мудро

1) General subject: every man has a fool in his sleeve, homer sometimes nods, everyone has a fool in his sleeve

2) Graphic expression: there's plenty of simplicity in every wise man

3) Set phrase: err is human, no man is wise at all times (even a clever man might do a foolish thing sometimes), none but a fool is always right, every man has a fool in his sleeve (букв.: у всякого в рукаве дурак сидит), no man is wise at all times (букв.: нет человека, который всегда поступал бы мудро)

4) Saying: even a wise man stumbles

X смотрит в корень - X gets to the root (the heart, the crux, the bottom) of the matter (the problem etc)

Imper смотри в корень — look beneath the surface.

• СМОТРЕТЬ <ГЛЯДЕТЬ и т. п.> В КОРЕНЬ

[VP; subj: human; often Imper or infin with надо, нужно, если etc]

=====

⇒ to delve into the very essence of some matter:

- X смотрит в корень≈ X gets to the root (the heart, the crux, the bottom) of the matter <the problem etc>;

- X gets (right) down to the nub of the matter (the problem etc);

     ♦ Все поняли, как глубоко и мудро судит наш сосед, и все устыдились того, что до него никто не сумел взглянуть вот так... в самый корень (Михайловская 1). We all understood how profoundly and wisely our neighbor evaluated the situation and we all were embarrassed that we had failed to get to the root of the matter (1a).

• СМОТРЕТЬ <ГЛЯДЕТЬ и т. п.> В КОРЕНЬ

[VP; subj: human; often Imper or infin with надо, нужно, если etc]

=====

⇒ to delve into the very essence of some matter:

- X смотрит в корень≈ X gets to the root (the heart, the crux, the bottom) of the matter <the problem etc>;

- X gets (right) down to the nub of the matter (the problem etc);

     ♦ Все поняли, как глубоко и мудро судит наш сосед, и все устыдились того, что до него никто не сумел взглянуть вот так... в самый корень (Михайловская 1). We all understood how profoundly and wisely our neighbor evaluated the situation and we all were embarrassed that we had failed to get to the root of the matter (1a).

глибокодумний, премудрий, вельми мудрий. Глубокомысленно - глибокодумно, премудро, вельми мудро.

* * *

гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.

* * *

закручуватий, закандзюбистий, хитромудрий. [І де ви тих слів берете - таких закручуватих? (Мирн.). Хитромудрий чолов'яга].

* * *

мудрований, вимудруваний, мудрий, хитрий, хитромудрий, штучний, штудерний, вигадливий, (переносно) вузлуватий, карлючкуватий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Рало не дуже хитра штука - його будлі який чоловік зробить (Звиног.). Мова сієї поеми аж геть мудрована (Куліш). Усякі штучнії їства (Шевч.). Німець вузлуватий (Шевч.). Слухачі не розуміли манірної, карлючкуватої мови (Грінч.)].

* * *

по-за розумом сущий, позарозумовий.

* * *

1) (действ.) витрачання; см. Издерживание;

2) -ка, чаще во мн. Издержки - трата, витрата, видаток (-тку), п(р)отрата, мн. трати (р. трат), витрати, видатки (-тків), п(р)отрати, наклад (-ду), кошт (-ту), кошти (-тів). [Верну вам усенькі ваші трати до останнього шеляга (Крим.). Чия хата, того й витрата (Борзенщ.). Прибуток не вернув видатків (Київ). Без накладу зиску не буде (Номис). Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.)]. Взять -ки на себя - узяти витрати на себе; власним коштом зробити що. -ки путевые - витрати подорожні, кошти на подорож. -ки судебные - видатки (наклади, витрати) судові. -ки возложить на виновного - витрати накласти на винного (узяти з винного). -ки производственные - виробничі витрати. -ки производительные - витрати доцільні.

* * *

1) (в чём) умілий, майстерний, добрий, (затейливый) мудрий, премудрий, (находчивый) дотепний, (наупражнявшийся) вправний, (ловкий) голінний, ручий, мисливий на що, до чого, в чому. [В умілого й долото рибу ловить (Номис). Народ усе майстерний (Сл. Гр.). Плести у хаті ясла, - на що, на що, на це дотепний був (Глібов). Бери мене, дядьку, премудрую швачку (Пісня). Добрий з його коваль (Сл. Гр.). На шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла, обробила її (Самійл.). Вправна рука (Корол.). На хитрощі був раз-у-раз голінніший за бідолаху Макара (Корол.). Годящий тесля, ручий коваль де-не-де по селах знайдеться (Куліш)]. -ный гимнаст - вправний гімнаст. -ный адвокат - умілий адвокат. -ный диалектик - дотепний діялектик. -ный казуист - голінний (дотепний) казуїст. -кусен в делах - дотепний до справ. Он не -кусен в писании - він до письма не дотепний;

2) (хитро, мастерски сделанный) мудрий, мудрований, мудерний, мудерський, штучний, штудерний, (художественный) мистецький. [Це проста люлька, а єсть і мудріші (Київщ.). Штучне геніяльне обмалювання столичного балу (Н.-Лев.)]. -ная вещь - мудра штука (річ). -ное нападение - ловкий напад. -ные приёмы - мудрі заходи. -ные увёртки - мудрі виверти. -ное построение - мудре побудування; (машины) майстерне побудування;

3) (о времени: испытательный) спробний, іспитовий, спитковий. -ное время - спробний час. - ный срок - іспитовий термін.

* * *

1) ( умелый) умі́лий, впра́вний, уда́тний, доте́пний

2) ( сделанный мастерски) майсте́рний, мите́цький, мисте́цький; мудро́ваний; шту́чний

1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;

2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.

* * *

кошт. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котляр.)].

* * *

1) (замысловатый) мудрий, мудерний, мудрований, мудрячий, хитрий, хитромудрий, мудрагельський, (морочливый) морокуватий, (затейливый) вигадливий, штукарний, (трудный) важкий, тяжкий. [Невелика штучка, та мудра (Чуб. I). Мудерний він чолов'яга: ніяк його не розбереш, який він - чи добрий, чи лихий (М. Грінч.). Мова сієї поеми аж геть, мудрована (Куліш)]. -ное дело, -ная вещь - мудра (хитра) штука, мудрота, мудрація, мудрощі (-щів и -щей). [Налюшники плести - не мудра штука (Звин.). Рало - не дуже хитра штука: його будлі-який чоловік зробить (Звин.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика! (Гліб.)]. -ное это дело - мудра це справа. -ная работа - морокувата ((за)морочлива) робота. -ная задача - мудре завдання, мудра за(в)дача;

2) хитрий, мудрий; см. Мудрый. Утро вечера -нее - ніч - порадниця-мати: порадить, що починати (що казати).

* * *

1) ( замысловатый) му́дрий, мудро́ваний; хи́трий; ( трудный для выполнения) важки́й, трудни́й

2) ( странный) чудни́й; ( причудливый) химе́рний

1) (по протяжению, объёму) невеликий, (поменьше) невеличкий, (малый) малий, маленький, (мелкий) дрібний. [Невелика хата (Київщ.). Серед невеличкої міської світлички (Грінч.). Яка шия! а голова невеличка (М. Вовч.). Невеличкий ще я (Тесл.). Ще нема двох маленьких коробочок (Н.-Лев.). Дрібні речі (Київщ.)];

2) (по числу, по стоимости) невеликий, невеличкий. [Хитро, мудро та невеликим коштом (Котл.). Зійшлося невелике товариство (Ґ. Шкур.). Невели(ч)ка кількість людей (Київ). Невеличка сума (Крим.)];

3) (недолгий) недовгий. Сказать после -шого молчания - сказати (мовити) після недовгого мовчання (недовгої мовчанки);

4) (незначительный) невеликий, невеличкий, малий, маленький, незначний. [Це біда невелика (Київщ.). Невеличка (незначна) розмова (Київ). Хоч він малий серед панів чоловік, та великий розум має (Сл. Гр.)]. -шой барин - невеликий пан. -шая барыня - невелика пані. -шой голос - невели(ч)кий голос. -шое дело - невели(ч)ка справа. -шим делом - трохи, тро[і]шки, потроху. -шой души человек - невеликої душі людина. -шой любитель - невеликий (несильний) аматор. -шой охотник до чего - не дуже охочий до чого, не дуже ласий на що. -шой праздник - невели(ч)ке свято, присвяток (- тка). -шая просьба - невеличке прохання. -шой ум - невеликий (малий, обмежений) розум. -шое усилие - невели(ч)ке зусилля. С -шим - з чимсь, (с лишним) з лишкою, з гаком; срв. Лишнее (С -ним). [Заплатив три карбованці з чимсь (Київ). Їй двадцять з чимсь років (Київ)]. С -шим три года - три роки з чимсь. Дело за -шим стало - справа за малим стала.

* * *

дуже хитрий, дуже мудрований, дуже штучний; дуже трудний на голову, дуже тяжкий для розуміння. См. Мудрёный.

* * *