народност

nationality

от каква народност сте? какъв сте по народност? what is your nationality?

по народност съм българин I am a Bulgarian

* * *

наро̀дност,

ж., -и nationality; от каква \народност сте? какъв сте по \народност? what is your nationality? по \народност съм българин I am Bulgarian.

* * *

nationality: What's your народност? - От каква националност си?

* * *

nationality

наро́дност ж., -и Nationalität f, -en.

ж

1. (национальность) ἡ ἐθνότητα [-ης]:

2. (близость к народу) ὁ λαϊκός χαρακτήρας, τό λαϊκό πνεύμα.

{,næʃə'næliti}
1. националност, народност, национална принадлежност
what is your NATIONALITY? какъв сте по народност
2. нация, народ

* * *

{,nashъ'naliti} n 1. националност, народност; национална п

* * *

народност; националност;

* * *

* * *

nationality[¸næʃə´næliti] n 1. националност, народност; национална принадлежност; 2. национално единство; 3. нация, народ.

{'ɔptənt}
n човек, който има право да избира (особ. народност)

* * *

{'ъptъnt} n човек, който има право да избира (особ. народност)

* * *

n лінгв.

етнонім, назва племені (народності, народу)

* * *

n; лінгв.

nationality

* * *

национа̀лност,

ж., -и nationality.

* * *

nationality

* * *

Костомаров, Микола Іванович (1817, с. Юрасівці Острогозького пов., нині Воронезької обл. - 1885) - укр. історик, письменник, етнограф, суспільно-політичний діяч. Навчався на історико-філологічному ф-ті Харківського ун-ту (1833 - 1836). Захистив магістерську дис. з історії (1844). У 1845 - 1847 рр. - один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. У 1847 р. був арештований, рік перебував у Петропавлівській фортеці. У 1859 - 1862 рр. - екстраординарний проф. Петербузького ун-ту. У 1860 - 1885 рр. - член Археографічної комісії. У 1864 р. здобуває ступінь докт. рос. історії в Київському ун-ті. Чл.-кор. Петербурзької Академії наук (1874), почесний член Київського ун-ту (1884). В історичних дослідженнях та в історіософських міркуваннях К. спирався на праці Максимовича, Гердера, ІПеллінга, ісп. романтиків. На відміну від Максимовича, який робив наголос на емпіричній правді історії, К. посилив романтичні акценти, відшукуючи наскрізну ідею, що поєднує минуле, сучасне й майбутнє укр. народу в єдине історичне ціле, надає подіям "розумного зв'язку і стрункого вигляду". Як історіософ, К. не стільки з'ясовував причинову залежність значущих подій, скільки прагнув до виявлення засад (включно з ірраціональними) буття та ментальності укр. людини. Цю настанову К. реалізував, поєднуючи романтичне світоосягнення з органічними для традицій укр. думки ідеями філософії, зокрема з постулюванням "найвищого вічного розуму", який керує долею усього людства. З іншого боку, романтичний пафос коригувався у К. раціоналістично-просвітницькими ідеями, спрямованими на утвердження духу толерантності та запобігання національному чванству. К. вважають засновником народницької (на відміну від державницької) історіографії. Дух народу мислився ним не як трансцендентна сутність, а як реальна першооснова історичного процесу, здійснюваного "живим народом". Саме у психології народу належить шукати пояснення історичних подій, особливостей побуту та духовного життя народу І. сторіософські погляди К. еволюціонували разом із його загальносвітоглядними настановами: від романтичного ствердження ідей свободи й рівності, відстоювання окремішного вільнолюбивого духу укр. етносу та наголошування його особливої місії в колі слов'янських народів (кирило-мефодіївський період) до обстоювання ідеї федералізму і раціоналізованих просвітницько-народницьких орієнтирів другого періоду і, зрештою, до модифікації народницьких устремлінь у звичайне просвітництво і лояльне щодо імперії культурництво в останній період життя. Однак світоглядними константами Κ.-мислителя залишалися: переконаність в окремішності історичного шляху укр. народу ("Полудневу Русь" К. пророчо бачив у майбутньому як "окрему державну цілісність"), в самобутності його вільнолюбивого духу, мови, культури і психології (що ставило його в опозицію до офіційної рос. державницької історіософії); засада народності та ідеї рівності людей і етносів, національного порозуміння, досягнутого на ґрунті науки і християнської освіти; принцип самоправства і федеративно-демократичної організації суспільства, опертий на досвід Києворуської і Козацької держав; ідея історичної тяглості укр. національної традиції та пафос згоди і любові - до людини і до Бога.

[br]

Осн. тв.: "Книги буття українського народу" (1846); "Дві руські народності" (1864)та ін.

1) Fang ( представник народності)

2) fang ( тканина)

v свързвам се чрез брак (with)

* * *

v свързвам се чрез брак (with

* * *

* * *

intermarry[¸intə´mæri] v 1. женя се за лице от друга раса (народност) и пр.; 2. женя се за роднина; 3. свързвам се чрез брак, сродявам се; женя се един за друг; 4. юрид. встъпвам в брак.

{ðə}
I. 1. (пред съгласна)
(пред гласна и нямо h), (под ударение)
def. article, с определящо знач.
THE man in THE corner човекът в ъгъла
England of THE Tudors Англия от времето на Тюдорите
2. с родово знач.
THE whale is a mammal китът e млекопитаещо
3. с редни числ. и прев. cm.
Edward THE Seventh Едуард VII
in THE last row на последния ред
4. с географски имена, имена на вестницu и пр.
THE USA САЩ
THE Hague Хага
THE Alps Алпите
THE Thames Темза
THE Atlantic (Ocean) Атлантическият океан
THE Times в. Таймз
THE Browns сем. Браун
5. с разпределително знач. - 50 p. THE pound - по 50 пенса фунта
four apples to THE pound по 4 ябълки в един фунт
eight minutes to THE mile осем минути на миля
6. със знач. на показ. мест.
at THE moment в момента, в този момент
I like THE man харесва ми този човек
7. със субстантивирано прил., в ед. ч. с отвлечено знач.
THE sublime възвишеното, в ед. ч. със знач. на мн. ч.
THE poor бедните
THE English англичаните, в мн. ч.
THE conservatives консерваторите, с прил., означаващо езика на да ден народ
translated from THE Spanish преведено от испански
8. с имената на някои болести
THE measles шарка
THE mumps заушки
9. (винаги ударено)
he too is Walter Scott but not THE Walter Scott и той e Уолтър Скот, но не прочутият Уолтър Скот
he is THE specialist on той e най-добрият/найизвестният специалист по
tea is THE drink for a cold чаят e най-доброто питие, когато човек е настинал
10. във възклицания, какъв
THE cheek! какво нахалство!
II. 1. adv със сравн. ст, още по-, толкова по-
it will be THE easier for you as you are younger на тебе ще ти бъде още по-лесно, защото си по-млад
so much THE better/THE worse for him толкова по-добре/по-зле за него
2. колкото... толкова
THE more I read THE more I forget колкото повече чета, толкова повече забравям
less said about it THE better колкото по-малко говорим за това, толкова по-добре, да не говорим за това

* * *

{­ъ} (пред сьгласна); {­i} (пред гласна и нямо h); {­i:} (под(2) {­ъ} adv сьс сравн. ст. 1. още по-, толкова по-; it will be the

* * *

def. article опред. член;THE sooner THE better колкото по-скоро, толкова по-добре;all THE better толкова по-добре;I am none THE better for it не ми е никак по-добре от това;the; (пред сьгласна);{­i} (пред гласна и нямо h);{­i:} (под ударение); def. article 1. с

* * *

* * *

the[ðə пред съгласна; ði пред гласна; ði: под ударение] I. article 1. с определително значение an increase in \the consumption of meat увеличение в консумацията на месо; he sat in \the sun той седеше на слънце; \the England of the Tudors Англия по време на Тюдорите; 2. с родово значение after dogs \the horse has had the closest relationship with man след кучетата, конят е най-тясно свързан с човека; 3. с редни числ. и превъзх. ст. Edward \the Seventh Едуард Седми; on \the eight of November, on November \the eight на осми ноември; 4. със собств. имена; \the Alps Алпите; \the Thames Темза; \the USA САЩ; \the Ukraine Украйна; \the Black Sea Черно море; \the Atlantic ( Ocean) Атлантически(ят) океан; \the Times в. "Таймс"; \the Taylors семейство Тейлър, Тейлърови; 5. с разпределително значение two dollars to \the pound два долара за фунт; eight minutes (to) \the mile осем минути на миля; 6. със значение на показат. местоим. at \the moment в момента, в този момент, точно сега, ей сега; I like \the man обичам този човек; 7. с прил., употребени като същ. 1) в ед. с отвлечено значение to wish \the impossible искам невъзможното; 2) в ед. със значение на мн. (със събирателно значение): \the unemployed безработните; \the English англичаните; 3) в мн. \the Reds червените; 4) с прил., които означават народност, за да означи съответния език translated from \the Czech превод (преведено) от чешки; 8. с имена на някои болести: \the measles шарка; \the rheumatics ревматизъм; 9. с музикални инструменти to play \the guitar свиря на китара; 10. за означаване на достатъчно количество I don't have \the money to maintain such a car нямам достатъчно пари, за да поддържам такава кола; 11. за означаване на десетилетия \the sixties шейсетте години; 12. с ударение известният, великият; най-добрият; най-подходящият, най-предпочитаният; a certain Walter Scott, not \the Walter Scott някой си Уолтър Скот, не известният Уолтър Скот; tea is \the drink for a cold чаят е най-доброто питие, когато човек има настинка; 13. във възклицания какъв; \the cheek! какво нахалство! \the crowds! какви тълпи; II. adv със сравн. ст.: it will be \the easier for you as you are younger ще ти бъде (още) по-лесно, защото си по-млад; the blow was all \the more cruel because it was unexpected ударът беше още по-(толкова по-) жесток, защото беше неочакван; he is none \the better for seeing a specialist не е по-добре, макар че е ходил при специалист; \the...\the колкото..., толкова; \the more \the merrier колкото повече сме, толкова по-весело; \the less said about it \the better колкото по-малко се говори за това, толкова по-добре.

1) кафр

2) кафрська мова

3) pl розм. акції південноафриканських рудників

* * *

1) кафр ( про представника народності банту); кафр, чорний; представник ( будь-якого) негритянського племені на території ПАР

2) кафрська мова ( про одну з мов групи банту)

3) pl; кoм.; жapг. акції південноафриканських рудників

1) представник народності майя; індіанець-майя

2) група мов індійців Центральної Америки

n; лінгв.