Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

міне+менің+үйім

  • 121 забота

    клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).
    * * *
    1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

    без \забота т, без \забота ты — без турбо́т, без кло́поту; ( беззаботно) безтурбо́тно

    \забота ты ма́ло кому́ — ба́йду́же кому́

    2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

    окружённый \заботатой (\заботатами) — ото́чений піклува́нням

    проявля́ть \забота ту о ком-чём — піклуватися про ко́го-що (за ко́го-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > забота

  • 122 завертеть

    -ся
    1) завертіти, -ся, замолоти, -ся, закрутити, -ся, крутнути, -ся, заверетенити. - ся. -ться волчком - задзиґати(ся), закружляти, млинком піти. [Собача замололо хвостиком (Васильч.). Голуб перед образами крутнувсь на нитці (Коцюб.). Таку ману пустив, що я так на місці й зверетенилася. Дарка закружляла в инший бік (Л. Укр.). Листочок пішов млинком за вітром (Свидн.)]. Всё перед моими глазами -телось - все мені ті очах закрутилося, зверетенилося, світ мені в очах закрутивсь (Крим.);
    2) -теть голову (закутать) - замотати, умотати голову в що, (насм.) закушкати, закурменити голову, закутушкатися чим. [Закушкала собі голову та вуха і нічого не чує. Ач як закутушкалася: тепер хоч з гармати бий, так не почує (М. Грінч.)].
    * * *
    заверті́ти, -рчу́, -рти́ш, закрути́ти; ( хвостом) завиля́ти, замаха́ти, замоло́ти, -ме́ле

    Русско-украинский словарь > завертеть

  • 123 завидно

    заздро, завидно, заздрісно. [Треба крови, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті (Шевч.)]. Мне -но - мені заздро, я заздрю, мене завидки беруть (узяли) на кого, на щось (на чиєсь щастя и т. п.). Мне -но, что вы едете за границу - мені завидно (заздро) на вас (я заздрю вам), що ви їдете за кордон.
    * * *
    1) нареч. зави́дно; прина́дно, прина́дливо; споку́сливо
    2) в знач. сказ. зави́дно, за́здро, за́здрісно

    \завидно но кому́ — за́видно (за́здро, за́здрісно) кому́; за́видки беру́ть кого

    Русско-украинский словарь > завидно

  • 124 заикаться

    Заикнуться
    1) заїкуватися, заїкатися, заїкнутися, загикуватися, загикнутися, заникуватися, затинатися, затнутися, язиком спотикатися, спотикнутися;
    2) (попытаться сказать что-л.) наменутися, словом похопитися. [Мені слова промовити не вільно при батькові; тільки наменуся (заикнусь), усі моргають, що треба мені за язик укуситись (М. Вовч.)]. Заикаясь - заїкуючись, їкаво, (заминаясь) заникуючись. Заикающийся - см. Заика.
    * * *
    несов.; сов. - заикн`уться
    1) заїка́тися, заїкну́тися; ( запинаться) запина́тися, запну́тися
    2) ( намекать) натяка́ти, натякну́ти, заїка́тися, заїкну́тися; ( упоминать) зга́дувати, -дую, -дуєш, згада́ти

    Русско-украинский словарь > заикаться

  • 125 заменять

    заменить (кого, что) заміняти, замінити, переміняти, перемінити, заступати, заступити кого, що, ставати, стати за кого, замість кого; (служить чем) відбувати за що, за кого. [Це слово треба замінити иншим. Старий нездужа, а перемінити нікому: у його не було синів (Чуб. II). А на господарстві заступити мене нікому (Мова). У залі містечкового клубу, що заступала театр, було повно народу (М. Левиц.). Вона мені замість матери стала. Та воно не піч, а тільки за піч тут одбува (М. Вовч.)]. -нить чем - замінити, об[д]мінити що на що. [Досить тільки одмінити деякі старі слова на наші теперішні (Єфр.)]. -нить тюремное заключение денежным штрафом - замінити ув'язнення на грошову пеню. Одна мысль быстро -няет другую - думка думку побиває. Не могу уйти из дому, некому меня -нить - не можу піти з хати (з дому), бо нема кому заступити мене; ні від кого мені піти з дому, бо сама-одна. Он -нён новым лицом - його замінила (заступила) нова людина. Заменённый - замінений, перемінений (на кого, на що), заступлений.
    * * *
    несов.; сов. - замен`ить
    заміня́ти и замі́нювати, заміни́ти, -міню́, -мі́ниш и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; (занимать место кого-чего; приходить на смену) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    Русско-украинский словарь > заменять

  • 126 заповедь

    заповідь (-ди), (завет) заповіт (-ту), приказання. [Той, що послав мене, отець, дав мені заповідь, що мені казати і що говорити (Єв.). Ні, не зраджу свого бога, не зламаю заповіту (Франко). Прийшов Мойсей з приказаннями (Гн. II)]. Исполнять -ведь, -ди - чинити заповідь (заповіді), справляти заповіти. [Боже милий, вони-ж твою заповідь чинили (Хата). Може я заповіти твої не справляв, як повинен (Франко)].
    * * *
    рел., перен.
    за́повідь, -ді

    Русско-украинский словарь > заповедь

  • 127 зарез

    1) (умерщвление, убой) заріз (-зу). [Там татари полон ділять, на заріз людей ведуть (АД). Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (Номис)];
    2) (часть шеи и горла в туше) ошийок (-шийка), (диал.) душа;
    3) (у лошади: изгиб шеи) загин (-ну). Лошадь с высоким -зом - загинастий кінь (Звин.);
    4) (зарубка, надрез) карб (-бу), зарубина, зарубка;
    5) см. Пьяница;
    6) (клык) ікло, кло. [Як піймав вовк іклом за хвіст, так і розпоров хвіст (Черк. п.)]. Волчий -рез - вовче ікло;
    7) (перен.: беда, погибель) заріз, смерть, біда, нещастя, загин (-ну). Чистый -рез - видима смерть (біда), прямо заріз, смерть, и т. д. чисте нещастя;
    8) до зарезу, нрч. - до зарізу, аж ґвалт, хоч повісься. Мне нужны деньги до зарезу - мені аж ґвалт (мені до зарізу, хоч повісься) потрібні гроші.
    * * *
    I
    1) ( убой) зарі́з, -у, забі́й, -бо́ю

    скот на \зарез з — худо́ба на зарі́з (на забі́й)

    до \зарез зу — до зарі́зу; ( хоть плачь) аж ґва́лт, аж кричи́ть

    3) ( надрез) надрі́з, -у
    II
    ( на шее коня) скла́дка

    Русско-украинский словарь > зарез

  • 128 заступать

    заступить
    1) (заслонять, преграждать) заступати, заступити кого, що. [Я сержусь, коли він заступає мені блондинку (Коцюб.). Не заступай мені дороги];
    2) заступати, заступити кого, що; см. Заменять. [Я поїду додому на місяць, а він мене на той час заступить (Київ)]. Заступающий кого - заступник чий.
    * * *
    несов.; сов. - заступ`ить
    1) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    \заступатьть доро́гу кому́ — заступа́ти, заступи́ти дорогу кому́

    2) (придавливать что-л. ногой) наступа́ти, наступи́ти
    3) ( кого-что - защищать), фольк. заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Мен де Биран, Франсуа Пьер Гонтье — Мен де Биран Maine de Biran Дата рождения …   Википедия

  • Мен и Луара — Maine et Loire …   Википедия

  • МЕН ДЕ БИРАН — (Main de Biran) Мари Франсуа Пьер Гонтье де Биран (Gontier de Biran) (1766 1824) фр. философ и политический деятель. В творчестве М.д.Б. четко прослеживаются три этапа. Первый включает разработку сенсуалистической гносеологии: главным… …   Философская энциклопедия

  • Мен де Биран — Мен де Биран, Франсуа Пьер Гонтье Мен де Биран Maine de Biran Дата рождения: 29 ноября 1766 …   Википедия

  • Мен де биран — (Maine de Biran) Мари Франсуа Пьер Гонтье де Биран (Gonthier de Biran) (29 ноября 1766(17661129), Бержерак  20 июля 1824, Париж), французский философ и политический деятель. Критик сенсуализма. В 1820 х гг. развивал идеи христианской метафизики.… …   Википедия

  • Менёк — ? Менёк Brosme brosme Научн …   Википедия

  • Мен (приток Роны) — Мен фр. La Meyne Мен в Оранже …   Википедия

  • Мен Чо Рэйки — (Медицинское Учение Рэйки, тибетск.) это Буддистский метод целительства путем наложения рук, пришедший со времен Будды Шакьямуни (563 480 гг. до рождества Христова). Будда Шакьямуни передал этот метод целителю Ратнагарба, тот своему сыну… …   Википедия

  • Мен — Мен, Мён может означать: Мен (фр. Maine)  река в центре Франции. Мен (фр. La Meyne) река в Провансе на юге Франции, приток Роны. Мен (մեն)  двадцатая буква армянского алфавита: Մ. Мён (Møn)  датский остров Мён  одна… …   Википедия

  • Мен де Биран Мари Франсуа Пьер — (Maine de Biran) (1766 1824), французский философ и политический деятель, роялист. В период Реставрации член палаты депутатов и Государственного совета. Выступил с критикой сенсуализма и обоснованием психологии самонаблюдения; развивал идеи… …   Энциклопедический словарь

  • МЕН (река) — МЕН (Maine), река во Франции (см. ФРАНЦИЯ), правый приток р. Луара (см. ЛУАРА). Образуется слиянием рек Сарта и Майен (см. МАЙЕН (река)). Длина 295 км (от истока р. Сарта), площадь бассейна около 26 тыс. км2. Средний расход воды в устье 142 м3/с …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»