Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

нов.

  • 1 новёхонький

    и Новёхонек новісінький, (диал.) новіненький. [Новісінька сукня (Київщ.). Новіненький віз (Бердич.)]. Новым -кий - новий-новісінький. [Одежина уся нова-новісінька (М. Вовч.)].
    * * *
    усилит.; тж. новёшенький
    нові́сінький

    Русско-украинский словарь > новёхонький

  • 2 Новёшенький

    и Новёшенек см. Новёхонький.

    Русско-украинский словарь > Новёшенький

  • 3 піновіддільник

    техн. пеноотдели́тель

    Українсько-російський політехнічний словник > піновіддільник

  • 4 Новициат

    новіціят (-ту).

    Русско-украинский словарь > Новициат

  • 5 новеть

    новіти, новішати, о(б)новлятися, поновлятися; срв. Новиться. Весной вся природа - веет - на (по, об) весні вся природа обновляється.
    * * *
    нові́шати, нові́ти

    Русско-украинский словарь > новеть

  • 6 новейший

    1) (превосх. степ.) найновіший. -шие известия - найновіші (найсвіжіші, последние: останні) звістки (вісті);
    2) (ближайший к современности, современный) новітній, (нового времени) новочасний; (модерн) модерний. [Залежність наших новітніх авторів від стародавніх (Л. Укр.). Єгиптяни не знали такої хронології, як новітні народи (Л. Укр.). Видавання пам'яток новітньої української літератури (Стат. Ак. Н.). Новочасні західньо- европейські держави (Доман.)]. В -шее время - за новітніх часів, за новітнього часу, за новітньої доби, в новітні часи, в новітній час, новітніми часами. -шие философы - новітні (найновіші, новіші) філософи.
    * * *
    превосх. ст.
    2) (последний по времени, современный) нові́тній, найнові́тніший

    \новейшийая литерату́ра — нові́тня літерату́ра

    Русско-украинский словарь > новейший

  • 7 новый

    и Нов новий; (поновее, поближе к современности) новітній; (нового времени) новочасний. [Може викую я з його (слова) до старого плуга новий леміш і чересло (Шевч.). Вступає в вік новий душа чиста (П. Тичина). Скажіть якої новітньої казки (Звин.). Новітня сукня (Крим.). Привезли саркофаг до брами новітнього храму (Л. Укр.). Новітні співці відгукнулись на голос той (Вороний). Страшна була людям якась новітня, невідома міць (Дніпр. Ч.). Знайшли собі новітнє щастя (Крим.)]. -вые века - нові віки, нова доба. -вый год - новий рік. Встречать -вый год - зустрічати новий рік. С -вым годом! - з новим роком! Поздравлять с -вым годом - см. Поздравлять. -вый завет - новий заповіт (завіт). -вая Зеландия, -вая Каледония и т. п. - Нова Зеландія, Нова Каледонія и т. п. -вые лица (особы) - нові люди. -вый мир - новий світ. [Світ новий, багряний (Сосюра)]. -вая неделя, церк. - провідний тиждень, проводи (-від и (реже) -дів). -вый порядок, режим - новий порядок (лад), режим. -вый Свет, геогр. - Новий Світ. -вое серебро - нове срібло, мельхіор (-ру). -вое слово (неологизм) - нове слово, новотвір (-твору). -вый стиль - а) (летоисчисления) новий стиль; б) (в искусстве) новий стиль, (модерн) модерний стиль, стиль-модерн. -вый человек - нова людина; (новичок) новак (-ка). Что -вого? - що (чути) нового? Пока -во что кому - поки новина (новинка) що кому. Совершенно -вый - новісінький. По -му - по- новому; по-новітньому. Старый друг лучше -вых двух - за старого приятеля двох нових дають, (та й то не беруть). -вая метла чисто метёт - см. Мести 1.
    * * *
    нови́й

    [вот ещё] \новыйое де́ло! — от (ото́, оце́) [ще] новина́!

    \новыйая экономическая поли́тика — см. нэп

    Но́вый завет — Нови́й завіт

    \новыйый стиль — нови́й стиль

    Русско-украинский словарь > новый

  • 8 появляться

    появиться
    1) (показываться, становиться видным, предстать) з'являтися, з'явитися (редко появлятися, появитися), виявлятися, виявитися, уявлятися, уявитися, виникати, виникнути и виникти, (о мн.) поз'явлюватися и т. д. [На небі з'являються зорі (Коцюб.). Бабуся з'явилась на дверях (Л. Укр.). В одному з товстих місячників з'явилася дуже прихильна оцінка поетичних писань Лаговського (Крим.). Оддаль виявляються озера (Стор.). На вулиці чорна свита виявилась одна й друга (М. Вовч.). З високих черешень уявилася Марта (М. Вовч.). З-за кущів виникла висока постать (Н.-Лев.). Як не уявиться він завтра, то й зовсім його не ждіть (Звин.)]; (показываться) показуватися, показатися, (из-за чего-л.) витикатися, виткнутися, виступати, виступити, (во множестве) висипати, висипати, (внезапно) вириватися, вирватися; нагодитися; срв. Показываться. [Покажеться висока двугорба гора (Крим.). Сонце почне витикатись (Мнж.). У сю хвилину я витикався на двері (Грінч.). Зорі висипали на небі (Н.-Лев.). Вирвався, як Пилип з конопель (Ном.)]. -виться вдруг (тут как тут) - уродитися, вигулькнути, гулькнути. [Як де сама зостануся, так і він тут уродиться (Грінч.). Зразу вродився веселий настрій (Васильч.). Вигулькнув із моря]. -ться куда - (показывать нос) потикатися, поткнутися куди. [Хай до нас не потикається]. Изредка -ться - навертати, навернути куди. [Хіба обідати та на ніч наверне додому (Мирн.)]. -виться на свет - з'явитися на світ, виявитися на світі, по[на]родитися на світ. -вилась молодая луна - молодик народився. -ляться, -виться перед чьим-л. взором - ставати, стати, поставати, постати кому перед очима;
    2) ( об'являться, обнаруживаться) об'являтися, об'явитися, проявлятися, проявитися, (чаще о болезнях) прокидатися, прокинутися, (о болезнях, страхе, вредных насекомых, сорных травах и т. д.) укидатися, укинутися, (во множ.) кинутися, забуяти; срв. Обнаруживаться. [Об'явиться новий філософ (Н.-Лев.). Проявилася в Англії «чорна смерть» - чума (Доман.). У тебе самого проявилася істерика (Крим.). Сивий волос почав укидатися. Укинувся червак у хліб. Страх у серце вкинувся (М. Вовч.)]. В городе -вился тиф - в місті прокинувся тиф. -ются кражи - прокидаються крадіжки. -ляется болезнь - про[и]кидається x(в)ороба. -вились (во множестве) сорные травы - кинулись, забуяли бур'яни;
    3) (возникать) з'являтися, з'явитися, поставати, постати (и повставати, повстати), наставати, настати, ставати, стати, виникати, виникнути и виникти, (иногда) прокидатися, прокинутися; срв. Возникать. [З'являються поважні літературні видання (Єфр.). Повстають нові видавництва (Єфр.). Перш ніж настав світ (Єван.). Прокидаються подекуди нарікання на громадський нелад (Єфр.)]. -лись новые обычаи - зайшли (настали, постали) нові звичаї. -ляется желание, мысль - прокидається бажання, думка. -ляется мода, потребность - заходить мода на що, потреба;
    4) (браться, взяться) братися, взятися, заводитися, завестися, (о мн.) позаводитися. [Козаки беруться не знать звідкіля (Куліш). Десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.). Звідкіля це ти узявся? Відколи султани позаводилися на сході (Крим.)]. Откуда -лись у него деньги? - звідки в його взялися, завелися гроші? -лись деньжонки - завелися грошенята. -ляется желание уснуть - сон (на сон) береться. -ются ссоры - беруться сварки. Недавно -вившийся - новітній. [Це новітній пан (Гуманщина)]. До того времени -вившийся - дотихчасовий. То -ляясь, то исчезая - прогульком. [Місяць прогульком з-за хмари виглядав (Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - появ`иться
    з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися, явля́тися, яви́тися; уявля́тися, уяви́тися; ( возникать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

    Русско-украинский словарь > появляться

  • 9 новизна

    1) (состояние) новість, новітність (-ости), новина, (реже) новизна. [Кожне слово Писарева дихало принадою новітности (Крим.). Особливою новиною ця теорія не визначається (М. Калин.). Там невідоме, небезпечне, але принадно-прекрасне в своїй новизні (А. Любч.)];
    2) (новшество) новина, новизна. [В усій тій новизні давнина вчувається (Рада)]. Страсть к -не - пристрасть до всього нового.
    * * *
    новизна́, новина́

    Русско-украинский словарь > новизна

  • 10 нововведение

    1) (действие) заводження (запроваджування) нового, новозаводження, новозапроваджування, заводження (запроваджування) вперше, оконч. заведення (запровадження) нового, новозаведення, заведення (запровадження) вперше. Путём -ния - шляхом новозаводження (новозаведення и т. п.), вперше заводячи (запроваджуючи);
    2) новозаведення, новозапровадження, (новшество) новина, новість (-вости), (новый обычай) новий звичай, (новый порядок) новий порядок (лад); срв. Новшество. [В нашій установі багато новозаведень (Київ). З новим завідувачем почалися нові порядки (звичаї) (Київ)]. Делать -ния - заводити (запроваджувати) нові звичаї (порядки).
    * * *
    нововве́дення; ( новшество) новина́

    Русско-украинский словарь > нововведение

  • 11 новость

    1) (новизна) новість (-вости). -вость дела - новість справи;
    2) (новый случай, новое явление) новина, (редко) новина; (новинка) новинка; (первина) перш[в]ина. [Мати почала розмовляти рідною мовою; мені ця новина дуже припала до вподоби (Крим.). Ой у нас на селі новина: зацвіла у лузі калина (Пісня). Весна нам принесла новини невеселі (Л. Укр.). Чого нам, люди добрі. за новинами впадати? (Л. Укр.). Овва! хай б'ють! чи то мені первина! (Свидн.)]. Это для меня -вость - це для мене (мені) новина;
    3) новина, новість (- вости); см. Новшество;
    4) (весть, первое известие о чём-л.) новина, новинка. [Мати, почувши страшну новину, заніміла (Грінч.). Став пиво, скажу новину (Коцюб.). Коли ще матимеш які новини, звели й мене оповістити (Куліш). Ти на станції був, чи не чув часом новинки якоїсь? (Кирил.)]. Приятная -вость - приємна (втішна) новина. Какие -ти? - які новини? які новинки?
    * * *
    1) новина́

    вот [ещё] \новостьть (\новость ти)! — от (ото́, оце́) [ще] новина́ (нови́ни)!

    [это] что [ещё] за \новостьть (\новость ти)? — [це] що [ще] за новина́ (нови́ни)?

    \новостьти в нау́ке — нови́ни в нау́ці

    \новостьть сезо́на — нови́на сезону

    2) ( новизна) новизна, новина́

    Русско-украинский словарь > новость

  • 12 Поновее

    трохи новіший; (нареч.) трохи новіше. Эта рубаха -вее твоей - ця сорочка (зап. дещо) новіша за твою.

    Русско-украинский словарь > Поновее

  • 13 возникать

    возникнуть по(в)ставати з чого, повстати [Сердечний біль повстав з нудьги за сім'єю (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.)], настати, стати, виникати з чого, виникнути, виникти [Нові держави легко виникають, але й руйнуються так само легко. Думка про се виникла в селян (Грінч.)], уставати, устати, з'являтися, з'явитися, братися, взятися, вироюватися, вироїтися [Відсіля-ж то й вироїлася приказка (Стор.)]; сов. вродитися, зродитися [В неї зродилася думка], зародитися [Ідилія так само зародилася в старовину (Єфр.)], народитися [Класична поема народилася з народніх пісень (Єфр.)], прокинутися [Прокинулися нові думки]; (подоспеть) наспіти [Знов наспіла думка (Крим.)], зробитися, піти [Невже народня ненависть до латинців пішла з самого тільки завидливого нашепту? (Куліш)]. Возникает вопрос - повстає (заходить) питання.
    * * *
    несов.; сов. - возн`икнуть
    виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти; (в памяти, сознании) уявля́тися, уяви́тися, зрина́ти, зри́нути, виро́юватися, ви́роїтися

    Русско-украинский словарь > возникать

  • 14 жёрнов

    жорно, мн. жорна (р. жорен). [Добрі жорна все перемелють]. Верхний -нов - верхняк. Нижний -нов - спідняк.
    * * *
    жо́рно; ( в мельнице) ка́мінь, -меня

    Русско-украинский словарь > жёрнов

  • 15 знакомство

    1) с кем - знайомість, знакомість (-мости), реже: спізнання, зазнавання, (диал.) знакімля з ким. [Нові знайомості, нові люди (Н.-Лев.). У мене була з ним давня знайомість (Крим.)]. Сделайте это мне по -ву - зробіть це мені по знайомості. Водить -во с кем (знаться) - знатися, водитися з ким. [Прощайте! Дай, боже, знатися! (Г. Барв.). Вони водяться з консулами (Крим.)]. Свести, завести с кем -во - зазнатися, зазнайомитися з ким. Поддерживать -во с кем - підтримувати знайомість з ким. Прекратить, прервать -во с кем - припинити, перервати знайомість із ким, відкинутися від кого, розцуратися з ким;
    2) с чем - знайомість, ознайомлення, обізнання з чим. [Обізнання з різними продукціями (Азб. Ком.)].
    * * *
    знайо́мство, знайо́мість, -мості; (ознакомленность с чем-л.) обізнаність, -ності

    по \знакомство ву — по знайо́мству, по знайо́мості

    Русско-украинский словарь > знакомство

  • 16 иголочка

    уменьш.
    1) го́лочка

    с \иголочкаки — з го́лочки, нові́сінький

    оде́тый с \иголочкаки — одя́гнений з го́лочки (як ля́лечка); у нові́сінькому вбра́нні́; убра́ний, як на весі́лля

    2) го́лочка, шпи́лечка; шпи́чечка; хвої́нка
    3) го́лочка
    4) го́лочка; ска́лочка; шпи́чечка

    Русско-украинский словарь > иголочка

  • 17 книжный

    1) книжковий. [Чуття любови до женщини розвіяло книжковий туман (Франко). Засісти за вчену книжкову працю (Крим.)]. -ная лавка, -ный магазин - книгарня. [Насамперед побіг по книгарнях подивитися, чи нема яких новин літературних (Грінч.)]. -ная палата - книжкова палата. -ная полка, -ный шкап - книжкова полиця, книжкова шафа, полиця, шафа на книжки. -ный рынок - книжковий, книгарський ринок (-нку). [На книгарський ринок викидаються все нові та нові видання (Єфр.)]. -ный торговец - книгар (-ря). -ная торговля - а) торго[і]вля (торгування) книжками; б) (книжная лавка) книгарня. - ный червь - книжковий черв ((х)робак), книгогриз. [З мене - вчений книжковий черв-робак (Крим.)]. -ное золото - см. Книжчатый;
    2) (о языке, стиле) книжний. -ный язык - книжна мова. [Він не встиг зрозуміти правничу книжну мову (Кон.)];
    3) (о начитан. человеке) книжник, учений, книжна людина, (редко) книжковий (чоловік), (ирон.) книгогриз. [Люди книжкові змальства у всякій розумній речі дадуть раду (Куліш)].
    * * *
    1) (относящийся к книге, предназначенный для книг) книжко́вий

    кни́жная пала́та — книжко́ва пала́та

    \книжный магази́н — книга́рня, книжко́ва крамни́ця, книжко́вий магази́н

    2) перен. кни́жний

    кни́жные зна́ния — кни́жні знання́

    \книжный стиль — кни́жний стиль

    Русско-украинский словарь > книжный

  • 18 новоявленный

    новоявлений, (новейший) новітній, (нового времени) новочасний, (возникший внове) новонасталий, новопо(в)сталий, новонароджений, новонарожденний. [Новоявлена партія (Пр. Правда). Новітній святий (Коцюб.) Він дасть землі, Микула новочасний (М. Рильськ.). Новонарожденний автократизм (Рада)].
    * * *
    новоя́влений, новоз'я́влений

    Русско-украинский словарь > новоявленный

  • 19 новшество

    новина, новість (-вости), (новый обычай) новий звичай, (новый порядок) новий порядок (лад); срв. Нововведение 2. [Почало й добро з тої новини виникати (Куліш). В своїм гурточку він завів новину - гуртову працю (Коцюб.). Се була тоді новість у Галичині і збудила загальну гутірку (Франко)]. Составляющий -ство, являющийся -ством - новинний. [Цивільний шлюб для люду українського не новинне та нечуване щось, а цінна спадщина з попередніх часів (Доман.)].
    * * *
    новина́; ( нововведение) нововведе́ння; ( новый обычай) нови́й зви́чай

    Русско-украинский словарь > новшество

  • 20 новь

    1) (непашь, целина) цілина, новина, (диал.) цільник, цілик (-ку), цілець (-льця) (Франко), цілиця, (перелог) переліг, обліг (-логу). [Де був колись пустар одвічнодикий, він борозну найпершу проорав, і цілини великі скиби чорні лягли в степу (Грінч.). Орав милий на цілині (Пісня). На новині хліб сіяли (Липовеч.). От борона! такою бороною можна і цілик волочити (Звин.). Орали ми цілицю, сіяли ми пшеницю (Макс.)];
    2) см. Новина 2;
    3) (перен.: новые силы) нові сили (р. сил), цілина, новина. [Роман Турґєнєва «Нові сили» (М. Зеров). Багато ще в нас соковитої цілини (А. Любч.)];
    4) месяц на -ви (в -ви) - молодик (- ка); см. Новик 5.
    * * *
    с.-х.
    1) ( целина) цілина́, новина́

    Русско-украинский словарь > новь

Страницы

См. также в других словарях:

  • новѣи — (10) сравн. степ. к новыи в 1 знач.: ѹбо˫авъс˫а б҃жии чл҃вкъ. || да нѣчьто пѹще новѣе сътворить неистовыи. (νεωτερίσῃ) ЖФСт ХII, 87–87 об.; ничьтоже не сътворилъ еси новѣѥ. нъ ѡставилъ еси сиѥ. (καινότερоν) КР 1284, 320г; толма собѣ новѣиша˫а… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • НОВ — нерастворенное органическое вещество хим. НОВ неконтактный оптический взрыватель физ. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. НОВ… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Нов — (Ново, Номва). Место, где во времена Саула жил священник Ахимелех со своим семейством (1Цар 21:1; 22:9,11,19). В Ис 10:32 Н. упоминается как место последней остановки ассирийцев на пути к Иерусалиму. В Неем 11:32, при перечислении городов, в к… …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • Нов — Нов, иначе Номва (бугор, возвышение) (1Цар.21:1 , 1Цар.22:9 и др.) священнический город в кол. Вениаминовом, местопребывание первосвященника Авимелеха, в то время, когда прибыл к нему Давид и получил от него хлебы предложения и меч Голиафа. Узнав …   Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.

  • нов — нареч, кол во синонимов: 1 • новый (85) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • новіціат — Новіціат: послушництво [41] …   Толковый украинский словарь

  • новіціят — Новіціят: послушництво [2;XIII] пробний річний період для кандидатів у ченці; тут: монастир для таких кандидатів [54] …   Толковый украинский словарь

  • новітній — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • нов. — Н. нов. Новый топ. карт. Н. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. нов. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • новітній — я, є. 1) Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. 2) Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. || рідко. Новий, інший; не той, що був раніше. •• Нові/тня істо/рія історія останнього… …   Український тлумачний словник

  • новёхонький — новёхонький, новёхонькая, новёхонькое, новёхонькие, новёхонького, новёхонькой, новёхонького, новёхоньких, новёхонькому, новёхонькой, новёхонькому, новёхоньким, новёхонький, новёхонькую, новёхонькое, новёхонькие, новёхонького, новёхонькую,… …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»