-
61 intellected
adjнаділений інтелектом -
62 alcalde
n1) алькад, алькальд (старшина общини, суддя в деяких країнах)2) aмep. алькальд; мер міста, наділений правами судді -
63 apogeotropic
a; бот.апогеотропічний, наділений негативним геотропізмом -
64 demonic
a1) диявольський, демонічний2) надзвичайно обдарований; наділений геніальними здібностями, надприродним даром -
65 imaginative
a1) наділений багатою уявою; який володіє творчою уявою2) образний; художній3) уявлюваний, помилковий, мнимий -
66 prescient
-
67 qualitied
aзаст. наділений якими-небудь якостями, властивостями -
68 rational
I n1) раціоналіст2) фiлoc. ( the rational) розумне3) = rationaleII a1) розумний, мислячий; наділений розумомrational beings — розумні /мислячі/ істоти; нормальний
2) розсудливий; розважливий; раціональний; доцільнийrational mind — здоровий ґлузд; фiлoc. раціоналістичний
3) розумовий, який відноситься до мислення4) зручний, практичний5) cпeц. раціональнийrational function — мaт. раціональна функція
-
69 reasonable
1) at. розумний, розсудливий; розважливий; обґрунтований2) поміркований; прийнятний, припустимий; недорогий3) розумний, наділений розумом -
70 reasonless
-
71 scented
-
72 sceptred
-
73 sensate
I [`sensit] a2) який сприймається почуттями, який відчувається3) почуттєвийII [`senseit] vвідчувати, почувати -
74 unconscious
I a1) що знаходиться без свідомості, що втратив свідомість2) невільний, недовільний; несвідомий3) (of) що не усвідомлює, що не знає (чого-н.); to be unconscious of danger не усвідомлювати небезпекиunconscious matter — фiлoc. немисляча матерія
5) пcиx. неусвідомлений, підсвідомийII nunconscious motivation — неусвідомлена /підсвідома/ мотивація
( the unconscious) підсвідомість ( в психоаналізі) -
75 undowered
-
76 жалованный
пожалованный) дарований, наданий, наділений. [Даровані землі. Надані права]. -ванная грамота - надання, надавчий лист. [Випрохав у короля надавчий лист (Кул.)].* * *\жалованныйая гра́мота — нада́вчий лист, жа́лувана гра́мота
\жалованныйая дере́вня — подаро́ване (даро́ване, пода́рене) село́
2) ( награждённый) нагоро́джений -
77 награждённый
нагоро́джений; ви́нагороджений; обдаро́ваний; наді́лений -
78 одарённый
1) прич. обдаро́ваний; наді́лений2) (в знач. прил.: даровитый) обдаро́ваний; ( талантливый) таланови́тий -
79 оживотворять
оживотворить1) живити, оживляти, оживити, животворити, оживотворяти, оживотворити, надавати, надати життя;2) см. Оживлять 1. Оживотворённый -1) наділений життям;2) см. Оживлённый.* * *несов.; сов. - оживотвор`итьоживотворя́ти, оживотвори́ти -
80 олицетворять
-творить уособлювати, уособити, (об)обличувати, (об)обличити, персоніфікувати, сперсоніфікувати що кого, надавати (надати) людської подоби чому. Олицетворённый - уособлений, обличений, обобличений, (с)персоніфікований, наділений людською подобою. [Це обтілена й обобличена сільська гординя (Неч.-Лев.)]. Это -ная доброта - це уособлена (обобличена) добрість.* * *несов.; сов. - олицетвор`итьуосо́блювати, уосо́бити; ( персонифицировать) персоніфікува́ти несов., сов.; ( воплощать) вті́лювати, вті́лити
См. также в других словарях:
наділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
наділений — на, не, Св. Наділений, з певними властивостями. Ваньо быв наділений почутьом гумору й доброти … Словник лемківскої говірки
наділений — [над’і/леинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
наділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наділити. || наді/лено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
довірений — (наділений чиєюсь довірою), наближений … Словник синонімів української мови
мудрий — (наділений великим розумом; який має значний життєвий досвід), розумний, досвідчений … Словник синонімів української мови
академічний — а, е. 1) Стос. до академії; здійснюваний нею. 2) Навчальний. Академічний рік. 3) перен. Суто теоретичний, абстрактний. || Який не має практичного значення, відірваний від життя. 4) Який дотримується традицій, канонів, встановлених де небудь серед … Український тлумачний словник
вивінуватий — а, е. Наділений, обдарований, розвинений … Український тлумачний словник
відрубник — а/, ч., іст. Селянин, який вийшов з громади та був наділений відрубом (у 3 знач.) … Український тлумачний словник
деспот — а, ч. 1) У рабовласницьких монархіях стародавнього Сходу – верховний правитель, наділений необмеженою владою. 2) Вищий титул візантійських вельмож. 3) перен. Жорстока людина; тиран … Український тлумачний словник
довірений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до довірити 2). 2) у знач. прикм. Наділений чиїм небудь довір ям. || у знач. ім. дові/рений, ного, ч. Той, хто користується чиїм небудь довір ям і діє за його дорученням. •• Дові/рена осо/ба а) у період виборчих… … Український тлумачний словник