-
101 contractual duty
договірний обов'язок, обов'язок із угоди -
102 duty of service
службовий обов'язок; військовий обов'язок -
103 incident
1) випадок, інцидент, пригода; право, пов'язане з іншим правом; обов'язок ( або привілей), пов'язаний з іншим правом; побічна обставина; обов'язок, пов'язаний з перебуванням на посаді2) випадковий; властивий, характерний• -
104 legal duty
договірне зобов'язання; договірний обов'язок; обов'язок, що накладається правом -
105 official duty
службовий обов'язок, офіційний обов'язок -
106 responsibility
відповідальність; осудність, здатність відповідати за вчинене (скоєне); підзвітність; обов'язок; зобов'язання; платоспроможністьresponsibility for providing for the order of succession to the presidency — відповідальність за забезпечення наступництва при призначенні на посаду президента
responsibility of casting a tie-breaking vote — обов'язок ( або право) вирішального голосу
responsibility of the court as ultimate interpreter of the Constitution — відповідальність суду як найвищого тлумача Конституції
- responsibility for a crimeresponsibility that attaches to that position — відповідальність, пов'язана з цим становищем
- responsibility for an act
- responsibility in law
- responsibility of court
- responsibility of the state
- responsibility restriction
- responsibility to consumers
- responsibility to others
- responsibility under law -
107 incumbency
n1) церк. бенефіцій; посада парафіяльного священика; парафія2) посада; перебування на посаді3) обов'язок4) лежання* * *n1) посада, перебування на посаді; сфера компетенції; термін перебування на посаді2) борг, обов'язок3) цepк. бенефіцій; посада парафіяльного священика; парафія -
108 incumbent
1. nсвященик з парафією2. adj1) що лежить (на чомусь); що наліг усією вагоюthe incumbent clouds — поет. навислі хмари
2) покладений, доручений* * *I n1) особа, яка займає посада2) священик, який має парафіюII a1) який спочиває, лежить ( на чому-небудь)2) який лежить, покладений ( про обов'язок)4) гeoл. який лежить вище ( про пласт) -
109 office
n1) служба, місце, посада, постto leave (to resign) office — залишити службу, піти у відставку
2) перебування при владі (на посаді)to be in office — бути при владі, входити до складу уряду
to put smb. in office — поставити когось при владі
to take (to enter upon) office — прийти до влади
3) (O.) відомство, міністерствоForeign O. — Міністерство закордонних справ
4) (O.) управління, бюро, відділInternational Labour O. — Міжнародне бюро праці
5) контора, канцелярія; кабінет6) (the office) збірн. конторські службовці; службовці установ; клерки7) обов'язок; повинність; функція8) послуга9) релігійний обряд, церковна службаO. of Baptism — обряд хрещення
O. for the Dead — заупокійна служба
O. of the Mess — обідня
10) натяк; знак, відомостіto give (to take) the office — зробити (зрозуміти) натяк
office building — адміністративне приміщення; приміщення контори
office call — військ. позивні штабу (частини)
office furniture — конторські (офісні) меблі, конторське обладнання
office hours — години роботи установи; прийомні години
office studies — геол. камеральна обробка
* * *I = left-luggage II n1) служба, місце, посада, пост; знаходження при владі, на посаді2) контора, офіс, канцеляріяoffice hours — час роботи установи; прийомний час; службове приміщення, кабінет, офіс; фірма, компанія, страхова компанія
3) ( the office) конторські службовці; службовці установ; клерки; співробітники підприємства4) (Office) відомство, міністерство; управління; комітет; управління, відділ, бюро5) pl підсобні приміщення; стайні, комори, корівники на фермі6) обов'язок; функція; завдання; роль; призначення7) послуга; допомога8) релігійний обряд; церковна служба, щоденне читання молитов, псалмів; заупокійна меса9) cл. ( the office) натяк, відомості, знак; таємний сигнал -
110 onus
n лат.тільки sing тягар, обов'язок; відповідальність* * *n; лат.; тк.; sing1) тягар, відповідальність; обов'язок2) провина; відповідальність за вчинене -
111 ordinary
1. n1) постійна страва2) їдальня, де подають постійні страви3) щось звичайне (звичне)4) юр. постійний член суду5) амер. суддя, що займається спадкоємними справами6) церк. архієпископ, священик тощо, який виконує судовий обов'язок7) церк. служебник8) іст. священик, який підготовляє засуджених до стратиby ordinary — звичайно, звичайним шляхом
in ordinary — а) на ординарній (штатній) службі; б) мор. на причалі (про кораблі)
2. adj1) звичний, звичайний; ординарнийordinary dress uniform — військ. повсякденна форма одягу
more than ordinary — винятковий, незвичайний
2) простий, нескладний3) рядовий, посередній, пересічний; заяложенийordinary ground — військ. середньопересічена місцевість
ordinary seaman — а) молодший матрос; б) матрос другого класу (в торговельному флоті)
* * *I n1) чергова страва; кафе, їдальня, де подають чергові страви2) звичайність; що-небудь звичайне або звичне, нормальнеby ordinary — звичайно; зазвичай
3) юp. постійний член суду; aмep. суддя по спадкоємним справам; (Ordinary) дiaл. один з п'яти суддів у Верховному цивільному суді ( Lord Ordinary)4) архієпископ, який виконує судовий обов'язок5) цepк. служебник6) icт. священик, який готує засуджених до смертної кари7) гepaльд. найпростіша фігура на гербі (смуга, хрест)II a1) звичний, звичайний; ординарний; повсякденний; простий, нескладний; тex. простий, одинарний; одиночний2) пересічний, заурядний, посередній; банальний -
112 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
113 place
1. n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
jumping place — спорт. місце для стрибків; ав. місце приземлення
reporting place — спорт. місце прибуття на змагання
2) місто, містечко, населений пунктParis is a noisy place — Париж — шумне місто
3) місце на поверхні, ділянка, точка на поверхні4) звичне (відведене) місце5) сидіння, місце (за столом тощо)6) місце в книзі, сторінка; уривок7) простір8) (P.) площа; невелика вулиця; тупик9) маєток10) приміщення, дім; місце спеціального призначенняplace of joining — військ. призовний пункт
11) домівка, житло12) заміський будинок13) посада, службове місце14) висока державна посада, посада державного міністра15) членство, участь (у спортивній команді)16) обов'язок17) спорт. одно з перших трьох місць у змаганні18) гірн. вибій, виробка19) розрядplace horse — кінь, що зайняв одно з перших місць на перегонах
place of arms — військ. плацдарм
another place — парл. палата лордів
in the first place — по-перше, насамперед
to take place — трапитися, мати місце
to go places — амер. досягти успіху
the place where you cough — убиральня, туалет
there is no place like home — у гостях добре, а вдома краще
2. v1) ставити, класти; установлювати, розташовувати2) улаштовувати (на посаду)3) вміщувати, віддавати (кудись)4) укладати, робити замовленняto place a call — амер. замовляти розмову по телефону
5) домовлятися (про видання книги, про постановку п'єси тощо)6) продавати (товари, акції)1) покладати (надіі); довірятися комусь8) визначати місце (дату); співвідноситиI know his face but I cannot place him — мені знайоме його обличчя, але я не можу згадати, де я його бачив (хто він такий)
9) вважати10) спорт. визначати зайняті місця, присуджувати місце (у змаганні)11) амер. підвищити голос (у розмові тощо)* * *I [pleis] n1) місцеsome place, some time — де-небудь, коли-небудь
turnback place — місце повороту ( велоспорт); місце, місто, містечко; ( населений) пункт
holy places — святі місця; місце, точка на поверхні; ділянка
bad /raw, tender, sore/ place — хворе місце, болячка
2) звичайне, звичне, відведене місцеremark out of place — недоречне зауваження; сидіння, місце (у класі, за столом, у поїзді); місце в книзі; сторінка; уривок
3) місце, простір; суттєве місце; важлива роль; слушний момент, ситуація5) маєток; садиба6) будівля, приміщення, місце спеціального призначенняplace of joining — вiйcьк. призовний пункт; помешкання, житло
7) маєток, заміський будинок; icт. укріплення8) посада, місце, служба; висока державна посада; відповідальна посада, високий пост; членство, участь ( у спортивній команді); тк.; sing справа, право, обов'язок9) положення, статус10) cпopт. друге або третє призове місце; cл. друге місце ( на перегонах)11) гipн. вибій, виробка12) мaт. розряд13) acтp. місцезнаходження ( небесного тіла)II [pleis] vin the first place — по-перше, насамперед взагалі
1) ставити, поміщати; розміщати; поміщати, віддавати ( куди-небудь)2) призначати на посаду; ставити на парафію ( священика)3) поміщати, вкладати гроші ( place out); робити, поміщати замовлення; домовитися про видання книги, постановку п'єси4) продавати товари, акції5) (in, on) покладати ( надії)6) визначати місце або дату; співвідносити ( з чим-небудь); вважати, зараховувати; оцінювати; cпopт. визначати зайняті місця в змаганні; cпopт. присудити друге або третє призове місце; cл.; cпopт. присудити друге місце ( на перегонах); посісти ( яке-небудь) місце (на конкурсі, виборах)7) pass займати певне положення; знаходитися в певному положенні8) cл. підвищити голос (у розмові, співі)to place a construction on smth; smb — по-своєму розуміти, інтерпретувати що-небудь, кого-небудь
-
114 responsibility
n1) відповідальністьcriminal responsibility — карна (кримінальна) відповідальність
on one's own responsibility — а) на свою відповідальність; б) з власної ініціативи
to accept (to assume, to take) a responsibility — взяти на себе відповідальність
2) обов'язок, зобов'язання3) підопічний4) надійність5) амер. платоспроможність* * *n2) обов'язок, зобов'язання3) підопічний4) надійність; aмep. платоспроможність -
115 task
1. n1) завдання; задача; справа; урокtask in hand — а) розпочата робота; б) першорядне завдання
to give smb. a task — дати комусь завдання
2) обов'язок3) амер. норма (робітника)4) мито; податокtask force — а) військ. тимчасова оперативна (тактична) група; б) амер. спеціальна комісія для вивчення певного питання
to take smb. to task — дати прочухана комусь
2. v1) давати завдання (роботу)2) обтяжувати, перевантажувати3) випробовувати; перевірятиto task smb.'s power of endurance — випробовувати чиюсь витривалість
* * *I n1) задача, завдання; справа; урок, визначена робота почата робота; безпосередня /найближча/ задачаtask and bonus plan — eк. заохочувальна система заробітної плати
to undertake /to attempt/ a task — братися за якусь задачу /за якусь справу/; to apply oneself to a task приступити до справи
to do /to fulfil, to perform/ one's task — виконати завдання; обов'язок; icт. урок
2) aмep. норма ( робітник)work by /to/ task — штучна /відрядна/ робота
3) icт. податок; мито••II vto take smb to task — зробити догану кому-л, дати наганяй комусь;
1) ставити задачу; давати роботу або завданняto task smb beyond nis strength — звалювати на когось непосильну задачу /роботу/
2) завантажувати, обтяжити3) випробувати, піддавати перевірці (терпіння, витривалість) -
116 ungracious
adj1) неввічливий, нелюб'язний2) який не викликає симпатій3) неприємний, відразливий, невдячний4) неелегантний, неграціозний* * *a1) неввічливий, нелюб'язний3) неприємний, огидний -
117 wish
1. n1) бажання, побажання2) воля; наказ3) проханняto comply with smb.'s wish — задовольнити чиєсь прохання
4) бажане, предмет бажанняhe got his wish — він домігся, чого хотів
5) проклін; накликання бідиif wishes were horses, beggars might ride — присл. якби та в роті виросли гриби
2. v1) бажати, висловлювати побажання; хотітиI wish you to understand — я хочу, щоб ви зрозуміли
I wish it to be done — я хочу, щоб це було зроблено
do you wish me to leave? — ви хочете, щоб я пішов?
2) накликати (лихо)3) насилати (проклін)4) розм. рекомендуватиwish for — прагнути, жадати
wish on — нав'язувати, покладати
* * *I n1) бажання; побажання; намірto have a wish to do smth — мати бажання /бажати, хотіти/ зробити що-н.
2) воля; наказto disobey smb 's wishes — піти проти чиєї-н. волі
to do smth at smb 's wish — робити що-н. за чиїм-н. наказом
3) проханняto grant /to comply with/ smb 's wish — виконати /задовольнити/ чиє-н. прохання
4) бажане, предмет бажанняshe got her wish — вона домоглася свого /чого хотіла/; you shall have your wish ви отримаєте бажане, ваше бажання збудеться
5) дiaл. прокляття; the wish is father to the thought = люди вірять в те, що хочуть вірити••II vif wishes were horses, beggars might ride — пpиcл. якби та якби
1) бажати, хотіти; виражати бажанняit is to be wished that... — бажано, щоб...
2) ( for) бажати; прагнутиto have everything one can wish for — мати все, що тільки можна побажати
3) побажати (кому-н. що-н.); to wish smb good morning побажати кому-н. доброго ранку; I wish you good luck [a pleasant journey]бажаю вам вдачі [щасливої дороги]4) (on) нав'язуватиanother duty was wished on him — йому нав'язали ще один обов'язок; накликати, насилати ( біди)
I wouldn't wish her on my enemy — я, ворогу не побажаю мати з нею справу
-
118 devoir
-
119 duty
n1) обов'язок, моральне зобов'язання2) функція, обов'язок; чергування; вахта; перебування на службі; цepк. служба; військова повинність; місія, завдання3) повага, шанобливість4) гербовий збір, податок, мито5) тex. продуктивність (котла, насоса); потужність; корисна робота ( машини); режим завантаження або роботи (машини, конструкції)6) c-г. гідромодуль (тж. duty of water) -
120 impose
v1. (on, upon) накладати (обов'язок, санкції тощо); обкладати (податками тощо)2. (on, upon) нав'язувати (свої погляди тощо)- to impose a burden on smbd. доручити комусь складне завдання- to impose dual power нав'язати двовладдя- to impose an embargo накласти заборону; вводити ембарго- to impose an obligation накласти обов'язок- to impose sanctions накладати санкції- to impose a tax обкладати податком- to impose a veto накласти вето- to impose one's views on smbd. нав'язувати свої погляди комусь
См. также в других словарях:
обов'язок — Обов язку пошукати собі: пошукати собі служби, праці [III] … Толковый украинский словарь
обов'язок — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
обов'язок — зку, ч. Те, чого треба беззастережно дотримуватися, що слід безвідмовно виконувати відповідно до вимог суспільства або виходячи з власного сумління. || перев. мн. Певний обсяг роботи, сукупність справ, межі відповідальності і т. ін., що… … Український тлумачний словник
обов'язок — [обо/вйазок] зку, м. (на) зку, мн. зкие, зк іў … Орфоепічний словник української мови
обов'язок — (те, що слід беззастережно виконувати відповідно до вимог суспільства / із власного сумління), відбуток, повинність, місія, принука … Словник синонімів української мови
відповідальність — ності, ж. 1) Покладений на когось або взятий на себе обов язок відповідати за певну ділянку роботи, справу, за чиїсь дії, вчинки, слова. •• Адміністрати/вна відповіда/льність юридична відповідальність громадян і посадових осіб за здійснене ними… … Український тлумачний словник
повинність — ності, ж. 1) іст.Обов язок селян безплатно виконувати примусові роботи на поміщиків та органи державного управління. 2) Обов язок, що його повинні виконувати всі громадяни для задоволення державних або місцевих громадських потреб. || розм. Те, що … Український тлумачний словник
Украинский флот (1917—1919) — Проверить информацию. Необходимо проверить точность фактов и достоверность сведений, изложенных в этой статье. На странице обсуждения должны быть пояснения … Википедия
престація — Престація: обов язок виконання громадських робіт [44 1] обов язок виконання громадських робіт в Польщі і Галичині [44 2] одва з форм феодальної повинності [XIX] Коли Австрія зайняла Галичину, першим ділом її правителів (Йосифа II) було зробити… … Толковый украинский словарь
шарварок — рка, ч. Пр. Обов язок утримування в порядку доріг, покладений в сільські ради; обов язок виходу на дорожні роботи … Словник лемківскої говірки
служба — и, ж. 1) Дія за знач. служити 1 5), 7), 8). || Обов язок, визначений посадою. •• Стоя/ти на слу/жбі кому, чому бути корисним для кого , чого небудь. 2) Праця, заняття як засіб існування. || Місце, де хто небудь працює, служить. || заст. Озброєні… … Український тлумачний словник