-
1 insubordinate
-
2 contumacious
-
3 disobedient
непокірний, який не підкорюється -
4 wayward
adj1) норовливий; свавільний; непокірний; капризнийwayward mood — примхи, капризи
2) мінливий, непостійнийwayward opinions — несталість (мінливість) поглядів (думок)
3) заблудлий, заблудний; злочинний* * *a1) норовливий, свавільний; непокірний; примхливий2) мінливий, непостійний; непередбачуваний3) заблудшийwayward minor — eвф. неповнолітній злочинець
wayward girl — eвф. неповнолітня повія
-
5 unruly
adj1) непокірний, непокірливий, неслухняний2) шалений, бурхливий, несамовитийmember — жарт. язик
* * *[en`ruːli]a1) непокірний, неслухняний; недисциплінований ( про школяра)2) буйний, бурхливий -
6 lawless
adj1) незаконний, беззаконний; неправомірний2) непокірний; який не підкоряється законам; невгамовний* * *[`lxːlis]a1) беззаконний; незаконний; неправомірний2) який не підкоряється законам; який не визнає влади3) непокірливий -
7 insubordinate
1. nнепокірна людина2. adjнепокірний; неслухняний* * *I n II aнепокірливий, який не підкоряється; неслухняний -
8 recalcitrant
1. nнепокірна людина; уперта людина; людина з норовом2. adj1) непокірний, неслухняний; упертий; норовливий2) непіддатливий; що не піддається (впливу)recalcitrant forms of disease — форми хвороби, які не піддаються лікуванню
* * *I nбунтар, непокірлива людина; упертюх; людина з норовомII aнепокірливий, неслухняний; норовистий; непіддатливий, який не піддається ( впливу) -
9 uncomplaining
adjпокірливий, покірний; терплячий; який ніколи не скаржиться* * *aнепокірний; терплячий -
10 unduteous
adj1) нестаранний; не пройнятий усвідомленням обов'язку2) непокірний, неслухняний* * *a2) непокірний, неслухняний -
11 unsubmissive
-
12 untoward
adj1) несприятливий, невдалий; нещасний2) непідхожий, недоречний3) непокірний, норовливий4) невлучний* * *a1) нещасливий, несприятливий, невдалийI hope nothing untoward has happened — сподіваюся, нічого поганого не трапилося
2) невідповідний, недоречний3) icт. непокірний, примхливий -
13 disobedient
adj1) неслухняний, непокірний2) упертий; що не піддається впливові* * *a1) неслухняний; непокірливий; норовистий2) упертий, який не піддається впливу -
14 insubmissive
adjнепокірний; неслухняний* * *aнепокірливий, який не підкоряється -
15 rambunctious
adj амер., розм.1) сердитий, роздратований2) невгамовний, непокірний; буйний3) бурхливий; шумний, галасливий* * *a; амер.сердитий, дратівливий; невгамовний, непокірливий; буйний; бурхливий, буйний, шумний -
16 rebel
I1. n1) повстанець2) бунтар; заколотник3) амер., іст. бунтівник; конфедерат2. adj1) повстанський, бунтарський; заколотний, бунтівний; непокірний2) амер., іст. бунтівний; що стосується південних штатів; що стосується армії конфедератівIIv2) піднімати повстання (заколот, бунт); бунтуватиthe troops rebelled — у військах спалахнув заколот; війська збунтувалися
3) розм. обурюватися* * *I n1) повстанець; заколотник, бунтівник; бунтар2) aмep.; icт. ( часто Rebel) заколотник (про жителів Півдня в громадянській війні 1861-1865pp.); конфедерат; житель Півдня; ( білий) житель південних штатів СШАII aповстанський; заколотний, бунтарський, бунтівний, непокірливий; aмep.; icт. заколотний, Південний, який відноситься до Південних штатів, до армії конфедераціїIII [ri'bel] v1) піднімати повстання, заколот, бунт; повставати, бунтувати2) ( against) повставати, протестувати ( проти чого-небудь); чинити опір; протидіяти ( чому-небудь); обурюватися -
17 uncomplaining
-
18 recalcitrant
adj непокірна людина, яка чинить опір чомусь- recalcitrant ally непокірний союзник -
19 recalcitrant
[rɪ'kælsɪtrənt] 1. adjнепокі́рний; упе́ртий2. nнепокі́рна люди́на -
20 unruly
См. также в других словарях:
непокірний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непокірний — 1) (який не хоче підкорятися кому н., слухатися когось); непокірливий (схильний до непокори); норовистий, норовливий (непокірний і впертий); перекірливий (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); неслухняний (який не… … Словник синонімів української мови
непокірний — а, е. Який не хоче підкорятися, бути підвладним кому небудь; неслухняний. || у знач. ім. непокі/рні, них, мн. (одн. непокі/рний, ного, ч.; непокі/рна, ної, ж.). Ті, що не хочуть підкорятися, бути підвладними кому небудь. || Власт. такій людині.… … Український тлумачний словник
непокірний — [неипоук’і/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
непокірливий — а, е. Те саме, що непокірний … Український тлумачний словник
непокірність — ності, ж. Абстр. ім. до непокірний … Український тлумачний словник
непокірно — Присл. до непокірний … Український тлумачний словник
опірний — а, е, рідко. Який відзначається опором, протидією чому небудь; непокірний … Український тлумачний словник
норовистий — 1) (про тварин якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), буйний; брикливий, брикучий (який має звичку брикатися) Пор. баский 2) (упертий, з норовом про людину), примхливий, капризний, непокірливий, непокірний … Словник синонімів української мови
огурний — Угурний, огурний: сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3] … Толковый украинский словарь
угурний — Угурний, огурний: Угурний: впертий [XI] непривітний, грубий, сварливий, впертий [2] непривітний, грубий [XIII] сварливий, впертий, непокірний, непримиренний [3] упертий, норовистий, зухвалий [14,I] упертий, норовистий [26] угурний – “непривітний … Толковый украинский словарь
