Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

на+слуху

  • 121 всеуслышание

    Говорить во -ние - казати всім до слуху, голосно, для вселюдного слухання.
    * * *

    во \всеуслышание [сказа́ть, объяви́ть] — ( громогласно) го́лосно (на весь го́лос, на по́вний го́лос, на по́вен го́лос, по́вним го́лосом) [сказа́ти, оголоси́ти]; (гласно, публично) привселю́дно, прилю́дно [сказа́ти, оголоси́ти]; ( для всеобщего сведения) до зага́льного ві́дома [довести́]

    Русско-украинский словарь > всеуслышание

  • 122 ничтожный

    1) (крайне малый) дуже (зовсім) малий, (незначительный) (дуже, зовсім) незначний, (мелкий) дрібний, (скудный) мізерний. [Все, що я повивідував, були дуже незначні дрібниці (Крим.). (Як) стану рівняти (тебе) з піснями моїми, - якими-ж пісні ті здаються дрібними! (Самійл.). Задовольняються мізерними заробітками (Франко). Достатки мої такі мізерні! (Кониськ.). Наймізерніше (превосх. степ.) свідчення мене зіпхнуть з моєї високости може (Грінч.)]. -ное большинство - (дуже) невелика (незначна) більшість. -ный спрос - зовсім (дуже) малий (незначний) попит, мізерний попит. -ная цена - зовсім мала (мізерна) ціна. Я - человек -ный (не имеющий веса) - я людина маленька (незначна). -ное количество, -ная сумма и т. п. - мізерна кількість, мізерна сума и т. п., мізерія. [Робітник навіть тієї мізерії не дістає, що умовився (Рада)];
    2) (никчемный) нікчемний, (жалкий, презренный) мізерний, злиденний, нужденний, хирний, хиренний, хирющий, (гнусный) плюгавий, (пустячный) марний. [Чи довго буде ще мені понад оцим нікчемним морем нудити світом? (Шевч.). І всі ми нікчемні, і всі ми хвилинні (Черняв.). Народ нікчемний (Самійл.). Нікчемне життя (Грінч.). Нікчемного ви роду (Номис). Візьми твій дар нікчемний! (Самійл.). Ви маленькі, мізерні (Грінч.). Мізерні втіхи (Р. Край). У клопотах мізерних та марних словах красномовних люди топили свій дух (Самійл.). Марнуй життя своє злиденне (Вороний). А його мрії - це щось таке плитке й нужденне! (Франко). Мовчи, хирний! (Номис). Га? гм? що таке? гарна людина цей хирний чех? (Н.-Лев.). Вередує, як той панич… І де взялось таке хиренне? (Шевч.). Казав, що все вволиш, про що-б я не просила питаю-ж я таку дрібницю марну! (Л. Укр.)]. -ная вещь, причина и т. п. - нікчемна (мізерна) річ, причина и т. п., нікчемниця, (пустяк) марниця, дрібниця. [Він не раз лютився за марницю (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.)]. -ный человек - нікчемна людина, нікчема; см. ещё Ничтожество 4. Делаться (становиться), сделаться (стать) -ным - робитися, зробитися нікчемним, нікчемніти, знікчемніти.
    * * *
    1) ( очень малый) дуже (зовсім) мали́й, мале́нький; ( незначительный) [зо́всім] незначни́й, ма́рний; (скудный, жалкий) мізе́рний, убо́гий

    \ничтожныйое обстоя́тельство — [зо́всім] незначна́ обста́вина

    2) ( несущественный) неісто́тний, незначни́й; ( никчёмный) нікче́мний

    \ничтожныйая роль — незначна́ (нікче́мна) роль

    \ничтожныйый челове́к — нікче́мна люди́на; нікчема, нікче́мник

    Русско-украинский словарь > ничтожный

  • 123 подчинённость

    підлеглість, підручність, підвладність, підпорядкованість; грам. підрядність (-ности).
    * * *
    1) підпорядко́ваність, -ності, підле́глість, -лості; ( послушание) по́слух, -у, послуха́ння

    состоя́ние \подчинённостьти — стан підле́глості

    подава́ть приме́р \подчинённостьти — пока́зувати (дава́ти) при́клад по́слуху (послуха́ння)

    2) грам. підпорядко́ваність; ( предложения) підря́дність, -ності

    Русско-украинский словарь > подчинённость

  • 124 пустяк

    обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.
    * * *
    1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця
    3)

    пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо

    Русско-украинский словарь > пустяк

  • 125 дух

    * * *
    1) в разн. знач. дух, род. духу муж.
    2) миф. дух, род. духа муж.

    ни слуху ни духу — ні слыху ні дыху, няма і почуту

    во весь дух — на ўсю моц, як мага

    Русско-белорусский словарь > дух

  • 126 слух

    пагалоска; слых; чутка
    * * *
    муж.
    2) (молва) чутка, -кі жен., пагалоска, -кі жен., погаласка, -кі жен.

    ни слуху ни духу — ні слыху ні дыху, няма і почуту

    Русско-белорусский словарь > слух

  • 127 Ни ответа ни привета

    см. Ни слуху ни духу

    Малы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Ни ответа ни привета

  • 128 Gehör

    n слух; nach dem Gehör по слуху; Gehör schenken (D) (не отказаться) выслушать (В); sie fand bei ihm kein Gehör он не захотел/пожелал её выслушать; sich Gehör verschaffen привлечь внимание (слушателей); bitte um Gehör! прошу внимания!

    Русско-немецкий карманный словарь > Gehör

Страницы

См. также в других словарях:

  • ни слуху ни духу — Разг. Неизм. Никаких известий, никаких сведений; ничего не известно. От кого? от отца, от соседа… ни слуху ни духу; о ком чем? о брате, о друге, о книге, о статье… ни слуху ни духу. «Вот уже третий год, – заключил он, – как живу я без Дуни и как… …   Учебный фразеологический словарь

  • Ни слуху, ни духу — ( словно въ воду кануть). Ср. Гдѣ пропадалъ ты? ни слуху, ни духу! И. С. Тургеневъ. Ѳеда. Ср. Салтыковъ. Круглый годъ. 1 ое марта. Ср. Въ первые дни всѣ извѣстія были въ пользу бѣжавшихъ: ни слуху, ни духу, пропали да и только. Достоевскій.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • На слуху — НА СЛУХУ. 1. Устар. На небольшом расстоянии, так близко, что можно услышать. Строго настрого девицам старицы наказали не отходить далеко от дороги, быть на виду и на слуху (Мельников Печерский. В лесах). 2. что у кого. Прост. Экспрес. О том, что… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ни слуху, ни духу — словно в воду кануть Ср. Где пропадал ты? ни слуху, ни духу! И.С. Тургенев. Федя. Ср. Салтыков. Круглый год. 1 е марта. Ср. В первые дни все известия были в пользу бежавших: ни слуху, ни духу, пропали да и только. Достоевский. Записки из Мертвого …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • где пропадал ты? ни слуху, ни духу{...} — А, Федя! Откуда? Где пропадал ты? ни слуху, ни духу! Где я бывал не увидишь отсюда . И.С. Тургенев. Федя. См. ни слуху, ни духу …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Не всякому(слову) слуху верь — Не всякому (слову) слуху вѣрь. Ср. Говорятъ, будто бы Хвалынскій, облачившись въ полную парадную форму и даже застегнувъ крючки, парилъ своего начальника въ банѣ да не всякому слуху можно вѣрить. Тургеневъ. Два помѣщика. Ср. И тотъ дуракъ, Кто… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Ни слуху, ни помину. — Ни слуху, ни духу. Ни слуху, ни помину. См. ПОИСК НАХОДКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ни слуху ни духу — См …   Словарь синонимов

  • Ни нюху ни слуху — о ком, о чём. Устар. Ирон. Никаких известий, сведений о ком либо или о чём либо. Василиса в слёзы, где да как? Господа её любили, баловали… а тут барыня рассердилась: «Кто ты такая? Вон старуху! Чтобы ни нюху ни слуху о ней не было» (Лесков.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Ни слуху ни вести — о ком, о чём. Устар. Нет никаких известий о ком либо или о чём либо. [Простаков:] Дядюшка её, г. Стародум, поехал в Сибирь; а как несколько уже лет не было о нём ни слуху ни вести, то мы и считаем его покойником (Фонвизин. Недоросль). Ни слуху о… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • на слуху — на слуху/, нареч. Новая книга на слуху у многих читателей …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»