Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

мыть

  • 1 мыть

    сщ.
    I. 1) см. Мыт 2;
    2) линяння; срв. Мыт 4.
    II. Мыть, мывать -
    1) мити (мию, миєш), (посуду, преимущ. деревянную, овощи и т. п.) банити; (кипятком) парити, (мочалкой) віхтювати, (мочалкой, щёткой, обычно с песком, с золою) шарувати що. [Рука руку миє (Номис). Була в березі, діжку банила (Луб.). Стала вона банити ложечки (Манж.). Віхтювати підлогу (Кониськ.)]. Ты будешь ноги мыть, а я буду воду пить - ти ноги митимеш, а я юшку питиму. Мой свои чашки! - твоє діло в кочергах! не совай носа до чужого проса;
    2) (стирать бельё) прати, (полоскать) полоскати що. [Хвартух прала дівчина (Пісня). Полоскала на броду (Пісня)]. Мыть в щёлоке - золити, лужити; срв. Бучить. [Шмаття лужила (Кониськ.). Саме заходилася сорочки золити (Мирг.)];
    3) (умывать, обмывать) умивати, мити, обмивати кого, кому що, змивати кому що. Мыть голову кому - змивати (мити) голову кому; (перен.: журить) картати кого, докоряти кому, (сильнее, фам.) давати прочуханки кому. Мытый - митий, банений, віхтьований, шарований; праний, полосканий, зелений, лужений, умиваний. [Мита пшениця (Лубенщ.). Сорочка брудна, немов кілька місяців не прана (Франко)].
    * * *
    1) мити; ( стирать бельё) пра́ти

    \мыть зо́лото — горн. ми́ти зо́лото

    2) см. омывать, 2)

    Русско-украинский словарь > мыть

  • 2 мытьё

    миття (-ття), (посуды, овощей и т. п.) банення, (кипятком) парення, (мочалкой) віхтювання, (щёткой, мочалкой, б. ч. с песком, с золою) шарування; (стиранье белья) прання, праття, полоскання, (в щёлоке) зоління, луження; (умыванье) умивання, обмивання, змивання. [От до лиха цього миття! (Борзенщ.). Заробляє пранням по пральнях (Черкас.). Праття в мене багато, - коли я його й поперу? (Червоногр.)]. Изорваться от -тья - зіпратися. [Чисто сорочка зіпралася - як тенетка (Мирг.)]. Вода от -тья - змилини (-лин), змилки (-лок и -ків), виполоски (-ків); см. Обмылки. Тёплая вода для -тья - літепло, (головы) митель (-телю). Не -тьём, так катаньем - не києм, то палицею. Наше дело мытьё-глаженье, а барское бритьё-помаженье - всякий своє робить, любий пане мій, - мужик з гною жито, а пан з жита гній (Франко)].
    * * *
    миття́; прання́

    Русско-украинский словарь > мытьё

  • 3 доканчивать

    докончить доробляти (дороблювати), доробити, докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити, закінчувати, закінчити, довершувати, довершити, доводити краю, довести краю. Доканчивать чтение - дочитувати, дочитати. -ать шитьё - дошивати, дошити. -ать писание - дописувати, дописати. -ать мытьё - домивати, домити и т. д. [Дороблю діло - та й піду додому. Зачекайте, доки дотру підлогу = пока докончу мыть пол]. Доконченный - дороблений, довершений, докінчений, закінчений, скінчений, до краю доведений; дочитаний, дописаний, дошитий, домитий и т. д. См. Кончать, кончить.
    * * *
    несов.; сов. - док`ончить
    докінчувати, докінчити, кінчати, кінчити

    Русско-украинский словарь > доканчивать

  • 4 катание

    1) катання. [Додому привозили з катання морозні щоки і гру вогнів в оці (Коцюб.)];
    2) (белья) качання, маґлювання;
    3) (прокатка металлов) вальцювання;
    4) (яиц) катання; (игра) кітька, кітьки (-ків), покотючки;
    5) (на коньках) ковзання, (с горы) спускання;
    6) (переносно: донимание) допікання, надопікання, дошкуляння, дезолювання, долягання кому. Не мытьём, так катаньем - не києм, то дрю[у]ком; не києм, так палицею (Приказки).
    * * *
    1) кача́ння; ката́ння; ката́ння; валя́ння
    2) ката́ння; ко́взання

    не мытьём, так ката́ньем — погов. не киє́м, то па́лицею

    Русско-украинский словарь > катание

  • 5 мыться

    мываться
    1) митися, банитися, віхтюватися, шаруватися; срв.
    II. Мыть 1;
    2) пратися, полоскатися, золитися, лужитися; срв.
    II. Мыть 2. [На вогні переться, а на воді сушиться (Загадка)];
    3) митися, (умываться) умиватися, (насм.) вибілюватися. Кошка -тся, гостей пророчит - кіт умивається, гості будуть. -ться ещё не -лся, а уже угостился - ще й не вмивався, а вже набрався. Как ни мойся, белее снега не будешь - як не вибілюйся, а біліший (-ша) як сніг не будеш; не поможе ні мило, ні вода, коли така врода;
    4) (менструировать) мати місячне (місячку), пратися, митися, бути в цвіту, менструювати. Она как раз моется - в неї саме місячне, вона саме переться (миється), вона саме в цвіту.
    * * *
    2) страд. ми́тися; пратися

    Русско-украинский словарь > мыться

  • 6 намывать

    намыть
    1) намивати, намити, (посуды, преимущ. деревянной, овощей и т. п.) набанювати, набанити, (о мног.) понамивати, понабанювати чого. [Вже намили пшениці (Сл. Ум.)]. -мыть голову кому - см. Намылить голову (под Намыливать);
    2) (настирывать белья) напирати, напрати, (о мног.) понапирати чого;
    3) (накоплять промывая, добывать мытьём) намивати, намити, (о мног.) понамивати чого, що;
    4) (течением) намивати, намити, наносити, нанести чого, що, (преимущ. ила) намулювати, мулити, намулити (мулу), (о мн.) понамивати, понаносити, понамулювати. [На луку чимало піску нанесло, а в деяких місцях намулило (Сл. Ум.). Річка як розливається, то намулює нам мулу на капусник (Богодух.). Оце як вода бігла, то мулило пісок, та й занесло нашу криничку (Звин.)]. Водой - мыло остров - водою намулило (вода намулила) острів. Намытый - намитий, набанений, понамиваний, понабанюваний; напраний, понапираний; нанесений, намулений, понаношений, понамулюваний. -ться -
    1) намиватися, намитися, понамиватися; бути намиваним, намитим, понамиваним; намулюватися, намулитися, понамулюватися; бути намулюваним, намуленим, понамулюваним и т. п. [Мулу намулилося аж на пів аршина (Богодухівщ.)];
    2) (вдоволь, сов.) - а) (обмывая кого, вымывая что) намитися, набанитися; (стирая бельё) напратися; б) (моясь) намитися, попомитися (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - нам`ыть
    намива́ти, нами́ти, -ми́ю, -ми́єш; ( наносить ил) наму́лювати, -люю, -люєш, наму́лити и мног. понаму́лювати

    Русско-украинский словарь > намывать

  • 7 Помывать

    помыть мити, банити (иноді, часом), помити, побанити що, (стирать бельё) прати (н. вр., перу, переш), попрати (білизну, плаття), (одну вещь) випрати що. Срв. Мыть. [Так іще-ж дитини не скупала і полотен білих не попрала (Стар.)]. -мыть голову - змити голову. Помытый - помитий; (о белье) попраний, (об одной вещи) випраний.

    Русско-украинский словарь > Помывать

  • 8 ванна

    ванна, купіль (м. р.) (р. купелю), купеля (ж. р.) (р. -лі); серные ванны - сірчані купелі; (только о сосуде) купільник, купільниця.
    * * *
    ва́нна; (мытьё, лечение, вода для купания) ку́піль, купе́ля, -пе́лі и -пе́лю

    Русско-украинский словарь > ванна

  • 9 вымыть

    см. Мыть.
    * * *

    Русско-украинский словарь > вымыть

  • 10 кончать

    кончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, докінчити и докінчати, закінчувати, закінчи[а]ти, (о мн.) покінчати, подокінчувати; срвн. Оканчивать. [У розкоші кінчають вік щасливий (Сл. Гр.). Я ще не кінчив (Київ). Весілля вже, бачте, закінчали (Г. Барв.)]. -чить делать что передаётся обыкновенно в укр. яз. через соответств. глагол с предлогом до, напр.: -чить писать - дописати, -чить мыть - домити, -чить говорить - доказати, -чить тереть - дотерти и т. п. -чай его - кінчай, рішай його. -чить книгу - скінчити книжку. -чать дело - робити кінець (справі), доробляти що. Подождите, пока я кончу завтракать - заждіть, доки я доснідаю. И не -чивши говорить, она заплакала - і не доказавши, вона заплакала. Книга -чает печататься - книжка додруковується. -чил дело, гуляй смело - справив діло, гуляй сміло. Начать-то так, а -чить как? - запрясти - так, допрясти як? високо літає, а де сяде? Ни почать, ни -чать - ні тпру, ні ну. -чайте скорее - докінчайте швидше. -чить работу - (с)кінчити, доробити працю, обробитися, упоратися (з чим). Конченный - (с)кінчений, докінчений. -ный человек - пропаща людина. Жизнь -чена - життя минулося. И -чено - і край; та й годі. Всё -чено - (вже) по всій справі. И -чен бал (иносказ.) - вже й по гулянці; та й по справі; та й уже.
    * * *
    несов.; сов. - к`ончить
    1) кінча́ти, кінчи́ти и скінчи́ти и скі́нчити, мног. покінча́ти, поскі́нчувати; ( оканчивать) закі́нчувати, закі́нчити, сов. покінчи́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти; ( бросать) ки́дати, ки́нути
    2) ( лишать жизни) ріша́ти, ріши́ти; сов. поріши́ти

    Русско-украинский словарь > кончать

  • 11 мой

    мест. прит.
    I. мій (ж. моя, ср. моє; р. м.-ср. мого, диал. мойого, моєго, ж. моєї, (редко) диал. мої и меї; д. м.-ср. моєму, диал. мойому, мойму, мому, ж. моїй; в. м. мій (о неодуш.) и мого (об одушевл.), ж. мою, ср. моє; тв. м.-ср. моїм, ж. моєю, (редко) диал. мою; пр. м.-ср. на моєму, на моїм, диал. на мойму, на мому, ж. на моїй; мн. ч. одинаково для всех р.: им. мої, р. моїх, д. моїм, в. мої (о неодуш., иногда и одуш.) и моїх (об одуш.), тв. моїми, пр. на моїх). [Привітай же, моя ненько, моя Україно, моїх діток нерозумних, як свою дитину! (Шевч.)]. По-моему, нрч. - по-моєму, як на мене; (по моему мнению) на мою гадку (думку). По -му вышло - на моє вийшло. [А воно таки на моє вийшло (Мова)].
    II. Мой - см. Мыть.
    * * *
    мест.
    мій, род. п. мого́ (ж. моя́, род. п. моє́ї, с. моє́, род. п. мого́)

    Русско-украинский словарь > мой

  • 12 мойка

    1) (действие) миття (-ття); (стирка) прання (-ння), (реже) праття (-ття); срв. Мытьё;
    2) праля, прачка; срв. Прачка;
    3) водомий (-мия), водорий (-рия); срв. Водомоина;
    4) (место и устройство на воде для мытья белья и т. п.) прало, пратва;
    5) (помещение для - ки) мийня;
    6) (моечная машина) мийниця, мийна машина.
    * * *
    1) ( действие) миття́; ( стирка белья) прання́, праття́
    2) ( приспособление) ми́йка, ми́йниця

    Русско-украинский словарь > мойка

  • 13 отмывать

    -ся, отмыть, -ся відмивати, -ся, відмити, -ся; (о пятне, о грязи на белье) відпирати, -ся, відіпрати, -ся. [Вода відмила частину греблі. Пляма не відпирається (не пускається)]. -мыть от чего - відмити з чого. [Руки з дьогтю ніяк не відмив]. Отмытый - відмитий, відіпраний.
    * * *
    несов.; сов. - отм`ыть
    відмива́ти, відми́ти; ( отстирывать) відпира́ти, відіпра́ти

    Русско-украинский словарь > отмывать

  • 14 промывать

    промыть промивати, промити. [Візьми води керничної, промий чорні очі (Пісня)]. -ть золотоносный песок - промивати золотодайний пісок, вимивати золото з піску. -ть плотину - проривати, прорвати греблю. -ть канаву - вимулювати, вимулити рівчак, (о мн. или местами) повимулювати. [А тут переярки почались, що вода повимулювала (Свидн.)]. Промытый - промитий; вимулений, прорваний.
    * * *
    несов.; сов. - пром`ыть
    1) промива́ти, промити и попромива́ти
    2) (несов.: мыть в течение определённого времени) ми́ти [ці́лий день], проми́ти

    Русско-украинский словарь > промывать

  • 15 стирать

    I несов.; сов. - стер`еть
    стира́ти, сте́рти (зітру́, зітре́ш) и мног. постира́ти; ( вытирать) витира́ти, ви́терти (ви́тру, ви́треш) и мног. повитира́ти; (перен.: уничтожать, сглаживать) згла́джувати, -джую, -джуєш, згла́дити, -джу, -диш

    ре́ть с лица́ земли́ — сте́рти з лиця́ землі́; згла́дити з сві́ту

    II
    ( мыть - бельё) пра́ти (перу́, пере́ш)

    Русско-украинский словарь > стирать

См. также в других словарях:

  • мытьё — мытьё, я …   Русский орфографический словарь

  • МЫТЬ — МЫТЬ, мылить что, очищать водою, вообще чистить жидкостью; о белье, стирать и полоскать. | новг., безл. слабить, проносить. Его моет, у него понос. В сем ·знач. видна связь с мыть и мытить, очищать. * Мыть кому голову, журить. Рука руку моет,… …   Толковый словарь Даля

  • МЫТЬ — МЫТЬ, мою, моешь, несовер. 1. (совер. помыть), кого что чем и в чем. Очищать кого что нибудь от грязи при помощи воды или воды с мылом, а также при помощи какой нибудь другой жидкости. Мыть руки. Мыть пол. Мыть белье. Мыть водой. Мыть в воде. 2.… …   Толковый словарь Ушакова

  • мыть — время линяния птиц (1): Коли соколъ въ мытехъ бываетъ, высоко птицъ възбиваетъ; не дастъ гнѣзда своего въ обиду. 27. Царь же рече: „Господине Акирю премудрыи, угодниче божии, азъ есмь пред тобою виноват, аки рабъ пред господином; и нынѣ, Акирю… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • мыть — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я мою, ты моешь, он/она/оно моет, мы моем, вы моете, они моют, мой, мойте, мыл, мыла, мыло, мыли, моющий, мывший, мытый, моя; св. вымыть, намыть, помыть 1. Когда вы моете …   Толковый словарь Дмитриева

  • мыть — См. чистить рука руку моет... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. мыть умывать, омывать; чистить, размывать, стирать, споласкивать, отстирывать, купать, надраивать, мылить,… …   Словарь синонимов

  • МЫТЬЁ — МЫТЬЁ, мытья, мн. нет, ср. Действие по гл. мыть в 1 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • МЫТЬ — МЫТЬ, мою, моешь; мытый; несовер. 1. кого (что). Очищать от грязи при помощи воды, воды с мылом, какой н. жидкости. М. руки. М. посуду. Рука руку моет (посл. о сообщниках в каком н. неблаговидном деле). 2. что. Добывать (обычно о золоте),… …   Толковый словарь Ожегова

  • мытьё — мытьё, мытья, мытья, мытей, мытью, мытьям, мытьё, мытья, мытьём, мытьями, мытье, мытьях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • мыть — мою, моешь; моющий; мытый; мыт, а, о; нсв. 1. (св. вымыть). кого что. Очищать от грязи водой, водой с мылом или какой л. другой жидкостью. М. руки. М. голову с мылом. М. детей в ванне. М. лицо настоем трав. М. пол. Долго м. посуду. // Разг.… …   Энциклопедический словарь

  • мытьё — мытьём мытьё, мытьём …   Словарь употребления буквы Ё

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»