-
1 на
I прийм.1) (при позначенні місця: зверху, на поверхні чогось) on, upon2) (при позначенні місцевостей, регіонів, вулиць) in; (при позначенні закладів, занять тощо) atна березі — on shore, ashore; on the beach; on the (river-)bank
на вулиці — in the street; out of doors, outdoors
на безпечній відстані — clear (of), at a safe distance ( from)
на невеликій відстані — at a short distance, a short way off; at close range, in close proximity (to)
4) ( при позначенні напрямку) to, towardsкласти на місце — to put back in place, to replace
на схід від — to the east of, eastward(s) of
5) ( при позначенні часу) on, at; ( протягом) during; ( при позначенні строку) for; ( при позначенні крайнього строку) by, towardsна початок 20-го ст. — by 20th century
на другий день — ( the) next day
на той час — by that time, by then
на цей час — by this, by now
7) ( при позначенні хвороби) with8) (згідно з, відповідно до) by, in, toна мою думку, на мій погляд — in my opinion
9) (y значенні "для") for10) ( при позначенні одиниці виміру) by11) ( при множенні і діленні) by12) ( при позначенні результату ділення) in, into, toрізати на шматки — to cut in ( into) pieces
13) ( при позначенні кількісної різниці) byна метр коротший — a metre shorter, shorter by a metre
14) ( при позначенні засобів до існування) on15) ( при позначенні засобу пересування) by16) (при позначенні зміни, переходу до іншого стану) into, to17)на щастя — fortunately, luckily
на біду (на жаль) — unfortunately, unluckily, unhappily, alas
на вагу — by weight; specific gravity
на вибір — for choice, of one's choice, at one's discretion
на віру — on trust, on faith
на всіх вітрилах — under/in full sail, with all sails set
на всякий випадок — just in case, to make sure; to be on the safe side
на голодний шлунок — on an empty stomach/belly
на душу (населення) — per head, per capita
на межі — on the verge of, on the brink of
на око — approximately, by eye
на моїй совісті — on ( upon) my conscience
IIна вигляд — by sight/appearance; in appearance, by sight, to judge from appearances
( візьми) here; here you are; here, take it
См. также в других словарях:
выгоньць — ВЫГОНЬЦ|Ь (1*), А с. Переселенец: а Галичане и Вол<ы>нци. кииждо со своими кнѩзьми. а Кѹрѩне и Трѹбчѩне и Пѹтивлици. и кииждо со своими кнѩзьми. придоша коньми а выгонци Галичькыѩ придоша по Днѣпрѹ. и воиидоша [так!] в море. ЛИ ок. 1425,… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
засльозити — ожу/, ози/ш, док., перех. Наповнити, зволожити слізьми (очі). || розм. Залити, замочити слізьми що небудь … Український тлумачний словник
Сагайдачный, Пётр Кононович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Сагайдачный. Пётр Конашевич Сагайдачный укр. Петро Конашевич Сагайдачний … Википедия
Баштанка — Город Баштанка укр. Баштанка Флаг Герб … Википедия
посѣяти — Посеять посѣяти (3) 1. Засеять чем л. пашню. Посѣкли у насъ лѣсъ ... да и ржью посѣяли. Судн. спис. 1504 г. АЮ, 21. А рож пожата на монастыр, а земля вдругоряд рожю посѣена на монастыр жа. Прих. расх. кн. Волокол. № 6, 192 (1588 1589 г.). ∆ Бобы… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
виновьныи — (14) пр. 1.Виновный в чем л.; являющийся причиной чего л.: аще ли они намъ тако же пакостѩть. мы бываѥмъ пакости тѣхъ виновни и грѣхъ на насъ въстѣкаѥть. (αἴτιοι) ПНЧ 1296, 23 об.; тѣмь оубо злыи свѣстию. ѡц҃а сво||ѥго быти б҃а гл҃ть. ничто же… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
моложии — (13) сравн. степ. 1. Более молодой: се есмы бра(т)˫а ѹже. доспѣли а Гюрги мнѣ братъ есть. но моложии мене ЛИ ок. 1425, 155 (1151); ѹ мене ѡдина два с҃на Изѧславъ и Ростиславъ. а инии моложьшии суть же. Там же, 156 (1151); в роли с.: азъ же видѣхъ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
моудрѣи — (32) сравн. степ. к мѹдрыи: аще нѣции помыслѧть. по обьщению г҃ла. вечеръ ˫авл˫ати сѹботьныи. мѹдрѣи же слѹшающеи не тако. нъ нощь рано рекѹть быти. (оἱ... σоφώτερоν ἐξαχούоντες) КЕ XII, 222а; аще же раска˫авъсѧ въсприиметь ч(с)таго жити˫а мѹдрѣѥ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Ukrainische Grammatik — Dieser Artikel beschreibt die Grammatik der ukrainischen Sprache. Sie zählt zusammen mit Sprachen wie dem Polnischen zu den slawischen Sprachen, im engeren Rahmen zusammen mit dem Russischen zu den ostslawischen Sprachen. Hinsichtlich ihrer… … Deutsch Wikipedia
засльозитися — ожу/ся, ози/шся, док. 1) Наповнитися, зволожитися слізьми (про очі). 2) діал. Заплакати … Український тлумачний словник
митися — ми/юся, ми/єшся, недок. 1) Мити себе (обличчя, руки, тіло); вмиватися, обмиватися (у 1 знач.). Митися слізьми. 2) Ставати мокрим, вологим від води або іншої рідини; обливатися. 3) Пас. до мити 1) … Український тлумачний словник
