над+головою

1. n (the above) вищезгадане, вищезазначене

2. adj

розташований (написаний, згаданий тощо) вище

3. adv

1) вище; вгорі, нагорі

2) раніше, вище

3) вгору, нагору, наверх

4. prep

1) над

2) вище, більш як, понад, поза

* * *

1) вищесказане; вищеописане; вищевикладене; вищезгадане; особа або особи, раніше зазначені, згадані вище

2) верх

3) небеса, небо

1) нагорі, угорі; вище; наверх; на небі, у небесах; нагору або вище за течією

2) раніше, вище (у тексті, у мові)

3) більше, вище, понад; вище нуля

4) зooл. на спині

1) над, вище; положення або рух до півночі на північ від, до півночі від

2) у тимчасовому значенні вказує на що-небудь, що мало місце раніше раніше

3) вище

4) above all насамперед; головним чином

призадуматься над чем загадуватися, загадатися, задумуватися, задуматися, замислюватися, замислитися (трохи) про що и над чим. [Загадався, похилившись головою він на руку (Грінч.)]. Это заставляет -маться - це змушує замислитися. Тут есть над чем -ться - тут є над чим замислитися, тут є про (ві)що подумати.

* * *

несов.; сов. - призад`уматься

1) см. Полый 3;

2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];

3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;

4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

* * *

1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий

3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

1. верх, поверхня, верхній одяг; о чыхмаз эди ӱстйе воно б не стало відомим — не вийшло б на поверхню П; хохуй ӱстлери їхній одяг пахтить У; ӱстӱ йалтрай, ичи / тӱбӱ халтрай зовнішність у нього блищить, а внутрішність / спід дрижить СМ, Б, Г, М / К; ӱстӱ тэмиз наш одяг чистий П; ӱстӱ — гӱмӱш / алтын, диби — йез верх у нього срібний / золотий, а основа — латунна СК; толай ӱстӱн ӧле пускачыхлар уся поверхня твого тіла покривається такими пухирцями СЛ; хол ӱстӱ верхній бік долоні СБ.

2. голівка чобота.

3. сл. ім. верх; ӱстӱме на мені Б; ӱстне дэ чаршаф, тӱптэн дэ чаршаф, ортада йӱн простирадло зверху, і знизу простирадло, а всередині вовна СЛ; йер ӱстне по землі СБ; харлар ӱстне на сніг СБ; ай сырт ӱстне — чобан айах ӱстне, ай бурун ӱстне — чобан сырт ӱстне місяць на спині — чабан на ногах, місяць на носі — чабан на спині СБФ; миний җиҗасы дрек ӱстне його старша сестра залазить на дерево Б; харт олду о ат ӱстне постарів він на тому коні СЛ; ат ӱстӱне на коні ВН; миний дэвениң ӱстӱне сідає на верблюда СБ; ӱстӱне минейим сяду на нього СМ; ӱстӱне ӧкелен- гніватися на кого Г; башынын ӱстӱне над його головою СК; йар ӱстӱне йарем бар крім однієї любки, в мене є ще одна любка Б; онун ӱстӱне дурду зупинилася над нимМ; таш ӱстӱне на камінь У; хапуун ӱстӱне над дверима СГ; тӧпелер ӱстӱндэ на вершинах К; ӱстӱндэн зверху НБЄ, СЛ; эт ӱстӱндэн йӱзӱм йерлер після м'яса їдять ізюм СК; … ахшам ӱстӱ надвечір СЛ; пор. сине, сна, сне, снен, стне, стнен, стӱ, стэн, ӱс.

замріятися, замаритися, (задуматься) загадатися про кого, про що, над чим. [Настя замарилася над картиною тихого раю в милого хаті (Коцюб.). Загадався, похилившись головою він на руку (Грінч.)]. Замечтавшийся - замріяний, замрілий.

* * *

пт. Falco apivorus кі[о]бець (р. кібця), кібчик (-ка). [По-над долом кібець грає (Філян.). Ось десь узявся невеличкий кібчик і високо знявся над вашою головою (Мирний)].

* * *

hiding one's true identity, motives etc by pretending to be s.o. or sth. one is not

under the guise (the cover) of

1. obs to make a low bow before s.o.: X поклонился Y-y в пояс = X bowed at (from) the waist (to Y)

2. to express deep gratitude

X поклонится Y-y в пояс = X will bow down to the ground to Y.

• ПОД МАСКОЙ < ПОД ЛИЧИНОЙ> кого-чего

[PrepP; Invar; Prep; the resulting PrepP is adv]

=====

⇒ hiding one's true identity, motives etc by pretending to be s.o. or sth. one is not:

- under the guise (the cover) of;

- under (behind, beneath) a (the) mask of;

- disguised as;

- the cover of s.o. (sth.) conceals...

     ♦...Я видел его только раз в моей жизни на большой дороге; следовательно, не могу питать к нему той неизъяснимой ненависти, которая, таясь под личиною дружбы, ожидает только смерти или несчастия любимого предмета, чтобы разразиться над его головою градом упрёков, советов, насмешек и сожалений (Лермонтов 1)....I only saw him once, and that in passing, so I cannot feel for him that inexpressible hatred which lurks beneath the mask of friendship and waits only for the death or downfall of the other in order to shower him with reproaches, advice, taunts and regrets (lc).

     ♦ "Органами следствия установлено, что под личиной рядового Чонкина скрывался матёрый враг нашего строя, представитель высшей дворянской аристократии князь Голицын" (Войнович 4). "Our investigative organs have established that the cover of Private Chonkin concealed a sworn enemy of our way of life, a representative of the high court aristocracy, Prince Golitsyn" (4a).

• ПОД МАСКОЙ < ПОД ЛИЧИНОЙ> кого-чего

[PrepP; Invar; Prep; the resulting PrepP is adv]

=====

⇒ hiding one's true identity, motives etc by pretending to be s.o. or sth. one is not:

- under the guise (the cover) of;

- under (behind, beneath) a (the) mask of;

- disguised as;

- the cover of s.o. (sth.) conceals...

     ♦...Я видел его только раз в моей жизни на большой дороге; следовательно, не могу питать к нему той неизъяснимой ненависти, которая, таясь под личиною дружбы, ожидает только смерти или несчастия любимого предмета, чтобы разразиться над его головою градом упрёков, советов, насмешек и сожалений (Лермонтов 1)....I only saw him once, and that in passing, so I cannot feel for him that inexpressible hatred which lurks beneath the mask of friendship and waits only for the death or downfall of the other in order to shower him with reproaches, advice, taunts and regrets (lc).

     ♦ "Органами следствия установлено, что под личиной рядового Чонкина скрывался матёрый враг нашего строя, представитель высшей дворянской аристократии князь Голицын" (Войнович 4). "Our investigative organs have established that the cover of Private Chonkin concealed a sworn enemy of our way of life, a representative of the high court aristocracy, Prince Golitsyn" (4a).

• КЛАНЯТЬСЯ/ПОКЛОНИТЬСЯ в пояс (кому)

[VP; subj: human]

=====

1. obs to make a low bow before s.o.:

- X поклонился Y-y в пояс≈ X bowed at (from) the waist (to Y);

- X bowed low to Y.

     ♦ "За оговор и за злобу мою простите". - "Бог простит", - ответил Раскольников, и как только произнес это, мещанин поклонился ему, но уже не земно, а в пояс... (Достоевский 3). "Forgive me for slandering you and for having such evil thoughts." "God will forgive you," replied Raskolnikov, and as soon as he said it, the furrier bowed again, but not to the floor this time, merely at the waist... (За).

     ♦ Лошади поскакали; народ на улице останавливался и кланялся в пояс. Пугачёв кивал головою на обе стороны (Пушкин 2). The horses set off at a gallop, the people in the street stopped and bowed from the waist. Pugachev nodded to them right and left (2a).

2. to express deep gratitude:

- X поклонится Y-y в пояс≈ X will bow down to the ground to Y.

     ♦ А может, Лизка и права, подумал вдруг Михаил. Может, и надо было спасибо [Анфисе] сказать... Нет, голубушка, мысленно сказал Михаил и стиснул зубы... Ты суд надо мной да над Варварой устроила, а я принародно в пояс тебе кланяться? (Абрамов 1). Maybe Lizka was right, Mikhail suddenly thought. Maybe they should have thanked her [Anfisa].... No, my dear, thought Mikhail, gritting his teeth.... You make an example of Varvara and me, and you expect me to bow down to the ground to you in front of everyone? (1a).

• КЛАНЯТЬСЯ/ПОКЛОНИТЬСЯ в пояс (кому)

[VP; subj: human]

=====

1. obs to make a low bow before s.o.:

- X поклонился Y-y в пояс≈ X bowed at (from) the waist (to Y);

- X bowed low to Y.

     ♦ "За оговор и за злобу мою простите". - "Бог простит", - ответил Раскольников, и как только произнес это, мещанин поклонился ему, но уже не земно, а в пояс... (Достоевский 3). "Forgive me for slandering you and for having such evil thoughts." "God will forgive you," replied Raskolnikov, and as soon as he said it, the furrier bowed again, but not to the floor this time, merely at the waist... (За).

     ♦ Лошади поскакали; народ на улице останавливался и кланялся в пояс. Пугачёв кивал головою на обе стороны (Пушкин 2). The horses set off at a gallop, the people in the street stopped and bowed from the waist. Pugachev nodded to them right and left (2a).

2. to express deep gratitude:

- X поклонится Y-y в пояс≈ X will bow down to the ground to Y.

     ♦ А может, Лизка и права, подумал вдруг Михаил. Может, и надо было спасибо [Анфисе] сказать... Нет, голубушка, мысленно сказал Михаил и стиснул зубы... Ты суд надо мной да над Варварой устроила, а я принародно в пояс тебе кланяться? (Абрамов 1). Maybe Lizka was right, Mikhail suddenly thought. Maybe they should have thanked her [Anfisa].... No, my dear, thought Mikhail, gritting his teeth.... You make an example of Varvara and me, and you expect me to bow down to the ground to you in front of everyone? (1a).

1. n (pl lives)

1) життя; існування

2) живі істоти, життя

3) тривалість життя

4) строк перебування (десь)

5) строк служби (роботи) (машини тощо)

6) спосіб життя

7) громадське життя; стосунки (людей); суспільство

6) світські розваги

8) біографія, життєпис

9) енергія; жвавість; натхнення; пожвавлення

10) товариство

11) найважливіше, най необхідніше; основа; душа

12) натура, натуральна величина (тж life size)

13) застрахована особа

2. adj

довічний

* * *

1) життя; існування

2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів

3) строк життя, все життя

4) спосіб або характер життя

5) громадське життя; взаємини ( людей)

6) життєпис, біографія

7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа

8) жив. натура

9) cтpax. застрахована особа

10) = lifetime;

1) (биться о что) битися, колотитися об що, в що, (трястись) тіпатися, тріпатися, кидатися, трястися, (ударяться) битися, стукатися. -ться головой в стену - бити(ся) головою в стінку, до стінки. Зубы -тятся - зуби цокотять. -ться лбом (низко кланяться) - поклони бити кому. Сердце -тится - серце стукоче, скаче, калатає. Сливки не - тятся - вершки не збиваються;

2) (стараться) товктися, битися, побиватися, поратися, упадати коло чого, над чим, з чим. [Настя ночі не поспить, усюди старається, б'ється, достає (Стор.). Мовчки собі побивалось, мовчки у бога долі просило (Г. Барв.)]. -шься, бьёшся, а с сумой не разминёшься - за злиднями добра не доробишся (Комар). Около хозяйства -чусь и сыт, слава богу (Салтыков) - коло хазяйства пораюся та й маю, хвалити бога, хліб і до хліба. Сколько ни -тились, ничего не вышло - скільки не порались (не вовтузились), нічого не помоглося;

3) (сокрушаться) побиватися, убиватися, мордуватися, тужити за ким, за чим. [Боже, як вона за ним побивалася! (Сл. Ум.)];

4) (перебиваться, сильно нуждаться) бідувати, бідити, бідкуватися, злиднювати, лихувати, біду тягти, біду бідувати, біду приймати, злидні приймати (годувати, мати). -ться деньгами - нуждатися грішми, бідувати на гроші. -чусь всю жизнь - усе життя б'юся, бідую;

5) (драться) битися з ким;

6) (стучаться у дверей) битися, стукатися, добуватися до чого, у що;

7) (слоняться) товктися, волочитися. [Товчеться як Марко по пеклу (Приказка)].

* * *

1) (биться, ударяться) би́тися; ( о сердце) калата́ти, ті́патися, токота́ти, токоті́ти, колоти́тися; ( о зубах) цокота́ти, цокоті́ти

2) (биться, хлопотать, стараясь достигнуть чего-л.) би́тися, товкти́ся; ( жить в нужде) бідува́ти, злидарюва́ти

3) страд. вибива́тися; би́тися, трощи́тися, товкти́ся

промаячить

1) (виднеться вдали) маячіти, промаячіти, манячити, проманячити, (неясно, в темноте, в тумане) бовваніти (-нію, -нієш и -ню, -ниш), пробовваніти, бовванячити, пробовванячити, (реять) мріти(ся), майоріти, промайоріти, (струясь, переливаясь, сверкая) леліти, пролеліти, бриніти, пробриніти; (мелькать) маяти, майнути; (торчать) стовбичити. [Внизу одкривалися чудові долини, а за ними маячіли вкриті лісом гори (Крим.). Далеко над Россю манячив якийсь магазин з червоної цегли (Н.-Лев.). На небі чистому ген хмара бовваніє (Греб.). Дивлюсь - щось бовванячить під селом (Сл. Гр.). А під лісом, край дороги либонь курінь мріє (Шевч.)];

2) чем (подавать знак) - (по)давати, (по)дати знак (сигнал: гасло), показувати, показати рукою, головою, очима, (рукой, шапкой и т. п.) махати, махнути (рукою, шапкою и т. п.);

3) -чить по свету - тинятися, поневірятися по світу (по світах);

4) бідувати, перебідувати, перемагатися, перемогтися, калатати, перекалатати; срв. Перебиваться 2. -чить зиму - перекалатати зиму;

5) см. Мешкать.

* * *

возвр. - ма`ячиться

1) ( виднеться в отдалении) мая́чити и маячи́ти, маячі́ти, майорі́ти, майори́ти, боввані́ти, стовби́чити

2) ( мучиться) му́читися; ( мыкаться) поневіря́тися

и Накладать накласть

I. 1) что, чего на что, во что - накладати и (редко) накладувати, класти, накласти и (редко) наложити, (о мног.) понакладати и понакладувати що, чого на що, в що; (в большом количестве) гатити, нагатити що, чого в що. [Накладала одно поліно на одне, поки й попадало все (Канівщ.). Коли пишеш, не клади руки на зшиток (Київ). І навіщо стільки дров гатити в грубу? (Сл. Гр.)]. -класть яиц (о курах) - наносити (нанести) яєць. -класть в шею кому - надавати (за)потиличників кому, нагодувати (за)потиличниками кого, набити потилицю кому, накласти кому по потилиці (по шиї);

2) (нагружать) навантажувати, навантажити, наладовувати, наладувати, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, напаковувати, напакувати, (о мног.) понавантажувати и т. п. що; (о телеге ещё) набирати, набрати хуру (зап. фуру), хуруватися, нахуруватися. [Ой, ти будеш хуру набирати, а я буду гроші одбирати (Грінч. III). Чумаки хуруються (Сл. Гр.)];

3) (стену) - см. Надстраивать. Накладенный -

1) накладений, наложений, понакладаний, понакладуваний; нагачений; нанесений;

2) навантажений, наладований, нарих[ш]тований, напакований, понавантажуваний и т. п.;

3) см. Надстроенный. -ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути накладаним и накладуваним, накладеним, наложеним, понаклад(ув)аним и т. п.

II. Накладывать и Налагать, наложить -

1) см. I. Накладывать 1 и 2;

2) накладати и (редко) накладувати, накласти и (реже), наложити, (о мног.) понакладати, понакладувати що. [Ярмо накладає, воли запрягає (Пісня). Данину з року в рік не змогли хижаки на селян накладувати (Куліш)]. -жить головой - накласти (реже наложити) головою. -ть дань, налог, подать, пошлину, штраф, эпитимию на кого - накладати, накласти, накидати, накинути, (о мног.) понакладати, понакидати дань (данину), податок, подать, мито, пеню, покуту на кого, кому. [Додатковий податок накладали (Доман.). Хижі сусіди часто нападали на їх і накидали на їх податі (Н.-Лев.). Накинули мостового ще по копійці з хури (Сл. Ум.)]. -ть запрещение на что - накладати, накласти заборону на що. -ть клеймо на кого, на что - таврувати, натавровувати, натаврувати, клейнити, наклейнити, (о мног.) потаврувати, понатавровувати, поклейнити кого, що, (о товарах ещё) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) пошта[е]мпувати що. -вать, -жить люльку - набивати, набити, накладати, накласти люльку. [На вулиці та в перевулку накладала та Марушка Василькові люльку (Грінч. III)]. -ть наказание на кого - накладати, накласти кару на кого. -ть обязанность на кого - накладати, накласти, покладати, покласти, накидати, накинути обов'язок (повинність) на кого, кому. -гать, -жить оковы на кого - забивати, забити, (о мног.) позабивати в кайдани кого, покладати, покласти кайдани на кого. [По двоє кайданів на ноги покладено (Ант.-Драг.)]. -ть отпечаток на кого, на что - позначатися, позначитися, відбиватися, відбитися на кому, на чому. -жить печать на кого, на что - покласти (редко наложити) печать, (перен. ещё) знак (ознаку) на кого, на що. -ть повязку на что - накладати, накласти пов'язку на що, (чаще) завивати, завити, зав'язувати, зав'язати, бандажувати, забандажувати що чим, що в що. -ть руку на кого, на что - накладати, накласти руку на кого, на що, пригноблювати, пригнобити кого. -ть руки на себя - здіймати, зняти руки на себе, руки на себе накладати, накласти, смерть собі заподіяти, віку собі вкоротити. -ть слой серебра, золота - накладати, накласти, садити, насадити срібло, золото. [Лапки - з біличого хвоста, щоб садити на рямці золото (Яворн.)]. Не -гай гнева, -ложи милость - не бери в неласку, зміни гнів на ласку. Накладываемый и Налагаемый - що його (її, їх) накладає (-дають), що накладається и т. п., накладаний и накладуваний; накиданий; покладаний. [Люди визволятимуться з-під пут, накладуваних природою (Азб. Комун.)]. Наложенный - накладений и (реже) наложений, понакладаний, понакладуваний; накинутий и накинений, понакиданий; набитий; покладений. [Моя кісонька, віночком наложена (Чуб.)]. -ный платёж - післяплата, накладений платіж (-тежу). Послать с -ным платежом - по[наді]слати з(за) післяплатою. - ться - накладатися, накластися, понакладатися; бути наклад(ув)аним, накладеним и (реже) наложеним, понаклад(ув)аним и т. п. Повязка -ется на рану - рану завивають (зав'язують, бандажують).

* * *

несов.; сов. - налож`ить

1) наклада́ти, накла́сти, -кла́ду, -кладе́ш и мног. понаклада́ти; (сов.: положить) покла́сти; ( настилать) намо́щувати, -щу́ю, -щує́ш, намости́ти, -мощу́, -мо́стиш и мног. понамо́щувати, мости́ти, помости́ти; ( наваливать в большом количестве) гати́ти (гачу́, га́тиш), нагати́ти, гили́ти, -лю́, -ли́ш, нагили́ти

2) ( бить) наклада́ти, накла́сти, сов. да́ти (дам, даси) кла́ду

и Нужда

1) потреба, (изредка, ц.-слав.) нужда, (потребность) потребина, (редко) потріб (-си), треба; срв. Надобность. [Вже яка потреба, - ні до кого не йду, - вона зарятує (Г. Барв.). Надумались збирати гроші про таку народню нужду (Куліш)]. -да в чём - потреба чого или в чому, на що, нужда в чому; срв. Потребность. Иметь -ду в чём - мати потребу (нужду) в чому, потребувати чого; срв. Нуждаться 1. А тебе какая -да до этого дела? - а тобі яке діло до цієї справи? а тобі що до цього (до того)?, (фам.) а тобі до цього якого батька горе? -да в ком - потреба в кому, на кого. Ему -да в нём - йому він потрібний (потрібен), він має діло (справу, зап. інтерес) до його. -да к кому, до кого - діло (справа, зап. інтерес) до кого. [Є в мене діло до вас (Київ)] Какая мне -да до тебя? - яке мені діло (яка мені нужда) до тебе? [Яка мені нужда до тебе? (Квітка)]. Мне до них -ды мало - мені про них (їх) малий клопіт (байдуже). Не твоя -да, не заботься - не твій клопіт, не турбуйся. Что нужды? - яка потреба?, (какой смысл?) яка рація?, (зачем?), нащо? навіщо?, (пустое!) дарма! Велика -да! - велика вага! овва! велике діло опеньки!, (пустое!) дарма. Что за -да (Какая -да) знать это? - яка потреба (нащо треба) знати це? Нет нужды говорить об этом - нема потреби говорити про це. Нет нужды (кому до чего) - байдуже (байдужки, байдужечки) (кому про (за) що), дарма (кому), (и горя жало) мале горе (кому), ні гадки (гадки мало) кому про (за) що, і гадки не має хто про (за) що, (шутл.) і за вухом не свербить кому. [Недоля жартує над старою головою, а йому байдуже (Шевч.) Дитина кричить, як не розірветься, а їй і байдуже (Сл. Ум.). «Байдуже!» - сказала: «не журись, коханий!» (Дніпр. Ч.). А мені про те й байдужечки (Кролевеч.). Хай світ завалиться, - дарма мені! (Грінч.). «Піду, тільки нехай об осени!» - «Дарма, й підождемо» (Квітка)]. Тебе, небось, и нужды нет (Гоголь) - тобі, бачиться, й за вухом не свербить (перекл. М. Рильськ.). Нужды нет, что - дарма що. [Дарма що старий, аби багатий Приказка)]. Без видимой -ды - без видимої (явної, очевидної) потреби. В случае -ды, при -де - в потребі, під нужду; см. ещё Надобность (В случае -сти). [Що-ж, і горщик річ непогана в потребі (Рада). Ви постерегли що і під нужду, як вашої запобігав він ласки (Куліш)]. Крайняя (неотложная) -да в чём - велика (конечна, пильна) потреба в чому й чого; скрута на що. Я имею крайнюю -ду в деньгах - мені аж надто (конче, до скруту) треба грошей, мені аж надто (конче, до скруту) треба (потрібно) мати гроші. Я имею крайнюю -ду видеть его - см. Крайний 3. По -де от -ды - з потреби, через потребу. По крайней (неотложной) -де - з великої (конечної) потреби, через велику (конечну, пильну) потребу. Испытывать -ду в чём - зазнавати не достачі, (нужди) в чому, (нуждаться) потребувати чого, нуждатися чим. [Роздавати хліб не тільки своїм підданцям, а й иншим, хто його потребував (Ор. Левиц.). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.)]. Он не испытывает -ды ни в чём - він не знає нужди ні в чому, він нічим не нуждається, йому нічого не бракує. -ды - потреби (-треб), нужди (р. нужд), (редко) потребини (-бин). [Устами письменників народ говорить про своє життя і потреби (Н. Громада). Се не може перешкодити нам писати про свої потреби (Грінч.). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Оплачували податки, мита і инші рядові потребини (Куліш)]. Повседневные, текущие -ды - повсякденні (щоденні), поточні потреби, (фам.) потрібка. На все -ды не запасёшься - на всі потрібки не наста(р)чишся; і не треба, і те треба, і тому требові кінця немає (Приказка). Отправлять свои -ды - відбувати свої (природні) потреби. Удовлетворение нужд - задовол(ьн)ювання (заспокоювання), оконч. задовол(ьн)ення (заспокоєння) потреб. Большая, малая -да (естественная надобность) - велика, мала потреба, велике, мале діло. [Треба на часиночку спинитися, за малим ділом (Звин.)];

2) (недостаток) нужда, нестаток (-тку) и (чаще мн.) нестатки (-ків), (реже) недостаток и (чаще мн.) недостатки, недостача и недостачі (-тач), (нищета) злидні (-нів), убозтво, (реже) убожество, (стеснённое матер. положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.). [Нужда закон зміняє (Приказка). Гнала козаків нужда і жадоба волі на Низ (земли войска запорожского) (Куліш). Поки був живий батько, ми нужди й не знали (Мирний). Він, як і всі, з хатин убогих, повитих мороком нужди (Сосюра). І голодом не раз намлівся і всякої нужди натерпівся (Свидн.). Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Нестатки ймуть (-да одолевает) (М. Вовч.). А чи відаєш ти, що то недостатки, ти, що зросла в розкошах? (Коцюб.). Зістарена тяжкою працею та недостатками жінка (Грінч.). Її врода красна, змарніє у злиднях та недостачах (Мирний). Я побоялася злиднів, звичайного матеріяльного вбожества (Л. Укр.)]. -да всему научит - нужда (біда) всього навчить, нестатки (злидні) всього навчать, нужда-мука - добра наука (Приказка). По -де - через нужду (нестатки, злидні, убозство). Жить в -де, терпеть -ду - жити в нужді (в не(до)статках, в злиднях, в убозтві, при злиднях, при вбозтві, серед злиднів, серед нужди), жити вбого (нужденно, злиденно, скрутно), терпіти нужду (злидні), (бедствовать) (дуже) бідувати, злиднювати. [Вони живуть скрутно (Звин.)]. Жить без -ды - жити без нужди (без недостатків, несутужно, безнуждно, невбого). Денег наживёшь, без -ды проживёшь - грошей здобудеш, життя-вік перебудеш (или біду перебудеш). Крайняя -да - як-найбільша (крайня, остання) нужда, злидні злиденн, останні (великі) злидні, велике вбозтво. Быть, нах(о)диться в крайней -де - бути в як-найбільшій (крайній) нужді, терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, жити у великих злиднях (недостатках, у великому вбозтві), сильно бідувати. Испытывать, испытать -ду - зазнавати, зазнати нужди (недостатків, злиднів, убозтва), (бедствовать) бідувати. [Змалечку зазнав нужди та бідування (Васильч.)]. Про -ду закон не писан - як нема нічого, то й закон ні до чого; на порожню кешеню й закон не важить. Он близок к -де - йому недалеко до злиднів. -да скачет, -да плачет, -да песенки поёт - злидні навчать співати й скакати. -да горемычная - злидні злиденні, (голь перекатная) голота нещадима. -да -птица - пугач (-ча). -да-хлеб - голодний хліб;

3) нужда, (затруднительное положение) скрут (-ту, м. р.) и скрута (-ти, ж. р.), скрутне становище, (стеснённое положение) сутуга, (реже притуга), сутужне становище, тіснота, (бедствие) біда, лихо, халепа, (горе) горе. Быть, находиться в -де - бути в нужді, бути в скрутному становищі, бути в скруті (в тісноті, в біді, в притузі), зазнавати (сов. зазнати) халепи. [Хіба ви ніколи не читали, що вчинив Давид, коли був у нужді і зголоднів? (Морач.)]. Кто в море не бывал, тот -ды не знал - хто на морі не і бував, той лиха не зазнав;

4) (неволя) неволя, (принуждение) сила, примус, мус (-су), принука. -дою - а) (поневоле) зневолі, мимоволі, несамохіть; б) (принудительно) силою, примусово, примусом; в) (по принуждению) з примусу, з мусу, з принуки, неволею.

* * *

диал. н`ужа

1) ( бедность) нужда́; ( недостаток) неста́ток, -тку, неста́тки, -ків; ( нищета) зли́дні, -нів

2) ( потребность) потре́ба, нужда́

-ся, перешибить, -ся перебивати, -ся, перебити, -ся, (о мног.) поперебивати, -ся. [Я вашому собаці ноги поперебиваю]. Плетью обуха не -бёшь - головою муру не проб'єш. -бить кого (превзойти) - переважити кого, гору взяти над ким. Перешибленный - перебитий.

* * *

несов.; сов. - перешиб`ить

1) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти; ( переламывать) перело́млювати и перела́мувати, перелама́ти и поперело́млювати и поперела́мувати

2) ( превосходить) переважа́ти, перева́жити; ( перегонять) переганя́ти, перегна́ти и попереганя́ти; ( преодолевать) перемага́ти, перемогти́

прислухання и прислухування, наслухання и наслухування и т. д. [Уже мені не треба того придивляння та прислухання (Грінч.). Свист, що почувся над його головою, виполошив його з німого наслухування (Франко)].

* * *