцією, бути комерсантом
6) розм. справа, питання, випадок7) відносини, стосунки, зв'язки (з кимсь)8) театр. дія, гра; міміка, жести9) знев. справа, халепа, історія, пригодаto mean business — а) говорити серйозно, не жартувати
6) не обмежуватися словами; діяти рішучеto send smb. about his business — а) поставити когось на місце; б) вигнати когось
to give smb. the business — амер., розм. поколошматити когось
business before pleasure — спершу робота, потім розваги; на все свій час
everybody's business is nobody's business — присл. де багато господинь, там хата неметена
business manager — керуючий справами; комерційний директор; завідувач комерційної частини
* * *n1) постійне заняття, спеціальність; справа, діло, робота2) порядок денний (тж. the business of the day, the business of the meeting)3) справа, обов'язок, призначення4) торгівля, комерційна діяльність, бізнесretail [wholesale] business — роздрібна [оптова]торгівля
business failure — банкрутство, крах
5) торговельна справа, комерційне підприємство, фірмаbanking business — банківське справа, банк
6) справа, питання, випадок, історія7) театр. гра, міміка; акторські атрибути, пристрої, обладнання8) заст. відносини, зв'язки ( з ким-небудь)9) ['bэzэnэs]заст. зайнятість; ретельність10) aмep. клієнтура, покупці; публіка; аудиторія11) eвф. "серйозна справа" ( дефекація)12) eвф. проституція -
89 sanctity
n1) святість, безгрішність2) священність; недоторканність3) pl святі обов'язки; священний обов'язок4) святиня* * *[`sʒnktiti]n1) святість, безгрішність2) священність; недоторканність3) pl священні обов'язки, священний обов'язок4) святиня -
90 свобода
I СВОБОДА - особливий спосіб детермінації духовної реальності. Оскільки духовність є специфічною властивістю людського існування (екзистенції), С. безпосередньо виявляє себе у людській життєдіяльності, що становить взаємодію духовних (свідомих і несвідомих) і природних (тілесно-біологічних) чинників. Тому С. насамперед є усвідомленням можливісних меж людської поведінки, які залежать від конкретної ситуації людського існування (індивідуального і суспільного) і в цьому плані є усвідомленням необхідності (Спіноза, Гегель). Необхідність як специфічна детермінація природної реальності тут вказує на історично змінну міру практичного "одуховлення" ("олюднення") природи і "оприроднення" людського духу. Атрибутивними ознаками С. як духовного феномена є вибір (адже духовний "простір" є плюралістичним "полем можливостей") і відповідальність (корелят необхідності у сфері духу). У цьому відношенні С. як "пізнана необхідність" ("фаталістична С.") є лише формальною ("виродженою", позбавленою своїх істотних ознак) С. Інший (теж формальний, через блокуючий вплив на С. необхідності) різновид С. - "контингентна" С. ("сваволя" або "випадковість") - має здатність "вибирати" лише формально, адже тут ідеться про множину рівноцінних (однакових) "виборів", визначуваних не волею суб'єкта С., а киданням "жеребу" (т. зв. принцип "Буриданового віслюка"). Зрозуміло, що поряд із "фаталістичною" С. і цей її різновид (запропонований Епікуром) позбавлений не тільки реального вибору, а й відповідальності; обидва є своєрідними "відображеннями" необхідності у С., варіантами "квазісвободи". І лише "емпірична" С., що базується на вольовому виборі котроїсь із кількох (мінімум двох) нерівноцінних (а нерівноцінність визначається життєвим досвідом) можливостей, є реальною (і тому відповідальною) С., яку Кант визначає як "здатність самочинно починати ряд подій". Всі названі різновиди С. (як реальні, так і "квазіваріанти") є результатами раціональної (з позицій логічної необхідності) оцінки можливостей (неможливостей) діяти у ситуації. І, нарешті, ще один різновид С., який базується на виборі ще не існуючих наявно можливостей і тому вимагає їх попереднього (дораціонального) творення. Це "екзистенційна" (уґрунтована у найглибшій суті людського - екзистенційного - існування), або "тотальна" (Сартр) С. За Сартром, ми не обираємо бути свободними - ми засуджені до С.; засуджена до С. людина несе на своїх плечах тягар відповідальності за увесь Всесвіт. Прообразом екзистенційної С. можна вважати те, що Паскаль називав "логікою серця", на противагу "логіці голови". Вперше була запропонована (як найбільш адекватне своїй духовно-людській суті розуміння) К'єркегором. Останній характеризував екзистенційну С. як "парадоксальну", навіть "абсурдну", на тій підставі, що така С. є безпосередньою демонстрацією духовної реальності, не обтяженої перетвореною формою раціональності. У XX ст. екзистенційнаС. фактично продемонструвала себе у різних виявах творчого доробку людства, зокрема у виборі аксіоматики (неевклідові геометрії Лобачевського і Римана), у низці "божевільних ідей" нової фізики (Ейнштейн, Бор, Гайзенберг, Дирак та ін.), філософсько-літературній творчості Сартра ("Нудота"), Гайдеггера ("Лист про гуманізм"), Камю ("Міф про Сизифа"). Але чи не найголовнішим виявом екзистенційної С. є історичний вибір людини. Історичне майбуття, наголошував Сартр, не є чимось подібним до прикордонного стовпа, що стоїть у кінці шляху, воно є те, що з нього зроблять люди; хоч ми не можемо змінити минуле, але ми можемо щомиті надати йому іншого продовження. За Ясперсом, справді історичним змістом історії є унікальність і неповторність історичного процесу, а не загальне і повторюване у ньому.І. Бичко[br]II СВОБОДА в етиці - здатність людини вільно визначати підстави своїх дій і відповідно реалізувати себе. Етичний аспект С. відбиває можливість суб'єктивно значущого вибору самих намірів людини; він безпосередньо стосується самого людського суб'єкта, його волевиявлення й лише опосередковано - соціальних обставин його життєдіяльності. Поза припущенням подібного внутрішнього аспекту С. - ідея морально відповідальної поведінки людини - втрачає свій ґрунт. Проте, як зазначав іще Кант, в етичному плані особа не тому має виконувати належне, що усвідомлює себе вільною, а тому, що осягнення власного обов'язку наближає її до усвідомлення С., необхідної для того, щоб цей обов'язок виконати. Подібним чином свідомість моральної С. актуалізується почуттям любові, іншими морально-ціннісними переживаннями. Подібна деонтологічно-ціннісна презумпованість етичної С. надає їй самій статусу обов'язковості: в етичному відношенні людина мусить бути свободною, щоб мати змогу робити належний вибір, приймати рішення, нести відповідальність за свої дії. Якщо С. дії, С. творчості принципово налаштовують людину на вихід за межі будь-якої наявної ситуації, на здолання пов'язаних з останньою обмежень, то С. в етичному сенсі передбачає протилежну орієнтацію суб'єкта: її "вектор" спрямований всередину безпосередньої людської ситуації, на утвердження відповідальної причетності до неї і вибір певної позиції в ній З. азначена причетність не є рівнозначною самовіддачі сліпому плицові буття: етична С. протистоїть як титанічному пафосові безмежного самоутвердження суб'єкта, так і розчиненню останнього в буттєвій стихії, що унеможливлює совісний самоконтроль і відповідальність людини. Особистість засвідчує тут свою непідлеглість буттю загалом свободою щодо себе самої, щодо власного буттєвого "Я". І навпаки, вільно обираючи адресата своєї онтологічної причетності, вона в такий спосіб конституює саму себе як суб'єкта моральної відповідальності, обов'язку і любові. Завбачувана етична С. імплікує зверненість до фундаментальних засад людського водіння, можливостей самодистанціювання і самоідентифікації людини. Таким чином, етичний аспект С. розкриває свій сутнісний зв'язок із проблемою свободи волі. Формуючи підвалини моральної самореалізації особистості, етична С. стає дедалі актуальнішою на рівні людських спільнот - соціальних груп, націй, суспільств, перед якими на тлі сучасних глобальних проблем виразно вимальовується необхідність вибору основоположних ціннісних орієнтирів їхнього розвитку і діяльності. За умов екологічної кризи, зростаючих перетворювальних і руйнівних можливостей людської практики ці керівні цінності вже не можуть зберігати традиційний статус чогось "природно встановленого", а потребують відповідального, критично вивіреного ставлення до себе і, отже, зростаючою мірою апелюють до етичної С. людей, що їх обирають.В. Малахов[br] -
91 bind
I n1) зв'язування; зв'язаність, зв'язок; узи; пута; безвихідне становище, глухий кут; халепа2) мyз. лігатура3) захват зброї ( фехтування)5) батіг, стебло повзучої рослиниII v( bound)1) в'язати, зв'язувати, скріплювати, зажимати; прив'язувати; пов'язувати, зав'язувати; затягувати поясом; оперізувати2) переплітати ( книгу)3) обшивати, обв'язувати ( края)4) робити твердим, щільним; твердіти, тверднути (про сніг, бруд, глину)5) закріплювати шлунок, викликати запор6) зобов'язувати ( законом); зв'язувати ( договором)7) ref зобов'язатися, взяти на себе зобов'язання; зв'язати себе договором8) скріплювати, підтверджувати ( угоду)9) to be bound to do smth обов'язково зробити що-небудь; відчувати моральний обов'язок або потребу зробити що-небудь; to be bound to be, to happen etc. обов'язково відбутися, трапитися10) to be bound by smth бути зв'язаним чим-небудь11) to be bound for some place направлятися куди-небудь12) to be bound up in smth; smb бути поринутим, поглинутим, захопленим чим-небудь, ким-небудьIII n; сл.1) зануда2) нудьга; нудна роботаIV v; сл.нудити; набридати ( повчаннями) -
92 долг
1) повинність (р. -ности), обов'язок (р. -зку). [Виконую свій службовий обов'язок]; см. Обязанность. Первым долгом - що-найперше, першим ділом;2) (заём) борг, позика, позичка, винне (р. -ного), винувате (р. -того), (старый) залеглість (р. -лости). [Ніяк боргів не повиплачую. Що після батька зосталося, те за позички (позики) пішло (Грінч.). Я взяв у нього коня за винне, бо він позичав у мене гроші і хліб, та й конем віддав. Цей чоловік косить мені не за гроші, а за винувате, - позичав весною]. Часть непогашенных торговцу долгов - (провинц.) недонос (Вас.). В долг - позикою, боргом, на-борг, (чаще - набір), на віру, на-повір. Брать в долг - позичати, брати на-борг (чаще - набір), на-повір, боргувати. [Пішов чумак до жидівки боргувати мед-горілку]. Взятый в долг - борговий, позичений. Накупить в долг - набрати набір, на-борг. Давать, дать в долг - боргувати, поборгувати, позичати, позичити, визичати, визичити, вірити, повірити, навіряти, навірити, у позику давати. [Як станеш усім боргувати, то доведеться без сорочки ходити. Не вірять шинкарі горілки. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє]. Раздать в долг - зборгувати, понавіряти, порозпозичати. [Увесь крам зборгував, а грошей кат-ма. Людям багато понавіряв (порозпозичав), як-би то всі повіддавали]. Погашать, погасить, заплатить долг - поплатити (покрити) борги, виплачуватися, (сов.) виплатитися (з боргів). Взыскать долг - виправити борг. Влезть в долги - заборгуватися, залізти в борги, загрузнути в боргах, втопитися в позиках. Он в долгу, как в шелку - він по шию в боргах; у боргах, як у реп'яхах; у його боргів більш як волосся на голові (в бороді). Не остаться в долгу - не занедбати (не попустити) свого, (зап.) віть за віть віддати. Отрабатывать за долг шитьём - відшивати кому що; пряденьем - відпрядати; косьбой - відкошувати; службой - відслужувати, и т. д. [Ваші два карбованці я вам відпряду].* * *1) ( обязанность) обо́в'язок, -зку, пови́нність, -ностіпе́рвым до́лгом — наса́мперед, передусі́м, передовсі́м, щонайпе́рше, пе́ршим ді́лом
2) ( взятое взаймы) борг, -убрать, взять в \долг — позича́ти, пози́чити, бра́ти, узя́ти в по́зику (в по́зичку, в борг, на́бір, на́борг)
-
93 office
n1. посада, пост; перебування при владі/ на посту2. відомство, міністерство; управління, відділ, бюро3. обов'язок, функція4. контора, канцелярія тощо- accountant's office фінансовий відділ, бухгалтерія- consular office функції консула, консульські обов'язки- head office головний офіс, головна установа- inquiry office довідкове бюро- lost property office бюро знахідок- principal office головний офіс, головна установа- office expenses адміністративні витрати- office hours робочі години, години службових занять- office stationary канцелярське приладдя- office of chairman обов'язки головуючого- office of honour почесна посада, неоплачувана посада- office of state державна установа- holders of an office посадові особи- party (now) in office правляча партія- rotation in office передача посади- term of office строк повноважень- to accept the renewal of one's term of office погодитись на поновлення мандату/ повноважень/ строку перебування на посаді- to assume office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to be in office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду- to come into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to enter upon office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to extend the term of office продовжити строк повноважень- to get into office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- to hold office бути при владі (про уряд); входити до складу уряду, мати міністерський портфель; обіймати посаду- to leave office піти (з посади) у відставку- to perform the offices of chairman виконувати обов'язки голови- to put smbd. in office поставити когось при владі- to renew the term of office відновити повноваження; відновити строк перебування на посаді- to refuse an office відмовитись від мандату- to run for the office of president виставити свою кандидатуру на пост президента- to take office ставати на посаду, приступити до виконання службових обов'язків- for office use для службового користування- through the good offices завдяки люб'язності- Central O. of Information Центральне управління інформації (Велика Британія)- Foreign and Commonwealth O. Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності (Велика Британія)- Foreign O. Форін Офіс, Міністерство закордонних справ (Велика Британія)- War O. Військове міністерство (існувало до 1964 р.) (Велика Британія) -
94 совість
СОВІСТЬ - категорія етики, що характеризує моральну діяльність особистості через її здатність здійснювати моральний самоконтроль, самостійно визначати зміст морального обов'язку, вимагати від себе його дотримання і давати самооцінку власних вчинків; одна з форм моральної самосвідомості, через котру здійснюється осмислення, контроль, санкціонування та критичний перегляд моральних настанов людської суб'єктивності. Етимологічно поняття "С." у багатьох європейських мовах пов'язане зі значенням "спільне знання", "свідомість", що характерно і для мов слов'янських, зокрема укр. Це слово походить від архаїчного префікса "со", що має широкий спектр значень, включаючи спільність дії, і "відати" - "знати". Розвиток моральної свідомості закріпив за поняттям "С.", крім усвідомлення власного ставлення до моральних вимог суспільства, значення переживання й засвідчення особливої, змістовної позиції суб'єкта моральної діяльності. Першими серед античних філософів поставили проблему С., очевидно, Демокрит та Сократ. Аристотель положенням "Нікомахової етики" про С. - "правдивий суд доброї людини" надав європейській традиції етичних пошуків певного забарвлення. Так, Кант розмірковує про "внутрішнє судилище" С. у випадку, коли людина порушує моральний закон - відступає від вимог категоричного імперативу. Разом з цим стає очевидним тісний зв'язок С. з обов'язком, а через нього - з добром і благом. С. як переживання самооцінки є можливою тільки на основі знання норм суспільної моралі, що стали внутрішнім переконанням. Вона дає про себе знати і негативними проявами (напр., відчуття провини), і позитивними - впевненістю в правильності і справедливості вчинку. Різні "іпостасі" С. зумовлені змістом людських уявлень про добро і зло, благо, справедливість, обов'язок. Цю залежність в абстрактній формі засвідчив Гегель, розглядаючи основні причини низки морально-психічних станів, позначених ним як "нечиста С.", "спляча С.", "муки С." тощо Н. іцше назвав нечисту С. "глибоким захворюванням", однак наголошував, що "це хвороба в тому сенсі, в якому хворобою є вагітність". Таким чином, "неспокій" С. починає розглядатись як стан, необхідний для становлення морального суб'єкта. Фройд виходив з того, що С. породжується конфліктом між підсвідомими потягами і суспільними заборонами. Послідовники Фройда вже розглядали С. як особливий різновид неврозу (Віттельс), а з точки зору функцій - як негативний феномен: С. - ярмо, що перетворює людське життя в муки і страждання Н. аукові дискусії навколо проблеми С. мали гучне відлуння в сфері політики: Гітлером С. була публічно оголошена химерою. В філософії марксизму феномен С. пов'язується з особливостями реального становища (буття) людини у світі. "С. привілейованих, - зазначав Маркс, - це і є привілейована С.". Отже, акцент робиться на соціальних детермінантах, що чинять вплив на С. і перешкоджають прояву її загальнолюдського змісту. Гайдеггер у свій спосіб пов'язує С. із буттєвою покликаністю людини, що звільняє останню від необхідності коритися зовнішнім авторитетам. "Совісна" людина бере на себе тягар вибору між добром і злом, у своїй діяльності орієнтується на власні критерії моральної оцінки. Через це моральну особистість завжди переслідує почуття невдоволеності собою, що є стимулом до самовдосконалення. Вона особливо чутлива до моральної йедовершеності світу в будь-яких проявах і, звичайно, С. її ніколи не може бути спокійною, "чистою". Можливо, надто емоційно, але точно це висловив у праці "Культура і етика" Швейцер: "Чиста С. є винахід диявола".В. Єфименко -
95 discharge
1. n1) розвантажування2) розрядження, постріл, залп3) ел. розрядка; розряд4) витікання, випускання, спускання, зливання; спорожнювання5) мед. виділення, секреція6) виконання (обов'язків)7) сплата (боргу)8) увільнення; звільнення від обов'язків9) квитанція, розписка10) юр. звільнення з ув'язнення12) буд. підпірка, опора; стовп13) тех. випускний отвір14) текст. витравлення2. v1) розвантажувати, вивантажувати2) розряджати; стріляти; випускати заряд3) ел. розряджати (акумулятор)4) випускати; виливати; викидати; спускати, зливати5) висловлювати, викладати6) виконувати7) платити, погашати (борг)8) увільняти; звільняти від обов'язків10) скасовувати, анулювати (рішення суду тощо)11) текст. витравлювати12) військ. демобілізувати13) виписувати (з лікарні)* * *I n2) розряд; постріл, залп; розрядження3) eл. розрядка ( акумулятора); фiз. розряд4) виділення; випускання, спускання; зливання; спорожнянняground-water discharge — вихід ґрунтових вод; пcиx. зняття напруги; мeд.,; мeд. виділення; витікання; фiзioл., мeд. виділення, секрет
5) виконання, відправленняdischarge of one's duties — виконання службових обов'язків; сплата ( боргу)
6) звільнення (від обов'язків, з армії, з роботи); посвідчення про звільнення; рекомендації ( які видаються звільненому); виписка ( хворого)7) звільнення від виконання обов'язків; звільнення від сплати боргу; квитанція, розписка8) юp. звільнення з ув'язнення; припинення ( карної) справи; скасування рішення суду9) бyд. підпірка, підпора, опора; паля, стовп11) тex. випускний отвір12) тeкcт. витравлення, витравка; знебарвлювальна сумішII v1) розвантажувати; вивантажувати2) розряджати; стріляти; лопати, лопатися; лускати, лускатися3) eл. розряджати ( акумулятор)4) виділяти; викидати, випускати; спускати, зливати; спорожняти; висловлювати, викладати5) виконувати ( обов'язок), відправляти; виконувати боргові зобов'язання; платити, сплачувати ( борг)6) звільняти від ( виконуваних) обов'язків, звільняти; знімати з роботи; виписувати ( хворого)to discharge smb of his debts — простити кому-небудь борги
8) юp. звільняти з ув'язнення; припиняти карне переслідування, виправдувати ( підсудного); скасовувати, анулювати (рішення суду, вирок)9) гiдp. нагнітати10) тeкcт. витравлювати11) мop. розснащувати ( судно) -
96 derelict
1. n1) безхазяйна (нічия) річ; щось непотрібне2) судно, покинуте командою3) знедолений, відщепенець, ізгой4) амер. особа, що ухиляється від виконання свого обов'язку5) геол. суша; колишнє дно моря або ріки, які відступили2. adj1) покинутий власником, безхазяйний, нічий2) покинутий командою (про судно)3) знедолений4) амер. що ухиляється від виконання свого обов'язку; що порушує обов'язок (зобов'язання)5) геол. що утворилася внаслідок відступу моря або ріки (про сушу)* * *I n1) що-небудь покинуте через непридатність; безхазяйна річ3) ізгой, відщепенець4) aмep. особа, що ухиляється від виконання обов'язку5) суша, оголена морем або рікою, що відступилиII a1) покинутий власником; кинутий напризволяще; безхазяйний3) знедолений; знехтуваний4) aмep. який ухиляється від виконання обов'язку5) гeoл. який утворився внаслідок відступання моря ( про сушу) -
97 discharge
I n2) розряд; постріл, залп; розрядження3) eл. розрядка ( акумулятора); фiз. розряд4) виділення; випускання, спускання; зливання; спорожнянняground-water discharge — вихід ґрунтових вод; пcиx. зняття напруги; мeд.,; мeд. виділення; витікання; фiзioл., мeд. виділення, секрет
5) виконання, відправленняdischarge of one's duties — виконання службових обов'язків; сплата ( боргу)
6) звільнення (від обов'язків, з армії, з роботи); посвідчення про звільнення; рекомендації ( які видаються звільненому); виписка ( хворого)7) звільнення від виконання обов'язків; звільнення від сплати боргу; квитанція, розписка8) юp. звільнення з ув'язнення; припинення ( карної) справи; скасування рішення суду9) бyд. підпірка, підпора, опора; паля, стовп11) тex. випускний отвір12) тeкcт. витравлення, витравка; знебарвлювальна сумішII v1) розвантажувати; вивантажувати2) розряджати; стріляти; лопати, лопатися; лускати, лускатися3) eл. розряджати ( акумулятор)4) виділяти; викидати, випускати; спускати, зливати; спорожняти; висловлювати, викладати5) виконувати ( обов'язок), відправляти; виконувати боргові зобов'язання; платити, сплачувати ( борг)6) звільняти від ( виконуваних) обов'язків, звільняти; знімати з роботи; виписувати ( хворого)to discharge smb of his debts — простити кому-небудь борги
8) юp. звільняти з ув'язнення; припиняти карне переслідування, виправдувати ( підсудного); скасовувати, анулювати (рішення суду, вирок)9) гiдp. нагнітати10) тeкcт. витравлювати11) мop. розснащувати ( судно) -
98 trust
I [trvst] n1) довіраto have /to put, to repose/ one's trust in smb; smth — довіряти кому-н., чому-н.
to gain /to win/ the trust of one's associates — завоювати довіру колег
I don't have any trust in what he says — у мене немає ніякої довіри до його слів; віра
trust in providential guidance of history — віра в те, що історією управляє провидіння
to take smth on trust — приймати що-н. на віру
I guess we've got to take his story on trust — я думаю, що нам доведеться прийняти його розповідь на віру
he holds a position of great trust, he is in a position of great trust — він займає відповідальний пост; борг, обов'язок; відповідальність
breach of trust — обманні дії; юp. порушення довірчим власником своїх обов'язків звістка
to regard smth as a sacred trust — вважати що-н. своїм священним обов'язком
to fail in one's trust, to violate one's trust — не справитися з своїми обов'язками, не виправдати довіри
he would not desert his trust — він не стане відмовлятися від ( виконань) свого обов'язку
3) надіяour trust is that she will soon be well — ми сподіваємося, що вона скоро видужає; надія, джерело надії
4) юp. довірча власність або майно, довірене піклуванню; управління майном довірчим власником; опікаto commit the farm to smb 's trust, to leave the farm in the trust of smb — довірити кому-н. управління своєю фермою
the property is not mine. it is a trust — це не моє майно, я керую їм за дорученням; опіка; охорона
National Trust — ( національне) об'єднання охорони пам'ятників
5) кoм. кредит6) eк. трест; концернII [trvst] a1) довірений (кому-н. ким-н.); trust estate юp. майно, що є предметом довірчої власності; права довірчого власника; права бенефіциаріяtrust property — довірча власність; майно, передане в управління довірчому власникові
III [trvst] vtrust agreement — договір про передачу майна іншій особі під відповідальне зберігання, управління
1) довіряти, вірити; I trust him as I would myself я вірю йому, як самому собіit is hard to trust where respect is acking — важко довіряти тому, кого не поважаєш; де немає пошани, немає, довіри; вірити; покладатися на органи чуття
I could scarcely trust my own eyes — я не вірив своїм очам; (in) довірятися
I want somebody I can trust in — мені потрібна людина, якій я міг би довіритися
2) (to) покладатися, довірятисяto trust to smb 's instinct — покладатися на чий-е. інстинкт [на чию-н. інтуїцію]
he may be trusted to do the work — йому можна довірити цю роботу; (in) вірити, сподіватися, покладатися
trust in your star (s)! — вір своїй зірці!
3) довіряти, ввіряти; доручати піклуванняto trust smb to do smth /to get smth done/ — довірити /доручити/ кому-н. зробити що-н.; I trust my affairs to an experienced lawyer я довіряю ведення своїх справ досвідченому юристові
he may be perfectly well trusted with large sums of money, large sums of money may be perfectly well trusted to him — йому можна абсолютно спокійно довірити велику суму грошей
I can't trust him with buying furniture — я не можу довірити йому покупку меблів; у заперечних або питальних реченнях боятися довірити або дозволити
not to trust the children out of doors — не випускати дітей ( одних) на вулицю
not to trust smb out of one's sight — не спускати око з кого-н.
I couldn't trust myself to speak — я боявся заговоритися, голосом видати своє хвилювання
4) сподіватися; вважатиyou're quite well, I trust — я сподіваюся, ви цілком здорові
I trust to be able to join you — я вважаю, що зможу до вас приєднатися
I trust this is the book you wanted — я сподіваюся, що вам була потрібна саме ця книга
I trust you to make all the arrangements — сподіваюся, що ви всі влаштуєтеся ( найкращим чином)
5) кoм. давати в кредитto trust a person up to... pounds — вирішити кому-н. кредит до... фунтів
to trust smb for meat — відпускати кому-н. м'ясо в кредит
to trust as far as one can fling a bull by the tail — = абсолютно не довіряти, не мати анінайменшої довіри
it is an equal failing to trust everybody and to trust nobody — пpиcл. довіряти всім, нікому не довіряти - однаково погано
trust him to say that I — він не міг не сказати чого-небудь в цьому роді; у цих словах він весь
-
99 obligation
n1. зобов'язання2. обов'язок3. юр. боргове зобов'язання, боргова розписка- accrued obligations нові зобов'язання, що випливають з договору- alleged obligations зобов'язання, що не відповідають дійсності- clear-cut obligations ясно/ чітко сформульовані зобов'язання- contractual international obligations договірні міжнародні зобов'язання- counterpart obligations паралельні обов'язки- direct obligations прямі обов'язки; безпосередні обов'язки- legal obligations юридичні зобов'язання- local obligations місцеві зобов'язання- long-term obligations довготермінові зобов'язання- protocol obligations зобов'язання, накладені протоколом, протокольні зобов'язання- short-term obligations короткотермінові зобов'язання- treaty international obligations договірні міжнародні зобов'язання- obligation of conscience борг сумління- obligation of contract/ treaty, etc. обов'язкова сила договору- obligations under the contract зобов'язання по договору- obligation of non-recognition зобов'язання невизнання; зобов'язання про невизнання; зобов'язання не визнавати (державу)- obligation in respect of contracts зобов'язання по відношенню до договорів/ контрактів тощо- breach of obligations порушення зобов'язань- cancellation of obligations припинення зобов'язань- compliance with the obligations виконання зобов'язань- definition of obligations визначення зобов'язань- doctrine of obligation доктрина зобов'язань- period of validity of obligations строк зобов'язань- to affect the rights and obligations зачіпати права та зобов'язання- to assume obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю- to be under an obligation to smbd. бути пов'язаним зобов'язанням; мати зобов'язання по відношенню до когось- to cancel an obligation відмінити зобов'язання- to carry out one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to discharge one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to face up to the obligations бути готовим виконати зобов'язання- to fulfil one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to honour one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to impose obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось- to lay obligations on smbd. накладати зобов'язання на когось- to lay smbd. under an obligation пов'язати когось зобов'язанням- to meet one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to perform one's obligations under treaty виконати зобов'язання за договором- to undertake obligations under a treaty брати зобов'язання у відповідності з договором/ домовленістю -
100 attach
приєднувати, прикріпляти; долучати, додавати ( до документа); надавати ( значення тощо); ставити (підпис, печатку); скріплювати ( печаткою); затримувати, (за)арештовувати, накладати арешт ( на майно тощо); мати силу, набирати чинності (законної сили); наступати (про право, обов'язок тощо); описувати ( майно); поширюватися (про право, обов'язок тощо)- attach a stamp
- attach an account
- attach goods
- attach on espionage charges
- attach on spy charges
- attach on spying charges
- attach on the charge
- attach signature
См. также в других словарях:
обов'язок — Обов язку пошукати собі: пошукати собі служби, праці [III] … Толковый украинский словарь
обов'язок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
обов'язок — зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. || перев. мн. Певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що… … Український тлумачний словник
обов'язок — [обо/вйазок] зку, м. (на) зку, мн. зкие, зк іў … Орфоепічний словник української мови
обов'язок — (те, що слід беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства / із власного сумління), відбуток, повинність, місія, принука … Словник синонімів української мови
відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… … Український тлумачний словник
повинність — ності, ж. 1) іст.Обов язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків та органи державного управління. 2) Обов язок, що його повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. || розм. Те, що … Український тлумачний словник
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
престація — Престація: обов язок виконання громадських робіт [44 1] обов язок виконання громадських робіт в Польщі і Галичині [44 2] одва з форм феодальної повинності [XIX] Коли Австрія зайняла Галичину, першим ділом її правителів (Йосифа II) було зробити… … Толковый украинский словарь
шарварок — рка, ч. Пр. Обов язок утримування в порядку доріг, покладений в сільські ради; обов язок виходу на дорожні роботи … Словник лемківскої говірки
служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… … Український тлумачний словник