-
1 непокоїти
2) ( хвилювати) to worry, to disquiet -
2 непокоїти
-
3 непокоїти
nepokojityдієсл.niepokoić, fatygować ( завдавати клопоту) -
4 непокоїти
შეწუხება, შეშფოთება -
5 непокоїти
муляцьнепакойтурбавацьхваляваць -
6 непокоїтися
1) ( турбуватися) to trouble; to bother2) ( хвилюватися) to worry ( about), to fret; to be uneasy ( about); to be anxious (about, for) -
7 непокоєння
-
8 непокоїтися
беспокоиться; ( сильнее) тревожиться; мясти́сь -
9 непокоєний
nepokojenyjприкм. -
10 непокоєння
nepokojenńaс. -
11 непокоїтися
nepokojitysjaдієсл.niepokoić się, fatygować się -
12 непокоєння
წუხილი -
13 непокоїтися
წუხილი -
14 непокоєння
заклапочанасцьклопатнеспакойтурботафатыга -
15 непокоїтись
трывожыццахвалявацца -
16 непокоїтися
трывожыццахвалявацца -
17 бентежити
1) ( хвилювати) to agitate, to trouble; ( турбувати) to perturb, to discompose; ( непокоїти) to disturb; to dismay2) ( викликати стан замішання) to confuse, to embarrass, to put out of countenance; to bewilder, to perplex -
18 гризти
1) to gnaw; to nibbleгризти кістку (про звіра) — to gnaw a bone; ( про людину) to pick a bone
гризти сухарі — to eat ( to nibble) rusks
2) ( надокучати) to nag; (мучити, непокоїти) to torture; ( терзати) to fester -
19 хвилювати
1) to agitate, to trouble; to fluster, to flurry; ( непокоїти) to disturb, to worry, to vex; ( збуджувати) to excite, to stir; (турбувати, тривожити) to perturb, to alarm; ( засмучувати) to upset2) ( про поверхню води) to ruffle -
20 чіпати
1) ( торкатися) to touch2) (турбувати, непокоїти) to disturb; to bullyне чіпай його! — leave him alone!, leave him be!
- 1
- 2
См. также в других словарях:
непокоїти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
непокоєний — прикметник … Орфографічний словник української мови
непокоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
непокоїтися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
непокоєння — я, с. Дія за знач. непокоїти і непокоїтися … Український тлумачний словник
непокоєний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до непокоїти … Український тлумачний словник
непоко́й — я, м. Отсутствие покоя, спокойствия. Видел он очень много, с юных лет заболев скитальчеством, непокоем, жаждой непременно увидеть все. Паустовский, Иван Бунин … Малый академический словарь
непокоїти — о/ю, о/їш, недок., перех. 1) Порушувати чий небудь спокій; завдавати турботи, клопоту; турбувати. 2) Викликати хвилювання, тривогу, побоювання; приводити у стан неспокою, занепокоєння; хвилювати. 3) Завдавати фізичного болю; турбувати … Український тлумачний словник
непоко́йный — ая, ое; коен, койна, койно. устар. Беспокойный. Я волнуюсь, сердце замирает у меня; ты тоже непокойна. И. Гончаров, Обломов. Качаясь, как на палубе В погоду непокойную, Представил он, как тешились В его то времена! Н. Некрасов, Кому на Руси жить… … Малый академический словарь
непоко́рно — нареч. к непокорный. Теплый ветерок трепал ее волнистые светлые волосы, непокорно выбивавшиеся из под пилотки. М. Алексеев, Солдаты … Малый академический словарь
непоко́рность — и, ж. Свойство по знач. прил. непокорный. Непокорных детей я вырвал из своего сердца, и если они страдают от непокорности и упорства, то я не жалею их. Чехов, Моя жизнь … Малый академический словарь