місцевість

См. также в других словарях:

• місцевість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• місцевість — вості, ж. 1) Яке небудь місце, простір земної поверхні. 2) Те саме, що край I 5) …   Український тлумачний словник

• місцевість — [м ісце/в іс т ] вос т і, ор. в іс т у …   Орфоепічний словник української мови

• місцевість — I (якийсь простір на земній поверхні), місце перев. мн., місц[т]ина II ▶ див. край I, 1), край I, 2) …   Словник синонімів української мови

• високість — кості, ж. 1) Простір на великій віддалі від землі. 2) Висока, гірська місцевість. 3) перен. Велич, величчя. 4) заст., у сполуч. із займ. ваша, його, її, їх. Титулування деяких осіб, належних до роду монарха …   Український тлумачний словник

• інкурабельність — ності, ж. Стан хворого, при якому загальні або місцеві зміни виключають можливість врятувати життя чи повністю відновити здоров я, працездатність …   Український тлумачний словник

• сторона — и/, ж. 1) Простір, місцевість, розташовані в якому небудь напрямку від когось, чогось, а також цей напрямок. •• Сто/рони сві/ту північ, південь, схід, захід. 2) перен. Те саме, що бік 7). 3) Місцевість, область, район і т. ін., що має певні… …   Український тлумачний словник

• Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык …   Википедия

• течія — ї/, ж. 1) Рух води в річці від верхів я до гирла; плин. || Напрям потоку води в річці від верхів я до гирла. 2) чого, перен. Плавне, безперервне звучання (про звуки, слова, мову). || Розвиток у певній послідовності (думок, образів і т. ін.). 3) у …   Український тлумачний словник

• бік — бо/ку, ч. 1) Права або ліва частина тулуба від плеча до стегна. •• Під бо/ком дуже близько, поруч. 2) Яка небудь сторона, стінка, площина предмета. 3) Місце, місцевість, що знаходиться не посередині, а збоку чого небудь. 4) Напрямок або… …   Український тлумачний словник

• гора — и/, ж. 1) Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень. || тільки мн. Гориста місцевість, країна. 2) чого. Велика кількість чого небудь складеного в купу; багато чогось. 3) у знач. присл. горо/ю (гора/ми). У вигляді… …   Український тлумачний словник