обмежувати

См. также в других словарях:

• обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею …   Український тлумачний словник

• обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати …   Словник синонімів української мови

• обмежувати — дієслово недоконаного виду рідко обмежувати дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• звужувати — ую, уєш, недок., зву/зити, зву/жу, зву/зиш, док., перех. 1) Робити вужчим, зменшуючи ширину. || Робити меншою за розміром площу чого небудь. || Робити вужчим, тіснішим (одяг, взуття). || Створювати видимість вузького або вужчого, ніж є насправді… …   Український тлумачний словник

• обмежовувати — I ую, уєш, недок., обмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., заст. Вирізняти, визначати межі чого небудь. Обмежувати поле. II див. обмежувати …   Український тлумачний словник

• скорочувати — ую, уєш, недок., скороти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Робити що небудь коротшим (див. короткий 1)). || Зменшувати, обмежувати тривалість у часі. || Робити менш помітним час перебігу чого небудь. 2) Коротше виражати що небудь, позначаючи його… …   Український тлумачний словник

• воля — і, ж. 1) тільки одн. Одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки. || Прагнення досягти своєї мети; рішучість. 2) Бажання, хотіння. || Вимога, наказ. ••… …   Український тлумачний словник

• дискримінувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Обмежувати в правах, позбавляти прав …   Український тлумачний словник

• замикати — а/ю, а/єш, недок., замкну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Зачиняючи що небудь, брати на замок, ключ, засув і т. ін. || розм. Затуляти, затикати чим небудь. || перен. Служачи захистом, робити що небудь неприступним для когось. || перен. Робити… …   Український тлумачний словник

• зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… …   Український тлумачний словник

• згортати — а/ю, а/єш і рідко зго/ртувати, ую, уєш, недок., згорну/ти, згорну/, зго/рнеш, док., перех. 1) Загинаючи край або краї, складати що небудь. || Опускати, складати що небудь підняте, розпростерте. || Закривати що небудь розкрите, розгорнуте. ||… …   Український тлумачний словник