Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

наушничать

  • 1 наушничать

    1) шептати, нашіптувати, підшіптувати (кому на кого); натуркувати (кому про кого); (наговаривать) наклепувати, набріхувати на кого, обмовляти, оббріхувати кого;
    2) (заниматься наушничеством) шепотинникувати, бути шепотинником (шепотільником, шептуном), -ницею (-тункою, шептюхою), бути за шепотинника (шепотільника, шептуна), - ницю (-тунку, шептюху).
    * * *
    (на кого-что) наші́птувати, -тую, -туєш (на кого-що); ( наговаривать) обмовля́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > наушничать

  • 2 зашептать

    1) зашептати, зашепотати, зашепотіти, зашушукати, зашимшикати (Б. Лепк.). [Щось зашепотіла їй на вухо (Л. Укр.). Зашепотіли люди (Г. Барв.). Зашепотіли збуджені листочки (Коцюб.)];
    2) (начать наушничать) зашепотинничати;
    3) (заворожить) зашептати; см. Зашёптывать. -ться - зашептати, ся, зашушукати, зашушукатися.
    * * *
    зашепта́ти, -шепчу́, -ше́пчеш, зашепоті́ти, -почу́, -поти́ш, зашепота́ти, -почу́, -по́чеш

    Русско-украинский словарь > зашептать

  • 3 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 4 нашёптывать

    нашептать
    1) кому что - нашіптувати, нашептати, підшіптувати, підшептати, (о мног.) понашіптувати що, чого. [Плескотливі хвилі нашіптували мені яку- небудь екзотичну поезію (Крим.). Співати тобі (місяцеві) думу, що ти-ж нашептав (Шевч.). «Тебе обкрадають» - десь у глибу душі підшіптував якийсь голос (Крим.)];
    2) -тать - а) (наделать шептаньем) нашептати, нашепотіти (-почу, -потиш), нашепотати (-почу, -почеш); б) (пошептать изв. время) нашептати, нашепоті[а]ти, попошептати (досхочу) и т. п.;
    3) кому на кого - нашіптувати, нашептати, натуркувати, натуркати, (о мног.) понашіптувати, понатуркувати кому на кого; срв. Наговаривать 2 и Наушничать. [Нашіптують на мене, що я і такий і сякий (Полтавщ.). Шайтан натуркував їм у вуха облудні думки (Леонт.)];
    4) что и на что (навораживать) - нашіптувати, нашептати, зашіптувати, зашептати, замовляти, замовити, заворожувати, заворожити що. Нашёптанный -
    1) нашептаний, підшептаний, понашіптуваний;
    2) нашептаний, попошептаний;
    3) нашептаний, натурканий, понашіптуваний, понатуркуваний;
    4) нашептаний, зашептаний, замовлений, заворожений. [Нашептана вода (Київщ.)]. -ться -
    1) (стр. з.) нашіптуватися, бути нашіптуваним, нашептаним, понашіптуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (шепча) нашептатися, нашепоті[а]тися, попошептати (досхочу) и т. п., (о мног.) понашіптуватися; б) (шепчась) нашептатися, нашепоті[а]тися, вишептатися, попошептатися, попошепоті[а]ти (досхочу), (о мног.) понашіптуватися. [Ви ще шепочетесь! невже не нашепотілися? (Брацл.)].
    * * *
    несов.; сов. - нашепт`ать
    1) наші́птувати, нашепта́ти, -шепчу, -ше́пчеш и мног. понашіптувати; (наговаривать на кого-л.) нату́ркувати, нату́ркати и натурча́ти
    2) (на что - произносить наговор, колдовать) наші́птувати, нашепта́ти (на що), шепта́ти, пошепта́ти, шепота́ти, -почу, -почеш, пошепота́ти, шепоті́ти, -почу, -потиш, пошепоті́ти (над чим)

    Русско-украинский словарь > нашёптывать

См. также в других словарях:

  • наушничать — См …   Словарь синонимов

  • НАУШНИЧАТЬ — НАУШНИЧАТЬ, наушничаю, наушничаешь, несовер., кому на кого что (разг. презр.). Тайком клеветать, наговаривать на кого нибудь, сообщать сплетни о ком нибудь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • НАУШНИЧАТЬ — НАУШНИЧАТЬ, аю, аешь; несовер. (разг.). Клеветать, передавать злые сплетни о ком н. | сущ. наушничество, а, ср. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • наушничать — • жаловаться, нажаловаться, наушничать, ябедничать, фискалить, капать, капнуть, кляузничать, доносить, стучать, стукнуть, заявлять, сигнализировать Стр. 0321 Стр. 0322 Стр. 0323 Стр. 0324 Стр. 0325 Стр. 0326 Стр. 0327 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Наушничать — несов. неперех. разг. Наговаривать, доносить, ябедничать на кого либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • наушничать — наушничать, наушничаю, наушничаем, наушничаешь, наушничаете, наушничает, наушничают, наушничая, наушничал, наушничала, наушничало, наушничали, наушничай, наушничайте, наушничающий, наушничающая, наушничающее, наушничающие, наушничающего,… …   Формы слов

  • наушничать — на ушничать, аю, ает …   Русский орфографический словарь

  • наушничать — (I), нау/шничаю, чаешь, чают …   Орфографический словарь русского языка

  • наушничать — аю, аешь; нсв. (кому на кого). Разг. Тайком наговаривать на кого л.; ябедничать. Н. учителю на товарищей. Он никогда не наушничал …   Энциклопедический словарь

  • наушничать — аю, аешь; нсв. кому на кого разг. Тайком наговаривать на кого л.; ябедничать. Нау/шничать учителю на товарищей. Он никогда не наушничал …   Словарь многих выражений

  • наушничать — 1.7.2., ЛВМ 5 …   Экспериментальный синтаксический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»