Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

надел

  • 1 надел

    1) (действие) - см. Наделение;
    2) (земельный) наділ (-лу), наділок, поділок (-лку), (диал.) поділля (-лля), різа, (участок) дільниця, (гал.) парцеля, (усадьба) г[г]рунт (-ту), ум. ґ[г]рунтець (-нтця), ґ[г]рунтик (-ка). [Тут була його батьківщина: хата й наділ (Загірня). Поділку у їх по дві десятини (Червоногр.). Виходжу я жати свою різу (Н.-Лев.). Наші дільниці отам над шляхом (Чернігівщ.). Накупив селянських парцель (Франко). Тут мені дадуть ґрунтець і хату (Л. Укр.).)]. Получить в -дел - здобути в наділ.
    * * *
    2) ( участок земли) наді́л, -у, ґрунт, -у

    Русско-украинский словарь > надел

  • 2 наделённый

    наділений; обді́лений; обдаро́ваний

    Русско-украинский словарь > наделённый

  • 3 земля

    1) (земной шар) земля;
    2) (вещество; прах) земля;
    3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;
    4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);
    5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;
    6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;
    7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;
    8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].
    * * *
    I
    земля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -рку

    до \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу

    II
    ( буква) земля́

    Русско-украинский словарь > земля

  • 4 наделять

    наделить кого чем наділяти, наділити кому чого, що и кого чим, обділяти, обділити кого чим, уділяти, уділити кому чого, що, приділяти, приділити кому що, надавати, надати кому чого, обдаровувати, обдарувати кого чим, (щедро) щедро обдаровувати, обдарувати, (возвыш.) ущедряти, ущедрити кого чим, (о мног.) понаділяти, пообділяти, поприділяти, понадавати, пообдаровувати. [А мені яблучок не наділите? (Звин.). Автор наділив їм так багато дивної якоїсь сліпоти (Рада). Природа наділила мені гарне обличчя (Крим.). Пиріжком у неділю наділить (М. Вовч.). Одна нас мати породила, та не однаково розумом обділила (Тобіл.). Хай бог йому уділить довгий вік (Грінч.). Щедра природа надала йому не самий тільки дар поезії й музики (Куліш). Обдарував усіх гостинцями (Васильч.). Добром та благом ущедряв твоїх спасенних (Куліш)]. -ть дочь приданным - вінувати, вивінувати, виправляти, виправити, випосажити дочку. Наделённый - наділений, обділений, уділений, наданий, обдарований, ущедрений, понаділяний и т. п. [Територія, щедро від природи обдарована (Крим.)]. -ться - наділятися, бути наділяним, наділеним, понаділяним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надел`ить
    (чем) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти (чим); ( оделять) обділя́ти, обділи́ти (чим); ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -рюю, -руєш и обдари́ти, -дарю, -дариш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти (чим)

    Русско-украинский словарь > наделять

  • 5 отделяться

    отделиться
    1) відділятися, відділитися, (расстаться) відлучатися, відлучитися, (отложиться, обособиться) відрізнятися, відрізнитися, відокре[о]млюватися, відокре[о]митися, відірватися, від'єднатися від кого, від чого. [Скажи ти серцю: відлучись від тіла (Л. Укр.)]. От партии -лась группа левых - від партії відрізнилася (відокремилася, від'єдналася) група лівих. -ться от родных (получив надел) - різнитися, відрізнятися, відрізнитися (відділятися, відділитися, відселятися, відселитися, відокре[о]млюватися, відокре[о]митися, відходити, відійти) від батьків. Кора хорошо -ляется от дерева - кора добре відлустується від дерева;
    2) (отграничиться) відмежовуватися, відмежуватися від кого, від чого;
    3) -ться от какого-л. фона - вирізнятися, визначатися на якому тлі.
    * * *
    несов.; сов. - отдел`иться
    1) відділя́тися, відділи́тися; (изолироваться, обособляться, отграничиваться) відокре́млюватися, відокре́митися, відмежо́вуватися, відмежува́тися; (отъединяться, обособляться) відрізня́тися, відрізни́тися; ( отлучаться) відлуча́тися, відлучи́тися
    2) (выделяться - о слюне, поте) виділя́тися, ви́ділитися
    3) ( получив надел) відділя́тися, відділи́тися, відрізня́тися, відрізни́тися
    4) строит. (несов.) відділи́тися; відокре́млюватися, відмежо́вуватися; відрізня́тися; відлуча́тися; вилуча́тися; відділя́тися, відрізня́тися

    Русско-украинский словарь > отделяться

  • 6 земельный

    1) земельний, г[г]рунтовий. -ный банк - земельний банк. -ная знать - земельне панство. -ный кредит - земельний кредит. -ный надел - ґрунт (-ту), наділ (-лу). -ный налог - земельний (ґрунтовий) податок, поземельне. -ный участок - дільниця, обруб. -ная теснота - брак землі, сутужність на землю, сутужна земля. [У нас земля дуже сутужна (Звин.)];
    2) (зажиточный) земляний. [Земляний чоловік].
    * * *
    земе́льний

    Русско-украинский словарь > земельный

  • 7 лямка

    1) (ремень чересплечн.) лям(к)а, тягло. [Сюди ходили запорожці на заробітки до лями (Сторож.)]. Тянуть -кой, идти -кой - лямувати, вести тягом (на тяглі), тягти на тяглі. [Ведуть за кодоли на тяглі галеру (Дн. Ч.). Невід на тяглі тягнуть до одмілу (Черкащ.)]. Тянуть -ку - тягти лям(к)у, тягти тягло, (перен.) тягти ярмо, біду тягти. [Доведеться до кінця віку біду тягти (М. Гр.). З дня на день тягти ярмо буденної праці (Єфр.)]. Надевать -ку, запрягать в -ку - залямовувати, запрягати у лям(к)у, лямувати кого. [Запрягають у лямку, лямують волів (Сл. Гр.)]. На себя надевать -ку, запрягаться в -ку - залямовуватися, запрягатися у лям(к)у. [Два чоловіки залямовуються і тягнуть невід до берега (Яворн.)]. Надел -ку, так тяни - коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж (Номис); сидиш у ряду, то й тягни біду (Приказка). Тяни -ку, пока не выкопают ямку - тягни ярмо, доки віку; на тім світі спочинеш;
    2) (шлея) шлея, шлейка;
    3) (ошейник) нашийник.
    * * *
    лямка; ( в одежде) шле́йка

    тяну́ть (тере́ть) ля́мку — перен. тягти́ (тягнути, те́рти) ля́мку (ярмо́)

    Русско-украинский словарь > лямка

  • 8 надельный

    1) см. Надставной;
    2) надільний; (наделённый) наділений.
    * * *
    ист.
    наді́льний

    Русско-украинский словарь > надельный

  • 9 нарез

    1) см. Надрез;
    2) см. Нарезка 1 и 2;
    3) наріз (-зу), нарізка; (метка, знак) карб (-ба), (на вальке для катанья белья и т. п.) рубі[е]ж (-бежа). [Знав кожен шажок (каждую полушку): де на йому пляма, де карб (Свидн.). Рубежі в рублі (Сл. Гр.)]. Поля -зов (в огнестр. оружии) - поля нарізів. Делать -зы - см. Нарезывать 3.
    * * *
    1) нарі́з, -у
    2) ( надел) ист. наді́л, -у, ґрунт, -у

    Русско-украинский словарь > нарез

  • 10 отделять

    отделить
    1) (часть от целого) відділяти, відділити, (отрешать, разделять) відлучати, відлучити, різнити, відрізняти, відрізнити, відокре[о]млювати, відокре[о]мити кого, що від кого, від чого. Он -лил ему половину своего состояния - він відділив йому половину свого статку. От Украины насильственно -лили Галицию и Волынь - від України силоміць відділено (відлучено) Галичину та Волинь. -лять свой скот (овец, коров) от чужих (из стада) - відлучати свою худобу (вівці, корови) від чужих, вилучати свою худобу з (з-поміж) чужих (з отари, з череди). -лять добрых от злых - відлучати добрих від злих. -лять (отличать) себя от прочих народов - відрізняти (відмежовувати) себе від инших народів. -лить сына, сыновей (дав надел) - відрізнити (відділити, відселити) сина, повідрізняти (повідділяти, повідселяти) синів;
    2) (отграничивать) відмежовувати, відмежувати, ділити, відділяти, відділити що від чого;
    3) физиол. и
    4) хим. - см. Выделять 5. Отделённый - відділений, відлучений, відрізнений, відокре[о]млений; відмежований.
    * * *
    несов.; сов. - отдел`ить
    1) відділя́ти, відділи́ти; (изолировать, обособлять, отграничивать) відокре́млювати, відокре́мити, відмежо́вувати, відмежува́ти; (отъединять, обособлять) відрізня́ти, відрізни́ти; ( отлучать) відлуча́ти, відлучи́ти; ( выделять из стада) вилуча́ти, ви́лучити; (несов.: отхватить) відпаюва́ти
    2) ( выделять из имущества) відділя́ти, відділи́ти, відрізня́ти, відрізни́ти

    Русско-украинский словарь > отделять

  • 11 Наделок

    см. Надел 2.

    Русско-украинский словарь > Наделок

  • 12 Намерка

    1) см. Намеривание и Намеряние;
    2) (намерянное) намірок (-рку), наміряне (- ного); (надел) наділ (-лу), наділок (-лку).

    Русско-украинский словарь > Намерка

  • 13 Нарезок

    нарізок (-зка), наділ (-лу); срв. Надел 2.

    Русско-украинский словарь > Нарезок

См. также в других словарях:

  • НАДЕЛ — НАДЕЛ, надела, муж. 1. только ед. Действие по гл. наделить в 1 знач. наделять. 2. Небольшой участок земли, который выделялся, предоставлялся в пользование крестьянской семье (помещиками или реформой 1861 г.; ист.). « Собственное хозяйство… …   Толковый словарь Ушакова

  • надел — См …   Словарь синонимов

  • НАДЕЛ — земельный участок, предоставлявшийся в пользование крестьянину помещиком или государством за различные повинности (надельное землепользование). В России после крестьянской реформы 1861 г. превратился в общинную или подворную крестьянскую… …   Юридический словарь

  • НАДЕЛ — земельный участок, предоставлявшийся в пользование крестьянину помещиком или государством за различные повинности (надельное землепользование). В России после крестьянской реформы 1861 превратился в общинную или подворную крестьянскую… …   Большой Энциклопедический словарь

  • НАДЕЛ — НАДЕЛ, а, муж. Участок земли, выделяемый в пользование крестьянской семье, тому, кто её обрабатывает. Земельный н. | прил. надельный, ая, ое. Надельное землевладение. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • НАДЕЛ — НАДЕЛ, земельный участок, предоставлявшийся в пользование крестьянину помещиком или государством за различные повинности (надельное землепользование). После крестьянской реформы 1861 превратился в общинную или подворную крестьянскую собственность …   Русская история

  • НАДЕЛ — земельный земельный участок, предоставляемый в пользование индивидуальному владельцу, фермеру, семье, ведущим крестьянское хозяйство. Райзберг Б.А., Лозовский Л.Ш., Стародубцева Е.Б.. Современный экономический словарь. 2 е изд., испр. М.: ИНФРА М …   Экономический словарь

  • НАДЕЛ — земельный участок, предоставлявшийся в пользование крестьянину помещиком или государством за различные повинности (надельное землепользование). В России после крестьянской реформы 1861 г. Н. превратился в общинную или подворную крестьянскую… …   Юридическая энциклопедия

  • Надел — см. Крестьяне и Хозяйство крестьянское [Нижеследующее приводится в дополнение к ст. Бобыль (см.), где сделана ссылка па слово Надел.]. При освобождении крестьян, на сев. зап. губернии распространено было общее начало, в силу которого за… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • надел — а; м. 1. к Наделить наделять. 2. В России до 1917 г.: участок земли, выделявшийся в пользование крестьянской семье. Земельный н. Получить в н. часть луга. ◁ Надельный, ая, ое. Н ая земля. Н ое поле. * * * надел земельный участок,… …   Энциклопедический словарь

  • НАДЕЛЁННЫЙ — НАДЕЛЁННЫЙ, наделённая, наделённое; наделён, наделена, наделено. прич. страд. прош. вр. от наделить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»