наділений

1) peл. богопіднесений; наділений божим даром

2) харизматичний; чарівний; наділений шармом

1) у́браний, одя́гнений, одя́гнутий, удя́гнений, удя́гнутий; при́браний

2) покри́тий, опови́тий, пови́тий, ого́рнений, ого́рнутий

3) вті́лений; ви́явлений, ви́словлений; на́даний и нада́ний

4) наді́лений

1) кому что и кого чем - надати кому що, обдарувати, вшанувати кого чим, віджалувати, подарувати, поступити, повінити кому що, наділити кому що. [Цар надав йому дворянство (Звин.)]. -вать кому орден или кого орденом - вшанувати кого орденом, наділити кому орден(а). Срв. Жаловать 2;

2) к кому - відвідати кого, завітати до кого. Добро -вать - просимо, милости просимо, просимо до господи. Прошу -вать ко мне на обед - прошу завітати до мене на обід. Срв. Жаловать 3. -луй, -луйте (благоволи, -лите) - будь ласкав, будьте ласкаві; срв. Пожалуйста. Пожалованный - наданий, віджалуваний, наділений, подарований (срв. Жалованный); вшанований, обдарований чим.

* * *

1) (кого-что чем, кому-чему что - одарить, подарить) подарува́ти (кому-чому що); ( наделить) наділи́ти (кого-що чим); ( о правах) нада́ти (кому-чому що); ( почтить) ушанува́ти (кого-що чим); ( наградить) нагороди́ти (кого-що чим); ( оказать милость) зроби́ти ла́ску (кому)

2)

3) (к кому, куда - посетить), завіта́ти (до кого, куди), відві́дати (кого); ( зайти) зайти́ (до кого)

v (with, in) наділяти (владою); надавати, уповноважувати; покладати (обов'язки)

- to be vested with a right мати право, користуватися правом

- to vest power in smbd. наділяти когось владою, надавати повноваження комусь

- to vest smbd. with authority наділяти когось владою, надавати повноваження комусь

- to vest smbd. with a function покладати на когось обов'язок; доручати комусь щось

- to vest smbd. with power to act уповноважити когось діяти

- authority vested in him влада, якою він наділений; повноваження, які йому надані

- this right is vested in the Crown це право належить короні

и Надарять надарить

1) кого чем - надаряти и надарювати, надарити, обдаровувати, обдарувати, обдарювати, обдарити, (о мног.) понадарювати, пообдаровувати, пообдарювати кого чим, наділяти, наділити кому що, чого и кого чим; срв. Одаривать;

2) кому чего - надарювати, надарити, надаровувати, надарувати кому чого и кого чим, надавати, надати кому чого, (о мног.) понадарювати, понадаровувати, поназдаровувати кому чого. [Родичі багаті, так усього їй понадарювали (Київщ.). Понадаровували йому грошей (Куліш). Поназдаровували люди хліба погорільцям (Вовчанщ.)]. Надарённый -

1) надарений, обдарований, обдарений, наділений, пообдаровуваний, пообдарюваний. [Обдарований гострим розумом (Київ)];

2) надарений, надарований, наданий, понадарюваний и т. п. -ться -

1) (стр. з.) надарятися и надарюватися, бути надарюваним, надареним, понадарюваним и т. п.;

2) (вдоволь, сов.) надаруватися.

* * *

несов.; сов. - надарить

1) см. Надставной;

2) надільний; (наделённый) наділений.

* * *

облечь о[в]дягати, о[в]дяг(ну)ти, убирати, убрати, прибирати, прибрати кого в що. [Убирає мене в шати традицій (Коцюб.)]. Облекать, -лечь властью - надавати (надати) владу, право кому. -кать, -лечь что-л. в одеяние - прибирати (прибрати) чому одяг. -кать в человеческие формы - чоловічити. Облечённый - одягнений, одягнутий, убраний, прибраний в що. -ный властью - наділений владою від кого. Облечённое ударение - см. Ударение.

* * *

несов.; сов. - обл`ечь

1) ( одевать) убира́ти, убра́ти и повбира́ти, одяга́ти, одягти́ и одягну́ти и поодяга́ти, удяга́ти, удягти́ и удягну́ти и повдяга́ти; (перен.) прибира́ти, прибра́ти

2) (покрывать, окутывать) покрива́ти, покри́ти, укрива́ти, укри́ти, оповива́ти, опови́ти, повива́ти, пови́ти, огорта́ти, огорну́ти

3) (перен.: воплощать) вті́лювати, вті́лити; ( выражать) виявля́ти, ви́явити, ( словами) висло́влювати, ви́словити; ( о форме) надава́ти, нада́ти

4) ( наделять) наділя́ти, наділи́ти

1. сила, влада

2. держава

3. pl повноваження

- absolute power абсолютна/ верховна влада

- acceding powers держави, що приєдналися (до договору, протоколу)

- colonial power колоніальна держава

- dual power двовладдя

- emergency powers надзвичайні повноваження

- exceptional powers виключні повноваження

- executive power виконавча влада

- great powers (the) великі держави

- judicial power судова влада

- large powers широкі повноваження

- leading power (the) провідні держави

- legislative power законодавча влада

- major power велика держава

- maritime power морська держава

- non-nuclear power неядерна держава

- nuclear power ядерна держава

- official powers офіційні повноваження

- political power політична влада

- signatory powers держави, що підписали документ

- state power державна влада

- veto power право вето

- wide powers широкі повноваження

- power base амер. політична підтримка при проведенні кампанії тощо

- abuse of power зловживання владою

- assumption of power захоплення влади

- delegation of powers передача повноважень

- division of powers розподіл повноважень

- verification of powers перевірка повноважень

- party in power правляча партія, партія при владі

- to be beyond one's powers бути понад чиюсь силу/не під силу

- to come to power прийти до влади

- to confer the necessary powers to smbd. видати/ надати комусь необхідні повноваження

- to delegate one's powers to smbd. передати комусь свої повноваження

- to do all in one's power зробити все можливе

- to examine the powers перевірити повноваження

- to exceed the powers перевищити повноваження

- to exercise one's powers здійснювати свої повноваження

- to exhibit one's full powers пред'явити свої повноваження

- to invest smbd. with full powers наділити/ наділяти когось повноваженнями

- to preserve one's powers зберігати свої повноваження

- to prolong the powers of parliament продовжити повноваження парламенту

- to seize power захопити владу

- vested with powers and authority наділений повноваженнями та владою

- within one's powers в межах своїх повноважень

- delegated powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)

- granted powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)

1) неосвічений, темний; неуцький

2) нерозумний

* * *

1) неосвічений

2) нерозумний

3) не наділений розумом

1) неосвічений

2) нерозумний

3) не наділений розумом

БОГ - вищий, надприродний об'єкт філософської і релігійної думки та основний предмет релігійного культу. Наділений якостями абсолютного суб'єкта, якому властива абсолютна досконалість, найвищий розум, всемогутність, духовність, всезнання, самодостатність, вічність, всеблагість, безмежність, незбагненність для розуму, єдиність (у монотеїстичних релігіях). В історії філософії та релігієзнавства вчення про Б. набувало форм теїзму, пантеїзму й атеїзму. Незбагненність Б. для розуму пов'язана з глибокою таємницею, що оточує існування Б. та слугує підставою для нескінченного пізнання Б. Єство Б. позбавлене будьякої матеріальності і наділене самобутністю, тобто не має якоїсь причини свого буття. Благість - невіддільна риса Б., котра передається людині. Решта якостей визначає всеосяжність буття Б. у світі. Юдаїзм і християнство розуміють Б. як вічне, нескінченне, несотворенне Суще, яке є творцем Всесвіту та всього існуючого в ньому. У християнстві Б. один за сутністю і троїстий у своєму бутті: він є Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий. В ісламі Б. розглядається не як Отець, а як безособове Суще, на ім'я Аллах. У давньоінд. релігійній і філософській літературі Б. має ім'я Врагман Я. к абсолютна повнота буття і гранична довершеність, Б. втілює в собі вічні і безумовні цінності: добро, красу, істину, свободу, безсмертя. В ортодоксальній релігійній свідомості Б. мислиться як трансцендентальна щодо світу Сутність. У філософії пантеїзму Б. іманентний природі, зливаючись із нею в нероздільне ціле. Довести буття Б. раціональним способом, спираючись на розум і логіку, виявилося неможливим ні для теології, ні для філософії.

1) алькад, алькальд (старшина общини, суддя в деяких країнах)

2) aмep. алькальд; мер міста, наділений правами судді

a; бот.

1) наділений повноваженнями

2) що має доручення

3) військ. що одержав офіцерське звання

* * *

1) якому надані повноваженнями; який отримав або має доручення

2) вiйcьк. який отримав офіцерське звання

3) укомплектований особовим складом, який знаходиться в строю ( про корабель)

1) наділений почуттям власної гідності; величний; поважний; погордливий

2) піднесений

* * *

1) який володіє почуттям власної гідності; величний, гордовитий

2) піднесений

1) уявлюваний, створений уявою

2) наділений жвавою уявою

* * *

1) який має живу уяву

2) icт. уявлюваний, створений уявою

1. adj поет.

1) товариський

2) наділений почуттям товариськості

2. adv

1) спільно, нарівні, на рівних засадах

2) фамільярно

* * *

a; поет.

1) товариський, компанійський

2) який володіє почуттям товариськості

1) творчий; наділений творчою уявою

2) вигаданий; фіктивний; удаваний

* * *

1) = fictitious I, II, III

2) творчий; який володіє творчою уявою

1) наділений хистом передбачення

2) передбачливий, завбачливий

* * *

1) який володіє даром передбачення

2) завбачливий, прозорливий