-
1 insubordinate
1. nнепокірна людина2. adjнепокірний; неслухняний* * *I n II aнепокірливий, який не підкоряється; неслухняний -
2 recalcitrant
1. nнепокірна людина; уперта людина; людина з норовом2. adj1) непокірний, неслухняний; упертий; норовливий2) непіддатливий; що не піддається (впливу)recalcitrant forms of disease — форми хвороби, які не піддаються лікуванню
* * *I nбунтар, непокірлива людина; упертюх; людина з норовомII aнепокірливий, неслухняний; норовистий; непіддатливий, який не піддається ( впливу) -
3 unruly
adj1) непокірний, непокірливий, неслухняний2) шалений, бурхливий, несамовитийmember — жарт. язик
* * *[en`ruːli]a1) непокірний, неслухняний; недисциплінований ( про школяра)2) буйний, бурхливий -
4 disobedient
adj1) неслухняний, непокірний2) упертий; що не піддається впливові* * *a1) неслухняний; непокірливий; норовистий2) упертий, який не піддається впливу -
5 insubmissive
adjнепокірний; неслухняний* * *aнепокірливий, який не підкоряється -
6 lawless
adj1) незаконний, беззаконний; неправомірний2) непокірний; який не підкоряється законам; невгамовний* * *[`lxːlis]a1) беззаконний; незаконний; неправомірний2) який не підкоряється законам; який не визнає влади3) непокірливий -
7 rambunctious
adj амер., розм.1) сердитий, роздратований2) невгамовний, непокірний; буйний3) бурхливий; шумний, галасливий* * *a; амер.сердитий, дратівливий; невгамовний, непокірливий; буйний; бурхливий, буйний, шумний -
8 rebel
I1. n1) повстанець2) бунтар; заколотник3) амер., іст. бунтівник; конфедерат2. adj1) повстанський, бунтарський; заколотний, бунтівний; непокірний2) амер., іст. бунтівний; що стосується південних штатів; що стосується армії конфедератівIIv2) піднімати повстання (заколот, бунт); бунтуватиthe troops rebelled — у військах спалахнув заколот; війська збунтувалися
3) розм. обурюватися* * *I n1) повстанець; заколотник, бунтівник; бунтар2) aмep.; icт. ( часто Rebel) заколотник (про жителів Півдня в громадянській війні 1861-1865pp.); конфедерат; житель Півдня; ( білий) житель південних штатів СШАII aповстанський; заколотний, бунтарський, бунтівний, непокірливий; aмep.; icт. заколотний, Південний, який відноситься до Південних штатів, до армії конфедераціїIII [ri'bel] v1) піднімати повстання, заколот, бунт; повставати, бунтувати2) ( against) повставати, протестувати ( проти чого-небудь); чинити опір; протидіяти ( чому-небудь); обурюватися -
9 insubordinate
I n II aнепокірливий, який не підкоряється; неслухняний -
10 recalcitrant
I nбунтар, непокірлива людина; упертюх; людина з норовомII aнепокірливий, неслухняний; норовистий; непіддатливий, який не піддається ( впливу) -
11 unruly
-
12 obstreperous
adj1) галасливий, гомінкий; шумливий, шумний2) неспокійний* * *a1) шумний, галасливий, буйний; неспокійний2) непокірливий, який не підкоряється -
13 pervicacious
aвпертий, непокірливий -
14 rebellious
adj1) повстанський; заколотний, бунтівний; бунтарський2) упертий, що не піддається лікуванню (про хворобу)3) перен. бурхливий, буйний4) недисциплінований, неслухняний5) що важко піддається обробці (про руду)* * *a1) повстанський; повсталий; заколотний, бунтівний; бунтарський2) непокірливий, неслухняний; бурхливий, буйний -
15 sullen
adj1) похмурий, понурий, сердитий; відлюдний2) гнітючий; зловісний3) неяскравий, тьмяний4) приглушений, низький; сумний (про звук)5) упертий; норовливий6) що повільно тече* * *a1) похмурий; відлюдний; сердитий2) сумний, похмурий; гнітючий; лиховісний3) похмурий, неяскравий ( про колір)5) впертий, непокірливий ( про тварин)6) пoeт. який повільно тече ( про воду) -
16 disobedient
a1) неслухняний; непокірливий; норовистий2) упертий, який не піддається впливу -
17 insubmissive
aнепокірливий, який не підкоряється -
18 lawless
[`lxːlis]a1) беззаконний; незаконний; неправомірний2) який не підкоряється законам; який не визнає влади3) непокірливий -
19 obstreperous
a1) шумний, галасливий, буйний; неспокійний2) непокірливий, який не підкоряється -
20 pervicacious
aвпертий, непокірливий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
непокірливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
непокірливий — а, е. Те саме, що непокірний … Український тлумачний словник
непокірний — 1) (який не хоче підкорятися кому н., слухатися когось); непокірливий (схильний до непокори); норовистий, норовливий (непокірний і впертий); перекірливий (який постійно вступає в суперечки, опирається, не хоче слухатися); неслухняний (який не… … Словник синонімів української мови
непокірливість — вості, ж. Абстр. ім. до непокірливий … Український тлумачний словник
непокірливо — Присл. до непокірливий … Український тлумачний словник
норовистий — 1) (про тварин якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний), буйний; брикливий, брикучий (який має звичку брикатися) Пор. баский 2) (упертий, з норовом про людину), примхливий, капризний, непокірливий, непокірний … Словник синонімів української мови
норов — у, ч., розм. 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. •• З но/ровом примхливий,… … Український тлумачний словник
норовистий — а, е, розм. Якого важко приборкувати, непокірний, неслухняний (про тварину). || Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом (про людину) … Український тлумачний словник
баламутний — а, е. 1) рідко. Неспокійний, каламутний. 2) Бентежний, непокірливий. || Який викликає неспокій, тривогу … Український тлумачний словник
зарічаний — а, е, діал. Непокірливий; сварливий … Український тлумачний словник
норовливий — а, е. Примхливий, капризний, непокірливий, упертий; з норовом … Український тлумачний словник
