наділений

adj наділений повноваженнями; що отримав або має повноваження

I n

1. представник, делегат, уповноважений

2. амер. член Палати представників

- accredited representative акредитований представник

- authorised representative уповноважений представник; представник, наділений повноваженнями

- diplomatic representative дипломатичний представник

- foreign representative іноземний представник

- official diplomatic representative офіційний дипломатичний представник

- permanent representative постійний представник

- personal representative особистий представник

- plenipotentiary representative уповноважений представник

- special representative спеціальний представник

- local representatives of international organisations місцеві представники міжнародних організацій

- representatives accredited to international organisations представники, акредитовані при міжнародних організаціях

- representatives of the diplomatic mission співробітник дипломатичного представництва (в складі делегації)

- representative of the embassy представник посольства

- representatives of international organisations представники міжнародних організацій

- representative of the permanent delegation співробітник постійної делегації

- representative of the press представник преси

- representative of the protocol service представник протокольної служби

- hierarchy among diplomatic representatives старшинство серед дипломатичних представників

- to appoint a diplomatic representative призначити дипломатичного представника

- to recall a diplomatic representative відкликати дипломатичного представника

- House of Representatives Палата представників (нижня пала та в Конгресі США)

II adj представницький

- representative body представницький орган

- representative government представницький уряд

- representative opinion poll репрезентативне опитування суспільної думки

1. неавторитетний, некомпетентний

2. не наділений владою/ повноваженнями

1) наді́лений бага́тою уя́вою

2) о́бразний, бага́тий на поети́чні о́брази

 1. оснащений, обладнаний, устаткований;

 2. наділений

мудрий, премудрий, наділений мудрістю, чудесний, дивний Г, Кб.; хекметли тӱш мудрий, дивний, пророчий сон Г.

живий, жива істота, наділений душею, душевний СБ, О, НКД, СГС; ачи җанлы засмучений, ображений, скривджений СБФ; җанлы-йӱрекли йисан душевна, сердечна, щира людина СБЧ.

Гайдеггер, Мартин (1889, Мескірх - 1976) - нім. філософ, творчість якого мала вирішальний вплив на формування сучасної філософської герменевтики, екзистенціалізму, антропології, філософії мови, постструктуралізму та психоаналізу. На формування самобутності мислення Г. справила вплив філософська творчість Арцстотеля, Ніцше, Гуссерля, Дильтея, Шелера, Ясперса; поезія Гельдерліна, Рильке. У 1916 р. - початок викладання у Фрайбурзькому ун-ті; од 1918 р. Г. - асистент Гуссерля, 1923 р. - екстраординарний проф. Марбурзького ун-ту,· од 1929 р. - керівник кафедри філософії Фрайбурзького ун-ту (після Гуссерля); в 1933 - 1934 рр. - ректор цього ун-ту. В останні роки жив усамітнено, неподалік од Фрайбурга, в горах, лише зрідка спускаючись донизу, щоб прочитати в ун-ті лекцію. У творчості Г. можна умовно вирізнити два періоди: "ранній" та "пізній". їх розділяє доповідь "Про сутність істини" (1930). "Ранній" Г. ще перебуває в межах традиційної філософії, зокрема, його головний та незавершений твір "Буття і Час" (1927) залишається в концептуальних межах ідей його вчителя Гуссерля про феноменологічну реформацію філософії. Філософія тлумачиться Г. як універсальна феноменологічна онтологія, що має за мету тематизацію розмаїття видів буття сущого, спосіб осягнення їх єдності у понятті Буття (як такого) у межах єдиного трансцендентального горизонту (Часу). Дослідження Буття і Часу отримало назву "фундаментальної онтології". Якщо будь-яке онтологічне дослідження має справу з буттєвими структурами сущого, то у випадку із введеним Г. поняттям Dasein ("буття тут") воно набуває характеру аналітики (розчленувально-вирізняльного опису) екзистенційності (цілісності рівновихідних буттєвих структур - екзистенціалів). Фундаментальна онтологія як екзистенційна аналітика стає можливою лише на підставі того імпліцитного розуміння Буття, яким завжди наділений Dasein. За Г., екзистенційна аналітика як тематичне осягнення буттєвих структур Dasein має герменевтичний характер. Феноменологічна специфіка твору Г. "Буття і Час" полягає в тому, що на відміну від Гуссерля, Г. розширює феноменальне поле до позитивного аналізу "прихованості" (наявного у повсякденному бутті Dasein). Феноменологічна дескрипція наповнюється сенсом тлумачення (герменевтики). Метою герменевтики Dasein стає не лише аналітичне виокремлення і феноменологічний опис буттєвих структур (екзистенціалів) цього сущого, а й експлікація горизонту, в термінах якого відбувається такий опис. Горизонтом (смислом) буттєвих структур Dasein для Г. є часовість як наслідок феноменологічного аналізу "буття-до-смерті", притаманного цьому сущому. Часовий характер буття Dasein розкривається в специфічному екзистенціалі історичності. Наступними кроками мали бути - феноменологічний аналіз вкоріненості Часу в часовості Dasein та темпоральна (часово детермінована) експлікація різних видів буття сущого в межах проекту філософії як універсальної онтології. Проте на поч. 30-х рр. у творчості Г. відбулася суттєва переорієнтація. Суть її полягала у відмові від онтологічного концепту "Буття і Час" і намірі (вперше після Парменіда) осмислити Буття без будь-якої опори на суще О. днак така радикалізація підходів до розрізнення буття і сущого в мисленні "пізнього" Г. привела радше до трансформації, а не відмови від головних інтенцій "раннього" періоду. Філософські наміри Г. трансформувалися в проект "подолання метафізики". Історія метафізики постає як історія "забуття Буття", прогресія мисленевої зосередженості на сущому (від "ідей" Платана до "цінностей" Ніцше), в процесі чого універсум сущого повністю перетворюється у потенційну предметність людської маніпуляції. Справжнє мислення, на думку "пізнього" Г., має осмислювати саме Буття, яке визначає різні види Буття сущого, а не лише один із них. Якщо в "Бутті і Часі" Буття мислиться статично, як горизонтна єдність різних видів буття сущого, то у "пізнього" Г. Буття перетворюється на Подію, яка в стримуючому від виявлення себе посиланні ("епохе") визначає той спосіб буття сущого, який відкривається людині. Зміщуються акценти у відношенні між людиною та Буттям: в "Бутті і Часі" відкритість Буття конституюється екзистенціалами Dasein, у "пізнього" Г. характер відкритості Буття людини залежить від певного історичного "посилання" самого Буття (Події). Буття розкриває себе в історичній динаміці таких "посилань". Творчість "пізнього" Г. підсумовується концептом "історичність Буття". Відповідно зазнає трансформації і спосіб осягнення Буття: якщо у "раннього" Г. мова йде про темпоральні характеристики різних видів буття сущого та похідних від них буттєвих структур, то "пізній" Г. говорить про поетичне мовлення як ту сферу, в якій для кожного покоління оприявнюються сліди доленосного "епохе" Буття. Тому, прислухаючись до мови поетів, ми саме в ній можемо віднайти справжній шлях до Буття.

[br]

Осн. тв.: "Буття і Час" (1927); "Що таке метафізика" (1929); "Кант і проблема метафізики" (1929); "Гельдерлін та суть поезії" (1936); "Вступ до метафізики" (1953); "Ніцше". У 2 т. (1961); "Феноменологія і теологія" (1970).

Зенон з Кітіона (бл. 333 - 262 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, основоположник стоїцизму. В Афінах поселився бл. 312 р. до н. е., вчився у кініка Кратета, потім в адепта мегарської школи Стильпона та глави платонівської Академії Полемона. Бл. 300 р. до н. е. заснував власну школу, представники якої спочатку йменувалися зенонівцями, а потім - стоїками (від грецьк. слова στοά - портик в Афінах, в одному з яких збиралися учні З.). Автор низки праць, що збереглися лише у вигляді фрагментів. Основою всього сущого З. вважав наділений божественною силою вогонь. Світ тлумачився ним як одухотворений божественним диханням (пневмою) живий цілісний організм, що не позбавлений, одначе, впливу космічної необхідності. В своїй теорії пізнання З. переосмислює як телеологічні ідеї Сократа, Платона й Аристотеля, так і досвід критики платонівської теорії ідей у кініків і Стильпона. Етика З. заснована на його натурфілософії, вченні про природу (фюсис). Першоелементом людської поведінки є потяг (рух душі, який виникає внаслідок дії на неї сприйманого предмета і зумовлює відповідні вчинки та поведінку людини). З., як і Платон, розрізняв чотири основні чесноти: розумність (найвища), сміливість, стриманість, справедливість. Подібно до Сократа, З. тлумачить ці чесноти раціоналістично, засновуючи їх на знаннях. Вади, відповідно, розглядаються як нестача знань щодо добропорядної поведінки. Те, що не є ні чеснотою, ні вадою - багатство, здоров'я, краса, вдача, талан тощо - З. зараховує до "середніх", байдужих для мудреця речей. Важливим для стоїчної традиції стало обґрунтоване вперше у вченні З. про добрі й погані вчинки поняття про обов'язок - неписаний закон, з яким окрема особа узгоджує свою життєдіяльність і в якому виявляється залежність всього окремого від об'єктивного загального світоустрою С. успільно-політичному вченню З. властиве ототожнення політичного закону з моральним, переконання, що закон цей має віддавати перевагу благу окремої людини перед благом усього загалу.

СИМВОЛ ( від грецьк. σύμβολου - знак, прикмета, ознака) - форма виразу і передачі духовного змісту культури через певні матеріальні предмети чи спеціально створювані образи та дії, що виступають як знаки цього змісту. В семіотиці С. іноді розглядають як різновид багатозначного (іноді безконечнозначного) знака. Образний С. втілює також алегорію свого змісту. На ранньому ступені розвитку людського мислення С. виникав стихійно як вияв прагнення людини до пізнання дійсності (напр., колесо - С. сонця, молот - С. блискавки). С. як засіб узагальнення використовують у мистецтві, літературі, науці. На відміну від ірраціонально-спекулятивних та містичних поглядів на С. як сакральний феномен чи результат свавільної гри свідомості, що нібито прагне до умовностей, ріаціоналістичний досвід науки та мистецтва свідчить на користь розглядання С. як специфічного засобу освоєння дійсності в її нетривіальних формах. Взірцем логічно точного С. може слугувати будьяка математична функція, що може бути розкладена в безконечний ряд значень, для яких вона виступає принципом, законом чи методом конструювання Р. озрізняють С. у культурі та науці: С. у культурі - знакова форма предметночуттєвого буття художнього образу, яка містить у згорнутому вигляді багатоманітність ціннісних значень та естетичних смислів. Особливо великого значення С. набули у культурі Середньовіччя, де вони відігравали роль інтелектуальної канви, на основі якої була створена впорядкована система світобудови, здатна охопити безконечні зв'язки і відношення дійсності. Символізм тут виконує роль методу поєднання земного світу людини з горнім світом - світом найдосконалішої реальності і єдності Бога. С. у науці за смислом близький до поняття "знак", але, на відміну від останнього, наділений невичерпною багатозначністю образу, що дозволяє через кожне часткове явище дати цілісне уявлення світу. За своєю природою С. тяжіє до діалогічної форми пізнання, оскільки зміст його може бути розкритий тільки у людському спілкуванні, за межами якого С. вироджується у пусту форму.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ - метафорична назва одного з пріоритетних наукових напрямів, що склався у загальному комплексі кібернетичних досліджень із проблем моделювання процесів мислення, інтенсифікації інтелектуальної діяльності через комп'ютеризацію тих чи тих її видів. Відтак, набуваючи у процесі прискореного розвитку дедалі самостійнішого характеру, він стає основою високих інформаційних технологій та систем, потужним рушієм історичного поступу людства. Метафоричний сенс Ш. і. полягає в тому, що в основі співставлення систем головного мозку і комп'ютера лежать дві метатеоретичні метафори - комп'ютерна та інтелекту (вживаються також і як одна подвійна метафора, тобто з двома протилежними референтами, під загальною назвою "комп'ютерна метафора"), які з'явилися в результаті встановлення істотних аналогій між цими системами. За першою з них, природний інтелект уподібнюється Ш. і. (головний мозок за структурною організацією та діяльністю вважається аналогічним комп'ютеру); за другою - функціювання комп'ютера здійснюється за встановленими принципами діяльності мозку (комп'ютер начебто наділений мозкоподібними структурами й функціями), їм належить важлива роль у пізнанні структури мозку, механізмів його діяльності та конструюванні інтелектуальних систем, здатних виконувати функції, що традиційно вважалися прерогативою головного мозку людини. Однак вони мають сприйматись як суто наукові метафори. & ігнорування звужує можливості такого пізнання та конструювання, а абсолютизація, буквальне тлумачення може призвести до хибних наукових результатів і філософсько-методологічних та епістемологічних висновків. Ш. і. - це комплекс актуальних проблем, що відрізняються рівнями загальності, складності тощо. Питання про їх вирішення доцільно розглядати на таких рівнях абстракції: 1) принципової можливості (потенціальної здійсненності); 2) технічної реалізованості (здійсненності); 3) соціально-практичної доцільності. Суть першого з них виражає принцип можливості: можливо все, що не суперечить основоположним науковим, філософсько-методологічним, епістемологічним принципам, фундаментальним законам природи, мислення, логіки. Оцінка можливості принципового вирішення проблем Ш. і. має ґрунтуватися виключно на аналізі наявних наукових знань. Визначальна роль належить фундаментальним результатам теорії машин Тьюрінга і теорії формальних иейронних сіток (Маккаллока-Піттса), з яких випливає основна теза теорії Ш. і.: будь-яка функція мислення, описана логічно-строго і однозначно (з допомогою скінченного числа слів мовою з чіткою семантикою) у принципі може бути реалізована формально нейтронною сіткою, а отже, і універсальною машиною Тьюрінга (тобто передана комп'ютеру). У значенні контраргументи, що ніби спростовує цю тезу, висувалась теорема Геделя про неповноту. Проте, як переконливо показано (Тьюрінг, Скривен, Патнем, Арбіб, Глушков, Лор'єр та ін.), заборона, що накладається теоремою Геделя, однаковою мірою поширюється як на комп'ютер, так і на людину (її мозок), якщо вони функціонують ізольовано від зовнішнього світу. Теорема втрачає силу, коли ці системи неперервно взаємодіють з актуально нескінченною інформаційною базою. На другому рівні абстракції досліджується питання про можливість технічного вирішення проблеми, розв'язаної у принципі. Саме у незбігу можливостей вирішення проблеми на цих двох рівнях (не все, що можливе на одному рівні, можливе на іншому) проявляється вразливість абстракції потенціальної здійсненності. У галузі Ш. і. більш істотне значення має здійсненність не як потенціально теоретична можливість, а як реальна, практична. Тому при вирішенні проблем Ш. і. треба враховувати можливість наявних технічних засобів, ухилятися від застосування абстракції потенційної здійсненності на користь абстракції "фактичної" здійсненності. На третьому рівні розглядаються питання доцільності вирішення тих чи інших проблем Ш. і., виходячи не тільки і навіть не стільки з можливостей їх вирішення на перших рівнях, скільки з раціонального осмислення соціально-економічних реалій та потреб цивілізації на відповідних етапах її історичного поступу, можливих соціальних наслідків такого вирішення, морально-етичних норм, притаманних суспільству (не все, що можливе, доцільне). Основна частина досліджень з Ш. і. припадає на два останніх рівня абстракції, що безпосередньо пов'язані з соціальною практикою. Це передусім розробка і використання конкретних підходів до Ш. і., аналіз їх порівняльних можливостей та взаємозв'язку. У дослідженнях із Ш. і. особливе місце посідає філософська проблематика. Саме філософсько-епістемологічні дослідження з цієї проблематики дали можливість глибше проникнути в суть мислення, пізнання, по-новому поглянути на інтелектуальну, особливо творчу, діяльність, сприяли встановленню можливостей її комп'ютеризації тощо.

назначить

1) (обозначать, отмечать что) значити, визначати и визначувати, визначити, зазначати и зазначувати, зазначити, на[по]значати и на[по]позначувати, на[по]значити, відзначати и відзначувати, відзначити, (о мног.) позначити, повизначати, повизначувати и т. п. що. [Визначує дорогу блискавицям (Куліш)]. -чить границы чему - визначити межі чого. -чить север и юг на карте - зазначити (позначити) північ і південь на мапі (на (географічній) карті). -начь верх на тюке - на[по]значи верх на паці;

2) (определять что кому, чему, для кого, для чего, предназначать на что) призначати и призначувати, призначити, визначати и визначувати, визначити, приділяти, приділити, (наметить) назнаменати, (о мног.) попризначати, попризначувати, повизначати, повизначувати, поприділяти що кому, чому, (за-)для кого, (за-)для чого, на що. [Делегаціям від селян призначено ці місця, а від робітників - оці (Київ). Я призначив читання на один вечір (Грінч.). Шевченко, пишучи свої твори, не призначав їх за-для читання народові (Грінч.). Частину свого заробітку він призначив на певну мету (Київ). Я визначила розписання таке, що на російську мову йде небагато годин (Крим.). У ту башточку вкидали дівчат і замикали там чи на два тижні, чи на два роки, - то вже як пан приділить (М. Вовч.). Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть (М. Вовч.). Брахманізм обеззброїв стихійність цих поривів, назнаменавши, як час для їх здійснення, два останні перегони на життьовому шляху (М. Калин.)]. -чить заседание на пятницу - призначити засідання на п'ятницю. -чить награду - призначити нагороду. -чать наказание - визначати (призначати) кару. -чить опеку над кем - призначити опіку над ким. -чать, -чить плату - визначати, визначити, призначати, призначити, класти, покласти плату (платню). [Плату кладуть чималу їй за рік (Грінч.)]. -чить в продажу, к продаже что - призначити до продажу що. -чать работу кому - призначати (визначати) працю кому. -чить себе сделать что - призначити собі (сказати собі) зробити що. [Як чого не скінчить у тиждень, що казала собі скінчити, то… (М. Вовч.)]. -чить свидание кому - призначити побачення кому. Мне -чили притти в понедельник - мені призначено прийти в понеділок. -чать следствие - призначати слідство. -чать срок - призначати (визначати) термін (строк, речінець). -чать, - чить цену - визначати, визначити, класти, покласти, становити, постановити, нарядити ціну. [Ціну на землю визначали вони всі гуртом (Грінч.). Базар ціну становить (Богодух.). Взяли тому коню ціну нарядили - півтораста карбованців та й чотири (Пісня)];

3) (на должность, для исполнения какой-либо обязанности) призначати, призначити, настановляти и настановлювати, настановити, наставляти, наставити, ставити, поставити, становити, постановити кого ким, на кого, за кого, на яку посаду, приділяти, приділити кого за кого, нарядити кого ким, (гал.) іменувати, на(й)менувати кого ким, на яку посаду, (о мног.) попризначати, понастановлювати, понастановляти, понаставляти, поприділяти; (только куда, кому, к кому) надавати, надати (о мног.) понадавати кого куди, кому, до кого. [Неписьменних не призначають на відповідальні посади (Київ). Його козаки злюбили, до себе в курінь пустили, ще й отаманом настановили (ЗОЮР I). Щоб воєводами настановити, того не буде зроду (Л. Укр.). Князями нас понастановляє (Куліш). Нас ніхто не обирав, нас настановили на парафії (Н.-Лев.). Його скинули з пристава й настановили на стражника (Васильч.). Вони його поставили собі лакеєм (Грінч. I). Соргія поставив пан за ключника (Основа 1862). Постановили на дяка (М. Вовч.). Постановили її за царинного (Кониськ.). Пан приділив батька за лісника (М. Вовч.). Доти чоловік добрий, доки його десятником не нарядили (Приказка). Агрономів надають нам з Київа (Київщ.)]. -чить наследника - призначити спадкоємця. -чить кого опекуном над кем - призначити (настановити) кого опікуном (на опікуна, за опікуна) над ким. [Громада настановила над їми опікуном Панаса Момота (Грінч.)]. -чить себе преемника - призначити собі наступника. -чить сына в военную службу - призначити сина до військової служби. -чать, -чить кому какую-либо роль в чём - призначати, призначити, приділяти, приділити кому яку ролю в чому. [Салкові, що мав грати старшину, приділили роль свідка (Грінч.)];

4) (о судьбе: предопределять) судити, присудити, призначати, призначити, приділяти, приділити, надавати, надати, нарікати, наректи, назнаменувати кому що. [Мені літа тії доля присудила (Рудан.). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш)]. Назначаемый - визначуваний, зазначуваний; настановлюваний, призначуваний и т. п. Назначенный -

1) визначений, зазначений, на[по]значений, відзначений, повизначуваний и т. п.;

2) призначений, визначений, приділений, покладений, поприділяний и т. п. [Творчі сили, - ті гнатимуть вас у призначене місце (Франко). Заковане в залізні обручі письменство незабаром переросте призначену йому мірку (Рада). Гроші, від громади призначені на школу (Грінч.)]. -ная цена - визначена ціна. В -ный час, в -ное время - у призначену годину (призначеної години), у призначений час (призначеного часу);

3) призначений, настановлений, наставлений, поставлений, постановлений, приділений, наряджений, іменований, наданий, попризначуваний и т. п. Вновь -ный - новопризначений, новонаставлений ким, на кого, за кого, на яку посаду, новонаданий кому, до кого;

4) суджений, присуджений, призначений, приділений, наданий, наречений, назнаменований. [До своєї мети, назнаменованої йому од бога, дійде (Куліш)]. -ться -

1) визначатися и визначуватися, бути визначуваним, визначеним, повизначуваним и т. п.;

2) призначатися и призначуватися, бути призначуваним, призначеним, попризначуваним и т. п. [Речінця побутові на Запоріжжі не визначалося нікому (Куліш). Щоб полагодити спір, визначується губерніяльна комісія (Франко). Її ще здавна призначено мені (Грінч.). Почала лічити йому лінійкою в долоню, скільки було то вже йому призначено (Васильч.)]. Деньги -чались на одно, а пошли на другое - гроші призначено було на одно, а пішли на инше. Срок -чался длинный, а теперь его сократили - термін (строк, речінець) призначено (визначено) було довгий, а тепер скорочено. Срока не -чалось никому - терміну (строку, речінця) не становлено (не визначали, не визначалося) нікому;

3) призначатися, настановлятися и настановлюватися, бути призначуваним, настановлюваним, призначеним, настановленим, попризначуваним, понастановлюваним и т. п. ким, на кого, за кого, на яку посаду. [Панна настановляється на вчительку в село С. (Коцюб.). Ті батюшки, що вчилися в академії й були понастановлювані на парафії (Н.-Лев.). Інструктора від нас забрано, а нам надано иншого (Київщ.). Полковники і сотники надані теж із польського панства (Куліш)]. Он -ется инструктором - його призначено (настановлено, призначають, настановляють) на (за) інструктора. -ется комисия для рассмотрения дела - призначається комісія (призначають комісію), щоб розглянути справу. -ется следствие по этому делу - призначається (призначають) слідство в цій справі;

4) судитися, призначатися, приділятися, бути призначеним, приділеним, наданим, назнаменованим, нареченим. [Щоб не було одних, яким ніби призначено тільки працювати, і других, яким призначено з чужої праці живитися (Рада). Шлях без міри, вік без ліку їй надано від творця (Самійл.). Та вже коли наречено вмирати, і знахури не відшепчуть (ЗОЮР I)].

* * *

несов.; сов. - назначить

1) призначати и призначувати, призначити и призначити а мног. попризначати; ( определять) визначати и визна́чувати, ви́значити

2) (куда; кем - на должность, работу) признача́ти и призна́чувати, призна́чити и мног. попризначати (куди; ким, на кого, за кого); (ставить кем-л.) наставля́ти, наста́вити и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти и мног. понастановля́ти и понастано́влювати (ким, на кого, за кого); (направлять куда-л.) наряджа́ти, наряди́ти (куди)

n ком., стр. ризик; рівень ризику; a ризикований

визначений ступінь можливості економічних або фінансових збитків, що пов'язані з непередбачуваністю, небезпекою, несподіваною подією тощо

═════════■═════════

abnormal risk надзвичайний ризик; abnormal insurance risk надзвичайний страховий ризик; accident risk ризик нещасного випадку; actual risk фактичний ризик; admissible risk прийнятний ризик; aggregate risk сукупний ризик; allowed risk дозволений ризик; alpha risk альфа-ризик; a posteriori risk апостеріорний ризик • ризик з досвіду; assigned risk встановлений рівень ризику; audit risk ризик аудиторської перевірки; average risk середній рівень ризику; aviation insurance risk страховий авіаційний ризик; beta risk бета-ризик • систематичний ризик; bilateral risk взаємний ризик; blind risk ризик, який не підлягає оцінці; breakage risk ризик поломки; business risk діловий ризик; buyer's risk ризик покупця; calculated risk розрахований ризик; central beta risk центральний бета-ризик; charterer's risk ризик фрахтувальника; collective risk колективний ризик; commercial risk комерційний ризик; company's risk ризик компанії; conditional risk умовний ризик; constant risk постійний ризик; consumer's risk ризик споживача; contractor's risk ризик підрядника; controllable risk контрольований ризик; conventional risk звичайний ризик; credit risk кредитний ризик; currency risk валютний ризик; customary risk звичайний торговельний ризик • ринковий ризик; customer's risk ризик споживача; current risks поточні страхові випадки; death risk ризик смерті; default risk ризик несплати боргу; del credere risk кредитний ризик; desired risk необхідний рівень ризику; diversiflable risk ризик, який можна диверсифікувати; economic risk господарський ризик • економічний ризик; entrepreneurial risk підприємницький ризик; estimated risk оцінка ризику • пробне передбачення ризику; exchange risk валютний ризик; excluded risk виключений ризик; extra risk окремий ризик • додатковий ризик; financial risk фінансовий ризик; fire risk ризик пожежі; foreseeable risk передбачуваний ризик; freight risk фрахтовий ризик; insurable risk ризик, який підлягає страхуванню; insurance risk страховий ризик; insured risk застрахований ризик; integrated risk сукупний ризик; interest rate risk відсотковий ризик; inventory risk ризик знецінення запасів; investment risk інвестиційний ризик; irreparable risk непоправний ризик; leakage risk ризик витікання; legal risk ризик, пов'язаний із порушенням закону; limited risk обмежений ризик • обмежена віповідальність акціонерів; liquidity risk ризик ліквідності; loading risk ризик при навантаженні; manufacturer's risk ризик виробника; manufacturing risk виробничий ризик; marine risk ризик при здійсненні морських перевезень; maritime risk ризик при здійсненні морських перевезень; market risk ризик ринку • ринковий ризик; marketing risk маркетинговий ризик; market liquidity risk ризик ринкової ліквідності; mean risk середній ризик; minimum risk мінімальний ризик; miscellaneous insurance risk різноманітні страхові ризики; moderate risk помірний ризик • зменшений ризик; mortality risk ризик смертності; negligible risk незначний ризик; noncontrollable risk систематичний ризик • ризик, що не піддається контролю; nondiversiflable risk систематичний ризик; noninsurable risk ризик, який не можна застрахувати; noninsured risk незастрахований ризик; non-sampling risk ризик, не врахований методикою вибірки; omnibus risk розподілений ризик; operational risk операційний ризик; overall risk сукупний ризик; overall audit risk узагальнений ризик ревізії; own risk власний ризик; owner's risk ризик власника; percentage risk відносний ризик у відсотках; perceived risk передбачений ризик; policy risk стратегічний ризик; posterior risk пізніший ризик; predetermined risk передбачений рівень ризику; price risk ризик ціни • курсовий ризик; producer's risk ризик виробника; production risk виробничий ризик; project risk ризик проекту; property risk майновий ризик; pure risk чистий ризик; relative risk відносний ризик; residual risk ризик • ризик, що не піддається поясненню; riot risk ризик, пов'язаний з конфліктом і безладдям • ризик бунту; sampling risk ризик вибірки; security risk загроза безпеці • ризик, пов'язаний з порушенням техніки безпеки; seller's risk ризик продавця; settlement risk ризик за розрахунками; shipper's risk ризик при розвантаженні; social risk соціальний ризик; special risk спеціальний ризик • окремий ризик; speculative risk спекулятивний ризик; standard risk нормальний ризик • стандартний ризик; systematic risk систематичний ризик; tenant's risk ризик орендаря; tolerated risk дозволений ризик; total risk сумарний ризик; transaction risk операційний валютний ризик; transport risk транспортний ризик; underwriting risk гарантійний ризик; undesirable risk небажаний ризик; un-diversifiable risk систематичний ризик; undue risk невиправданий ризик; unilateral risk односторонній ризик; uninsurable risk ризик, який не можна застрахувати; uninsured risk незастрахований ризик; unique risk незвичайний ризик • унікальний ризик; unloading risk ризик при розвантаженні; usual risk звичайний ризик; variable risk змінний ризик; vendor's risk ризик постачальника

═════════□═════════

against all risks проти всіх ризиків; at risk пов'язано з ризиком; at consignee's risk на ризик товароодержувача; at owner's risk на ризик власника; risk amount ризикована сума; risk analysis аналіз ризику; risks and perils of the sea ризик і небезпека морських перевезень; risk and uncertainty ризик і невизначеність; risk arbitrage арбітраж ризику; risk assessment процес оцінки ризику; risk-assuming capital ризиковий капітал; risk assurance страхування від ризику; risk aversion несхильність до ризику; risk-bearing пов'язаний з ризиком; risk-bearing capital ризиковий капітал; risk-bearing deposit ризиковий депозит; risk capital ризиковий капітал • капітал, що вкладається у ризиковане підприємство; risk category категорія ризику; risk control контроль ризику; risk control system система контролю ризику; risk cover перелік ризиків, охоплених страховим полісом; risk development зміна ризику; risk diversification диверсифікація ризиків; risk element involved врахований елемент ризику; risk equalization fund фонд вирівнювання ризику; risk evaluation оцінка ризику; risk-free rate безризикова відсоткова ставка; risk for own account ризик на власну відповідальність; risk hedging мінімізація ризику • хеджування ризику; risk insurance страхування ризику; risk insured застрахований ризик; risk management управління ризиком; risk measurement вимірювання ризику; risk of accidental loss of goods ризик випадкової втрати товару; risk of breakage ризик поломки; risk of carriage транспортний ризик; risk of collision ризик зіткнення; risk of contamination ризик забруднення; risk of conveyance транспортний ризик; risk of currency depreciation ризик знецінення валюти; risk of damage to goods ризик ушкодження товару; risk of default ризик невиконання зобов'язань; risk of default on payment for received goods ризик несплати за отриманий товар; risk of error ризик помилки; risk of exchange losses валютний ризик; risk of fire ризик пожежі; risk of leakage ризик витікання; risk of loss ризик втрати • ризик збуту; risk of miscalculation ризик прорахунку; risk of misinterpretation ризик неправильного тлумачення; risk of moisture ризик псування від вологи; risk of nonpayment ризик неплатежу; risk of principal ризик зниження вартості вкладеного капіталу; risk of seizure ризик захоплення вантажу; risk of theft ризик крадіжки; risk point точка ризику; risk premium премія за ризик; risk profile характеристика ризику; risk-prone схильний до ризику; risk quantification кількісний вираз ризику; risk-taking прийняття ризику; risk-weighted assets активи, зважені щодо ризику; risk-weighted capital requirements вимоги до капіталу, зваженого щодо ризику; risk weighting оцінка ризику; to accept a risk брати/взяти на себе ризик; to aggravate the risk збільшувати/збільшити ризик; to assess a risk оцінювати/оцінити ризик; to be a good risk бути надійним об'єктом страхування; to be a good credit risk бути надійним партнером • бути надійним компаньйоном • бути надійним учасником; to bear a risk нести ризик; to carry a risk нести ризик; to cover a risk покривати/покрити ризик страхуванням; to incur a risk брати/взяти на себе ризик; to insure a risk страхувати/застрахувати ризик; to insure against a risk страхувати/застрахувати від ризику; to lessen a risk зменшувати/ зменшити ризик; to prevent a risk запобігати/запобігти ризику; to reduce a risk зменшувати/зменшити ризик; to run a risk підлягати ризикові • підпадати/підпасти під ризик; to spread a risk розподіляти/розподілити ризик; to take a risk брати/взяти на себе ризик; to undertake a risk переймати/перейняти ризик • брати/взяти на себе ризик; to underwrite a risk підписувати/підписати поліс морського страхування

risk — ризико (зах. укр., діас.)

═════════◇═════════

ризик < фр. risque — можлива загроза < італ. risico; пор. ризико (зах. укр.) з італ. risico і польс. rysyko (ЕС-СУМ 4: 171; Фасмер 3: 485)

* * *

несміливий, несмілий, неосмілений; (робкий) ніяковий. [Хороша на вроду, та ще й до того смирна, несмілива (Ор. Левиц.). Несміливі надії на визволення (Доман.). Тихесенький, несмілий голосок (Франко). Чому я несмілий до тебе (перед тобой), кохана? (Пачов.). Неосмілений хлопець (Звин.)]. Де-ж ти, мій ніяковий Володю, з золотими очима, як став? (Сосюра)]. -лый человек - несмілива (несміла) людина, (сщ.) несміляк (-ка).

* * *

и Заправливать заправить

1) (опять вправить, вставить) за[на]правляти и за[на]правлювати, за[на]правити що, управляти и управлювати, управити що куди, (засовывать) засувати, засунути, (о мн.) позаправляти, повправляти, позасовувати що куди. [Управити звихнену (ногу, руку)]. -вить брюки в сапоги - засунути штани в чоботи;

2) кем- н., чем-н. (управлять, распоряжаться) - орудувати ким, чим, керувати ким, чим, (верховодить) верховодити ким и над ким. [Він тепер орудує банком (Кониськ.). Невістка нами орудувала (Г. Барв.). Керувати державою. А над усіма був найстарший маршалка: він всіма верховодив (Рудч.). Жінка верховодила над ним, як хотіла (Кониськ.)];

3) (приправлять еду, напитки) заправляти и заправлювати, заправити, засмачувати, засмачити що чим; о еде теснее: (толчен. салом с зеленью) затовкувати, затовкти, (тёртым салом) затирати, затерти, (растёртым пшеном) заминати, зам'яти (замняти), (мукой, пережарен. на жиру) засмажувати, засмажити, запряжувати, запряжити, (о мног.) позасмажувати, позапряжувати, (сметаной или молоком) забілювати, забілити. [Заправляла борщ олією (Сл. Гр.). Прибудь-же, мій миленький, в неділю уранці - заправлю горілки в кришталевій пляшці (Метл.). Медову кипучу силу словом заправляє (Куліш). Затовчений свіжим салом з зеленою цибулею і кропом куліш (Н.-Лев.). Забілила борщ];

4) (заряжать) заправляти и заправлювати, заправити. [Старший брат кониченька сідлає, а підстарший ружжо заправляє, хотять тую зозуленьку вбити (Метл.)]. -вить лампу - заправити лямпу;

5) (запрашивать) заправляти, заправити за що з кого; см. Запрашивать. [Заправив, як за рідного батька (Приказка)]. Заправленный - заправлений, управлений; засунутий, засунений; (о еде, напитках) заправлений, засмачений, затовчений, затертий, зам'ятий, засмажений, запряжений, (сметаной, молоком) забілений.

* * *

несов.; сов. - запр`авить

1) заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти

2) кул. заправля́ти, запра́вити и мног. позаправля́ти; ( сдабривать) засма́чувати, засмачи́ти, диал. затушко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, затушкува́ти, підбива́ти, підби́ти (підіб'ю́, піді́б'є́ш); ( толчёным салом) зато́вкувати, затовкти́, -вчу́, -вче́ш; ( поджаренным луком) засма́жувати, -жую, -жуєш, засма́жити и мног. позасма́жувати; (крошеной зеленью, салом) закри́шувати, закриши́ти, -кришу́, -кри́шиш

3) (несов.: руководить, быть заправилой) ору́дувати, -дую, -дуєш; верхово́дити

оделить обділяти, обділити, обдаровувати, обдарувати кого чим. Оделённый - обділений, обдарований.

* * *

несов.; сов. - одел`ить