-
21 нрав
1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.* * *1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вівпо \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́
2)\нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови
быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї
-
22 нынешний
1) (теперешний, настоящий) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (новейший) новітній, (этот) цей; (этого года) цьогорічний, сьогорічний, (этого лета) цьоголітній; срв. Настоящий 1. [Теперішнє життя (Франко). Не теперішніх людей був Швора Йосип (Сл. Гр.). Не читає сучасної белетристики (Крим.)]. -ние времена - теперішні часи, теперішній час. В -ние времена - за теперішніх часів, теперішніми часами. По -ним временам - як на теперішній час, як на теперішні часи, (фам.) як на теперечки. -нее лето - цьогорічне літо, це(є) літо. В -нее лето - цього (цьогорічного) літа. В -нем году, месяце - цього (в текущем: поточного) року, місяця. -ная молодёжь - теперішня (сучасна, сьогочасна, новітня) молодь. -ние нравы - теперішні (сучасні, сьогочасні) звичаї. При -них обстоятельствах - за теперішніх (сучасних, сьогочасних) обставин (умов);2) (сегодняшний) сьогоднішній, (зап.) нинішній. -ний день - сьогоднішній (нинішній) день, сьогоднішня (нинішня) днина; (сегодня) сьогодні и сьогодня. [Нехай од нинішньої днини належу я до вашої дружини (Федьк.)]. До -него дня - до сьогодні[я]. -ней ночью - сьогодні[я] вночі, цієї ночи.* * *1) ( теперешний) ни́нішній, тепе́рішній2) ( сегодняшний) сього́днішній, ни́нішній -
23 рубеж
1) межа́, рубі́ж, -бежу́, грани́ця; ( грань) гра́нь, -ніна \рубеж же дву́х океа́нов — на межі́ (на грани́ці, на рубежі́) дво́х океа́нів
но́вые \рубеж жи́ — перен. нові́ рубежі
го́рный \рубеж ж — гірськи́й рубі́ж, гірська́ грани́ця
есте́ственный \рубеж ж — приро́дна межа́ (грани́ця), приро́дний рубі́ж
на \рубеж же́ двух эпо́х — на зла́мі (на гра́ні, на межі́, на рубежі́) двох епо́х
2) ( государственная граница) кордо́н, -у, рубі́жза \рубеж жо́м за — рубеже́м
3) воен. рубі́жогнево́й \рубеж ж — вогне́вий рубі́ж
-
24 пеноотделитель
техн.піновідді́льник -
25 плановые показатели
пла́нові пока́зникиРусско-украинский политехнический словарь > плановые показатели
-
26 сеновязалка
техн.сінов'яза́льниця -
27 титановые руды
тита́нові ру́ди -
28 пеноотделитель
техн.піновідді́льник -
29 плановые показатели
пла́нові пока́зникиРусско-украинский политехнический словарь > плановые показатели
-
30 сеновязалка
техн.сінов'яза́льниця -
31 титановые руды
тита́нові ру́ди -
32 вихід електронів
вы́ход электро́новУкраїнсько-російський політехнічний словник > вихід електронів
-
33 відбивач нейтронів
отража́тель нейтро́новУкраїнсько-російський політехнічний словник > відбивач нейтронів
-
34 гамільтонів
матем. гамильто́нов -
35 гамільтонів контур
гамильто́нов ко́нтурУкраїнсько-російський політехнічний словник > гамільтонів контур
-
36 геродіанів
матем. геродиа́нов -
37 геродіанів знак
геродиа́нов знакУкраїнсько-російський політехнічний словник > геродіанів знак
-
38 геронів
матем. геро́нов -
39 гринів
матем. гри́нов -
40 грюнів
матем. грю́нов
См. также в других словарях:
новѣи — (10) сравн. степ. к новыи в 1 знач.: ѹбо˫авъс˫а б҃жии чл҃вкъ. || да нѣчьто пѹще новѣе сътворить неистовыи. (νεωτερίσῃ) ЖФСт ХII, 87–87 об.; ничьтоже не сътворилъ еси новѣѥ. нъ ѡставилъ еси сиѥ. (καινότερоν) КР 1284, 320г; толма собѣ новѣиша˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
НОВ — нерастворенное органическое вещество хим. НОВ неконтактный оптический взрыватель физ. Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. НОВ… … Словарь сокращений и аббревиатур
Нов — (Ново, Номва). Место, где во времена Саула жил священник Ахимелех со своим семейством (1Цар 21:1; 22:9,11,19). В Ис 10:32 Н. упоминается как место последней остановки ассирийцев на пути к Иерусалиму. В Неем 11:32, при перечислении городов, в к… … Библейская энциклопедия Брокгауза
Нов — Нов, иначе Номва (бугор, возвышение) (1Цар.21:1 , 1Цар.22:9 и др.) священнический город в кол. Вениаминовом, местопребывание первосвященника Авимелеха, в то время, когда прибыл к нему Давид и получил от него хлебы предложения и меч Голиафа. Узнав … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
нов — нареч, кол во синонимов: 1 • новый (85) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
новіціат — Новіціат: послушництво [41] … Толковый украинский словарь
новіціят — Новіціят: послушництво [2;XIII] пробний річний період для кандидатів у ченці; тут: монастир для таких кандидатів [54] … Толковый украинский словарь
новітній — прикметник … Орфографічний словник української мови
нов. — Н. нов. Новый топ. карт. Н. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. нов. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с … Словарь сокращений и аббревиатур
новітній — я, є. 1) Який охоплює сучасний період, стос. до нього; сучасний, теперішній. 2) Новий, що відповідає сучасним вимогам; найновішого типу, конструкції і т. ін. || рідко. Новий, інший; не той, що був раніше. •• Нові/тня істо/рія історія останнього… … Український тлумачний словник
новёхонький — новёхонький, новёхонькая, новёхонькое, новёхонькие, новёхонького, новёхонькой, новёхонького, новёхоньких, новёхонькому, новёхонькой, новёхонькому, новёхоньким, новёхонький, новёхонькую, новёхонькое, новёхонькие, новёхонького, новёхонькую,… … Формы слов
