-
21 day
n1) деньthe other day — цими днями, за кілька днів
any day — в будь-який день, у будь-який час
day after day, day by day — день за днем, день у день
break of day — світання, схід сонця
2) робочий день3) певний день, певне число; календарна датаVictory D. — День Перемоги
May D. — Перше травня
April Fool's D. — перше квітня (коли жартома обдурюють)
4) доба, двадцять чотири години5) денний час6) ера, епоха, час7) період, строк, пораsome day — коли-небудь; у недалекому майбутньому
at some future day — у майбутньому, якось цими днями
8) звич. pl дні життя9) пора, час (розквіту тощо)cap and feather days — дні дитинства, дитинство
* * *n1) деньday of rest, day off — вихідний день; день, денний час
broad day — день, удень
break of day — світанок; схід сонця; робочий день
day's takings — щоденний виторг; певний день, певне число; ( календарна) дата
days in court — юp. дні судових засідань
2) день, добаlunar day — місячний день;; місячна доба
3) вирішальний день; битва, бій4) часто pl час, ера, епохаin days to come — у майбутньому; період, строк, пора
some day — коли-небудь; найближчим часом
to the present day — дотеперat some future day — у майбутньому; як-небудь днями
days of grace — кoм. пільговий строк
lay days — кoм. строк навантаження е розвантаження судів
5) pl дні життя, життя; певний період життя, пора6) пора розквіту, процвітання7) гeoл. денний шар, денна поверхня8) acтp. період обертання небесного тіла black-letter day буденний день -
22 soul
1. n1) душа; серцеwith all my soul — від усієї душі, від щирого серця
I wonder how he keeps soul and body — дивуюся, на чому його душа тримається
that man has no soul — це бездушна (безсердечна) людина
2) рел. дух, душа3) суть; невід'ємна властивість; основа4) центральна постать; натхненник5) людина, особаbe a good soul and help me — будьте ласкаві, допоможіть мені
a kindly soul — добра душа, добряк
6) нахил, потягhe has a soul for music — він любить музику, він має нахил до музики
upon my soul! — клянусь!, слово честі!, їй-богу!
2. v розм., церк.збирати гроші напередодні дня померлих (тж to go a-souling)* * *I n1) душа, серце; peл. душа, дух2) сутність, невід'ємна властивість, основа; символ, уособлення; центральна фігура, натхненник3) людина4) схильність, тяжіння5) душа, задушевність (у виконанні музики, негритянської); соул ( стиль блюзу)6) cл. дух негритянського народу; самосвідомість ( американських) негрів7) соул, негритянська музика ( soul music)8) негритянська кухня ( soul food)II a; сл.негритянський, чорнийsoul music — соул, негритянська музика; належний неграм
-
23 stag party
обід, прийом без дам; холостяцька гулянка напередодні весілля -
24 threshold
n1) поріг2) перен. поріг, переддень, зоря, початок3) псих. поріг (свідомості)4) ав. критичний рівень* * *n1) порігto stop on the threshold — зупинитися на порозі /у дверях/
to cross the threshold — переступити поріг; переддень, зоря, початок
on the threshold of life [of a revolution] — на порозі життя [революції]
2) cпeц. поріг, гранична величина; межаthreshold of sensitivity, sensitivity threshold — поріг чутливості
threshold of audibility /of hearing/ — поріг чутності
above [below]the threshold — вище [нижче]порога /граничної величини/; пcиx. поріг ( свідомості)
3) тex. поріг ( греблі)4) aв. критичний рівень -
25 baccalaureate
n3) холостяк, парубок -
26 before
I adv1) раніше, колись2) спереду; уперед3)a moment before — хвилину тому, щойно
II preplong before — задовго до, давно вже
1) у часовому значенні вказує на передування до; раніше2) у просторовому значенні вказує на знаходження або рух перед ким, чим-небудь перед3) указує на протікання процесу в чиїй-небудь. присутності перед, у присутності присутність у якій-небудь організації, у суді за викликом перед розгляд, обговорення питання ким-небудь на, в, у, перед; тж. передається орудн. вiдм.4) указує на що-небудь у майбутньому перед5) указує на перевагу, вищість в положенні, ранзі, здібностях перед, попереду6) уживається при вираженні надання переваги скоріше ніж, краще ніж7)IIIcj1) перш ніж, раніше ніж; поки не2) скоріше ніж -
27 stag party
обід, прийом без дам; холостяцька гулянка напередодні весілля -
28 threshold
n1) порігto stop on the threshold — зупинитися на порозі /у дверях/
to cross the threshold — переступити поріг; переддень, зоря, початок
on the threshold of life [of a revolution] — на порозі життя [революції]
2) cпeц. поріг, гранична величина; межаthreshold of sensitivity, sensitivity threshold — поріг чутливості
threshold of audibility /of hearing/ — поріг чутності
above [below]the threshold — вище [нижче]порога /граничної величини/; пcиx. поріг ( свідомості)
3) тex. поріг ( греблі)4) aв. критичний рівень -
29 Twelfth-cake
[`twelfãkeik]nвеликий пиріг з монетою під цукровою глазур'ю, що подається напередодні хрещення (той, кому дістанеться монета, оголошується королем або королевою свят) -
30 wake
I [weik] n1) пoeт. неспанняsleep and wake — сон, неспання
2) дiaл. пильнування ( у труни); поминання ( перед похованням)3) цepк. переддень свята; всеношна напередодні свята4) дiaл. храмове, престольне святоII [weik] v(waked, woken, woke)1) прокидатися ( wake up)3) будити, викликати; пожвавити, воскрешати; будити /воскрешати/ відчуття; прокидатися; оживати, воскресатиit is time for you to wake up and attend to your business — вам пора узятися за розум, зайнятися справою
4) схаменутися, прокинутися ( wake up)to wake from a stupor [from a trance] — вийти із заціпеніння [з трансу]
5) (to) усвідомити; примусити когось усвідомитиhe is waking up to the truth — він починає розуміти правду, у нього поступово розплющуються очі
6) не спатиwaking or sleeping — уві сні, наяву, вдень, вночі
7) дiaл. справляти поминання ( перед похованням)8) дiaл. не спати, проводити ніч ( коло труни)III [weik] n; мор.to wake snakes — = розворушити осине кубло
попутний струмінь, попутний потік; кільватерin the wake of — в кільватер за...; aв. спутний струмінь; слід ( чогось)
in the wake of — в кільватері, по п'ятах, по слідах
-
31 отъезд
від'їзд, виїзд. [Сумно стало по його від'їзді]. Быть на -де, быть готовым к -ду - бути на від'їзді. За -дом, по случаю -да - з причини від'їзду, виїзду. Накануне -да - напередодні від'їзду. Мы зимой в -де (уезжаем) - на зиму ми виїздимо.* * *від'ї́зд, -у -
32 bankruptcy
юр., фін. 1. банкрутство; 2. платіжна неспроможність; неспроможність1. визнана судом неспроможність окремої особи сплатити свої борги; ♦ є два види банкрутства: добровільне (voluntary bankruptcy), коли сам боржник подає заяву, щоб суд справедливо розподілив активи (assets¹) між кредиторами (creditor); примусове (involuntary bankruptcy), коли кредитори звертаються до суду із заявою, щоб визнати боржника неплатоспроможним (insolvent); 2. юридичний процес неплатоспроможності (insolvency)═════════■═════════fraudulent bankruptcy злісне банкрутство; individual bankruptcy особисте банкрутство; involuntary bankruptcy; simple bankruptcy просте банкрутство; voluntary bankruptcy═════════□═════════bankruptcy act закон про банкрутство; bankruptcy adjudication судове рішення щодо банкрутства; bankruptcy costs витрати, пов'язані з банкрутством; bankruptcy court суд у справі неспроможності; bankruptcy notice заява про банкрутство • оголошення про банкрутство; bankruptcy of a bank банкрутство банку; bankruptcy offences порушення справи про банкрутство; bankruptcy order розпорядження про банкрутство; bankruptcy petition порушення справи про неспроможність • порушення справи про банкрутство • петиція про банкрутство; bankruptcy proceedings ведення справи про банкрутство; bankruptcy schedule список банкрутств • список банкрутів • реєстр заборгованості банкрута; close to bankruptcy напередодні банкрутства; disclaimer in bankruptcy заперечення банкрутства; to face up to bankruptcy примирятися/примиритися з банкрутством; to file a petition for bankruptcy оголошувати/ оголосити банкрутство═════════◇═════════банкрутство < фр. banqueroute і нім. Bankrott < італ. bancarotta — поламана лавка < banco — стіл, лавка, ослін і rotto — зламаний, розбитий, поламаний; форма банкрутъ засвідчується у XVIII ст. (ЕС-СУМ 1: 119; ЕСУМ 1: 134-135)▹▹ liquidation -
33 eve
I [iːv] n1) передде́ньon the eve — напередо́дні
Christmas Eve — святи́й ве́чір ( напередодні Різдва)
2) заст. поет. ве́чірII = evg, = evng(скор. від evening) ве́чір -
34 wigilia
-
35 წინ
вперед, поперед, уперед; попереду, спереду; пред, перед; напередодні -
36 антропософія
АНТРОПОСОФІЯ ( від грецьк. ανθρωποζ - людина; ζυφια - мудрість) - неортодоксальне теософське вчення, засноване напередодні Першої світової війни нім. містиком і оккультистом Штейнером (1861 - 1925), що поєднало у собі релігійно-філософські ідеї та оккультно-містичні погляди з певними досягненнями природознавства. Поєднання античних (піфагорійських) містерій, неоплатонізму, гностики, каббалістики з ідеями нім. натурфілософії та елементами природознавства Нового часу чинилося задля обґрунтування вчення, згідно з яким людина шляхом розвитку властивих їй таємничих здібностей відкриває у собі глибинну, божественну сутність (за допомогою особливих вправ та відповідної системи виховання й самовиховання, що включає заняття евритмією, музикою, медитацією, містерією тощо). Тим самим у ній пробуджується понадчуттєве сприймання і внаслідок цього відкривається доступ до справжнього світу - світу понадчуттєвого, відносно якого реальний земний світ є світом ілюзій.Г. Шалашенко -
37 Шпенглер, Освальд
Шпенглер, Освальд (1880, Бланкенбург, Гарц - 1936) - нім. філософ, історик, один із основоположників сучасної філософи культури, представник філософії життя. В 1908 - 1911 рр. - викладач математики та історії в гімназії Гамбурга, з 1911 р. - вільний літератор в Мюнхені. Напередодні створення Веймарської республіки Ш. був близький до фашистських кіл, але в 1933 р. відхилив пропозицію націонал-соціалістів про співробітництво. Знаходився під впливом філософії Гете і Ніцше, проте, на відміну від останнього, робить акцент на сильній державності, а не особистості. В 1935 р., протестуючи проти нацистської фальсифікації творчості Ніцше, пориває стосунки с архівом Ніцше. Вихідне поняття онтології Ш. - поняття "органічного життя" у співвіднесенні з такими поняттями, як "час", "душа", "доля", "ритм", "такт". Ґрунтуючи на них свою культурологію і історіософію, Ш. визначає культуру як найвищу цінність, що пронизує всі сфери життя певного народу, надаючи йому неповторності й унікальності. В своїй основній праці "Занепад Заходу" Ш. піддає критиці ідею поступального прогресу та однолінійності світової історії, обґрунтовуючи тезу про множинність могутніх культур, кожна з яких має власну ідею, власну форму та власне життя. Кожному культурному "організму" відведений, за Ш., певний строк, протягом якого він проходить замкнений життєвий цикл, основними етапами якого є зачаття, народження, ріст, старіння і загибель. Вмираючи, культура перероджується в цивілізацію, в надрах якої будь-яка творчість втрачає сенс, вироджуючись у "спорт", техніцизм. Другою сферою прикладення сил "цивілізованої" людини, яка втратила культуру, стає політика, що має завойовницький характер, оскільки на зміну органічному розвитку в часі приходить просторова експансія. В філософії творчість світоглядних систем стає також неможливою, редукуючись до скепсису, який обертається історичним релятивізмом. У контексті цього підходу Ш. виокремлює вісім культур (єгипетська, індійська, вавилонська, китайська, магія, греко-римська, або "аполлонівська", та західноєвропейська, або "фастівська"). Тотальне зведення всієї духовної діяльності до тих чи тих проявів колективної "душі" культури приводить Ш. до висновку про притаманність кожній культурі не тільки самобутнього мистецтва, а і самобутніх точних наук - математики, фізики. Сучасну епоху Ш. витлумачуєяк трагічний час загибелі західноєвропейської культури та очікування нової, ще не народженої, яку пов'язує з Росією та Балканами. Філософія Ш. знайшла відгук у творчості Тойнбі, Ортега-і-Гассета, Гайдеггера, Лосева, стимулюючи розвиток оригінальних, відмінних від пшенглеровської, концепцій культури.[br]Осн. тв.: "Метафізична засаднича ідея філософії Геракліта" (1904); "Занепад Заходу: Загальні риси морфології світової історії". У 2 т. (1920 - 1922); "Людина і техніка: До філософії життя" (1931); "Час рішень" (1933).
- 1
- 2
См. также в других словарях:
напередодні — присл. 1) У попередній день або взагалі у попередній час. 2) у знач. прийм., з род. в. Уживається при позначенні подій, процесів і т. ін., незадовго перед якими відбувалася дія … Український тлумачний словник
напередодні — [напеиреидо/д( )н і] присл … Орфоепічний словник української мови
напередодні — 1) (у знач. прийм., з Р. в. ужив. на позначення подій, процесів тощо, незадовго перед якими відбувається дія), перед (з Ор. в.); під (зі Зн. в. перев. позначаючи свята, певні події) 2) див. учора 1) … Словник синонімів української мови
напередодні — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
перед — I п ер ед пе/ре/ду, ч. 1) Передня частина чого небудь, лицьовий бік когось, чогось. 2) Передня частина тіла тварини. 3) Те, що розташовується попереду або є першим рядом, переднім краєм чого небудь. || пе/редом, на пе/реді, у знач. присл., діал.… … Український тлумачний словник
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
Valeri Lobanovsky — Football manager infobox playername= Valeriy Lobanovskyi fullname = Valeriy Vasylyovych Lobanovskyi dateofbirth = birth date|1939|1|6 cityofbirth = Kiev countryofbirth = Soviet Union dateofdeath = death date and age|2002|5|13|1939|1|6 cityofdeath … Wikipedia
Кулаковский, Юлиан Андреевич — Юлиан Андреевич Кулаковский Дата рождения: 25 июля … Википедия
Могилёв-Подольский — Город Могилёв Подольский укр. Могилів Подільський Флаг Герб … Википедия
Ольжич-Кандыба, Олег Александрович — Олег Ольжич Олег Александрович Кандыба, псевдоним Олег Ольжич (*8 июля 1907, Житомир † 10 июня 1944, концлагерь Заксенхаузен) украинский поэт и археолог, деятель Организации украинских националистов. Сын украинского писателя и поэта… … Википедия
Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца … Википедия