-
21 наушничать
несов. кому на кого-что, разг. дэIокIо-убэкIон, бзэгу хьын, пцIы телъхьан -
22 наушничать
ρ.δ. κρυφακούω, προδίνω. -
23 наушничать
[naúšničat'] v.i. impf. (на + acc.; + dat.)"Способные и прилЭжные ученики не наушничали никогда" (Н. Помяловский) — "Gli allievi dotati e bravi non facevano mai la spia" (N. Pomjalovskij)
-
24 наушничать
F verpetzen (на В/Д jemanden bei D) -
25 наушничать
несов.; разг.ошаҡлау, ғәйбәт һөйләү -
26 наушничать
kannella (kieliä) -
27 наушничать
несов. разг. ғайбат (хабаркашӣ, суханчинӣ) кардан -
28 наушничать (I) (нсв)
فعل tell tales -
29 перемывать косточки соседей, сплетничать, наушничать
General subject: practice vivisection upon the characters of (one's) neighboursУниверсальный русско-английский словарь > перемывать косточки соседей, сплетничать, наушничать
-
30 доносить
1. carry to; bring to; report; denounce; inform2. inform3. report4. squeakСинонимический ряд:1. делать доносы (глаг.) делать доносы; писать доносы; стучать2. докладывать (глаг.) докладывать; рапортовать3. наушничать (глаг.) капать; наушничать; фискалить; фискальничать; ябедничать -
31 капать
гл. dripСинонимический ряд:1. накрапывать (глаг.) крапать; накрапывать2. наушничать (глаг.) доносить; наушничать; стучать; фискалить; фискальничать; ябедничать -
32 стучать
1. chatter2. clunk3. knockedмне показалось, что стучат — I thought I heard a knock
4. knock; rap; tap; throb; chatter; clatter; rattleни гроша; ударять; ударить; постучать; стучать — not a rap
5. hammer6. not a rapещё один оратор был вынужден сойти с трибуны, так как все кашляли и стучали ногами — another orator was coughed and scraped down
7. tapСинонимический ряд:1. доносить (глаг.) делать доносы; доносить; писать доносы2. наушничать (глаг.) капать; наушничать; фискалить; фискальничать; ябедничать3. стучаться (глаг.) барабанить; дубасить; колотить; стучаться; тарабанить4. ударять (глаг.) ахать; бабахать; бахать; бацать; бухать; грохать; стукать; тукать; ударять -
33 ябедничать
1. tattle2. slanderСинонимический ряд:наушничать (глаг.) доносить; капать; наушничать; стучать; фискалить; фискальничать -
34 жаловаться
1)жа́ловаться в суд — déposer une plainte au tribunal; porter plainte en justice
2) ( наушничать)жа́ловаться на това́рищей — récriminer contre ses camarades
3) ( высказывать жалобы) se plaindre (de), exprimer des plaintesна что вы жа́луетесь? ( о больном) — de quoi gouffrez-vous?
больно́й жа́луется на боль в ноге́ — le malade se plaint d'une douleur à la jambe
* * *v1) gener. aller pleurer auprès (кому-л.), crier, faire ses doléances, pleurer misère, porter le pet, présenter ses doléances, se désoler, se lamenter, gémir, pleurer, se plaindre2) colloq. miauler3) south.afr.sl. palabrer -
35 зашептать
1) зашептати, зашепотати, зашепотіти, зашушукати, зашимшикати (Б. Лепк.). [Щось зашепотіла їй на вухо (Л. Укр.). Зашепотіли люди (Г. Барв.). Зашепотіли збуджені листочки (Коцюб.)];2) (начать наушничать) зашепотинничати;3) (заворожить) зашептати; см. Зашёптывать. -ться - зашептати, ся, зашушукати, зашушукатися.* * *зашепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш, зашепоті́ти, -почу́, -поти́ш, зашепота́ти, -почу́, -по́чеш -
36 наговаривать
наговорить1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].* * *несов.; сов. - наговор`ить1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш -
37 нашёптывать
нашептать1) кому что - нашіптувати, нашептати, підшіптувати, підшептати, (о мног.) понашіптувати що, чого. [Плескотливі хвилі нашіптували мені яку- небудь екзотичну поезію (Крим.). Співати тобі (місяцеві) думу, що ти-ж нашептав (Шевч.). «Тебе обкрадають» - десь у глибу душі підшіптував якийсь голос (Крим.)];2) -тать - а) (наделать шептаньем) нашептати, нашепотіти (-почу, -потиш), нашепотати (-почу, -почеш); б) (пошептать изв. время) нашептати, нашепоті[а]ти, попошептати (досхочу) и т. п.;3) кому на кого - нашіптувати, нашептати, натуркувати, натуркати, (о мног.) понашіптувати, понатуркувати кому на кого; срв. Наговаривать 2 и Наушничать. [Нашіптують на мене, що я і такий і сякий (Полтавщ.). Шайтан натуркував їм у вуха облудні думки (Леонт.)];4) что и на что (навораживать) - нашіптувати, нашептати, зашіптувати, зашептати, замовляти, замовити, заворожувати, заворожити що. Нашёптанный -1) нашептаний, підшептаний, понашіптуваний;2) нашептаний, попошептаний;3) нашептаний, натурканий, понашіптуваний, понатуркуваний;4) нашептаний, зашептаний, замовлений, заворожений. [Нашептана вода (Київщ.)]. -ться -1) (стр. з.) нашіптуватися, бути нашіптуваним, нашептаним, понашіптуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (шепча) нашептатися, нашепоті[а]тися, попошептати (досхочу) и т. п., (о мног.) понашіптуватися; б) (шепчась) нашептатися, нашепоті[а]тися, вишептатися, попошептатися, попошепоті[а]ти (досхочу), (о мног.) понашіптуватися. [Ви ще шепочетесь! невже не нашепотілися? (Брацл.)].* * *несов.; сов. - нашепт`ать1) наші́птувати, нашепта́ти, -шепчу, -ше́пчеш и мног. понашіптувати; (наговаривать на кого-л.) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти2) (на что - произносить наговор, колдовать) наші́птувати, нашепта́ти (на що), шепта́ти, пошепта́ти, шепота́ти, -почу, -почеш, пошепота́ти, шепоті́ти, -почу, -потиш, пошепоті́ти (над чим) -
38 наговаривать
брахаць; брохаць; нагаворваць* * *несовер.1) нагаворваць(наушничать) нагаворваць, даносіць(клеветать) разг. паклёпнічаць, узводзіць паклёп -
39 донести
гл.( на кого-л) to delate;denounce;inform (against);lay (lodge) an accusation (information) (against);( наушничать) to sneak -
40 доносить
гл.( на кого-л) to delate;denounce;inform (against);lay (lodge) an accusation (information) (against);( наушничать) to sneak
См. также в других словарях:
наушничать — См … Словарь синонимов
НАУШНИЧАТЬ — НАУШНИЧАТЬ, наушничаю, наушничаешь, несовер., кому на кого что (разг. презр.). Тайком клеветать, наговаривать на кого нибудь, сообщать сплетни о ком нибудь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
НАУШНИЧАТЬ — НАУШНИЧАТЬ, аю, аешь; несовер. (разг.). Клеветать, передавать злые сплетни о ком н. | сущ. наушничество, а, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
наушничать — • жаловаться, нажаловаться, наушничать, ябедничать, фискалить, капать, капнуть, кляузничать, доносить, стучать, стукнуть, заявлять, сигнализировать Стр. 0321 Стр. 0322 Стр. 0323 Стр. 0324 Стр. 0325 Стр. 0326 Стр. 0327 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
Наушничать — несов. неперех. разг. Наговаривать, доносить, ябедничать на кого либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
наушничать — наушничать, наушничаю, наушничаем, наушничаешь, наушничаете, наушничает, наушничают, наушничая, наушничал, наушничала, наушничало, наушничали, наушничай, наушничайте, наушничающий, наушничающая, наушничающее, наушничающие, наушничающего,… … Формы слов
наушничать — на ушничать, аю, ает … Русский орфографический словарь
наушничать — (I), нау/шничаю, чаешь, чают … Орфографический словарь русского языка
наушничать — аю, аешь; нсв. (кому на кого). Разг. Тайком наговаривать на кого л.; ябедничать. Н. учителю на товарищей. Он никогда не наушничал … Энциклопедический словарь
наушничать — аю, аешь; нсв. кому на кого разг. Тайком наговаривать на кого л.; ябедничать. Нау/шничать учителю на товарищей. Он никогда не наушничал … Словарь многих выражений
наушничать — 1.7.2., ЛВМ 5 … Экспериментальный синтаксический словарь