-
61 restrict
vобмежувати, тримати в певних межахto restrict smb.'s freedom — обмежувати чиюсь свободу
* * *I [ri'strikt] vобмежувати; (to) тримати в певних межах; зводити до чого-небудьII [ri'strikt] n; біохім.рестрикт (ділянка ДНК, розщеплена під дією рестриктази) -
62 restrict
v обмежувати, тримати в певних межах- to be restricted to advising мати право тільки радити- to restrict smbd.'s freedom обмежувати чиюсь свободу- to restrict one's speech to three/ four, etc. points обмежувати свій виступ трьома/ чотирма тощо питаннями- to restrict the time accorded to speakers обмежувати час виступу -
63 limit
1. n1) межа; рубіжlimit of exploitation — військ. рубіж розвитку успіху
limits of a prison (jail) — частина в'язниці, у якій в'язень може вільно пересуватися
to the limit — амер. максимально
to set a limit to smth. — установити межу чогось, обмежувати щось; покласти край чомусь
2) pl межі, простір3) тех. граничний розмір; граничне відхилення; інтервал значень4) юр. строк давностіoff limits — амер. вхід заборонено
within limits — у певних межах, у межах можливості
without limit — необмежено, в будь-якому розмірі
that's the limit! — це вже занадто!, це переходить усі межі!
to go the limit — амер. переходити усі межі
2. v1) обмежувати; ставити обмеження2) бути межею* * *I ['limit] n1) границя, межа; рубіжsuperior limit — максимум inferior limit мінімум speed limit aвт. гранична швидкість ( автодорожній знак)
2) pl межі; територія, зона (в'язниці, табору); вiйcьк. район, дозволений для відвідування військовослужбовцями3) ( the limit) що-небудь нестерпне; хто-небудь нестерпний4) aмep.; cл. ( the limit) статеві зносини5) мaт. границя; тex. допуск, граничний розмір; граничне відхилення; інтервал значень6) юp. строк давності7) ліміт; квота8) обмеженняII [`limit] v1) обмежувати; ставити межі2) служити границею, межею -
64 narrow
1. n1) вузьке місце; вузький прохід; тіснина; вуличка2) звич. pl мор. вузька протока2. adj1) вузький2) тісний (тж перен.)3) незначний; скрутний4) обмежений; недалекий (про інтелект тощо)5) з невеликою перевагоюto have a narrow escape — ледве врятуватися; чудом уникнути загибелі
6) докладний; точний; старанний, ретельний7) розм. скупий, скнарийnarrow gauge — зал. вузькоколійка
narrow goods — стрічки, тасьма
3. advдокладно; точно4. v2) обмежувати3) тіснити (противника)* * *I n1) вузьке місце ( дороги); вузький прохід; вуличка2) pl; мop. вузька протокаII a1) вузький; тіснийnarrow gauge — зaл. вузька колія
narrow measure — пoлiгp. набір на вузький формат
2) обмежений3) ледь достатній; мінімальний4) вузький, обмежений ( про розум)5) докладний; ретельний, точний6) дiaл., дiaл. скупий7) пpиcл.; = narrowlyIII v1) звужувати; зменшувати; обмежувати; звужуватися; зменшуватися; тіснити2) обмежувати чий-небудь кругозір; сприяти вузькості поглядів -
65 pinch
1. n1) щипок; щипкаto give smb. a pinch — ущипнути когось
2) стиснення3) пучка (солі тощо)4) вирішальний момент; найважливіша особливість5) розм. арешт6) розм. крадіжка; обман7) розм. легка перемога8) лом, важіль9) розм. важка частина дороги; підйом10) розм. скнара11) спорт., розм. вірна ставка2. v1) щипати, ущипнути; прищикнути2) стискати; мул йти (про взуття); затискати3) брати по щіпці4) мучити, завдавати страждань5) скупитися; заощаджувати; обмежувати (когось)6) арештувати, схопити7) розм. украсти, поцупити8) розм. вимагати (гроші)9) спорт. підганяти (коня)10) тех. пересувати важелем11) с.г. прищипувати, обрізуватиpinch in (on, upon) — обмежувати, утинати, урізувати
that is where the shoe pinches — присл. ось де воно муляє; от у чому річ
* * *I n1) щипок; стиснення; тіснота, тіснява2) щіпка, пучка3) злидні, нестаток; тяготи; надзвичайні обставини4) вирішальний момент; найважливіша особливість5) cл. арешт; ( поліцейська) облава6) cл. крадіжка; обман7) легка перемога; cпopт.; жapг. вірна ставка8) = pinch-bar9) cпeц. звуження; стиснення; защемлення; важка частина дороги, підйом10) гeoл. виклинювання11) фiз. плазменний шнур; пінч(- ефект) ( стиснення плазменного шнура)II v1) ущипнути; прищемити; ущемити; защемити; здавлювати, стискати, тиснути; затискати3) мучити, завдавати страждань; псувати; завдавати незручностей; заважати (pinch in, pinch on, pinch upon)4) скупитися, заощаджувати; урізувати; обмежувати5) cл. заарештувати6) cл. вкрасти, поцупити7) cл. вимагати, шантажувати8) cпopт. загнати ( коня)9) тих. пересувати важелем10) caд. пінцирувати, обрізувати, прищипувати (pinch back, pinch off, pinch out)11) гeoл. виклинюватися (про жилу; pinch out)12) мop. іти так круто, що вітрила заполіскують ( to pinch her)13) cл. грати піцикато -
66 restrain
v1) стримувати; вгамовувати, приборкувати; утримувати2) обмежувати3) позбавляти волі, ув'язнювати; ізолювати* * *[ri'strein]v1) стримувати, тримати в шорах; приборкувати; утримувати2) обмежувати3) позбавляти волі, ув'язнювати -
67 stint
1. n1) обмеження; межаto work without stint — працювати, не шкодуючи сил
2) нормована праця; норма3) порція; частка, норма4) припинення (дії), зупинка, пауза2. v1) обмежувати, урізувати; скупитисяto stint smb. in (of) smth. — обмежувати когось у чомусь
2) давати нормовану працю, давати норму3) припиняти (дію), зупинятися* * *I [stint] n1) обмеження2) нормована робота, урокstint training — вiйcьк. короткострокова підготовка
3) порція, частка, норма4) термін служби, перебування на постуII [stint] v1) урізувати, обмежувати; скупитися2) (of) позбавляти3) задавати урок, давати поурочну роботу -
68 straiten
v1) обмежувати; утрудняти, заважати2) звужувати (ся)3) стискати; стягувати4) завдавати клопоту5) обмежувати свободу* * *[`streitn]v1) обмежувати, утрудняти2) звужувати; звужуватися3) поміщати в обмежений, вузький, тісний простір; стискати, стягувати -
69 terminate
Iadj1) обмежений2) грам. термінативний, граничнийIIv1) завершити, покласти край2) завершуватися, закінчуватися, кінчатися3) обмежувати, визначати межу4) обмежуватися; обриватися5) спрямовувати, призначати* * *I a1) обмеженийterminate decimal (fraction) — мaт. неперіодичний десятковий дріб
2) гpaм. граничнийII v1) завершувати, покласти кінець2) земноводний (про тварин, рослини)to have one's pregnancy terminated — переривати вагітність, робити аборт; закінчуватися, завершуватися
hostilities terminated at sundown — із заходом сонця військові дії /стички/ припинялися
the word terminates in "-ism" — слово закінчується на "-ism"; (in) призводити (до чого-н.)
5) обмежувати; встановлювати межуto terminate a surface — обмежувати поверхню (чого-н.); обмежуватися; обриватися
6) aмep. звільняти7) eл. приєднати до клеми, затиску -
70 restrain
v1. утримувати, стримувати; приборкувати2. обмежувати- to restrain smbd.'s activities обмежувати чиюсь діяльність- to restrain power обмежувати владу -
71 abridge
v1) скорочувати (рукопис тощо)2) обмежувати, урізувати (права)* * *v1) скорочувати2) зменшувати; обмежувати; урізувати (права, привілеї)3) icт. (of, from, in) позбавляти ( чого-небудь) -
72 astrict
v1) зв'язувати моральними (юридичними) зобов'язаннями2) (to) обмежувати3) стягувати, стискувати4) викликати запор* * *v1) зв'язувати моральними або юридичними зобов'язаннями2) (to) обмежувати3) стягувати, стискати -
73 bail
1. n1) юр. застава, порукаto accept (to allow, to let, to take, to hold) bail for the prisoner — випустити арештованого на поруки (під заставу)
2) поручительto give (to offer, to find) bail — знайти собі поручителя
to go (to stand, to be, to become) bail for smb. — поручитися за когось
3) тимчасове звільнення арештованого під заставу (на поруки)straw bail — амер. ненадійна порука
4) відро, ківш, черпак5) дужка (чайника, відра тощо); дуга; скоба; петля6) pl іст. зовнішня огорожа фортеці (з колод і кілків)7) перегородка між стійлами в стайні◊ to give leg bail — жарт. дременути, накивати п'ятами
2. v1) брати на поруки; вносити заставу, поручатися2) звільняти з ув'язнення під заставу (на поруки)3) ставати поручителем4) надавати товари у кредит5) вичерпувати воду (з човна)6) відкачувати воду7) гірн. тартати (нафту)8) оточувати огорожею9) обмежувати, зв'язувати□ bail out — а) вистрибувати з парашутом; б) виручати з біди
* * *I [beil] n; юр.застава; поручительство; поручитель; тимчасове звільнення арештованого під заставу або поручительство; порукаII v1) юp. брати ( кого-небудь) на поруки; вносити заставу або давати поручительство ( за заарештованого); звільняти ув`язненого під заставу або поручительство; відпускати на поруки; ставати поручителем; ручатися ( за що-небудь)2) доставляти ( товари) у кредитIII nвідро, ківш, черпакIV v1) вичерпувати воду; відкачувати воду2) гipн. тартати ( нафту)V n1) дужка чайника, відра2) дуга; скоба, петля3) паперотримачVI n1) pl; icт. зовнішня огорожа фортеці з кілків або колод2) icт. зовнішній двір феодального замка4) маленька поперечина, що лежить на трьох кілочках, захищає від удару м'яча гравця з лаптою ( крикет)VII v2) обмежувати, зв'язувати -
74 bound
1. n1) межа, границя; обмеження2) звич. pl рамки, межі; певний район, за межі якого не дозволяється виходити3) стрибок, скік4) відскік (м'яча)5) військ. рикошет6) поет. сильний удар серця2. adj1) невільний; зв'язаний2) зобов'язаний; вимушений3) неодмінний; обов'язковий4) певний; що має намір; що зважився (зробити щось)5) оправлений, в оправі (про книгу)6) мед. хворий на запор3. v1) обмежувати, бути межею; межувати2) амер. називати межі, визначати кордони3) стримувати4) стрибати, скакати; швидко бігти; мчати, нестися5) відскакувати (про м'яч)6) військ. рикошетувати4. past і p.p. від bind* * *I [baund] a1) predic зобов'язаний, змушений; неодмінний, обов'язковий3) cпeц. невільний, зв'язанийbound energy — фiз. зв'язана енергія
4) переплетений, оправлений, у палітурці ( про книгу)5) мeд. проф. який страждає на запорII [baund] past, р. р. від bind IV III [baund] n1) стрибок; вiйcьк., cпopт. перебіжка3) пoeт. сильний удар серцяIV [baund] v1) стрибати, скакати; швидко бігти, нестися2) відскакувати ( про м'яч); рикошетуватиV [baund] n1) границя, межаpl
— межі, границі, рамки2) pl певний район, за межі якого не дозволяється виходити; зонаout of bounds — заборонений, закритий; недоступний
3) мaт. границя ( змінної величини)VI [baund] v1) обмежувати, служити межею2) aмep. називати, указувати межі3) стримуватиVII [baund] a; predic1) готовий (особл. до відправлення); який направляється, прямує ( куди-небудь) -
75 circumscribe
v1) окреслювати; визначати межі2) обмежувати (права тощо)* * *v1) окреслювати2) обмежувати ( права)3) мaт. описувати ( фігуру) -
76 confine
In звич. plмежа, рубіжwithin the confines of smth. — в межах чогось
IIv1) обмежувати2) ув'язнювати, тримати зачиненим (під замком)3) звич. pass. народити* * *I n1) границя, межа2) межа, рубіж, розділова лінія ( між поняттями)II v1) обмежувати2) тримати під замком, у клітці; ув'язнювати3) pass приковувати4) pass народжувати; бути в пологовому будинку5) фiз. утримувати ( від розльоту) -
77 cramp
1. n1) судорога, судома, корчі; спазм2) pl амер. кольки3) тех. затискач, скоба4) перекіс5) перешкода; обмеження2. adj1) вузький, тісний; обмежений2) важкий для розуміння; незрозумілий; дивний3. v1) звич. pass. викликати судорогу (спазм)2) стискати, обмежувати3) тех. скріпляти скобою4) зв'язувати (рухи тощо)* * *I [krʒmp] n1) судорога, судома, спазм2) pl; aмep. колькиII [krʒmp] v; passвикликати судорогу, спазмIII [krʒmp] n1) тex. затискач, лещата; скоба2) гipн. цілик3) перекіс4) перешкода, обмеженняIV [krʒmp] a1) вузький, тісний; обмежений2) складний для розуміння, незрозумілий; дивнийV [krʒmp] v1) стискувати, заважати, обмежувати (ріст, рух)2) тex. скріплювати скобою -
78 embound
v поет.обмежувати; покласти край* * *[im'baund]v; поет.обмежувати, поміщати ( у межі); класти межу -
79 enclose
v1) оточувати; обгороджувати; замикати; обрамляти, облямовувати2) вкладати (в конверт тощо); додавати3) обмежувати; закривати (проїзд тощо)4) брати (в лапки)5) вставляти (в раму)6) обгороджувати громадські землі* * *v1) оточувати, огороджувати; облямовувати3) обмежувати, закривати ( проїзд)5) вставляти (у раму, оправу)6) замикати ( кого-небудь); тримати в ув'язненні; = encloister I7) icт. огороджувати общинні землі -
80 entail
1. n1) родовий маєток; заповідне майно2) успадковані риси3) неминучий наслідок2. v1) юр. установлювати заповідне майно; обмежувати права розпоряджання власністю2) викликати, спричиняти3) передавати; дарувати* * *I [`enteil] n1) юp. майоратне спадкування2) родовий, заповідний маєток, майорат; заповідне майноII [in'teil] v1) спричиняти; викликати2) (on, upon) викликати; накликати ( незручності)3) юp. обмежувати права розпорядження власністю; засновувати заповідне майно
См. также в других словарях:
обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею … Український тлумачний словник
обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати … Словник синонімів української мови
обмежувати — дієслово недоконаного виду рідко обмежувати дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
звужувати — ую, уєш, недок., зву/зити, зву/жу, зву/зиш, док., перех. 1) Робити вужчим, зменшуючи ширину. || Робити меншою за розміром площу чого небудь. || Робити вужчим, тіснішим (одяг, взуття). || Створювати видимість вузького або вужчого, ніж є насправді… … Український тлумачний словник
обмежовувати — I ую, уєш, недок., обмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати … Український тлумачний словник
скорочувати — ую, уєш, недок., скороти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Робити що небудь коротшим (див. короткий 1)). || Зменшувати, обмежувати тривалість у часі. || Робити менш помітним час перебігу чого небудь. 2) Коротше виражати що небудь, позначаючи його… … Український тлумачний словник
воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… … Український тлумачний словник
дискримінувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Обмежувати в правах, позбавляти прав … Український тлумачний словник
замикати — а/ю, а/єш, недок., замкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Зачиняючи що небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. || розм. Затуляти, затикати чим небудь. || перен. Служачи захистом, робити що небудь неприступним для когось. || перен. Робити… … Український тлумачний словник
зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… … Український тлумачний словник
згортати — а/ю, а/єш і рідко зго/ртувати, ую, уєш, недок., згорну/ти, згорну/, зго/рнеш, док., перех. 1) Загинаючи край або краї, складати що небудь. || Опускати, складати що небудь підняте, розпростерте. || Закривати що небудь розкрите, розгорнуте. ||… … Український тлумачний словник