Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

на+шёлке

Толкование Перевод

1 мель

мілина, мілизна, мілке (-кого), (диал.) мілоч (-чи) (Чорномор.), (перекат) переміль, (отмель) обміль (-ли), обмілина, відміл (-лу, м. р.) и відміль (-міли, ж. р.) заміль (-ли), (наносная в реке) жбир (-ри, ж. р.), (преимущ. в устье реки) наплавина, намулина, (прикрытая водой: банка) банка, розсип (-пи). [Викинула хвиля на непривітну мілину (Короленко). Рифи та мілизни офіціяльщини (Єфр.). Тут ковбаня, а там мілке (Звин.)]. Наскочить на мель - наскочити, напоротися на мілину, на мілке. Сесть, стать на мель - (о корабле) стати на мілині; (перен.) сісти на мілині, на мілке. [Немов-би чекав на цю катастрофу, щоб остаточно сісти на мілині (Кінець Неволі)]. Корабль сел на мель - корабель наскочив на мілину, став на мілині, на мілкому. Посадить на мель - загнати (напровадити) на мілину. Сидеть на -ли - сидіти на мілині, на мілкому. Снять с -ли - стягти з мілини. Сойти с -ли - зійти, зрушити(ся) з мілини. Остаться, как рак на -ли - зостатися на кошу, залишитися як рак на піску (на річці).

* * *

мілина́, міли́зна, мілке́, -ого; обміль, -лі

Русско-украинский словарь > мель
2 shallow

1. n тж pl

мілке місце, мілина

the shallow of the river — брід

2. adj

1) мілкий, мілководний, неглибокий

shallow hole — неглибока яма

shallow lens — плоска лінза

shallow stream — мілкий струмок

2) поверховий, обмежений, пустий

shallow argument — непереконливий аргумент

shallow person — обмежена людина

shallow policy — недалекоглядна політика

shallow thought — пуста думка

shallow streams (waters) make most din — присл. порожня бочка гудить, а повна мовчить

3. v

1) міліти

2) зменшувати глибину

* * *
I n
часто pl мілке місце, мілководдя, мілина; обмілина

the shallow of the river — брід
II a
1) мілкий, мілководний; неглибокий

shallow lens — плоска лінза

2) поверховий, обмежений; порожній, пустий

shallow policy — недальновидна політика

shallow argument — необґрунтований доказ; дрібна суперечка
III v
1) мілішати

2) зменшувати глибину

English-Ukrainian dictionary > shallow
3 виклик за посиланням

вы́зов по ссы́лке

Українсько-російський політехнічний словник > виклик за посиланням
4 shoal

1. n

1) табун, косяк (риби)

in a shoal — косяком

by shoals — косяками

2) безліч; сила-силенна; натовп

shoal of time — безліч часу

3) мілина; мілководдя

4) банка, піщана мілина

5) pl перен. прихована небезпека; труднощі

the shoals of life — життєві знегоди

2. adj

мілкий, мілководний

shoal water — мілководдя

3. v

1) збиратися в косяки (про рибу)

2) спадати (про воду); мілішати

3) спустити (воду)

4) мор. зайти в мілководдя

5) мисл. вигнати на мілину (видру)

* * *
I n
1) зграя, косяк ( риби)

2) маса, велика кількість; натовп
II v
збиратися в косяки ( про рибу)
III n
1) мілке місце, мілководдя; мілина

2) ( піщана) обмілина, банка; pl прихована небезпека, труднощі
IV a
мілкий, мілководний
V v
1) убувати ( про воду); міліти

2) спустити ( воду)

3) мop. зайти в мілководдя

English-Ukrainian dictionary > shoal
5 thrust

I

n

1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем

2) колючий удар; стусан; випад

with a thrust — одним ударом

thrust and parry — військ. бій з перемінним успіхом

to parry a thrust — а) військ. відбити удар; б) перен. парирувати випад

a home thrust — а) влучний удар; б) перен. ущипливе зауваження

3) зустріч, бій (на шпагах тощо)

4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)

5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск

6) геол. горизонтальний (боковий) тиск

thrust cut — камера ракетного двигуна

thrust motor — реактивний двигун (мотор)

thrust weapon — колюча зброя

cut and thrust — жвава суперечка

II

v (past і p.p. thrust)

1) штовхати; тикати

to thrust smb. out of the house — а) виштовхати когось з будинку; б) перен. вигнати когось з дому

2) штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — лізти у двері

3) засовувати, усовувати, просовувати

4) перен. нав'язувати (свою думку)

5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати

6) підпирати

7) військ. рухати; уводити (в бій)

to thrust troops into combat — кидати війська в бій

8) військ. просуватися

9):
to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)

thrust aside — відштовхувати, відкидати

thrust forth — а) виштовхувати; б) проштовхувати

thrust from — скидати

thrust in (into) — устромляти, всовувати, втикати

thrust on — надіти, накинути

thrust out — виганяти, виселяти; викидати

thrust through — а) простромлювати, проколювати; б) пробиватися

thrust together — стискати

thrust upon — нав'язувати

* * *
I [arest] n
1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування

she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку

2) колючий удар; стусан; випад

with a /one/ thrust — одним ударом

thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]

3) удар

to make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста

to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар

to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар

to open a thrust — вiйcьк. починати наступ

to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар

the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]

4) напрямок, ухил

the main thrust of office automation — головний напрямок в автоматизації канцелярської служби

thrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму

5) пафос

the thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість

to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/

6) тиск

the thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну

to carry the thrust — витримувати тиск

the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

to have a thrust with smb — помірятися з кимось у володінні мечем або шпагою

cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка

each author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
II [arest] v
( thrust)

1) штовхати, цокати

to thrust smb forward — підштовхнути когось ( уперед)

to thrust oneself forward — проштовхуватися вперед

to thrust the chair against the door — різко присунути стілець до дверей

to thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку

to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері

to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись

to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію

to thrust oneself into the conversation — вмішатися в розмову

to thrust oneself forward — звертати на себе увагу

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

to thrust one's hands into one's pockets — засунути руки в кишені

to thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички

to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки

to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь

_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи

to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати

he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

to thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь

to thrust a spade into the ground — встромити лопату в землю

to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)

to strike and thrust — нападати та колоти

to thrust at one's opponent — нанести удар супротивникові

4) вiйcьк. рухати, вводити

to thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися

an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)

5) впирати

••

to cut and thrust — пікіруватися

to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)

English-Ukrainian dictionary > thrust
6 shallow

I n
часто pl мілке місце, мілководдя, мілина; обмілина

the shallow of the river — брід
II a
1) мілкий, мілководний; неглибокий

shallow lens — плоска лінза

2) поверховий, обмежений; порожній, пустий

shallow policy — недальновидна політика

shallow argument — необґрунтований доказ; дрібна суперечка
III v
1) мілішати

2) зменшувати глибину

English-Ukrainian dictionary > shallow
7 shoal

I n
1) зграя, косяк ( риби)

2) маса, велика кількість; натовп
II v
збиратися в косяки ( про рибу)
III n
1) мілке місце, мілководдя; мілина

2) ( піщана) обмілина, банка; pl прихована небезпека, труднощі
IV a
мілкий, мілководний
V v
1) убувати ( про воду); міліти

2) спустити ( воду)

3) мop. зайти в мілководдя

English-Ukrainian dictionary > shoal
8 thrust

I [arest] n
1) поштовх

thrust with the elbow — поштовх ліктем; всовування, засування

she hid the book under the pillow with a quick thrust — швидким рухом вона засунула /сховала/ книгу під подушку

2) колючий удар; стусан; випад

with a /one/ thrust — одним ударом

thrust and parry — випад, відбивання ( фехтування); пікіровка, обмін образами; вiйcьк. бій зі перемінним успіхом; кілке зауваження, колючість; випад; the thrust went home зауваження досягло ціль [див.; тж. 3]

3) удар

to make a major thrust at the city — завдати головного удару /просунутися/ у напрямку міста

to deliver [to meet]a thrust — наносити [відбивати]удар

to mount a thrust — завдавати удару; вiйcьк. організовувати удар

to open a thrust — вiйcьк. починати наступ

to parry a thrust — парирувати випад (тж. перен.); вiйcьк. відбивати удар

the thrust went home — удар досягнув ціль [див.; тж.2,;]

4) напрямок, ухил

the main thrust of office automation — головний напрямок в автоматизації канцелярської служби

thrust toward ardent nationalism — ( різкий) зрушення убік лютого націоналізму

5) пафос

the thrust of his teachings — пафос його навчання; дух; напористість

to lose political thrust — втратити політичну напористість /войовничість/

6) тиск

the thrust of a rafter against the supporting wall — тиск крокви /балки/ на стіну

to carry the thrust — витримувати тиск

the thrust of competition from France образн. — тиск конкуренції із боку Франції; гeoл. горизонтальний або бічний тиск, насування (тж. lateral thrust) гipн. роздавлювання ( цілини)

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

to develop /to produce/ a 20 000 kilo thrust at take-off — розвивати тягу у 20 000 кг при зльоті

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

to have a thrust with smb — помірятися з кимось у володінні мечем або шпагою

cut and thrust — пікіровка, жвава суперечка

each author is subjected to the cut and thrust of the discussion by other specialists — кожен автор є мішенню для критичних зауважень інших фахівців
II [arest] v
( thrust)

1) штовхати, цокати

to thrust smb forward — підштовхнути когось ( уперед)

to thrust oneself forward — проштовхуватися вперед

to thrust the chair against the door — різко присунути стілець до дверей

to thrust smb out of the house — виштовхнути когось з будинку; вигнати когось з будинку

to thrust one's way /oneself/ through the crowd — пробивати /прокладати/ собі дорогу крізь юрбу, проштовхуватися крізь юрбу; штовхатися; пробиватися, лізти

to thrust at the door — штовхатися у дверях, лізти у двері

to thrust in between smb — протиснутися між кимось; refl нав'язувати, пролазити, втискатись

to thrust oneself into smb 's society — нав'язувати комусь, втиснутись у чиюсь компанію

to thrust oneself into the conversation — вмішатися в розмову

to thrust oneself forward — звертати на себе увагу

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

to thrust one's hands into one's pockets — засунути руки в кишені

to thrust on one's gloves — сунути руки в рукавички, натягнути на руки рукавички

to thrust a bunch of flowers [money]into her hands — сунути букет квітів [гроші]їй у руки

to thrust smth under smb 's nose — сунути щось під ніс комусь

_ to thrust one's nose into smb 's affairs — сунути ніс у чужі справи

to thrust smb into prison — образн. запроторити когось до в'язниці; нав'язувати

he played the character parts formerly thrust upon me — він грав характерні ролі, які раніше нав'язували мені

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

to thrust a dagger into smb 's breast — встромити /всадити/ кинджал у груди комусь

to thrust a spade into the ground — встромити лопату в землю

to thrust the tent pole deep into the ground — всадити глибоко в землю опорну стійку намету; робити випад, завдавати удару (особ. у фехтуванні)

to strike and thrust — нападати та колоти

to thrust at one's opponent — нанести удар супротивникові

4) вiйcьк. рухати, вводити

to thrust troops into combat — кидати війська в бій; просуватися

an armoured battalion thrust into the southern regions — бронетанковий батальйон ( з боями) просунувся в південні райони ( країни)

5) впирати

••

to cut and thrust — пікіруватися

to thrust smth down smb 's throat — з кому-л что-л (своя думка е т. п.)

English-Ukrainian dictionary > thrust
9 масло

1) (коровье и вообще из молока животного) масло. -ло жёсткое, крохкое, крошливое, рассыпчатое - крихке масло. -ло жирное - сите, масне масло. -ло зимнее, летнее - зимове, літнє масло. -ло кухонное - кухе[о]нне, куховарське масло, масло до страви. -ло мажущееся, маркое - беручке (мастке) масло. -ло мраморное - мармурове масло. -ло отжатое - віджимане, вижимане масло. -ло перебитое, перемятое (переработанное) - переколочене, перем'яте (перемішане) масло. -ло прогорклое - їлке (згіркле) масло. -ло салистое, сальное - лоювате масло. -ло сибирское - сибірське масло. -ло сливочное - вершкове масло. -ло стойловое - сухопашне, станкове масло. -ло столовое - масло до столу. -ло творожистое, мутное - сколотинисте масло. -ло топлёное - топлене масло. Бить, сбивать, пахтать -ло - см. Пахтать;

2) (жидкий жир рыбий, морск. животных) лій (р. лою), (зап.) тран, трин (-ну); см. Ворвань;

3) (растит., минеральн., эфирн.) олія (-лії, ж. р.), олій (-лію, м. р.); (смазка) мастило. -ло адское - куркасова олія. -ло варёное - варена олія. -ло веретённое - верете[і]нне мастило. -ло горное, каменное, чёрное - гірська олія, нафта. -ло деревянное, лампадное - олива. -ло касторовое, рициновое - рицинова олія, рицина. -ло кокосовое - кокосова олія. -ло конопляное - сім'яна олія, олій. - ло костяное - кістяна олія. -ло купоросное - сірчаний чорноквас (-су). -ло летучее - летюча олія. -ло масличное, оливковое - маслинова (оливна) олія, (грубый сорт) олива. -ло машинное - машинна олія. -ло минеральное - мінеральна олія. -ло подсолнечное - сонячникова олія. -ло постное - олія, олій. -ло прованское - прованська олія. -ло растительное - рослинна олія. -ло розовое - рожева (трояндова) олія, (зап.) рожевий (трояндовий) олійок. -ло сивушное - сивушна олія. -ло смазочное - мастило, шмаровило, шмарова олія (олива). -ло эфирное - етерова олія. Бить -ло (растит.) - бити, забивати олію;

4) (церк.: елей) масло, (возвыш.) єлей, (ароматн.) миро. Соборовать -лом кого - (маслом) соборувати, маслувати, маслосвятити кого;

5) см. Жир. Лошадь в -ле - масний кінь;

6) (в игре в мяч, в свинку) масло;

7) Всё идёт как по -лу - усе йде як з маслом, все котиться як на олії. Катается, как сыр в -ле - кохається в добрі; живе, наче вареник у маслі плаває; срв. Кататься 1. Подлить -ла в огонь - до гарячого ще приском сипнути (Приказка), додати гарту. Ешь, дурак, с -лом - їж, дурню, бо то з маком (Приказка);

8) -ло земляное, бот. Phallus impudicus L. - вонюча веселка, земляні яйця, дідове сало.

* * *

1) ма́сло; ( растительное) олі́я; ( смазка) масти́ло, масти́во

деревя́нное \масло — оли́ва

2) ( масляные краски) жив. олі́я, олі́йна фа́рба

Русско-украинский словарь > масло
10 меленький

1) (некрупный) дрібненький;

2) (неглубокий) мілкенький, міленький, плиткенький. Срв. Мелкий 1 и 2.

* * *

уменьш.-ласк.

1) ( некрупный) дрібне́нький, дрібне́сенький

2) ( неглубокий) міле́нький, мілке́нький

Русско-украинский словарь > меленький
11 меленько

нареч.

1) дрібне́нько

2) міле́нько, мілке́нько

Русско-украинский словарь > меленько
12 мелкий

1) (некрупный) дрібний, (усеч. форма им.-вин. п. м. р. дрібен), дрібненький; (малый, небольшой) малий, невеликий, невеличкий, (незначительный) незначний. [На сухому високому лобі набігали густі дрібні зморшки (Н.-Лев.). Безупинне спадання дрібних крапель (дощу) (Коцюб.). Дрібні речі у кошик поклала (Звягельщ.). Дрібні війни (Л. Укр.). Дрібні події (Крим.)]. -кие владенья - дрібні (малі) добра. -кие деньги - см. Мелочь 3. -кий дождь - дрібний (дрібен, дрібненький) дощ (-щу). [І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Пісня)]. -кие долги - дрібні борги (-гів). -кая душонка - мізерна, дрібна душиця. -кое зерно - дрібне (заміркувате) зерно. [Заміркувата пшениця (Київщ.)]. -кий кредит - дрібний кредит (-ту). -кий кусок - дрібний шматок (-тка). На -кие куски, кусочки (разбить что) - на дрізки (диал. на друзки), на дрізочки, на дріб'язки, на дріб'язок, на дробину (розбити, потрощити що). -кий лес - см. Мелколесье. -кие листья - дрібне листя, дрібний лист (-ту). - кая монета - см. Монета. -кие деньги - дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дробина. -кий песок, порошок - дрібний пісок (-ску), дрібний порошок (-шку). -кая печать, -кое письмо, -кий шрифт - дрібний друк (-ку), дрібне письмо (писання), дрібний шрифт (-ту). -кие расходы - дрібні витрати. -кий сахар - дрібний цукор (-кру), цукор-сипець (-пцю). -ким смехом (смешком) - дрібним сміхом, дрібненько. [Сміялася м'яким, дрібним сміхом (Черкас.). Дрібненько зареготалась (Н.-Лев.)]. -кие шаги - дрібна хода, дрібні кроки (-ків). [Гнідко пішов дрібною ходою (Мирний)]. -кими шажками - видрібцем, дрібно, дрібненько. [Видрібцем виступати (Сл. Гр.). Ступає дрібненько (Хведорович)]. -кая птица, соб. - дрібні пташки, дрібне птаство, дробина, дріб (р. дробу). -кий скот - дрібна худоба (скотина), дрібний товар (-ру), дріб'язок (-зку). [В мене овець ватага, а дійнику без ліку, а дріб'язку як піску (Лавр.)]. -кая буржуазия - дрібна буржуазія. -кий дворянин - см. Мелкопоместный дворянин. -кое дворянство - дрібне дворянство, дрібна шляхта. -кие людишки - дрібні людці (-ців), низота, дрібнота; срв. Мелкота 3. -кий (малорослый) народ - дрібний народ (люд) (-ду). -кая публика - мізерна (дрібна), невисока публіка. -кий служащий, чиновник - дрібний службовець, урядовець (-вця). -кий собственник - дрібний власник. -кий бес - чорт з дрібніших. Рассыпаться -ким бесом перед кем - підсипатися до кого; срв. Подольщаться;

2) (неглубокий) - а) (о воде) мілкий, низький, (гал.) плиткий. [Капітан Уоллей вів судно мілкою водою (Кінець Неволі). Тут вода низька (Звин.). Вода мала кудись розлитися, тому він сподівався найти тут плиткі місця (Маков.)]. -кая река - мілка ріка. В этом месте море -ко - в цьому місці море мілке; б) (о посуде, судне) неглибокий, плескатий, мілкий, (гал.) плиткий. -ная тарелка - плеската (мілка, плитка) тарілка.

* * *

1) ( некрупный) дрібний, дрібча́стий

2) (неглубокий) мілки́й

Русско-украинский словарь > мелкий
13 наносить

(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)

I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].

II. Наносить, нанести и нанесть -

1) см. I. Наносить;

2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.

I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;

3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];

4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;

5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;

6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;

7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;

8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];

9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;

10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -

1) см. под

I. Наносить:

2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;

3) занесений, позаношений;

4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;

5) зазначений, позазначуваний;

6) накиданий, понакид(ув)аний;

7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;

8) набитий, підбитий.

* * *
I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити

2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

Русско-украинский словарь > наносить
14 наплывать

наплыть

1) напливати, наплисти, напливти и наплинути, (о мног.) понапливати. [Неначе хвилі напливали (Шевч.). Звідусіль напливли туди християни, особливо з Дамаску (Крим.). Опісля вже напливло польської мови на Україну (Куліш). Ледве на місяць наплине прозорая хмара, коло на ній засіяє (Л. Укр.)];

2) (наталкиваться плывя) напливати, наплисти, напливти, наплинути, (специальнее) наїздити, наїхати, наштовхуватися, наштовхнутися, (о мног.) понапливати, понаїздити, понаштовхуватися на що. Лодка -лыла на мель - човен наїхав на мілину (на мілке);

3) (набухать) набрякати, набрякнути, набубнявіти, (о мног.) понабрякати. [Чирка (чирей) дуже болить, - бач як набрякла (Зміївщ.)]. Дерево -лыло - на дереві поробилися наплинки (нагони); срв. Наплав 7.

* * *

несов.; сов. - напл`ыть

наплива́ти, напливти́ и наплисти́, -пливу́, -пливе́ш и напли́нути

Русско-украинский словарь > наплывать
15 пересылка

-лание пересилання, оконч. переслання.

* * *

1) пересила́ння

по пересы́лке (по эта́пу) — ета́пом

2) о́бмін, -у [поси́лками, листа́ми]

3) ( тюрьма) пересильна́ (переси́льна) в'язни́ця (тюрма́)

Русско-украинский словарь > пересылка
16 тарелка

1) тарі́лка; тарі́ль, -ре́ля; ( род глубокой тарелки) полу́мисок, -ска

быть не в свое́й таре́лке — бу́ти не в гу́морі; почува́тися ні в сих ні в тих, сиді́ти як (на́че) у сли́вах

2)

таре́лки — мн. муз. тарілки́, -ло́к, таре́лі, -лів

3) техн. тарі́лка

Русско-украинский словарь > тарелка
17 чесать

1) чу́хати, шкря́бати; чухма́рити

\чесать — заты́лок

(в заты́лке) — перен. чу́хати поти́лицю (чупри́ну), чу́хатися в поти́лиці (в поти́лицю), шкря́бати го́лову (в чу́бі)

2) ( расчёсывать волосы) чеса́ти

3) текст. чеса́ти, ми́кати; ( шерсть) чухра́ти

4) (перен.: энергично исполнять) чеса́ти, чухра́ти, шква́рити, смали́ти, креса́ти

Русско-украинский словарь > чесать
18 Горьклый

згірклий, прогірклий, їлкий. [Масло їлке].

Русско-украинский словарь > Горьклый
19 Прогорьклый

(з)гірклий, (о масле ещё) їлкий. [Пахло згірклою помадою (Коцюб.). Їлке масло (Звин.)].

Русско-украинский словарь > Прогорьклый
20 shallow

['ʃæləu] 1. adj
1) мілки́й; мілково́дний

2) поверхо́вий, пусти́й (розум і т.п.)
2. n
мілке́ мі́сце, мілина́
3. v
1) мілі́ти

2) зме́ншувати глибину́

English-Ukrainian transcription dictionary > shallow

См. также в других словарях:

өлке — 1 (Ақт., Қараб.) өзен. Бұл бригадада ө л к е жоқ, малға қиын болып тұр (Ақт., Қараб.) 2 (ҚХР) сай, өзек. Маяны алдымен ө л к е д е н салмау керек, су қаптап кетуі мүмкін (ҚХР) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
өлке бидай — (Рес., Орын.) ұшында қылшығы жоқ бидай. Ө л к е б и д а й дәні ұсақ болады. Ө л к е б и д а й қапыл пісіп, жерге қапыл құйылады (Орын., Ад.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
үлке — зат. көне. Әскерилерге берілетін сыйлық, тарту. Ақсақ Темір өз қолдарының ондықтарынан бастап, қосын, түмен әскери қол басшыларына дейін ү л к е деп аталатын сыйлығын – жібек шапан, кәріс белбеу, барқыт тақия мен темір торлы сауыт үлестірген… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Мальчик у Христа на ёлке — Мальчик у Христа на ёлке … Википедия
Храм Димитрия Солунского в посёлке Восточный — У этого термина существуют и другие значения, см. Храм Димитрия Солунского. Православный храм Храм Димитрия Солунского в посёлке Восточный … Википедия
Чужая в посёлке (фильм) — Чужая в посёлке Svešiniece ciemā … Википедия
Радоновые источники и озёра в посёлке Лопухинка — Региональный памятник природы «Радоновые источники и озёра в поселке Лопухинка» Категория МСОП III (Памятник природы) Координаты: Координаты … Википедия
Церковь Святого Серафима Саровского в посёлке Песочный — Православная церковь Церковь Святого Серафима Саровского в Графском церковь в п. Песочный … Википедия
Чужая в посёлке — Svešiniece ciemā … Википедия
төлке — 1. Этләр семь. озынча борынлы, кабарып торган озын койрыклы ерткыч хайван. Шул хайванның тиресе. с. Шул хайван тиресеннән тегелгән 2. Бик хәйләкәр, юмакай, астыртын эш йөртүче кеше тур. әйтелә. ТӨЛКЕ КОЙРЫГЫ, ТӨЛКЕ КОЙРЫК – 1. Чук чәчәкле үлән,… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
Межэтнический конфликт в посёлке Богандинский — Связать? Межэтнический конфликт в поселке Богандинский (Тюменская область) произошёл между коренным населением и выходцами с Кавказа с 8 по 11 октября 2006 года … Википедия

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

на+шёлке

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: со всех языков на украинский

на+шёлке

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: