-
1 чаресизлен-
нездужати О, К. -
2 недуговать
нездужати, недугувати, недужати, слабувати, х(в)орувати на що.* * *тж. недугов`ать; диал.; несов.; сов. - нед`ужатьнезду́жати; неду́гувати, -гую, -гуєш, неду́жати, слабува́ти, -бу́ю, бу́єш, слабі́ти; ( хворать) хворі́ти, хворува́ти, -ру́ю, -ру́єш -
3 niedomagać
нездужати, слабувати, хворіти -
4 алсызлан-
нездужати, занедужати, заслабнути, виснажуватися, знесилюватися. -
5 ail
1. n1) хвороба, нездужання, слабість2) остюк ячменю2. v1) хворіти, нездужати; бути нездоровим2) завдавати болю (страждання); непокоїти, турбуватиwhat ails you? — що з вами?, що у вас болить?, що вас турбує?
3) засмучуватися, мати неприємності* * *I nхвороба, нездужання, нездоров'я, хворістьII [eil] v1) хворіти, почувати нездужання; занедужувати2) турбувати; завдавати болю, страждання; мучити -
6 seedy
adj1) наповнений насінням, зернистий2) розм. поношений, старий, пошарпаний3) жалюгідний, бідний, злиденний4) розм. нездоровийto look seedy — мати поганий (нездоровий) вигляд
5) що має присмак насіння (про вино)* * *[`siːdi]a1) наповнений насінням, зернистий2) жалюгідний, убогий3) сумнівний,4) нездоровий -
7 sickish
adj1) хворий; немічний, слабий, кволий2) нудотний; що викликає нудоту* * *a1) немічний, слабкий, хворий2) який спричиняє, викликає нудоту, нудотний -
8 болеть
баливать1) (быть больным) слабувати на що, х(в)орувати на що, нездужати на що, боліти, недугувати на що, недужати, хиріти, хворіти, кволіти, лежати на що;2) (обычно о частях тела, в перен. смысле о душе и сердце) боліти кого що. [Болить мене головонька = у меня болит голова. Татка очі болять = у отца болят глаза. Не боли ти, душе, від турботи спочинь! (Сам.)];3) (печаловаться, болеть сердцем о ком, заботиться) боліти чим, за ким, уболівати за ким, побиватися. [Боліти долею свого краю і народу. Мати боліє за сином. Вболіває за сином. Мати за дітьми да побивається];4) (причинять кому боль) боліти кого що. [Його болять нещастя України (Фр.). Те вікно його боліло (Коц.) = это окно причиняло ему боль. І сміх той його заболів (Л. Укр.)].* * *I1) хворіти, слабува́ти, слабі́ти, незду́жати; недугува́ти, неду́жати; диал. хворува́ти, хорува́ти2) перен. уболіва́тиII( вызывать ощущение боли) болі́ти -
9 больной
(физически)1) слабий, х(в)орий, недужий, болящий, болючий, немічний, кволий. Вечно больной - болячка (общ. р. иронич.). Тяжело -ной - трудний. [Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає]. Смертельно, безнадёжно -ной - смертенний. [Де вже їй устати! Зовсім смертенна лежить]. Быть -ным - слабувати на що, нездужати на що. [Слабує на живіт, на холеру];2) (морально) болючий. [Болюча тема. Болюча струна]. -ное место - болюче місце, живе (р. -вого), болячка, слаб(к)а сторона. [Зачепив його за живе. Рахунки - моя слаба сторона (Фран.). Нема над тую болячку, що болить (погов.)].* * *1) прил. хво́рий; ( о человеке) слаби́й, неду́жий; ( болезненный) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хирни́й, хире́нний, хи́рий, хирля́вий, хиря́вий; ( слабый) кво́лий, не́мічний2) в знач. сущ. хво́рий, -ого, слаби́й, -о́го, неду́жий -
10 недомогать
трохи нездужати, трохи недугувати, кволитися, (хиреть, диал.) гибіти. [Я щось недугую трохи (Л. Укр.). В мене син чогось кволиться, жаліється на голову все (М. Вовч.). Ліг він на мокрій траві, занедужав од того і все гибіє з того часу (Лубенщ.)].* * *незду́жати, слабува́ти, -бу́ю, -бу́єш; неду́гувати, -гую, -гуєш, неду́жати, кво́литися, -люся, -лишся; диал. коро́дитися, -ро́джуся, -ро́дишся и короди́тися, -роджу́ся, -ро́дишся -
11 нездоровый
1) (больной) нездоровий, слабий, х(в)орий, недужий. [А хоч рана й загоїлась, - він… нездоров (Франко)]. Быть -вым - нездужати, бути слабим (х(в)орим). [Він і фізично ще трохи нездужав (Виннич.)];2) (слабый) нездоровий, кволий, млявий, (хилый) хирий, хирний, хирявий. [Хирне, мляве та кволе покоління інтелігенції (Крим.)];3) (вредный для здоровья) нездоровий, непожиточний, шкідливий, вадливий; (неполезный) непожиточний; (о воде) нездоровий, негожий. -вый климат - нездоровий (шкідливий, вадливий) клімат, нездорове (шкідливе, вадливе) підсоння, (воздух) -ве повітря. -вая местность - нездорова місцевість. -вая пища - нездорова (непожиточна) їжа;4) (перен.: болезненный) нездоровий, х(в)оробливий, болісний. -вое любопытство - нездорова (х(в)ороблива) цікавість. -вое явление - х(в)оробливе явище.* * *нездоро́вий; ( больной) хво́рий, слаби́й, неду́жий -
12 немочь
I. сщ. неміч (-мочи), немощі (-щів), слабосилля, безсилля (-лля), х(в)ороба, недуга; срв. Болезнь, Немощность. [Я-б і робила, та лихо тяжке - неміч моя (Кобел.). Ну, а потім, як старість та неміч візьмуть своє? (Мирний). Ви, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещи (Чуб. V). У його жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -чи одолевают, одолели - немоч[щ]і (х(в)ороби) змагають (посідають), змогли (посіли). Бледная (девичья) -мочь, мед. chlorosis - хлороза, блідниця, біла неміч. Дурная -мочь - погана х(в)ороба, пранці (-ців); см. Сифилис. Злая -мочь бьёт его - чорна неміч (падуча) б'є його.II. глаг. нездужати, кволіти, хворіти, слабувати, недужати; срв. Болеть 1. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Я не нездужаю, - нівроку (Шевч.)]. -жет, а косточку гложет - на вмируще лежить, а без пам'яти хліб їсть (Приказка).* * *не́міч, -мочі, не́мощі, -щівчёрная \немочь чь — паду́ча (чо́рна) хворо́ба
-
13 похварывать
слабувати, нездужати, хорувати, недугувати, занепадати (часто або часами) на що. [Він часто на груди занепадає].* * *незду́жати, слабува́ти; неду́гувати -
14 похворать
послабувати, нездужати, понедугувати, похворіти якийсь чис. [Понедугувала з місяць].* * *похворі́ти, послабува́ти; диал. похорува́ти, похорі́ти -
15 прихварывать
хорувати, слабувати, нездужати (частенько, иноді), недугувати, занепадати (на здоров'ї), кволитися. [Був собі чоловік, і все його жінка слабувала (Рудч.). Він часто занепадає то на голову, то на груди (Борз. п.)].* * *несов.; сов. - прихворн`уть(чем) хворі́ти, захворі́ти, несов. слабува́ти, слабі́ти (на що, чим); несов. засла́бнути, засла́бти, заслабі́ти (на що, чим); ( недомогать) незду́жати (несов.), несов. занеду́жати; несов. неду́гувати, неду́жати -
16 Лиховать
1) (хворать) слабувати, х(в)орувати, нездужати на що;2) (поносить) ганити, ганьбити, ганьбувати, (оговаривать) обмовляти кого;3) (неистовствовать) лютувати; (делать зло) коїти (чинити) лихо. -
17 забуннан-
хворіти, нездужати Г.
См. также в других словарях:
нездужати — аю, аєш, недок. Бути хворим, хворіти … Український тлумачний словник
нездужати — дієслово недоконаного виду хворіти … Орфографічний словник української мови
замититися — нездужати, слабіти, підупасти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гибіти — ію, ієш, недок., діал. 1) Зазнавати труднощів від нестачі чого небудь; страждати. 2) Нездужати, хворіти … Український тлумачний словник
кволитися — люся, лишся, недок., розм. Почувати себе недужим, хворим; нездужати. || Жалібно стогнати; квилити … Український тлумачний словник
кволіти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати кволим (у 1 3 знач.), слабим. 2) розм. Те саме, що нездужати; хворіти, слабувати … Український тлумачний словник
нездужання — я, с. Стан за знач. нездужати … Український тлумачний словник
розклеюватися — ююся, юєшся, недок., розкле/їтися, е/юся, е/їшся, док. 1) Роз єднуватись у місцях склеювання (про предмети). || Розкриватися, розтулятися (про губи, очі, повіки). 2) перен., розм. Розладнуватися, не відбуватися (про справи, починання і т. ін.).… … Український тлумачний словник
слабувати — у/ю, у/єш, недок. Бути хворим; хворіти, нездужати. || на що, рідко чим. Хворіти на яку небудь хворобу, мати хвору якусь частину тіла, якийсь орган … Український тлумачний словник
хворіти — (на що й без додатка бути хворим, мати якусь хворобу), нездужати, слабувати, недугувати, недужати, слабіти, хворувати; страждати (на що довго; мати певну хворобу); лежати, валятися (не вставати з постелі через хворобу); недомагати, кволитися,… … Словник синонімів української мови
шванковати — (шванкувати), шванковать коливатися, хитатися, вагатися; кульгати; програти, терпіти збитки, страждати, помилятись, кульгати, мати вади, пустувати; нездужати, слабувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів