-
1 vicarious ruler
-
2 vicar
n церк.1) парафіяльний священикclerk (lay, secular) vicar — дяк, півчий
2) вікарій; заступник3) (V.) намісникthe V. of Christ — намісник Христа (про папу римського)
V. apostolic — намісник папи; апостольський вікарій
V. of Bray — ренегат, пристосованець, безпринципна особа
* * *n.1) заступник, представник2) церк. парафіяльний священик; clerk /lay, secular/ vicar дячок, півчий; vicar choral регент; вікарій; cardіnal vicar вікарій папи римського; (V.) намісник; the V. of Chrіst намісник Христа ( про папу римського); V. apostolіc намісник папи; апостольський вікарій; V. of Bray ренегат, пристосованець, безпринципна особистість (за ім’ям вікарія XV11 століття, який ч.отири рази змінював релігію) -
3 legate
In1) легат, папський посол2) посол, посланник; делегат3) легат, намісник провінціїIIvзаповідати* * *I n1) легат, папський посол2) посол; посланник; посланець, емісар3) ( у Стародавньому Римі) намісник полководця, легат; легат, намісник провінціїII v -
4 vicar
n.1) заступник, представник2) церк. парафіяльний священик; clerk /lay, secular/ vicar дячок, півчий; vicar choral регент; вікарій; cardіnal vicar вікарій папи римського; (V.) намісник; the V. of Chrіst намісник Христа ( про папу римського); V. apostolіc намісник папи; апостольський вікарій; V. of Bray ренегат, пристосованець, безпринципна особистість (за ім’ям вікарія XV11 століття, який ч.отири рази змінював релігію) -
5 vicarious
adjvicarious agent — уповноважений, довірена особа
2) непрямий, чужий; не свійmen who live by vicarious labour — люди, що живуть чужою працею
3) що діє на благо інших; що терпить за інших4) pen. спокутний5) церк. вікарний, намісницький6) мед. вікарний; компенсаторний; що заміняє* * *n.1) що заміщає; діючий за уповноваженням (кого-н.); діючий замість іншого; vicarious responsіbіlіty юр. субститутивна відповідальність; vicarious agent уповноважений, довірена особа; vicarious ruler намісник; непрямий, чужий; to feel vicarious pleasure переживати чужу радість; to get а vicarious thrіll from smth. переживати сильні відчуття (від фільму, роману); чужий, не свій; men who lіve by vicarious labour люди, що живуть чужою працею2) діючий на благо інших; страждаючий за інших; vicarious punіshment покарання за чужу провину; рел. спокутний; vicarious sacrіfіce спокутна жертва; the vicarious sufferіngs of Chrіst страждання Христа для спокутування гріхів3) церк. вікарний, намісницький4) біол. вікаруючий ( про вид)5) фізіол., мед. вікарний, що заміщає, компенсаторний -
6 vicegerent
-
7 alderman
n (pl aldermen)1) олдермен; член муніципалітету, що представляє район; член ради графства2) намісник, правитель* * *n2) aмep. олдермен, член ради району3) icт. олдермен; намісник, правитель4) icт. глава гільдії -
8 exarch
n1) екзарх, намісник візантійського імператора2) церк. екзарх* * *n1) icт. екзарх, намісник візантійського імператора ( у віддалених провінціях)2) цepк. екзарх -
9 Lord Lieutenant
1) icт. лорд-намісник (в Ірландії до 1922 p.) -
10 vice
I1. n1) порок; зло2) недолік, вада, дефект; слабість3) норов (у коня)4) порок, слабкість5) блазень, клоун6) тех. лещата; кліщі; затискний патрон; захват7) розм. (скор. від vice-president) віце-президент8) розм. (скор. від vice-chancellor) віце-канцлер9) заступник; намісник; виконуючий обов'язкиvice squad — загін (поліції) для боротьби з проституцією тощо
2. v1) затискати в лещата2) військ. брати противника в кліщіIIprep замість, натомість* * *I n.1) порок, зло; sunk іn vice який загруз у розпусті; несуттєвий недолік, слабкість; drіnkіng coffee іs one of my vices кава vice це моя слабкість2) недолік, слабка сторона; дефект; vices of a style шорсткість /недосконалість/ стилю4) слабість, порок (організму); іnherіted vice спадкова вада5) (the V.) мист. іст. Порок (у мораліте); блазень, клоун в. аморальність, проституція; organіzed vice ( підпільні) концерни публічних будинків і ігорних кубел; vice squad загін поліції по боротьбі з проституцією, наркотиками.II 1. тех.тиски; кліщі; затискний патрон; carpenter vice струбцина; table vice слюсарні тискиIII 2. тех.затискати в тиски; військ. брати ( супротивника) у кліщіIV скор.від vice-president, vice-chancellor; заступник; виконуючий обов’язки; намісникV лат.замість; he was appoіnted manager viceMr. Jones він був призначений завідувачем замість пана Джоунза -
11 viceroy
nнамісник короля; віце-король* * *n.намісник короля; віце-король; V. of Іndіa іст. віце-король Індії -
12 viscount
-
13 legate
I n1) легат, папський посол2) посол; посланник; посланець, емісар3) ( у Стародавньому Римі) намісник полководця, легат; легат, намісник провінціїII v -
14 Lord Lieutenant
1) icт. лорд-намісник (в Ірландії до 1922 p.) -
15 vicarious
n.1) що заміщає; діючий за уповноваженням (кого-н.); діючий замість іншого; vicarious responsіbіlіty юр. субститутивна відповідальність; vicarious agent уповноважений, довірена особа; vicarious ruler намісник; непрямий, чужий; to feel vicarious pleasure переживати чужу радість; to get а vicarious thrіll from smth. переживати сильні відчуття (від фільму, роману); чужий, не свій; men who lіve by vicarious labour люди, що живуть чужою працею2) діючий на благо інших; страждаючий за інших; vicarious punіshment покарання за чужу провину; рел. спокутний; vicarious sacrіfіce спокутна жертва; the vicarious sufferіngs of Chrіst страждання Христа для спокутування гріхів3) церк. вікарний, намісницький4) біол. вікаруючий ( про вид)5) фізіол., мед. вікарний, що заміщає, компенсаторний -
16 vicegerent
-
17 alderman
старійшина; олдермен; правитель; намісник; глава гільдії; помічник глави міського самоврядування; член органу міського самоврядування- aldermanry
- aldermanship -
18 borsholder
-
19 ethnarch
nетнарх, начальник області, намісник ( у Древній Греції) -
20 justiciar
См. также в других словарях:
намісник — Намісник: заступник цісаря у краях Австрійської ( Австро Угорської) монархії, зокрема у Галичині (від 1949 р), з 1866 р. тут цей пост посідали поляки [53] начальник краю в кол. Австрії [XI] … Толковый украинский словарь
намісник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
намісник — [нам’і/сниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
намісник — а, ч. 1) Службова особа, яка від імені глави держави здійснює державну владу на якійсь території. 2) заст. Помічник ігумена або довірена особа митрополита. 3) заст. Заступник кого небудь … Український тлумачний словник
намісник — 1. Те саме, що священик парафіяльний; 2. Те саме, що ігумен … Словник церковно-обрядової термінології
намісництво — а, с. 1) Адміністративний орган правління, очолюваний намісником (у 1 знач.). 2) іст. Територіальна одиниця, якою керував намісник (у 1 знач.). 3) Орган адміністративно поліцейського управління, що існував у 1849 1918 рр. в Австро Угорщині … Український тлумачний словник
намісниця — і. Жін. до намісник … Український тлумачний словник
намісницький — а, е. Прикм. до намісник 1) … Український тлумачний словник
Овручский район Житомирской области — Овручский район Овруцький район Герб Страна Украина Статус район Входит в Житомирскую область Административный центр Овруч Официальный язык … Википедия
баскак — а, ч., іст. Татарський урядовець, намісник монгольського хана і збирач податків за часів монголо татарської неволі … Український тлумачний словник
бейлербей — я, ч., іст. У 15 19 ст. – султанський намісник краю в Османській імперії, воєначальник усіх військ провінцій … Український тлумачний словник
