-
1 надокучати
= надокучитиto bore, to annoy, to importune, to plague, to tease, to bother, to tire, to worry, to weary outмені це надокучило — I am bored with it (sick of it, tired of it, sick and tired of it)
-
2 надокучати
= надоку́читидокуча́ть, доку́чить, надоеда́ть, надое́сть; приску́чивать, приску́чить; (только соверш.) наску́чить, ( о много раз виденном) пригляде́ться, примелька́ться; (только несоверш. - мучить, донимать - о мысли, о чувствах) пресле́довать (кого) -
3 надокучати
embêter -
4 надокучати
nadokuczatyдієсл. -
5 надокучати
შეწუხება, თავის მობეზრება -
6 надокучити
-
7 відчепитися
1) док. див. відчіплятися2) ( перестати надокучати) to leave smb. alone -
8 гризти
1) to gnaw; to nibbleгризти кістку (про звіра) — to gnaw a bone; ( про людину) to pick a bone
гризти сухарі — to eat ( to nibble) rusks
2) ( надокучати) to nag; (мучити, непокоїти) to torture; ( терзати) to fester -
9 приставати
= пристати1) ( прилипнути) to stick (to), to adhere (to)2) ( до берега - про пароплав) to put in, to come alongside (of)3) ( приєднуватися) to join4) ( надокучати) to importune ( with); to worry ( with); to badger ( with)5) ( погоджуватися) to agree (to), to consent (to)6) ( передаватися - про хвороби) to communicate itself (to)7) ( стомитися) to tire -
10 тривожити
to alarm; (турбувати, порушувати спокій) to disturb, to trouble; ( хвилювати) to worry, to harass; ( злегка) to make uneasy; ( надокучати) to harry, to harrow -
11 надокучити
см. надокучати
См. также в других словарях:
надокучати — а/ю, а/єш, недок., надоку/чити, чу, чиш, док. Ставати неприємним, нестерпним від повторення, одноманітності і т. ін … Український тлумачний словник
надокучати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
надокучати — кучам, чаш, Пн. Ставати прикрим, надоїдливим із за одноманітності дій … Словник лемківскої говірки
зуновати — надокучати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
відв'язуватися — уюся, уєшся, недок., відв яза/тися, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Розв язуючись, відокремлюватися від чого небудь. || Звільнятися від прив язі, ставати вільним. 2) тільки док., перен. Перестати надокучати кому небудь, залишити когось у спокої;… … Український тлумачний словник
відчіплюватися — ююся, юєшся і відчіпля/тися, я/юся, я/єшся, недок., відчепи/тися, еплю/ся, е/пишся; мн. відче/пляться; док. 1) Будучи причепленим до чогось або зачепленим за щось, звільнятися. 2) перен., розм. Переставати надокучати, заважати кому небудь … Український тлумачний словник
в'язнути — ну, неш, недок. 1) у чому і в що. Заглиблюватися, потрапляти в що небудь грузьке, липке, сипке. 2) до чого. Приставати, прилипати. || до кого з чим і без додатка, перен. Надокучати комусь небажаними запитаннями, розмовами і т. ін.; чіплятися. 3)… … Український тлумачний словник
гризти — зу/, зе/ш; мин. ч. гриз, ла, ло, недок., перех. 1) Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати що небудь тверде. || Кусати, здавлювати зубами. 2) розм. Сильно жалити, кусати. 3) перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою. 4) перен.… … Український тлумачний словник
душа — і/, ж. 1) Внутрішній психічний світ людини з її настроями, переживаннями та почуттями. || За релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини. ••… … Український тлумачний словник
набридати — а/ю, а/єш, недок., набри/днути, ну, неш; мин. ч. набри/д, ла, ло; док. Ставати неприємним, нудним через одноманітність, часту повторюваність; надокучати. || безос … Український тлумачний словник
навкучати — а/ю, а/єш, недок., навку/чити, чу, чиш, док., діал. Надокучати … Український тлумачний словник
