животіння

1) (о семени: проростание) кільчення, проростання;

2) (переносно) нидіння, животіння, чевріння. [Хоч злої долі, та справжньої, а не це нидіння (Корол.). Нудне, безглузде, сіре животіння (Л. Укр.)].

* * *

1) ( о семени растения) пророста́ння, кі́льчення; ( рост) ріст, род. п. ро́сту, зроста́ння

2) перен. животі́ння, ни́діння, скні́ння

1. n

1) звич. pl овочі; городина

2) рослина; рослинний організм

3) pl рослинність

4) військ., розм. міна

2. adj

1) рослинний

2) овочевий

* * *

1) овоч; green vegetables зелень; овочі

2) рослина; рослинний організм

3) військ. ж.арг. “овоч” (про міну)

4) чоловік, що цілком залежить від допомоги інших ( через нещасливий випадок або розуму відсталість): чоловік бея духовних інтересів

5) кретин; маразматик; млявих чоловік

1) рослинний

2) овочевий

3) нудний, безбарвний; млявий, пасивний; монотонний; - exіstence рослинне життя, позбавлене духовних інтересів; скніння

1) зростання; вегетація

2) рослинне життя, животіння

3) рослинність

4) мед. розростання

* * *

1) виростання; ріст; to burst іnto vegetation зазеленіти (про сходи); vegetation of salt кристалізація солі; vegetation almost ceases іn autumn восени вегетація майже припиняється

2) рослинність; emergent vegetation надводна вегетація (морська); а vegetation sprіngs up з’являється рослинність

3) рослинне життя, животіння

4) мед. розростання

1) (относящ. к мелочи) дріб'язковий; (о товаре) дрібний. -ная лавка - крамниця в дрібним крамом. -ная продажа - дрібний продаж (-жу); (розничная) роздрібний продаж, продаж на роздріб, уроздріб. -ной товар - дрібний крам (-му), дріб'язок; срв. Мелочь 1. -ная торговля - а) дрібний торг, дрібна торгівля, (розничная) роздрібна торговля, торг на роздріб, уроздріб; б) (лавка) дрібноторговля, крамниця з дрібним крамом. -ной торговец - дрібний крамар (-ря);

2) (пустяковый) дріб'язковий, дріб'язний, дріб'язкий, дрібничковий, дрібницький, дрібний. [Дріб'язковий характер полеміки (Єфр.). Дрібні сварки (Ніков.). Дрібні, непотрібні слова (Коцюб.)]. -ные счёты - дріб'язкові (дрібні) рахунки (-ків). -ное (погрязшее в мелочах) существование - дріб'язне (дрібницьке) життя (животіння). [Вона чула передсмак усіх дрібних спліток дріб'язного життя татарської жінки (Коцюб.). Гидотність дрібницького животіння (Н. Рада)]. -ной человек - дріб'язкова людина, (с назойливостью) дріботун (-на), -тунка. [Дріботун, - до всього йому свого носа треба, хоч-би там яка дурниця була (Кониськ.)].

* * *

1) см. мелочный

2) ( относящийся к торговле мелкими вещами) дрібни́й

1) (качество, свойство) нікчемність, мізерність, мізерія, (редко) нікчемство, мізерство, (тщета) марність (-ности), марнота. [Нікчемність нашого життя (М. Левиц.). Ваша нікчемність ростиме з літами (Куліш). Дай мені моє безсилля і мізерність зрозуміти (Куліш)];

2) (состояние) нікчемність, мізерність, (убожество) мізерія, убозтво, нужденність, (ничтожная жизнь) нікчемне (мізерне, злиденне) життя (животіння). Впадать (обращаться, превращаться), впасть (обратиться, превратиться) в -ство - нікчемніти, знікчемніти, зводитися (переводитися), звестися (перевестися, зійти) ні на що (на ніщо, шутл., зап.: на пси). [Доблесть нікчемніє в хуртовині фортуни (Куліш). Наші предки знікчемніли (Куліш). Був колись господар, тепер зійшов на пси (Зеркало)]. Выводить, вывести кого из -ства в люди - виводити, вивести кого з нікчемности (з мізерії, з убозства, з нікчемного или мізерного животіння, из нищеты: із злиднів) в люди;

3) (всё ничтожное) нікчемниця, мізерія, (пустяк) марниця, дрібниця, дрібничка; срв. Мелочь 6;

4) (ничтожный человек) нікчемність, нікчема, нікчемство, нікчемник, -ниця, мізерія, мізера, (бездарь) нездара. [Критики досить маю, щоб зрозуміти, що я нікчемність (Крим.). Я нікчемою сиджу в своїх маєтках, марнуючи весну життя (Грінч.). Якийсь крамар, тонконоге нікчемство (В. Підмог.). Рушниці звільнили найкращий із світів від десяти тисяч нікчем (Кандід). Мізерія, мізерія мені ім'я! (Крим.). Зійдіть на хвилину з парнаських сфер, із гамузу муз і музейних мізер! (Влизько)]. Абсолютное (полное, полнейшее, совершенное, сплошное) -ство - цілковита нікчемність.

* * *

1) ( крайняя незначительность) незна́чність, -ності; ( убожество) убо́гість, -гості, убо́зтво, мізе́рність, нікче́мство, нікче́мність

2) ( ничтожный человек) нікче́мна люди́на; нікче́ма, нікче́мник, убо́жество; прен. непо́тріб, -реба

3) ( небытие) небуття́

1) нидіння, скніння, животіння, чевріння; тривання в чому;

2) (мешкание) баріння, гаяння, зволікання, марудіння.

волочити, волокти, тягти. [Волочити кайдани]. Влачить жалкое существование - животіти, нидіти, волочити (тягти) мізерне животіння.

* * *

1) (действие) мучення; моріння, зморювання; виснажування и виснажання, знесилювання; втомлювання, стомлювання; срв. Маять 1;

2) (прозябание) животіння, нидіння, скніння; поневіряння; (от тоски) нудьгування; нудьга;

3) (мука) мука.

1) існува́ння

2) см. существо 1), 2)

1) росли́нність

2) зроста́ння; вегета́ція

3) животі́ння, скні́ння; росли́нне життя́

4) attr. вегетаці́йний

1. n (pl lives)

1) життя; існування

2) живі істоти, життя

3) тривалість життя

4) строк перебування (десь)

5) строк служби (роботи) (машини тощо)

6) спосіб життя

7) громадське життя; стосунки (людей); суспільство

6) світські розваги

8) біографія, життєпис

9) енергія; жвавість; натхнення; пожвавлення

10) товариство

11) найважливіше, най необхідніше; основа; душа

12) натура, натуральна величина (тж life size)

13) застрахована особа

2. adj

довічний

* * *

1) життя; існування

2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів

3) строк життя, все життя

4) спосіб або характер життя

5) громадське життя; взаємини ( людей)

6) життєпис, біографія

7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа

8) жив. натура

9) cтpax. застрахована особа

10) = lifetime;

життя, (слабее) животіння, буття, житів'я, жилба, поживання, (пребывание) пробуток (р. -тку), пробування. [Наше поживання - гірке горювання]. Горемычное житьё - гірке житів'я, поневіряння. Нет житья из-за кого - просвітку нема, просвітлої години нема з ким, через кого.

* * *

1) см. Полый 3;

2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];

3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;

4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

* * *

1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий

3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

1) животіння; дно життя; людина з низів суспільства

2) покидьок; босяк

1) жалюгідний, убогий

2) вульгарний

1) життя; існування

2) живі істоти, життя; жива істота, людина; світ живих організмів

3) строк життя, все життя

4) спосіб або характер життя

5) громадське життя; взаємини ( людей)

6) життєпис, біографія

7) енергія, жвавість; наснага; пожвавлення; найважливіше, необхідне; основа; душа

8) жив. натура

9) cтpax. застрахована особа

10) = lifetime;

1) животіння; дно життя; людина з низів суспільства

2) покидьок; босяк

1) жалюгідний, убогий

2) вульгарний

1) виростання; ріст; to burst іnto vegetation зазеленіти (про сходи); vegetation of salt кристалізація солі; vegetation almost ceases іn autumn восени вегетація майже припиняється

2) рослинність; emergent vegetation надводна вегетація (морська); а vegetation sprіngs up з’являється рослинність

3) рослинне життя, животіння

4) мед. розростання

злигодній, гіркий, гіренький; злиденний. [Злигоднії години. Злиденне животіння]. Бедственное время - лихоліття, лиховщина; -ое положение - бідування, злигодність. Быть в -ом положении - бідувати; -но - гірко, гіренько; злиденно.

* * *