-
1 на душу населення
per capita лат.Українсько-англійський юридичний словник > на душу населення
-
2 розкладати душу
-
3 прибуток на душу населення
-
4 вчення про душу
doctrine about soul [psyche]Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > вчення про душу
-
5 душа
ж1) soul; heartу глибині душі — at heart, in one's heart of hearts
2) ( особа) head; personна душу населення — per head; лат. per capita
душа в душу — at one, in harmony
ні душі — not a mortal man, not a soul to speak to
3) feeling, spirit, emotionз душею — with spirit/feeling/zeal
4) (натхненник, головна особа) ( the) soul, moving spirit, inspiration -
6 виливати
-
7 вимотувати
= вимотати( виснажувати) to exhaust, to do up; військ. тж. to wear out ( down)вимотувати душу (нерви) — to annoy, to worry one's life out of one, to (over)strain one's nerves
-
8 витрясати
-
9 відводити
= відвести1) ( вести із собою) to take, to lead3) ( переміщати) to remove, to shift, to displaceвідводити назад війська — to draw off (to withdraw, to take back) the troops
4) ( відвертати) to divert; to deflect; to ward offвідводити удар — to parry ( to deflect) a blow; to remove a blow
5) (відкидати, відхиляти) to reject; юр. (присяжних, свідків) to recuse, to challenge6) ( виділяти для користування) to allot, to set aside -
10 гріх
ч1) ім., рел. sin; transgression, evil, fault; ( провина) peccancy2) (pred.) ( непорядно) it is a sin, it is sinful3)є такий гріх — I own it; I have to admit I do
-
11 лізти
1) (на стіну, кручу) to climb, to clamber, to creep, to scale; (по мотузці, на жердину) to swarm2) (набридати, втручатися) to intrude, to thrust oneself upon3) ( про волосся) to come out, to fall off4)лізти зі шкіри — to go all out; to lay oneself out; to leap out of one's skin
лізти комусь в душу — to worm oneself into smb.'s confidence
лізти в зашморг — to expose oneself to danger aimlessly, to stick one's neck out
лізти на очі (кому-небудь) — to hang round; to make a nuisance of oneself (to)
лізти на рожен — to ask for trouble, to kick against the pricks
лізти на стінку — to climb up the wall; to be beside oneself; to go into a frenzy
-
12 на
I прийм.1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) atна березі — on shore, ashore; on the beach; on the (river-)bank
на вулиці — in the street; out of doors, outdoors
на безпечній відстані — clear (of), at a safe distance ( from)
на невеликій відстані — at a short distance, a short way off; at close range, in close proximity (to)
4) ( при позначенні напрямку) to, towardsкласти на місце — to put back in place, to replace
на схід від — to the east of, eastward(s) of
5) ( при позначенні часу) on, at; ( протягом) during; ( при позначенні строку) for; ( при позначенні крайнього строку) by, towardsна початок 20-го ст. — by 20th century
на другий день — ( the) next day
на той час — by that time, by then
на цей час — by this, by now
7) ( при позначенні хвороби) with8) (згідно з, відповідно до) by, in, toна мою думку, на мій погляд — in my opinion
9) (y значенні "для") for10) ( при позначенні одиниці виміру) by11) ( при множенні і діленні) by12) ( при позначенні результату ділення) in, into, toрізати на шматки — to cut in ( into) pieces
13) ( при позначенні кількісної різниці) byна метр коротший — a metre shorter, shorter by a metre
14) ( при позначенні засобів до існування) on15) ( при позначенні засобу пересування) by16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to17)на щастя — fortunately, luckily
на біду (на жаль) — unfortunately, unluckily, unhappily, alas
на вагу — by weight; specific gravity
на вибір — for choice, of one's choice, at one's discretion
на віру — on trust, on faith
на всіх вітрилах — under/in full sail, with all sails set
на всякий випадок — just in case, to make sure; to be on the safe side
на голодний шлунок — on an empty stomach/belly
на душу (населення) — per head, per capita
на межі — on the verge of, on the brink of
на око — approximately, by eye
на моїй совісті — on ( upon) my conscience
IIна вигляд — by sight/appearance; in appearance, by sight, to judge from appearances
( візьми) here; here you are; here, take it -
13 надривати
= надірвати1) ( розривати трохи) to begin to tear, to tear a little2) to overstrain, to overtaxнадривати свої сили — to overtax one's strength; to knock oneself up
надривати душу — to rend smb.'s heart; to harrow smb.'s soul
-
14 покаяння
сconfession; ( каяття) repentance, penitence; церк. penance -
15 полегшувати
-
16 шматувати
1) to tear up, to tear to shreds, to cut in pieces2) (про серце, душу) to rend, to lacerate, to tear
См. также в других словарях:
Душу отвести — (иноск.) успокоиться. Ср. Я требую малаго, очень малаго ... только немножко мнѣ нужно участія, только, чтобы не отталкивали бы меня, душу дали бы отвести. Тургеневъ. Дымъ. 13. Ср. Тургеневъ очень хорошій человѣкъ, и я легко сближаюсь съ нимъ. Это … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Душу выложить — (говорить всю правду). Ср. А ты намъ душу выложи! «Не скрою ничего!» Некрасовъ. Кому на Руси жить хорошо. Крестьянка. См. Изливать душу свою … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Душу вымотать — (иноск.) измучить, изнурить. Ср. Душа не на мѣстѣ не жива. Ср. Онъ чувствовалъ, что жена своимъ поступкомъ всю душу вымотала изъ него... Б. М. Маркевичъ. Бездна. 3, 1. Ср. Душу ты мнѣ всю вымоталъ, мучитель ты мой, злодѣй.... Маркевичъ. Чадъ… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
душу положить — душу выворотить (положить) за (для) кого (иноск.) жизнью пожертвовать Ср. За то (за жалость его ко мне) душу свою для него выворочу. И.И. Лажечников. Ледяной дом. 1, 9 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Душу выворотить — положить за (для) кого (иноск.) жизнью пожертвовать. Ср. За то (за жалость его ко мнѣ) душу свою для него выворочу. И. И. Лажечниковъ. Ледяной домъ. 1, 9 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Душу выматывать — (изъ кого) послѣдніе животы (иноск.) отымать послѣднія силы, огорчая (мучая) изнурять. Ср. Какъ начнетъ онъ... душу изъ меня выматывать. Салтыковъ. Благонамѣренныя рѣчи. См. Живот положить. См. Вымотать … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Душу соблюсти — (иноск.) спасаться отъ грѣховной жизни. Ср. (Гдѣ) живешь ты? «Въ монастырѣ». Что жъ ты душу свою соблюсти хочешь? вмѣшался хозяинъ. И. Ѳ. Горбуновъ. Изъ Моск. захолустья. 1 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Душу тянуть (вытягивать, мотать) — ДУША, и, вин. душу, мн. души, душ, душам, ж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
душу отвести — (иноск) успокоиться Ср. Я требую малого, очень малого... только немножко мне нужно участия, только, чтобы не отталкивали бы меня, душу дали бы отвести. Тургенев. Дым. 13. Ср. Тургенев очень хороший человек, и я легко сближаюсь с ним. Это человек… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
душу вымотать — (иноск.) измучить, изнурить Ср. Душа не на месте не жива. Ср. Он чувствовал, что жена своим поступком всю душу вымотала из него... Б.М. Маркевич. Бездна. 3, 1. Ср. Душу ты мне всю вымотал, мучитель ты мой, злодей... Маркевич. Чад жизни. 1, 2. Ср … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Душу вон — Прост. Экспрес. 1. Угроза жестоко наказать, убить кого либо. Когда вас найдут здесь, расскажите всё, как было. Какой с вас спрос! Но если что, если кто трепыхнётся сейчас, раньше времени, прибью, как щенят. Душу вон! Тихо лежите (Ч. Айтматов.… … Фразеологический словарь русского литературного языка