-
101 tactful
atactful man [reply] — тактовна людина [відповідь]
-
102 tenderly
-
103 vicious
a1) порочний; розпусний; vicious practіces розпуста; vicious lіfe порочне життя; vicious companіons дурна компанія; розбещуючий, шкідливий; vicious book книга, що розбещує розум2) злий, злісний; зловмисний; жорстокий; vicious temper [look] злісний норов [погляд]; vicious remark уїдливе зауваження; vicious fіght [blow] жорстока сутичка [-ий удар]; а vicious spurt of temper приступ озлоблення, стан крайнього роздратування; “beware of vicious dogs” “обережно, злі собаки” ( напис); норовистий ( про коня)3) порочний; поганий, дурний; vicious style (of wrіtіng) поганий (літературний) стиль; vicious taste дурний /зіпсований/ смак; несмак; дефектний; помилковий, неправильний; vicious reasonіng неправильне /нелогічне/ міркування; відсутність логіки; vicious unіon мед. неправильне зрощення; жахливий, кепський, огидний; vicious headache жахливий /пронизливий/ головний біль; vicious mood кепський / жахливий / настрій -
104 walk around
phr v1) блукатиI have walked this district for miles around — я виходив весь цей район вздовж, поперек
-
105 ware
I = Delia Robbia II n1) промислові товари сільськогосподарські продукти; твори мистецтва; кустарні вироби3) як компонент складних слів, що означає (- ware) товари, виробиglassware — вироби зі скла; скляний посуд
silverware — столове срібло; вироби зі срібла
travel ware — валізи, дорожні приналежності
4) ж предмет торгівлі; товар ( звичайно продається не в магазині)III a; іст., поет.1) пильний; обережний; обачний2) свідомий; що усвідомлює ( щось)IV vв наказ. миcл. бережись!; обережно!V n; діал.2) юp. право збирати морські водорості ( на добриво)VI v; діал. VII [waːri] = whare -
106 warely
advпильно; обережно, обачно, розсудливо -
107 warily
advобережно, обачливо -
108 watch
I n1) годинник (наручний, кишеньковий)2) мop. корабельний хронометрII n1) ( over) пильне спостереження, нагляд; доглядon the watch for smth; smb — в очікуванні чого-н., кого-н.
to be on the watch for — підкараулювати, чатувати
2) мop. вахтаstarboard [port] watch — перша [друга]вахта; вахта правого [лівого]борта ( частина команди)
watch and watch — поділ команди на дві вахти; варта
to keep watch, to be on watch — нести вахту
4) icт. варта; караул, ( нічний) дозорthe town watch — міська варта; сторож; вартовий, часовий; оклик або крик нічного дозору
5) icт. варта ( частина ночі)in the watches of the night — під час нічної варти, вночі
III vwatch and ward — суворе спостереження; неусипна пильність
1) спостерігати, слідкувати; дивитися, спостерігатиto watch a game — дивитись гру; слідкувати за грою
2) ( over) стерегти, охороняти; вартувати; ( for) чекати, вичікувати, очікувати; видивлятися; чатувати, підкараулюватиto watch one's time, to watch for a chance — вичікувати слушний момент
3) бути напоготові, насторожі; проявляти обережність ( watch out)watch out!, watch it! — обережно!, будь обережним!
to watch with a sick person, to watch at smb 's (bed)side, to watch- beside a sick bed — чергувати у хворого /біля ліжка хворого/
5) стояти на вахті; бути в караулі, дозорі -
109 wet
I [wet] n1) вологість; сирістьcome in out of the wet — заходьте, не стійте під дощем
3) вогка земля4) cл. прихильник вільного продажу алкогольних напоїв5) cл. випивка; спиртні напої6) cл. нікчемна людинаII [wet] a1) мокрий; вологий, сирий"Wet Paint" — "обережно, пофарбовано"
wet with rain [with tears] — мокрий від дощу [від сліз]
wringing wet — мокрий, хоч вижимай
wet to the skin, wet through — промоклий наскрізь /до нитки/; to get wet промокнути
wet dock — мop. мокрий док; приливний басейн
wet pack — мeд. вологе обертання
wet ground — гeoл. водоносна порода, пливун
wet from the press — свіжий, щойно надрукований ( про газету); сирий ( про відтиски)
2) дощовий, вогкийwet spell — період дощів /негоди/
3) рідкий4) сльозливий; плаксивий5) cл. той, що підтримує дозвіл вільного продажу алкогольних напоїв, "мокрий"wet state [town] — штат [місто], де дозволено продаж алкогольних напоїв
6) п'яний7) cл. дурний, безглуздий8) cпeц. мокрий ( про процес)9) мeд. мокнучийwet cup — мeд. кровососна банка
wet wash — білизна, яку отримують з пральні в невисушеному вигляді; прання ( на відміну від хімчистки)
wet fish — солена риба; свіжа риба
wet specimens — cпeц. заспиртовані /що зберігаються в банках із спиртом/ препарати, зразки
wet sock — cл.; cл. нудна людина; слабке рукостискання
wet smack — cл.; cл. зануда
wet behind the ears — cл. недосвідчений, незрілий, "зелений", молоко на губах не обсохло
III [wet] vto come with a wet sail — летіти /нестися/ на всіх парусах, йти семимильними кроками
1) (wet, wetted [-d]) l. мочити, змочувати, зволожуватиto wet with water — облити /змочити/ водою
to wet one's bed — eвф. страждати на нічне недержання сечі
2) промокнути3) to wet one's whistle випити, промочити горло4) заливати водою (тліюче вугілля; wet down)5) ( wet out) розмочувати; промивати -
110 whip
I [wip] n1) батіг, канчук; кнут; хлист; різка; прут, хворостина2) кучерto be a good [a poor] whip — добре [погано]правити кіньми
whip behind! — обережно! (олик кучеру від того, що їде позаду)
3) політ. парламентський партійний організатор; повістка партійного організатора про необхідність бути присутнім на засіданні парламента4) миcл. псар6) взбиті вершки або яєчні білки; крем7) віничок, збивачка8) кінний воріт10) cпopт. ривок; кидокdelivery whip — кидок; выпуск снаряда
II [wip] vwith a whip of scorpions — дуже суворо /жорстоко/; to have the whip hand over smb підкорити собі кого-н.
1) хлестати, сікти; карати; мучити; піддавати різкій критиці, сварити2) cл. побити, розбити (супротивник; перемогти, перевищити)3) ( whip up) підгоняти; підхльостувати, підгонити; збуджувати; роздувати, розпалювати; оживляти, розворушити4) ( whip in) згоняти в кучу ( про собак-гончаків); збирати, згоняти в одне місце ( людей)5) політ. визивати(члена парламент на засідання (whip in, whip up))6) хлопати; тріпотіти, полоскатися7) рванутися, кинутися8) збивати (вершки, білки)9) cл. перекнути, пропустити (чарочку спиртного; whip off, whip up)11) c-г. молотити ( ціпом)13) мop. обмотувати, замотувати14) тex. піднімати ( вантаж) воротом15) cпopт. скинути (супротивника; whip off)16) cл. вкрасти••whip into shape — cл. обучити, натаскати; силою довести до бажаного вигляду або стану
to whip the devil /the old gentleman/ round the post /сл. around the stump/ — досягти свого манівцем
to whip through a task — cл. зробити що-н. на ходу /дуже швидко/
-
111 with
I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
112 бережно
бережно, бережко, обережно; поволі, стиха.* * *нареч.1) дбайли́во, бе́режно2) обере́жно, оба́чно, оба́чливо, сто́рожко -
113 исчезать
исчезнуть1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.* * *несов.; сов. - исч`езнутьзника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути\исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)
\исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті
\исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)
-
114 край
1) (коней, предел, рубежная полоса) край (-аю), кінець (-нця), окрай (-аю), окрайок (- айка), закрайок (-йка, берег (-рега), ум. краєчок (-єчка и -єчку), крайчик (-ка), кінчик, окраєчок (-чка); срвн. Конец 1. [Нема краю тихому Дунаю (Пісня). Світає, край неба палає (Шевч.). Карпо одсунувся на самий край призьби (Н.-Лев.). Поруч мене на краєчку всадовився якийсь п'яний чолов'яга (Крим.). На крайчику ліжка обнявшися заснули дві молоді голови (Франко). Я не силкуюся збагнути сю річ до краю (Самійл.). Замчали мене кудись на кінець села (М. Вовч.). Я льотом долетів до гайового окраю, - нема! (М. Вовч.). В кінець гаю, на окрайку стояв дуб-довговік (М. Вовч.). Поставив пляшку на самому березі столу (Сл. Ум.). Надягає черкеску, обшиту по берегах срібним галуном (Мова)]. Край одежды - край, омет (-та). [На гаптовані омети ризи дорогої! (Шевч.)]. Край соломенной крыши - стріха, остріха, острішок (-шка), (судна) облавок (-вка). Края сосуда, кратера и т. п. - вінця (р. вінець), береги, криси (-сів), посудини, кратера. [Розбий яйце об вінця шклянки (Звин.). Кратерові вінця (береги). Глибока миска з крутими берегами (Конотіпщ.). Здавалися йому крисами коло горшка або коло миски (Н.-Лев.)]. До -ёв, до самых -ёв - по вінця, по самі вінця. В уровень с -ями - ущерть, украй. [Не наливай горщика вщерть (Звин.). Її серце налилося щастям ущерть (Н.-Лев.). Злотом насиплю я човен украй (Грінч.)]. Насыпанный в уровень с -ями - щертовий. [Буде щертових мірок дев'ять, а верхових вісім (Сл. Гр.)]. Осторожно, это стакан с острыми -ями! - обережно, в цієї шклянки гострі вінця. Переливать через край - лити через вінця. Течь, литься через край, -ая - литися через вінця. [Повнії чарки всім наливайте, щоб через вінця лилося (Пісня)]. Имеющий широкие края - крисатий; срвн. Широкополый. Лист с вырезными, зубчатыми -ями - листок із вирізними, зубчастими берегами (краями). Край болота - приболоток (-тка). Тут тебе и край! - тут тобі й край! тут тобі й гак! тут тобі й амінь! Сшитый край ткани - см. Рубец. Шов через край - запошивка. Шить через край - запошивати. Рана с рваными -ями - рана з рваними краями. Язва с расползшимися -ями - виразка з розлізлими краями. Конца -аю нет - нема кінця-краю, без кінця й краю. Стол по -ям с резьбою - стіл із різьбленими закрайками. С которого -аю начинать пирог - з котрого кінця починати пирога? На реке лёд по -ям - на річці крига край берегів. Уже пришёл край моему терпению, а где край бедам! - уже мені терпець урвався, а лихові кінця немає! Он хватил, хлебнул через край - він перебрав міру, він хильнув через міру. На краю света - на краю світа, край світа. На краю пропасти - край безодні. На краю гроба - одною ногою в труні. Он был на краю гибели - він мало не загинув. Я проехал Украину из края в край - я переїхав Україною з кінця в кінець, я проїхав Україну від краю до краю. На край - (на) край. [Скажи-ж мені: де мій милий. Край світа полину (Шевч.)]. Вдоль края - понад, понад край, вкрай чого. [Понад шляхом щирицею ховрашки гуляють (Шевч.). Їхала пані вкрай города (Номис)]. На краю, с -аю, нрч. - край, покрай, накрай, наузкрай чого, кінець чого. [Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). Потім на світанні, як біляві хмари стануть покрай неба, мов ясні отари… (Л. Укр.). Жила вдова накрай села (Пісня). Наузкрай ниви курився димок (Сл. Грінч.)];2) (ребро, грань) руб (-ба), пруг (-га), рубіж (-бежа), ребро, край. [Ударив рубом лінійки (Сл. Ум.). Вдарився об двері, об самий руб (Сл. Ум.). Об піл, об рубіж головкою вдарилося (Пирятинщ.)]. Край скошенный - скісний руб (край). Край острый (орудия, инструмента) - гострій (-рія), ум. гострієць (-рійця); (тупой) хребет (-бта), рубіж (-бежа). [Ледве махала сокирою, б'ючи вже обухом, а не гострієм (Грінч.). Хребет пилки. Рубіж ножа]. Край поперечный - торець (-рця). [Торці клепок звичайно скісно обрізують (Бондарн. виробн.)]. Край кристалла - кристаловий руб. Гора с зубчатым верхним -аем - гора з зубчастим хребтом. Гора с зубчатыми боковыми -ями - гора з зубчастими ребрами;3) (страна, область) країна, край, україна, сторона, земля, ласк. країнка, країнонька, країночка, сторононька, стороночка, (территория) терен (-рену). [Десь, колись, в якійсь країні проживав поет нещасний (Л. Укр.). Ой, пошлю я зозуленьку в чужую країноньку (Пісня). У якому краї мене заховають? (Шевч.). Прибудь, прибудь, мій миленький, з україн далеких (Пісня). На тій прославній Україні, на тій веселій стороні (Шевч.). Полину я в чужу сторононьку шукать таланоньку (Пісня). На чужій сторонці найду кращу або згину, як той лист на сонці (Шевч.). Встає шляхецькая земля (Шевч.)]. Какими судьбами вы в наших -ях? - яким вас вітром занесло до нас? Тёплые края - теплі краї, (мифол.) вирій, ирій (-ію и -ія). [Зажурилася перепілочка: бідна моя голівочка, що я рано із вирію прилетіла (Пісня)]. Родной край - рідний край, батьківщина; срвн. Родина. [Треба рятувати рідний край (Сторож.)], Далёкий край, дальние края - далекі краї, далека сторона, далекий край, (метаф.) не близький світ. [Одна, як та пташка в далекім краю (Шевч.)]. Чужие края - чужина, (ласк. чужинонька), чужа сторона, чужа країна, чужий край. [Тяжко-важко умирати у чужому краю (Шевч.). Свій край, як рай, чужа чужина, як домовина (Приказка). Виряджала мати доньку в чужу сторононьку (Пісня)]. По чужим -ям - по чужих краях, по світах. [Не забував він і того, що по світах робиться, по інших сторонах (Єфр.)]. Познакомиться с чужими -ями - чужих країв побачити, світа побачити. [Побуває наш у солдатах, світа побачить, порозумнішає (Крим.)]. Путешествовать по чужим -ям - мандрувати (подорожувати) по чужих сторонах (краях). Заморский край - заморський край, заморська сторона, замор'я (-р'я). Работы у нас непочатый край - у нас праці сила- силенна;4) (часть говяжей туши) край. [Товстий край. Тонкий край].* * *I сущ.1) (предельная линия, окраина) край, род. п. кра́ю; ( конец) кіне́ць, -нця́; (верхний обрез стенок сосуда, перен.) ві́нця, -нецьиз кра́я в \край, от кра́я [и] до кра́я — від (з) кра́ю [і] до кра́ю, з кра́ю в край, з кінця́ в кіне́ць
2) (область, местность, административно-территориальная единица) край; ( страна) краї́наII предл. диал.\край доро́ги — край доро́ги (шляху)
-
115 легче
1) (ср. ст. от Легко) легше, (ласкат.) легшенько; вільніше; срвн. Лёгкий, Легко. [Буде легше в чужім полі сироті лежати (Шевч.). Буду я для неї наймичку держати, щоб вона в мене легшенько робила, щоб вона в мене хороше ходила (Пісня)]. -че говорить, чем делать - легше говорити, як взяти та зробити. Мне от этого не -че - мені з того не легше. Легче! - легше! помалу! поволі! обережно! Шла кума пеша, куму -че - баба з воза, на коні (коням) легше. -че всего - найлегше. Как можно -че - як-найлегше, що-найлегше. -че всего давать советы - найлегша справа (найлегше) давати поради. Час от часу не -че - що година, то не легше. -че стало на душе - з душі мов спало, відлягло (иногда: відлигнуло) на серці. [Нехай трохи одлигне на серці (Основа)]. -че становиться, стать - легшати, полегшати. Мне -че станет, становится, становилось, стало - полегшає, легшає, легшало, полегшало, відпустить, відпустило мені. [Сльоза змиває горе, от воно й легшає людині (Грінч.). Полегшало на два роки по всій Україні (Руданськ.). Оце мені трохи відпустило (Кониськ.)];2) (более лёгкий) легший від (за) кого - см. Лёгкий. Он -че меня - він легший за мене. Он -че всех - він найлегший поміж усіма, за всіх.* * *сравн. ст.1) прил. ле́гший2) нареч. легше -
116 ночной
нічний, (происход. ночью, свойственный -чи ещё) вночішній. [Погляд звів геть на небо нічнеє (Л. Укр.). В темряві нічній (Вороний). Калатало нічного сторожа (Коцюб.). Гудок прорізав повітря; кінчалася нічна зміна (Ледянко). Холодне вночішнє повітря (Грінч.) Серед вночішньої тиші (Корол.). Цвірчали вночішні цвіркуни (Загірня)]. -ная бабочка, -ной мотылёк - нетля, нічний метелик. [В гнівливе серце помисл злий, як нетля в світло, лине (Франко)]. -ным бытом - вночі; см. ниже -ной порой. -ное время, -ная пора - нічний (вночішній) час, нічна доба, (редко) нічна діб (р. доби); см. Пора 1. В -ное время, -ной порой, в -ную пору - вночі, за ночи, нічного (вночішнього) часу, нічної доби, нічною добою, (диал.) унічпори (Біл.-Нос.); срв. Ночью. -ной горшок - нічний горщик, нічний горщечок, (нічне) горня(тко), уринал (-ла), нічна ваза, (эвфем.) генерал. [Передайте мені, будь ласка, нічний горщик (М. Хвильов.). Карло Іванович увійшов з порожнім «генералом» і поставив його обережно під кровать (М. Хвильов.). Швидше посади дитину на горнятко! (Звин.)]. -ной дозор - нічний дозір, нічна варта (чата). -ная красавица, бот. - а) (Hesperis matronalis L.) вечерниці (-ниць) (пахучі), вечірня (нічна) фіялка, вечірня (нічна) доба; б) -ная красавица и -ная красота (Mirabilis Jalappa L.) нічна краса; в) -ная красавица и -ные духи (- ной дух) (Platanthera bifolia Rchb.) любка (дволиста), нічна фіялка. -ной мрак - см. Мрак. -ной отдых - нічний відпочинок (-нку), спокійне ночівля (-ля, ср. р.). [Як тебе забрали в москалі, - ні одного спокійного ночівля не мали ми (Г. Барв.)]. -ной пастух - нічний пастух, нічліжник, (редко ночліжник), нічліжанин, (редко) ночліжанин (мн. -жани, -жан). [Ночліжники бачили, що такі-то коло їх коней ворожили (Номис)]. -ная птица - нічний (вночішній) птах, нічна (вночішня) птаха (пташка), нічниця. -ная работа - нічна (вночішня) робота; нічкування. -ная рубашка - нічна сорочка, сорочка на ніч. -ное светило - нічне світило, місяць (-ця), місяць яснорогий, нічник (-ка) (Чуб. I), (поэт., аллег.) золота діжа. -ная тень - нічна (вночішня) тінь; (видение) нічний привид.* * *нічни́й -
117 нужно
глаг. нрч. треба (в разговоре, пров. тра и тре), потрібно; (редко: должно) повинно, (следует) слід, належить, (имеется потребность) потреба, до потреби; срв.II. Надо. [Треба соли, треба горшків, треба смоли (Н.-Лев.). Хоч хочете, не хочете, - треба привикати (Пісня). Хитрощів зажити треба їм (Грінч.). Тра на базар їхати (Звин.). Тра комусь їхати в дубину (Рудан.). Тре тим рогом чесатися, котрим можна дістатися (Шейк.). Хіба потрібно було все це розказувати? (Київ). На стосунки суспільства з собою повинно дивитися, як на вільну умову (Наш). А оцього гвіздка вам потреба? (Звин.). Чарка-друга - до потреби (Стариц.)]. Что (чего), кого вам -но? - що (чого), кого вам треба? Мне -но итти - мені треба йти. Это -но делать осторожно - не треба робити обережно. Если будет -но - якщо (коли, як) треба буде. Сколько -но - скільки треба (потрібно), скільки потреба. [Хай візьме їх (гроші) або всі, або скільки потреба (Грінч.)]. Всё, что -но для писанья - все потрібне до (для) писання (щоб писати). Как раз то, что -но - саме (як-раз) те, що (чого) треба. -но же было мне встретить его! - треба-ж було (надало-ж) мені зустріти (спіткати) його! Так -но - так треба, так мусить бути, (подобает) так годиться. Не -но - не треба (в разгов.: не тра, не тре), не потрібно, нема(є) потреби. Мне это ни на что не -но - мені цього ні на що не треба, мені це ні на що (ні до чого) не потрібне, мені це без потреби (ні до чого). -но бы - треба-б, (следовало б) слід-би, випадало-б.* * *предик.треба, потрі́бно; ( следует) слідне \нужно но — не тре́ба, не потрі́бно, не слід; ( нет надобности) нема́є (нема́) потре́би
что вам \нужно но? — (что вы хотите?) чого́ (що) вам тре́ба?, що вам потрі́бно?
наговорить бо́льше, чем \нужно но — наговорити бі́льше, ніж тре́ба (ніж потрі́бно, ніж слід)
о́чень \нужно но, куда́ как \нужно но — ду́же потрібно
-
118 осмотрительно
обачно, обачливо, оглядно, обережно, з оглядом.* * *нареч.оба́чно, оба́чливо; ба́чно; обере́жно -
119 прокрадываться
прокрасться1) прокрадатися, крастися, прокрастися, (о мног.) попрокрадатися куди; срв. Вкрадываться, Закрадываться. [З того часу почала татарва крастись проміж наших чат малими купаки (Куліш). Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох (Шевч.). Крізь невелику щілочку прокрався до їх у темноту місяць срібною стежечкою (Мирн.)]. -ться откуда (выходя) - викрадатися, викрастися звідки. [Треба було так обережно викрастися в море, щоб вороги не зогледілися, як козаки нападуть на їх (Загірня)];2) (попасться в краже) прокрастися, (во множ.) попрокрадатися.* * *I несов.; сов. - прокр`астьсяпрокрада́тися, прокра́стися, украда́тися, укра́стися, закрада́тися, закра́стися, скрада́тися, скра́стисяII несов.; сов. - прокр`асться( совершать кражу) прокрада́тися, прокра́стися -
120 противодействие
протидіяння, супротивне діяння, протичинність (-ности); (сопротивление) опір (-пору), (препятствие) перека, перешкода, завада, заборона. [Фізичне діяння й протидіяння (супротивне діяння). Обережно треба поводитись, щоб не наразитись на непереможний народній опір (Н. Рада). Нема йому впину, нема заборони (П. Мирн.)]. Оказывать, оказать -ствие - опір чинити, учинити, опір ставити, поставити, опиратися, опертися проти кого, проти чого или кому, чому. Срв. Противодействовать.* * *протиді́я; (о воздействии, влиянии) протиді́яння
См. также в других словарях:
обережно — Присл. до обережний … Український тлумачний словник
обережно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Обережной — м. местн. Тот, кто охраняет, оберегает кого либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Las Meninas (фильм) — Las Meninas Las Meninas Жанр авторское кино, психологическая драма … Википедия
Менины (фильм) — У этого термина существуют и другие значения, см. Менины. Менины Las Meninas … Википедия
пожовувати — ую, уєш, недок., перех. і неперех. Жувати неквапливо, обережно, помалу або час від часу. || у сполуч. зі сл. губами, ротом. Неквапливо, обережно, помалу або час від часу робити рухи губами, ротом, як під час жування … Український тлумачний словник
Priestly Society of Saint Josaphat — The Priestly Society of Saint Josaphat Kuntsevych (SSJK) is a society of putatively traditionalist priests and seminarians of the Ukrainian Greek Catholic tradition led by the priest Basil Kovpak. It is based in Riasne, Lviv, Western Ukraine. [… … Wikipedia
ОБЕРЕГАТЬ — ОБЕРЕГАТЬ, оберечь что, охранять, варять, защищать, укрывать, отстаивать, стеречь, хранить в целости, сторожить, заботиться уходом. Наседка оберегает цыплят. Оберегайте луга от потравы. ся, быть оберегаему; беречься, остерегаться. Всяк сам… … Толковый словарь Даля
Красная ртуть — У этого термина существуют и другие значения, см. Красная ртуть (значения). Красная ртуть, она же RM 20/20, она же многофункциональный катализатор или Compound 20/20 несуществующее вещество, якобы одна из последних военных разработок СССР.… … Википедия
Пласт (украинская скаутская организация) — Скаутская организация Пласт В составе WOSM Страна … Википедия
Пласт (Национальная Украинская скаутская организация) — Скаутская организация Пласт В составе WOSM Страна … Википедия